Постанова

від 31.10.2022 по справі 513/988/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3729/22

Справа № 513/988/19

Головуючий у першій інстанції Кравченко П. А.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 24 червня 2021 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до релігійної організації Православний Прихід Свято - Покровської Церкви смт Сарата Української Православної Церкви, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів,,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2019 року позовом до Саратського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 до Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт Сарата Української Православної Церкви, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 в якому просить визнати недійсним рішення Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської церкви смт Сарата Української Православної Церкви від 26 січня 2019 року, оформлене протоколом №1 Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської церкви смт Сарата Української Православної Церкви від 26 січня 2019 року та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп (т.1, а.с.1-8).

16 жовтня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду (суддя Черевко П.М.) визначено підсудність цивільної справи за Тарутинським районним судом Одеської області (т.1, а.с.53-54).

09 червня 2021 року представник релігійної організації «Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт Сарата Української Православної Церкви» - Чубенко С.В. звернулась до Тарутинського районного суду Одеської області з заявою про закриття провадження з зв`язку з непідсудністю даної справи судам загальної юрисдикції (т.2, а.с.79).

24 червня 2021 року ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до релігійної організації Православний Прихід Свято - Покровської Церкви смт Сарата Української Православної Церкви, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів закрито (т.2, а.с.82-84).

08 липня 2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 направила засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 24 червня 2021 року. Апелянт вважає, що спір у даній справі за суб`єктним складом сторін відповідає цивільній юрисдикції, адже на думку апелянта, позов у справі поданий на захист релігійних прав фізичної особи ОСОБА_1 . Апелянт зазначає, що фактично підставою позову є незгода ОСОБА_1 , з рішенням Загальних зборів релігійної громади про зміну канонічної підлеглості, то правовідносини, що виникли між сторонами стосуються питань участі у створенні та діяльності релігійної організації, що тісно пов`язано з реалізацією статуту вказаної організації, а тому спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Апелянт наголошує на тому, що правовідносини, висвітлені у висновках Верховного Суду, наведені судом першої інстанції є відмінними від тих правовідносин, що склалися між сторонами в даній справі. Зокрема, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції як приклад наводилась справа, в якій позивачем є юридична особа (релігійна організація), а предметом спору є скасування рішення облдержадміністрації. Тому, апелянт просить суд скасувати ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 24 червня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2, а.с.87-93).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

20.10.2022 від представника апелянта надійшла заява, якою представник просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Господарського суду Одеської області для розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджених суддів), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Сторони в судове засідання не з`явились. Про час, місце, дату та порядок розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи в режимі відеоконференції сторони не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 06.04.2021 в справі № 910/100/11/19 визначила, що спір між учасником (членом) релігійної організації та самою релігійною організацією відноситься до спорів щодо управління такою юридичною особою. Спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Оскільки справа за позовом ОСОБА_1 повинна розглядатися господарським судом, а імперативними нормами ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено обов`язок суду закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції закрив провадження в справі.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на таке.

Предметом розгляду даної справи є матеріально-правові вимоги позивача про визнання недійсним рішення Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської церкви смт. Сарата Української Православної Церкви від 26 січня 2019 року, оформлене протоколом №1 Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської церкви смт Сарата Української Православної Церкви від 26 січня 2019 року.

Свої вимог ОСОБА_1 обґрунтовує ти, що він є членом Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт Сарата Української Православної Церкви. 26 січня 2019 року відбулися збори територіальної громади смт Сарата, які неможливо вважати парафіяльними, оскільки на них були присутні мешканці зазначеного населеного пункту, які не є членами релігійної громади. Під час проведення зборів були прийняті рішення про: обрання голови зборів та секретаря, відповідального за ведення протоколу засідання парафіяльних зборів; перехід релігійної громади Свято-Покровської парафії с. Сарата Одеської області до Православної Церкви України; обрання складу парафіяльної ради релігійної громади Свято-Покровської парафії с. Сарата Одеської області та обрання голови парафіяльної ради релігійної громади Свято-Покровської парафії с. Сарата Одеської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За ст.13цього Законурелігійна організаціявизнається юридичноюособою здня їїдержавної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Відповідно дост.8ЗУ «Просвободу совістіі релігійніорганізації» релігійнагромада ємісцевою релігійноюорганізацією віруючихгромадян одногой тогосамого культу,віросповідання,напряму,течії аботолку,які добровільнооб`єдналися зметою спільногозадоволення релігійнихпотреб. Членствов релігійнійгромаді ґрунтуєтьсяна принципахвільного волевиявлення,а такожна вимогахстатуту (положення)релігійної громади.Релігійна громадана власнийрозсуд приймаєнових тавиключає існуючихчленів громадиу порядку,встановленому їїстатутом (положенням). Держававизнає праворелігійної громадина їїпідлеглість уканонічних таорганізаційних питанняхбудь-якимдіючим вУкраїні таза їїмежами релігійнимцентрам (управлінням)і вільнузміну цієїпідлеглості шляхомвнесення відповіднихзмін достатуту (положення)релігійної громади.Рішення прозміну підлеглостіта внесеннявідповідних змінабо доповненьдо статутуухвалюється загальнимизборами релігійноїгромади.Такі загальнізбори релігійноїгромади можутьскликатися їїчленами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Вказаний висновок міститься в постановах ВП ВС від 06.04.2021 в справі № 910/10011/19 та від 06.04.2021 в справі № 910/4998/20.

При цьому ВП ВС зауважила, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18, від 18 березня 2020 року у справі № 466/6221/16-а, від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15, від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20.

В своїй скарзі апелянт посилався на висновок Великої Палати ВС від 20.11 2019 в справі № 910/8132/19. Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що предметом розгляду даної справи є правовідносини відмінні, аніж в справі № 910/8132/19.

При цьому, ВП ВС в своїй постановах від 06.04.2021 в справах № 910/10011/19 та № 910/4998/20 уточнила висновок в справі № 910/8132/19 зазначивши, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов правильного висновку, а тому апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу. При цьому, апеляційний суд враховує заяву представника апелянта, який просив направити справу до Господарського суду Одеської області, що визначає процесуальну позицію апелянта та свідчить про його згоду з процесуальним рішенням щодо юрисдикції спору.

Щодо заяви апелянта про направлення справи до суду господарської юрисдикції. Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції роз`яснив позивачу право на звернення до суду з позовом в порядку господарського судочинства. Враховуючи обставини даної справи, оскільки справа тривалий час знаходиться в провадженні судів, апеляційний суд задовольняє заяву та направляє справу до Господарського суду Одеської області.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд задовольняє заяву представник апелянта та направляє справу до Господарського суду Одеської області.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 24 червня 2021 року про закриття провадження у справі - залишити без змін.

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Справу за направити за встаовленою юрисдикцією до Господарського суду Одеської області для розгляду.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький