Постанова

від 03.08.2023 по справі 513/988/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 513/988/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області

у складі судді Сулімовської М. Б.

від 13.02.2023

та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Поліщук Л. В., Богатиря К. В., Таран С. В.

від 11.05.2023

за позовом ОСОБА_1

до Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви та її рух.

ОСОБА_1 звернувся до Саратського районного суду Одеської області із позовом до Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви, в якому просив визнати недійсним рішення Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської церкви смт. Сарата Української Православної Церкви від 26.01.2019, оформлене протоколом № 1 Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської церкви смт. Сарата Української Православної Церкви від 26.01.2019, та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.10.2019 визначено підсудність цивільної справи за Тарутинським районним судом Одеської області.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 24.06.2021 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви про визнання недійсним рішення загальних зборів закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Одеського апеляційного суду від 31.10.2022 ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 24.06.2021 про закриття провадження у справі залишено без змін та за клопотанням представника позивача справу направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду Одеської області.

2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 13.02.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата УПЦ повернув позивачу.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідно до абзацу 2 частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 26.12.2022 залишив позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, подати: відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; докази сплати судового збору відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір»; вказати правові підстави позову саме у площині господарського права; докази відправлення копії позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, іншим учасникам справи; обґрунтоване клопотання щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи.

Позивач своїм правом скористався на власний розсуд, недоліки позовної заяви усунув частково, у зв`язку з чим позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачеві.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 у справі № 513/988/19 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано зазначив підставою для повернення позовної заяви ОСОБА_1 те, що позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, оскільки на стадії відкриття провадження у справі чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено повернення позовної заяви з підстав критичного ставлення до твердження позивача про наявність у нього оригіналів всіх доказів.

Втім, враховуючи неусунення позивачем недоліків позовної заяви в частині надання належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, наведене не справило істотного впливу на висновок суду про повернення позовної заяви.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 513/988/19, у якій просив їх скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив про порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема частини сьомої статті 31, пункту 1 частини першої статті 164, частини першої статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Вважає, що оскаржувані судові рішення про повернення позовної заяви, поданої в 2019 році в порядку Цивільного процесуального кодексу України, до уточнення правової позиції з цього приводу у постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, з формальних та надуманих підстав невідповідності такої заяви вимогам Господарського процесуального кодексу України, є відмовою у здійсненні правосуддя, що порушує саму суть права заявника на доступ до суду, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.Узагальнена позиція інших учасників справи.

Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

6. Позиція Верховного Суду.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 162 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень.

Пунктом 3.2.1.2. зазначеного Порядку передбачено, що при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Звіти, розрахункові документи та декларації від платників податку на адресу податкових органів приймаються із зазначенням в опису поіменного їх переліку та загальної суми оголошеної цінності. Опис ф. 107 вкладається до листа (бандеролі) з оголошеною цінністю. У разі заповнення відправником 2-х примірників опису ф. 107, другий примірник, оформлений належним чином, видається відправнику.

Таким чином, направлення поштової кореспонденції з описом вкладення (на відміну від інших відправлень), підтверджує вміст конверту, в якому направляється відповідне відправлення.

Отже, звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, які надсилаються іншій стороні, та який має містити номер поштового відправлення, місце призначення та найменування адресата.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 у справі № 513/988/19 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути вказані в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних доказів, зокрема, подати: відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; докази сплати судового збору відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір»; вказати правові підстави позову саме у площині господарського права; докази відправлення копії позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, іншим учасникам справи; обґрунтоване клопотання щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи.

Зазначена ухвала суду першої інстанції від 26.12.2022 мотивована, тим, що:

- позовна заява всупереч положенням пункту 8 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №100 від 12.09.2019. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн, тобто має місце недоплата судового збору у розмірі 1152,60 грн;

- позивачу необхідно оформити позовну заяву відповідно до вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України та необхідно надати додаткові пояснення щодо правових підстав позову з огляду на встановлену Тарутинським районним судом Одеської області юрисдикцію господарського судочинства;

- позивачу необхідно надати докази відправлення копії позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, іншим учасникам справи.

На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 у даній справі позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву, докази на підтвердження повноважень представника позивача (копії ордеру адвоката, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю), ксерокопії списку членів Релігійної громади Свято-Покровського храму смт.Сарата Одеської епархії Української Православної Церкви, додатку до протоколу зборів прихожан Свято-Покровської парафії від 26.01.2019, копію Свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , платіжне доручення про доплату судового збору в розмірі 1152,60 грн, опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та поштову накладну від 16.01.2023.

Дослідивши вказану заяву про усунення недоліків та додані до неї докази, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, встановили, що позивач не виконав в повному обсязі вимог ухвали Господарського суду міста Києва суду від 26.12.2022 у даній справі та не усунув недоліки наведені у ній, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення копії позовної заяви й доданих до неї документів на адресу відповідача. Наданий позивачем опис вкладення у цінний лист від 16.01.2023 не містить поіменного переліку документів, що подані для відправлення, тобто не надає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення. Із зазначеного в описі найменування вкладення у цінний лист «Копія повторної позовної заяви з додатками на 18 аркушів», без зазначення як дати та реквізитів позовної заяви, так і повної назви кожного документу (додатку до позовної заяви), його дати та реквізитів, неможливо однозначно стверджувати, що позивачем направлено відповідачу саме копію поданої до суду позовної заяви та доданих до неї документів. Також у ньому відсутні найменування отримувача та його адреса.

Тобто, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем не було усунуто всіх недоліків, які стали підставою для залишення судом першої інстанції без руху позовної заяви позивача.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій права позивача на доступ до суду, оскільки таке право не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Отже, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанції, та не довів неправильного застосування норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

7. Висновки Верховного Суду

Відповідно до вимог частини третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржені судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі немає.

8. Розподіл судових витрат

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 513/988/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець