Постанова

від 26.10.2022 по справі 147/78/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 147/78/19

провадження № 61-3879св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Четвертинівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, правонаступником якої є Тростянецька об`єднана територіальна громада,

треті особи: Тростянецька районна державна адміністрація, правонаступником якої є Гайсинська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, від імені якого діє заступник прокурора Вінницької області,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року в складі колегії суддів Шемети Т. М., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, треті особи: Тростянецька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай).

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 працював в КСП ім. Богдана Хмельницького, с. Четвертинівка, Тростянецького району Вінницької області з 01 жовтня 1996 року по 07 грудня 1997 року на посаді головного бухгалтера та був членом колективного сільськогосподарського підприємства. Згідно протоколу № 1 звітних зборів уповноважених членів колгоспників від 01 лютого 1997 року затверджено списки членів КСП, які поступили на роботу з 17 травня по 23 грудня 1996 року і які одержали право на земельну частку пай. В даному списку значився позивач, однак земельна ділянка йому не видавалась та сертифікат на земельну частку (пай) він не отримував, що порушує його право колишнього члена КСП на отримання земельної ділянки при розпаюванні земель.

07 березня 2000 року КСП ім. Б. Хмельницького реорганізовано в СТОВ ім. Богдана Хмельницького.

ОСОБА_1 просив:

визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 2,61 умовних кадастрових гектарів на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області;

зобов`язати Четвертинівську сільську раду виділити йому земельну частку (пай) із земель резервного фонду вказаної сільської ради.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року в складі судді Дудікова А. В. позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,61 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач на момент розпаювання землі був членом КСП ім. Богдана Хмельницького с. Четвертинівка Тростянецького району та включений до списку членів КСП, а тому він набув право на виділення йому відповідної земельної ділянки (пай). Врахувавши, що на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області в наявності є землі не витребуваних паїв, які можуть бути передані у власність, суд першої інстанції вважав, що за позивачем слід визнати право на земельну частку (пай) колишнього КСП ім. Богдана Хмельницького с. Четвертинівка у розмірі 2,61 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Щодо позовної вимоги про зобов`язання Четвертинівської сільської ради виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) із земель резервного фонду даної сільської ради суд зазначив, що належним суб`єктом, який наділений правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення, є ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, а не Четвертинівська сільська рада Тростянецького району, у зв`язку з чим таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом.

Короткий зміст судових рішень апеляційної інстанцій

Не погодившись з указаним рішенням суду, заступник прокурора Вінницької області подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. Зазначив, що у справі Четвертинівська сільська рада є неналежним відповідачем.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2020 року поновлено заступнику прокурора Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задоволено, рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, треті особи Тростянецька районна державна адміністрація, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай); вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що земельні ділянки орієнтовною площею 389,87 га земель резерву та 12,00 га земель запасу знаходяться за межами населеного пункту, перебувають в оренді СТОВ ім. Богдана Хмельницького, що підтверджується довідкою № 110 від 18 червня 2018 року, а тому належними відповідачами у справі є СТОВ ім. Богдана Хмельницького та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, а не Четвертинівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 28 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Мотковою О. Д., задоволено частково, ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2020 року про відкриття апеляційного провадження та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року скасовано, справу № 147/78/19 передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що матеріали справи свідчать, що з апеляційною скаргою на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся 28 травня 2020 року. Вказане судове рішення управління Держгеокадастру як третя особа у справі отримало 18 вересня 2019 року (а. с. 88). Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та поновлено строк на апеляційне оскарження. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 09 вересня 2019 року в цій справі, апеляційний суд не навів мотивів, за яких уважав поважними причини пропуску строку, а заступник прокурора в заяві про поновлення строку не навів відповідного обґрунтування підстав для поновлення йому такого строку, адже оскаржене рішення суду першої інстанції управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в інтересах якого діє заступник прокурора, отримало 18 вересня 2019 року. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку не є належним мотивуванням поновлення такого строку.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 серпня 2021 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року залишено без руху, надано строк протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали для подання суду апеляційної інстанції заяви на поновлення процесуального строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних для цього причин.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що скасовуючи ухвалу апеляційного суду від 15 червня 2020 року про відкриття апеляційного провадження у цій справі та постанову суду від 08 липня 2020 року, суд касаційної інстанції підкреслив, що, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 09 вересня 2019 року, апеляційний суд не навів мотивів, за яких вважав поважними причини пропуску строку, а заступник прокурора у заяві про поновлення строку не навів відповідного обґрунтування підстав для поновлення йому такого строку. При цьому суд касаційної інстанції звернув увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в інтересах якого діє заступник прокурора області, отримав ще 18 вересня 2019 року. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку не є належним мотивуванням поновлення такого строку. Верховний Суд дійшов висновку, що за викладених обставин суд апеляційної інстанції 15 червня 2019 року постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року з порушенням норм процесуального права. Суд касаційної інстанції у постанові від 28 липня 2021 року зазначив, що юридична особа, яка брала участь у цій справі, в інтересах якої заступником прокурора подана апеляційна скарга, ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області отримав копію рішення суду ще 18 вересня 2019 року. Беручи до уваги висловлену позицію суду касаційної інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги скаржника без руху з наданням йому можливості подати при бажанні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наведенням при на-явності для цього дійсно об`єктивних, поважних причин.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2021 року поновлено заступнику прокурора Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що, вирішуючи клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд бере до уваги, що апеляційна скарга ним подана у межах тридцяти днів з часу ознайомлення з матеріалами судової справи. Справа розглянута без участі прокурора, тому про існування оскаржуваного рішення органам прокуратури стало відомо лише під час вивчення відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень. Бездіяльність органів державної влади, уповноважених представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, зокрема, що мають місце у цій цивільній справі, сприяла виникненню обставин, що унеможливили оскарження прокурором рішення суду у передбачені частиною першою статті 354 ЦПК України строки. Викладені прокурором підстави клопотання безумовно є поважними, такими, що заслуговують на увагу, є достатніми, свідчать про легітимно добросовісні дії скаржника з виконання покладених на нього державою функцій, тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду як обґрунтоване підлягає задоволенню. Та обставина, на яку звернув увагу суд касаційної інстанції, що оскаржуване рішення суду першої інстанції Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в інтересах якого діє заступник прокурора області, отримало ще 18 вересня 2019 року, не впливає на висновок про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки, як уже зазначалося, прокурору стало відомо про наявність рішення суду, яке на його думку повинно бути оскаржене, з Єдиного державного реєстру судових рішень. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не інформувало прокуратуру про ухвалення судом цього рішення, як вказував прокурор, проявило байдуже відношення до виконання своїх обов`язків, неналежно здійснювало свої владні повноваження у цьому напрямку. За викладених скаржником обставин, що підтверджуються матеріалами справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задовольнити заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення як обґрунтоване та об`єктивне.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області - Тростянецьку об`єднану територіальну громаду, правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Тростянецької районної державної адміністрації - Гайсинську районну державну адміністрацію.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької обласної прокуратури Кравчука О. Л. задоволено, рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади в Гайсинському районі Вінницької області про визнання права власності на земельну частку (пай).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

причини пропуску прокурором строку на оскарження рішення суду першої інстанції є поважними з урахуванням тієї обставини, що прокурор не брав участі у справі, а Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області неналежно виконувало свої обов`язки з виконання функцій держави з регулювання земельних відносин;

ОСОБА_1 отримав земельну ділянку (пай) на території Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області площею 2,5097 га. При цьому позивач не надав суду належних і допустимих доказів перебування його у членах КСП ім. Б. Хмельницького на час проведення розпаювання земельних ділянок, а тому він безпідставно включений у списки громадян, які мали право на земельні ділянки та в подальшому на підставі незаконного рішення суду першої інстанції оформив на себе право власності на цю ділянку, що є порушенням частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України;

визнання позову відповідачем Четвертинівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області суперечить вимогам закону, оскільки у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, не перевірив чи визнання відповідачем позову відповідає закону та чи не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому безпідставно врахував таку обставину.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 12 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2021 року про відкриття апеляційного провадження та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року скасовано, справу № 147/78/19 передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що:

рішення Тростянецького районного суду Вінницької області у справі, що переглядається, ухвалено та оголошено в судовому засіданні 09 вересня 2019 року, в яке учасники справи не з`явились, просили розглянути справу за їх відсутності. Повне рішення суду не було вручено учасникам справи в день його проголошення. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи;

копію оскарженого рішення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області отримало 18 вересня 2019 року (т. 1, а. с. 88);

з апеляційною скаргою на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся 28 травня 2020 року з порушенням установленого статтею 354 ЦПК України тридцятиденного строку;

відповідно до пункту 1) частини другої статті 354 ЦПК України Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та прокурор, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умови, що апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення третій особі повного рішення суду; на такі положення процесуального закону з посиланням на висновки суду касаційної інстанції при вирішенні питання про наявність підстав для поновлення прокурору пропущеного строку на апеляційне оскарження було вказано в постанові Верховного Суду у цій справі від 28 липня 2021 року, які відповідно до частини п`ятої статті 411 ЦПК України є обов`язковими для суду апеляційної інстанції і які апеляційний суд проігнорував;

апеляційний суд при поновленні строку на апеляційне оскарження не врахував, що сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку та/або погодження з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарженнярішення суду першої інстанції;

апеляційний суд при поновленні строку на апеляційне оскарження не зазначив поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження; обставини, на які прокурор послався в обґрунтування клопотання про поновлення строку, апеляційний суд помилково вважав достатніми для його поновлення та не навів належного обґрунтування підстав для поновлення такого строку, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

доводи касаційної скарги про безпідставність поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, ухвала Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2021 року про відкриття апеляційного провадження та постанова Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року залишено без руху, надано строк протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали для подання суду апеляційної інстанції заяви на поновлення процесуального строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних для цього причин.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області було учасником справи, отримало оскаржуване рішення 18 вересня 2019 року, рішення Тростянецького суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року в справі №147/78/19 опубліковане у реєстрі 17 вересня 2019 року, тому для прокурора як особи, яка звертається в інтересах зазначеного державного органу, строк на апеляційне оскарження розпочався з 18 вересня 2019 року, а не з часу ознайомлення прокурора з матеріалами цивільної справи ( 05 травня 2020 року). У зв`язку з чим апеляційний суд уважав наведені прокурором причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та надав строк на подання відповідного клопотання про поновлення строку із зазначенням інших причин.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2022 року поновлено заступнику прокурора Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в інтересах якого заступником прокурора подана апеляційна скарга, було третьою особою у справі та 18 вересня 2019 року отримало копію рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року, проте, не оскаржило його в апеляційному порядку, хоча у відзиві на позовну заяву ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області зазначало про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , що свідчить про неналежне виконання покладених на нього обов`язків;

з огляду на зміст статті 56 ЦПК України прокурор є самостійним учасником судового процесу та не набуває процесуального статусу особи, в інтересах якої звертається, у зв`язку з чим апеляційний суд уважав, що на прокуратуру не поширюються вимоги подати апеляційну скаргу в строк, який обраховується з дня отримання копії судового рішення третьою особою у справі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області;

враховуючи, що участі у розгляді справи органи прокуратури не приймали, прокуратура Вінницької області після ознайомлення з матеріалами справи 05 травня 2020 року у встановлений законом строк подала апеляційну скаргу 28 травня 2020 року та належно обґрунтувала необхідність представництва Вінницькою обласною прокуратурою інтересів держави у цій справі, апеляційний суд уважав за необхідне задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької обласної прокуратури задоволено, рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади в Гайсинському районі Вінницької області про визнання права власності на земельну частку (пай).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Вінницької області 2 114,40 грн судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 отримав земельну ділянку (пай) на території Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області площею 2,5097 га. При цьому позивач не надав суду належних і допустимих доказів перебування у членах КСП ім. Б. Хмельницького на час проведення розпаювання земельних ділянок, а тому він безпідставно включений у списки громадян, які мали право на земельні ділянки та в подальшому на підставі незаконного рішення суду першої інстанції оформив на себе право власності на цю ділянку, що є порушенням частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України. Встановивши, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання земельної частки (паю), що підтверджується інформаційною довідкою Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 22 травня 2020 року, апеляційний суд вважав відсутніми підстави для задоволення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Аргументи учасників справи

У травні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2020 року як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив її скасувати і залишити в силі законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

безпідставно поновив прокурору Вінницької обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Заступник прокурора Вінницької області не вказав, а Вінницький апеляційний суд не встановив жодної причини пропуску строку апеляційного оскарження, крім тих, які визнав неповажними Верховний Суд у постанові від 28 липня 2021 року та від 12 січня 2022 року у цій справі. Заступник прокурора Вінницької області не вказав, а апеляційний суд не встановив поважних та об`єктивних причин, які, зокрема, перешкоджали дізнатись про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції в період з 18 вересня 2019 року до 28 травня 2020 року чи у суді першої інстанції, чи у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Так, відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Тростянецького суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року у справі №147/78/19 опубліковане у Реєстрі 17 вересня 2019 року. Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на дату, коли заступник прокурора Вінницької області дізнався про оскаржуване рішення суду першої інстанції. Натомість, така дата встановлена судом виключно з тверджень заступника прокурора. Поновлення заступнику прокурора Вінницької області строку на апеляційне оскарження рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 червня 2020 року та відкриття апеляційного провадження у справі відбулось без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 липня 2021 року та від 12 січня 2022 року у цій справі (які були підставою для скасування попередньої ухвали про відкриття апеляційного провадження). Вказує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності;

не встановив, у чому полягає порушення оскарженим рішенням суду першої інстанції інтересів держави та які підстави для подання апеляційної скарги прокурором, оскільки апеляційна скарга не містить у собі відповідних обґрунтувань, адже сам по собі факт відсутності подання апеляційної скарги від імені ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не може вважатися здійсненням повноважень неналежним чином;

зробив безпідставний висновок про не доведення позивачем факту перебування у списках КСП на час проведення розпаювання і видачі сертифікатів на право на землю, оскільки в матеріалах справи міститься протокол № 1 звітних зборів уповноважених членів колгоспу ім. Б. Хмельницького від 01 лютого 1997 року, яким затверджено списки членів КСП, які поступили на роботу з 17 травня по 23 грудня 1996 року;

безпідставно стягнув з ОСОБА_1 судові витрати, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи;

20 червня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив першого заступника прокурора Вінницької області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою. Вказує, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана у зв`язку тим, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області неналежно здійснювало свої владні повноваження щодо захисту інтересів держави у сфері розпорядження землями сільськогосподарського призначення та не вжило відповідних заходів для оскарження незаконного рішення суду першої інстанції. У зв`язку з наведеним прокурор з метою захисту інтересів держави після того як стало відомо про таке рішення суду, у встановлений законом строк звернувся з апеляційною скаргою в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року зупинено виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Вінницької області 2114,40 грн понесених судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 19 травня 2022 року вказано, зокрема, що підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду зазначено неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права; суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі № 219/10482/16-ц, від 15 січня 2020 року в справі № 698/119/18, від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц, від 20 травня 2020 року в справі № 190/927/19, від 21 грудня 2018 року в справі № 633/410/15-ц, від 25 квітня 2019 року в справі № 761/794/15-ц, від 10 січня 2019 року в справі № 263/1221/17, від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18, від 12 лютого 2020 року в справі № 664/1950/19, від 05 грудня 2018 року в справі № 923/129/17, від 25 квітня 2018 року в справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року в справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року в справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року в справі № 910/18770/17, від 05 листопада 2018 року в справі № 910/4345/18.

Позиція Верховного Суду

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що:

«вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року);

«одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року);

«у декількох попередніх справах, у яких порушувалися доволі схожі процесуальні питання, Суд встановив, що коли строк для оскарження поновлюється після спливу значного періоду часу без жодної потреби у виправленні серйозних судових помилок чи недоліків правосуддя, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Тоді як вирішення питання про будь-яке поновлення строку на оскарження відноситься саме до повноважень національних судів, такі повноваження не є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевірити, чи є підстави для поновлення строку на оскарження виправданими, а також обґрунтувати своє рішення про поновлення строку. У цій справі провадження було відновлено після затримки у шість місяців, що є суттєво меншим періодом, аніж затримки у понад два роки та один рік відповідно у згаданих справах «Пономарьов проти України» та «Устименко проти України». Проте це не означає, що у цій справі для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції ВССУ користувався необмеженою свободою розсуду, розглядаючи питання про відновлення провадження за поданою із запізненням касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області. ВССУ повинен був застосовувати відповідні процесуальні норми згідно з принципом юридичної визначеності. З цього випливає, що ВССУ просто погодився з аргументом заступника прокурора про порушення строку з «поважних причин», оскільки про рішення апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2011 року він дізнався зі звернення одного з опонентів заявника, поданого до прокуратури 04 квітня 2012 року, і задовольнив його клопотання про поновлення строку. Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування щодо відновлення провадження у справі заявника» (SABADASH v. UKRAINE № 28052/13, § 31-34, ЄСПЛ, від 23 липня 2019 року)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (стаття 354 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року в справі № 219/10482/16-ц (провадження № 61-10487св19) вказано, що «встановивши, що апеляційну скаргу прокуратурою Донецької області подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 354 ЦПК України, та відсутність поважних причин пропуску такого строку, апеляційний суд обґрунтовано застосував положення пункту 4 частини першої статті 358 цього Кодексу та відмовив у відкритті апеляційного провадження. Посилання прокурора на те, що про ухвалення оскаржуваного рішення суду йому стало відомо лише 06 лютого 2019 року, не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки прокурор звернувся з апеляційною скаргою в інтересах Новолуганської сільської ради Бахмутського району Донецької області (відповідача у справі), яка отримала оскаржуване рішення 03 квітня 2019 року (а. с. 87 т. 1), а тому для прокурора, як представника зазначеного органу місцевого самоврядування, перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду розпочався з цієї дати, а не з часу виявлення ним оскарженого рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень. При цьому, апеляційний суд правильно врахував, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності».

У справі, що переглядається:

Верховний Суд в постановах по цій справі від 28 липня 2021 року та від 12 січня 2022 року зробив висновки (відповідно до частини п`ятої статті 411 ЦПК України є обов`язковими для суду апеляційної інстанції), що відповідно до пункту 1) частини другої статті 354 ЦПК України Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та прокурор, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умови, що апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення третій особі повного рішення суду;

рішення Тростянецького районного суду Вінницької області ухвалено та оголошено в судовому засіданні 09 вересня 2019 року, в яке учасники справи не з`явились, просили розглянути справу за їх відсутності. Повне рішення суду не було вручено учасникам справи в день його проголошення;

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке брало участь в розгляді справи в якості третьої особи; копію оскарженого рішення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області отримало 18 вересня 2019 року (т. 1, а. с. 88);

з апеляційною скаргою на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся 28 травня 2020 року, більше ніж через 8 місяців після отримання оскарженого рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, тобто з пропуском установленого статтею 354 ЦПК України тридцятиденного строку;

зазначене, а так само і положення пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України та частини п`ятої статті 411 ЦПК України при вирішенні питання про наявність підстав для поновлення прокурору пропущеного строку на апеляційне оскарження апеляційний суд проігнорував;

апеляційний суд при поновленні строку на апеляційне оскарження зазначивши, щона прокуратуру не поширюються вимоги подати апеляційну скаргу в строк, який обраховується з дня отримання копії судового рішення третьою особою у справі - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, не врахував, що такі посилання суперечать висновкам Верховного Суду та не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;

апеляційний суд при поновленні строку на апеляційне оскарження не зазначив поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження; обставини, на які прокурор послався в обґрунтування клопотання про поновлення строку, апеляційний суд помилково вважав достатніми для його поновлення та не навів належного обґрунтування підстав для поновлення такого строку, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин доводи касаційної скарги про безпідставність поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, ухвала Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2022 року про відкриття апеляційного провадження та постанова Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року підлягають скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Оскільки встановлено підстави для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, то інші підстави відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; постанову апеляційного суду та ухвалу апеляційного суду про відкриття провадження скасувати; передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Оскільки постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, то підстави для поновлення її виконання відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2022 року про відкриття апеляційного провадження, постанову Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2022 року про відкриття апеляційного провадження та постанова Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук