Ухвала

від 13.02.2023 по справі 513/988/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"13" лютого 2023 р.м. Одеса № 513/988/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали

за позовом: ОСОБА_1 ; (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до відповідача: Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт.Сарата Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 25044493, вул.І.Ліндла,76, смт.Сарата, Саратський район, Одеська область, 68200) про визнання недійсним рішення загальних зборів

в с т а н о в и в:

13 вересня 2019 року до Саратського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до відповідача Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви, в якому просить визнати недійсним рішення Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської церкви смт. Сарата Української Православної Церкви від 26 січня 2019 року, оформлене протоколом №1 Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської церкви смт. Сарата Української Православної Церкви від 26 січня 2019 року та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

16 жовтня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду визначено підсудність цивільної справи за Тарутинським районним судом Одеської області.

24 червня 2021 року ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви про визнання недійсним рішення загальних зборів закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з означеною ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного суду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 31.10.2022 ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 24.06.2021 про закриття провадження у справі залишено без змін та за клопотанням представника позивача справу направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду Одеської області.

20.12.2022 справа №513/988/19 надійшла до Господарського суду Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 справу №513/988/19 передано судді Сулімовській М.Б.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 ГПК України, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали справи на предмет відповідності їх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання вимог щодо подачі та форми позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви без руху та ухвалою від 26.12.2022 залишив позовну без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

При цьому в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст. 162, 164 ГПК України, зокрема, подати: відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; докази сплати судового збору відповідно до вимог ст.4 ЗУ "Про судовий збір"; вказати правові підстави позову саме у площині господарського права; докази відправлення копії позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, іншим учасникам справи; обґрунтоване клопотання щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи.

У встановлений господарським судом строк позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано - позовну заяву, докази на підтвердження повноважень представника позивача (копії ордеру адвоката, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю), ксерокопії списку членів Релігійної громади Свято-Покровського храму смт.Сарата Одеської епархії Української Православної Церкви, додатку до протоколу зборів прихожан Свято-Покровської парафії від 26.01.2019, копію Свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , платіжне доручення про доплату судового збору в розмірі 1152,60 грн., опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та поштову накладну від 16.01.2023.

Дослідивши матеріали заяви про усунення недоліків позовної заяви та додані до неї докази, судом встановлено, що позивачем не в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви.

Так залишаючи позовну заяву без руху господарський суд, крім іншого, зазначив наступне.

Відповідно до положень п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В даному випадку позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При усуненні недоліків позовної заяви позивач зазначив, що, мовою оригіналу, "На виконання вимог п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу Позивач зазначає про наявність у позивача оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, поряд з цим, у позивача відсутній оригінал Протоколу Парафіяльних зборів релігійної громади Православної Церкви України Свято-Покровської селища Сарата Одеської області №1 від 26.0.2019 із реєстрами присутніх на Зборах. Оригінал вказаного Протоколу з реєстрами знаходиться у відповідача. Крім того повідомляємо, що всі докази наявні в матеріалах зазначеної справи, яка слухалася по суті, починаючи з 2019 року до 2022".

Водночас, суд зауважує, що до первісно поданої позовної заяви позивачем, в тому числі, додано копії рішення виконавчого комітету Саратської селищної ради від 29.11.2007 "Про оформлення права власності на будівлю церкви та церковної школи за громадою "Свято-Покровського храму", Указу Управління Одесько-Балтської епархії Української православної церкви Київського патріархату від 24.01.2019 №034/2, Указу керуючого Одеською єпархією УПЦ від 26.01.2019 №2-19, Указу Митрополита Одеського та Ізмаїльського від 26.01.2019 №2-20, заяви відповідача Голові Одеської обласної державної адміністрації про перехід релігійної організації до Одеської єпархії ПЦУ, Статуту про управління Української Православної Церкви.

Враховуючи видання означених документів різними органами, особами та установами, суд критично ставиться до твердження позивача про наявність у нього оригіналів всіх доказів, доданих до позовної заяви.

За наведеного суд констатує, що позивачем не виконано вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви в цій частині та не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Окрім цього в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що пунктом 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази відправлення копії позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, іншим учасникам справи.

Суд зазначає, що приписи згаданих норм процесуального закону мають на меті забезпечення як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, передбачених ст. 129 Конституції України, так і аналогічних приписів ст.ст.7, 13 ГПК України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (надалі Правила), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 59 Правил регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Згідно п.61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1.2 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, зазначення кількості кожного предмета, його оголошеної цінності, загальної кількості предметів та загальної оголошеної цінності вкладення і підписує його.

Необхідність зазначення поіменного переліку предметів (найменування вкладення) корелюється із обов`язком працівника зв`язку звірити вкладення з описом, а також із правом одержувача відправлення на розкриття такого відправлення в його присутності в об`єкті поштового зв`язку та, у випадку нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення, - на складення відповідного акту.

При прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, єдиним належним доказом направлення стороні саме копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, оформлений відповідно до форми 107 Порядку пересилання поштових відправлень.

В той же час, долучений позивачем до заяви про усунення недоліків позовної заяви опис вкладення у цінний лист від 16.01.2023 не відповідає вимогам, встановленим Правилами надання послуг поштового зв`язку та Порядку пересилання поштових відправлень, оформлений працівником відділення зв`язку з порушенням п.3.2.1.2 Порядку, а тому не може бути прийнятий судом як доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Зокрема, як встановлено судом, у ньому не зазначено поіменний перелік вкладення, на ньому відсутні найменування отримувача та його адреса.

З аналізу змісту останнього, зокрема, із найменування вкладення у цінний лист "Копія повторної позовної заяви з додатками на 18 аркушів", без зазначення як дати та реквізитів позовної заяви, так і повної назви кожного документу (додатку до позовної заяви), його дати та реквізитів, неможливо однозначно стверджувати, що позивачем направлено відповідачу саме копію поданої до суду позовної заяви та доданих до неї документів.

За наведеного суд констатує, що позивачем не в повному обсязі виконано вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви.

Додатково суд звертає увагу позивача на наступні недоліки позовної заяви, допущені при поданні заяви про усунення недоліків позову.

За приписами п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом позовної заяви позивач, в тому числі, посилається на скріншоти з офіційного сайту Саратської селищної ради та протокол №1 від 03.02.2019, засвідчений єпархіальним архієреєм позивача.

Водночас, копій означених доказів до позовної заяви не додано, позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Окрім того, в позовній заяві позивач посилається на довідку нотаріуса Суслакова І.І. від 16.01.2020 №57/01-16 і довідку-повідомлення керуючого Одеською єпархією УПЦ від 26.01.2021 №43/01-03/21.

Згідно ч.9 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Копії наведених доказів були додані позивачем до додаткових пояснень позивача від 25.02.2021 та містяться в матеріалах справи (т.2 а.с.18, 19).

В той же час, позивачем не подано до суду доказів направлення цих документів відповідачу, оскільки з доданої до пояснень копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.37) неможливо встановити, які саме документи були направлені на адресу відповідача.

Також суд звертає увагу на наступне.

За приписами ч.8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно частин 1, 2, 4, 5 статті 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 01.07.2020 №144), відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом "прошито та пронумеровано" та на звороті такого напису ставиться печатка "Згідно з оригіналом" із вказівкою найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, додані позивачем до позовної заяви ксерокопії списку членів Релігійної громади Свято-Покровського храму смт.Сарата Одеської епархії Української Православної Церкви, додатку до протоколу зборів прихожан Свято-Покровської парафії від 26.01.2019 не завірені у встановленому порядку, тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів.

Окрім того, ксерокопії окремих документів, доданих позивачем до позовної заяви, є непридатними до читання, що унеможливлює їх опрацювання судом.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

При цьому суд звертає увагу на таке.

Закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов`язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.

Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.

Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.

В ухвалі від 26.12.2022 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.

Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов`язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.

Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов`язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справі не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору.

Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

В даному випадку господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ст.174 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.

Разом з тим, позивач своїм правом скористався на власний розсуд, недоліки позовної заяви усунув частково, у зв`язку з чим позовну заяву ОСОБА_1 слід вважати неподаною і повернути позивачу.

Суд звертає увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт.Сарата УПЦ вважати неподаною та повернути позивачу.

Додаток позивачу: позовна заява з додатками згідно опису всього на 40 арк.; заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками згідно опису всього на 48 арк., в т.ч. оригінал квитанції №100 від 12.09.2019 про сплату судового збору в сумі 768,40 грн. та оригінал платіжної інструкції №1-365К від 16.01.2023 про сплату судового збору в сумі 1152,60 грн., поштовий пакет.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді в період з 16.01.2023 по 05.02.2023 ухвалу складено і підписано 13.02.2023.