Ухвала

від 31.10.2022 по справі 523/17273/16-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/17273/16-ц

Провадження №2/523/621/22

У Х В А Л А

"31" жовтня 2022 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.

за участю секретаря судового засідання Бєлік Л.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Одесі в залі суду № 6 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Одеської міської ради, житловобудівельного кооперативу «Жовтневий-25», про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на Ѕ частину квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину, визнання договору купівлі-продажу недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Одеської міської ради, Житловобудівельного кооперативу «Жовтневий-25», про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Одеської міської ради, житловобудівельного кооперативу «Жовтневий-25» про визнання квартири АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на Ѕ частину квартири, визнання недійсним свідоцтва права власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 1529754, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3681568 від 05.07.2013 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу серія номер 119 квартири АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого ПН ОМНО Джулай С.В., виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності: 13236187, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28219136 від 12.02.2016 року внесеного приватним нотаріусом ОМНО Джулай С.В.

Також, з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Одеської міської ради, Житловобудівельного кооперативу «Жовтневий-25», про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 звернувся ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової пати Касаційного цивільного суду від 16.01.2019 року, рішення Суворовського районного суду м. Одеси та постанову Одеського апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в загальному порядку.

На адресу суду 26.08.2020 року (вх. № 21281) надійшла позовна заява представник позивача у новій редакції, у якій представник просить: визнати квартиру АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя; визнати право власності на Ѕ частину квартири; витребувати із чужого незаконного володіння Ѕ частину квартири. У позовній заяві у новій редакції змінює підставу звернення до суду, оскільки вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2020 року у прийнятті заяви у новій редакції ОСОБА_1 відмовлено.

В подальшому, 30.10.2020 року (вх. № 27118) на адресу суду надійшла заява (в порядку передбаченому ч. 2 ст. 49 ЦПК України) за підписом представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Шкодіної Л.В. Згідно поданої заява остання містить в собі лише дві позовні вимоги, а саме: 1. визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , - квартири АДРЕСА_1 ; 2. Визнання за ОСОБА_1 , право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.68-71 том № 3).

Крім іншого, на адресу суду 30.10.2020 року (вх. № 27118) представником позивача адвокатом Шкодіною Л.В., також подано заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме: визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину; визнання недійсним договору купівлі-продажу; виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності від12.02.2016 року.

Заява мотивована тим, що відповідно до положення п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (а.с.76, том № 3).

Чергове підготовче засідання у справі призначено на 31 жовтня 2022 року, разом з цим, позивач та представник позивача за первісним позовом до суду не з`явились, на адресу суду 31.10.2022 року (вх. № 7597) надійшла чергова заява представника позивача адвоката Шкодіної Л.В., про відкладення слухання справи, яка мотивована тим, що у зв`язку з веденням воєнного стану представник позивача перебуває за межами території України, а тому просить оголосити перерву в судовому засіданні до закінчення воєнного стану в Україні ( т. 3 а.с.146).

Разом з цим, в матеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Шкодіної Л.В., від 10.11.2020 року (вх. № 7719) згідно якої представник позивача просить вирішити питання щодо прийняття заяви поданої в порядку ч. 2 ст. 49 ЦПК України та заяви про залишення частини позовних вимог у відсутність позивача та представника позивача (а.с.81-82 том № 3).

Крім іншого, суд вважає за доцільне зазначити, що починаючи з листопада 2020 року представник позивача жодного разу до суду не з`явилась, при цьому, зверталась до суду із заявами про відкладення справи та оголошення перерви з різних підстав, зокрема щодо можливості укладення між сторонами мирової угоди (т. 3, а.с.87, 92, 97, 101, 105-106, 122-123, 146).

Представник відповідача та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 адвокат Зуєва Ірина Іванівна звернулась до суду із заявою щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення слухання справи до судового розгляду по суті (т. 3, а.с.146).

Суд зазначає, що в матеріалах справи також містяться заяви представника відповідача адвоката Зуєвої І.І., про відкладення слухання справи, зокрема, з підстав можливості укладення між сторонами мирової угоди ( т. 3, а.с.91, 98, 112).

Представники відповідачів - виконавчого комітету Одеської міської ради та житловобудівельного кооперативу «Жовтневий-25» до суду також не з`явились, відповідачі про час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку (а.с.142-144), про причини не явки суду не повідомили, з будь-якими заявами не звертались. В матеріалах справи (а.с.125) міститься заява представника відповідача ВК ОМР про ознайомлення з матеріалами справи.

Суд зазначає, що, станом на дату розгляду справи сторони до суду з заявами про затвердження мирової угоди не звертались, суд вбачає підстави для закриття підготовчого провадження та призначення слухання справи по суті у відкритому судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, не явка осіб, які сповіщені про час та місце слухання справи не є підставою для відкладення слухання справи, підстав для відкладення слухання справи передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено.

Крім іншого, судом не приймаються до уваги обставини та твердження представника позивача Шкодіної Л.В., про відкладення слухання справи, з підстав введення в Україні воєнного стану, оскільки статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що під час воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою (ч. 1 ст. 212 ЦПК України).

До клопотання про відкладення розгляду справи не додано доказів поважності причин неявки представника позивача у судове засідання, які безпосередньо пов`язані із введенням воєнного стану і за яких неможливо з`явитися у судове засідання, у зв`язку із введенням воєнного стану. Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, період знаходження справи на розгляді в суді, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, викладення сторонами свої правової позиції у заявах по справі, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає необхідним відхилити клопотання про відкладення розгляду, справу розглянути за відсутності її учасників.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог, та заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого судового засідання або до початку першого судового засідання позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру.

Відповідно до положення ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно заяви від 30.10.2020 року, вх. № 27118 (а.с.68-71) представник позивача просить прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та відповідно позовні вимоги викладені наступним чином: 1. визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , - квартири АДРЕСА_1 ; 2. Визнання за ОСОБА_1 , право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.68-71 том № 3).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено право позивача до початку розгляду справи по суті подати заяву про залишення позову без розгляду, що є підставою для постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду.

З огляду на зазначене враховуючи право позивача подати суду заяву про зменшення позовних вимог та заяви про залишення позовних вимог без розгляду, в тому числі частини позовних вимог, суд вважає, що подані заяви підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо можливості та доцільності закриття підготовчого провадження та призначення слухання справи по суті у відкритому судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 п. 10 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства зокрема є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульований. Сторонами до суду не подані заяви про затвердження мирової угоди, зважаючи на неодноразові заяви про відкладення слухання справи, зокрема з підстав можливості врегулювання спору мирним шляхом.

На виконання п.1 ч. 1 ст.189 ЦПК України щодо остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, судом прийнято заяву представника позивача про зменшення позовних вимог та заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду.

Клопотання, які підлягають розгляду в підготовчому засіданні розглянуті, інших заяв клопотань не заявлено та про їх витребування питання перед судом не порушувалось. Сторонами з часу прийняття цивільної справи до розгляду після її передання на новий розгляд до суду першої інстанції - не надійшло.

Беручи до уваги, що по справі проведені необхідні підготовчі дії, передбачені ст. 189 ЦПК України, суд вважає необхідним призначити справу до розгляду по суті.

Керуючись ст. 13, 189, 196, 198, 200, 247, 257, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шкодіної Любов Василівни про прийняти до провадження заяви в порядку ч. 2 ст. 49 ЦПК України про зменшення позовних вимог задовольнити.

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: житловобудівельного кооперативу «Жовтневий-25», Виконавчого комітету Одеської міської ради, про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на Ѕ частину квартири.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шкодіної Любов Василівни про залишення частини позовних вимог без розгляду задовольнити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині: визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину; визнання недійсним договору купівлі-продажу; виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності від12.02.2016 року залишити без розгляду.

Підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: житловобудівельного кооперативу «Жовтневий-25», Виконавчого комітету Одеської міської ради, про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на Ѕ частину квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Одеської міської ради, Житловобудівельного кооперативу «Жовтневий-25», про визнання права власності - закрити.

Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17січня 2023року,о 12годині 00хвилин в залі судових засідань № 6 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси (вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса).

Роз`яснити представнику позивача за первісним позовом, що у разі не можливості прийняття участі в судовому засіданні особисто, представник позивача має можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з ч.7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Відповіднодо ч.1 ст.212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Згідно з розділом ІІІ Порядку для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним для роботи з обраною для проведення відеоконференції Системою. У разі, якщо учасник не має електронного підпису (або Система не дозволяє реєстрацію з використанням електронного підпису), то він повинен попередньо зареєструватись в Системі з використанням логіну та паролю чи за допомогою інших передбачених обраною Системою засобів реєстрації. При цьому, в своїй заяві про участь у судовому засіданні, поданій відповідно до пункту 3 цього розділу, учасник справи повинен вказати про наявність або відсутність у нього електронного підпису.

Ухвала в частині залишення позовних вимог без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: