Ухвала

від 23.01.2023 по справі 147/78/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

23 січня 2023 року

м. Київ

справа № 147/78/19

провадження № 61-77ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької обласної прокуратури на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, правонаступником якої є Тростянецька об`єднана територіальна громада, треті особи: Тростянецька районна державна адміністрація, правонаступником якої є Гайсинська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, правонаступником якої є Тростянецька об`єднана територіальна громада, треті особи: Тростянецька районна державна адміністрація (далі - Тростянецька РДА), правонаступником якої є Гайсинська районна державна адміністрація (далі - Гайсинська РДА), Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області), про визнання права на земельну частку (пай).

В обґрунтування позову зазначав, що працював в Колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Богдана Хмельницького (далі - КСП ім. Богдана Хмельницького) с. Четвертинівка, Тростянецького району Вінницької області з 01 жовтня 1996 року по 07 грудня 1997 року на посаді головного бухгалтера та був членом цього КСП. Згідно протоколу № 1 звітних зборів уповноважених членів колгоспників від 01 лютого 1997 року затверджено списки членів КСП, які поступили на роботу з 17 травня по 23 грудня 1996 року і які одержали право на земельну частку пай. В цьому списку значився і він, однак земельна ділянка йому не видавалась та сертифікат на земельну частку (пай) він не отримував, що порушує його право колишнього члена КСП на отримання земельної ділянки при розпаюванні земель.

07 березня 2000 року КСП ім. Б. Хмельницького реорганізовано в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького (далі - СТОВ ім. Богдана Хмельницького).

Ураховуючи викладене, просив суд: визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 2,61 умовних кадастрових гектарів на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області; зобов`язати Четвертинівську сільську раду виділити йому земельну частку (пай) із земель резервного фонду вказаної сільської ради.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,61 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач на момент розпаювання землі був членом КСП ім. Богдана Хмельницького с. Четвертинівка Тростянецького району та включений до списку членів КСП, а тому він набув право на виділення йому відповідної земельної ділянки (пай). Врахувавши, що на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області в наявності є землі не витребуваних паїв, які можуть бути передані у власність, суд першої інстанції вважав, що за позивачем необхідно визнати право на земельну частку (пай) колишнього КСП ім. Богдана Хмельницького с. Четвертинівка у розмірі 2,61 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Щодо позовної вимоги про зобов`язання Четвертинівської сільської ради виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) із земель резервного фонду даної сільської ради суд зазначив, що належним суб`єктом, який наділений правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення, є ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, а не Четвертинівська сільська рада Тростянецького району, у зв`язку з чим таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. Зазначив, що у справі Четвертинівська сільська рада є неналежним відповідачем.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2020 року поновлено заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області задоволено. Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що земельні ділянки орієнтовною площею 389,87 га земель резерву та 12,00 га земель запасу знаходяться за межами населеного пункту, перебувають в оренді СТОВ ім. Богдана Хмельницького, що підтверджується довідкою від 18 червня 2018 року № 110, а тому належними відповідачами у справі є СТОВ ім. Богдана Хмельницького та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, а не Четвертинівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 28 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2020 року про відкриття апеляційного провадження та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року скасовано. Справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що матеріали справи свідчать, що з апеляційною скаргою на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся 28 травня 2020 року. Вказане судове рішення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області як третя особа у справі отримало 18 вересня 2019 року. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та поновлено строк на апеляційне оскарження. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 09 вересня 2019 року в цій справі, апеляційний суд не навів мотивів, за яких уважав поважними причини пропуску строку, а заступник прокурора в заяві про поновлення строку не навів відповідного обґрунтування підстав для поновлення йому такого строку, адже оскаржуване рішення суду першої інстанції ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в інтересах якого діє заступник прокурора, отримало 18 вересня 2019 року. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку не є належним мотивуванням поновлення такого строку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 серпня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року залишено без руху, надано строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для подання суду апеляційної інстанції заяви на поновлення процесуального строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних для цього причин.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2021 року поновлено заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що, вирішуючи клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд бере до уваги, що апеляційна скарга ним подана у межах тридцяти днів з часу ознайомлення з матеріалами справи. Справа розглянута без участі прокурора, тому про існування оскаржуваного рішення органам прокуратури стало відомо лише під час вивчення відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР). Бездіяльність органів державної влади, уповноважених представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, зокрема, що мають місце у цій цивільній справі, сприяла виникненню обставин, що унеможливили оскарження прокурором рішення суду у передбачені частиною першою статті 354 ЦПК України строки. Викладені прокурором підстави клопотання безумовно є поважними, такими, що заслуговують на увагу, є достатніми, свідчать про легітимно добросовісні дії заявника з виконання покладених на нього державою функцій, тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду як обґрунтоване підлягає задоволенню. Та обставина, на яку звернув увагу суд касаційної інстанції, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в інтересах якого діє заступник прокурора області, отримало ще 18 вересня 2019 року, не впливає на висновок про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки, як уже зазначалося, прокурору стало відомо про наявність рішення суду, яке на його думку повинно бути оскаржене, з ЄДРСР. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не інформувало прокуратуру про ухвалення судом цього рішення, як вказував прокурор, проявило байдуже відношення до виконання своїх обов`язків, неналежно здійснювало свої владні повноваження у цьому напрямку. За викладених заявником обставин, що підтверджуються матеріалами справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задовольнити заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення як обґрунтоване та об`єктивне.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області - Тростянецьку об`єднану територіальну громаду, правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Тростянецької РДА - Гайсинську РДА.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької обласної прокуратури задоволено. Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що причини пропуску прокурором строку на оскарження рішення суду першої інстанції є поважними з урахуванням тієї обставини, що прокурор не брав участі у справі, а ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області неналежно виконувало свої обов`язки з виконання функцій держави з регулювання земельних відносин. ОСОБА_1 отримав земельну ділянку (пай) на території Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області площею 2,5097 га. Водночас, позивач не надав суду належних і допустимих доказів перебування його у членах КСП ім. Б. Хмельницького на час проведення розпаювання земельних ділянок, а тому він безпідставно включений у списки громадян, які мали право на земельні ділянки та в подальшому на підставі незаконного рішення суду першої інстанції оформив на себе право власності на цю ділянку, що є порушенням частини четвертої статті 116 ЗК України. Визнання позову відповідачем Четвертинівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області суперечить вимогам закону, оскільки у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, не перевірив чи визнання відповідачем позову відповідає закону та чи не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому безпідставно врахував таку обставину.

Постановою Верховного Суду від 12 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2021 року про відкриття апеляційного провадження та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року скасовано. Справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що рішення Тростянецького районного суду Вінницької області у справі, що переглядається, ухвалено та оголошено в судовому засіданні 09 вересня 2019 року, в яке учасники справи не з`явились, просили розглянути справу за їх відсутності. Повне рішення суду не було вручено учасникам справи в день його проголошення. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи. Копію оскаржуваного рішення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області отримало 18 вересня 2019 року, а з апеляційною скаргою на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся 28 травня 2020 року з порушенням установленого статтею 354 ЦПК України тридцятиденного строку. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та прокурор, який діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умови, що апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення третій особі повного рішення суду; на такі положення процесуального закону з посиланням на висновки суду касаційної інстанції при вирішенні питання про наявність підстав для поновлення прокурору пропущеного строку на апеляційне оскарження вказано в постанові Верховного Суду у цій справі від 28 липня 2021 року, які відповідно до частини п`ятої статті 411 ЦПК України є обов`язковими для суду апеляційної інстанції і які апеляційний суд проігнорував. Апеляційний суд при поновленні строку на апеляційне оскарження не врахував, що сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку та/або погодження з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд при поновленні строку на апеляційне оскарження не зазначив поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження; обставини, на які прокурор послався в обґрунтування клопотання про поновлення строку, апеляційний суд помилково вважав достатніми для його поновлення та не навів належного обґрунтування підстав для поновлення такого строку, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року залишено без руху, надано строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для подання суду апеляційної інстанції заяви на поновлення процесуального строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних для цього причин.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2022 року поновлено заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в інтересах якого заступником прокурора подана апеляційна скарга, було третьою особою у справі та 18 вересня 2019 року отримало копію рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року, проте, не оскаржило його в апеляційному порядку, хоча у відзиві на позовну заяву ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області зазначало про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , що свідчить про неналежне виконання покладених на нього обов`язків. З огляду на зміст статті 56 ЦПК України прокурор є самостійним учасником судового процесу та не набуває процесуального статусу особи, в інтересах якої звертається, у зв`язку з чим апеляційний суд уважав, що на прокуратуру не поширюються вимоги подати апеляційну скаргу в строк, який обраховується з дня отримання копії судового рішення третьою особою у справі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. Враховуючи, що участі у розгляді справи органи прокуратури не приймали, прокуратура Вінницької області після ознайомлення з матеріалами справи 05 травня 2020 року у встановлений законом строк подала апеляційну скаргу 28 травня 2020 року та належно обґрунтувала необхідність представництва Вінницькою обласною прокуратурою інтересів держави у цій справі, апеляційний суд уважав за необхідне задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької обласної прокуратури задоволено, рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 отримав земельну ділянку (пай) на території Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області площею 2,5097 га. Водночас, позивач не надав суду належних і допустимих доказів перебування у членах КСП ім. Б. Хмельницького на час проведення розпаювання земельних ділянок, а тому він безпідставно включений у списки громадян, які мали право на земельні ділянки та в подальшому на підставі незаконного рішення суду першої інстанції оформив на себе право власності на цю ділянку, що є порушенням частини четвертої статті 116 ЗК України. Встановивши, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання земельної частки (паю), що підтверджується інформаційною довідкою Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 22 травня 2020 року, апеляційний суд вважав відсутніми підстави для задоволення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2022 року про відкриття апеляційного провадження, постанову Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року скасовано. Справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту частини другої статті 354 ЦПК України ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та прокурор, який діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умови, що апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення третій особі повного рішення суду. Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області ухвалено та оголошено в судовому засіданні 09 вересня 2019 року, в яке учасники справи не з`явились, просили розглянути справу за їх відсутності. Повне рішення суду не було вручено учасникам справи в день його проголошення. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, яке брало участь у розгляді справи в якості третьої особи копію оскаржуваного рішення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області отримало 18 вересня 2019 року, а з апеляційною скаргою на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся 28 травня 2020 року, більше ніж через 8 місяців після отримання оскаржуваного рішення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, тобто з пропуском установленого статтею 354 ЦПК України тридцятиденного строку. Зазначене, а так само і положення пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України та частини п`ятої статті 411 ЦПК України при вирішенні питання про наявність підстав для поновлення прокурору пропущеного строку на апеляційне оскарження апеляційний суд проігнорував. Апеляційний суд при поновленні строку на апеляційне оскарження зазначивши, що на прокуратуру не поширюються вимоги подати апеляційну скаргу в строк, який обраховується з дня отримання копії судового рішення третьою особою у справі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, не врахував, що такі посилання суперечать висновкам Верховного Суду та не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд при поновленні строку на апеляційне оскарження не зазначив поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження; обставини, на які прокурор послався в обґрунтування клопотання про поновлення строку. Апеляційний суд помилково вважав достатніми для його поновлення та не навів належного обґрунтування підстав для поновлення такого строку, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 листопада 2022 року підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року визнані неповажними, апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження указаного рішення.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року ухвалено за відсутності сторін. Копію оскаржуваного рішення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області отримало 18 вересня 2019 року, а тому для прокурора, як представника держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду розпочався з цієї дати, а не з часу виявлення ним оскаржуваного рішення суду в ЄДРСР та ознайомлення з матеріалами цивільної справи. Наведені заступником керівника Вінницької обласної прокуратури обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними та не дають підстав для висновку про його пропуск з поважних причин.

28 грудня 2022 року заступник прокурора Вінницької обласної прокуратури звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана у зв`язку тим, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області неналежно здійснювало свої владні повноваження щодо захисту інтересів держави у сфері розпорядження землями сільськогосподарського призначення та не вжило відповідних заходів для оскарження незаконного рішення суду першої інстанції. У зв`язку з наведеним прокурор з метою захисту інтересів держави після того як стало відомо про таке рішення суду, у встановлений законом строк звернувся з апеляційною скаргою в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Право прокурора на апеляційне оскарження рішення у справі, де він не був учасником справи, виникає при встановленні його незаконності та доведеності факту бездіяльності державного органу, що можливо з`ясувати лише після ознайомлення з матеріалами судової справи, отримання додаткової інформації.

Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд дійшов переконання, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (стаття 354 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Практика Європейського суду з прав людини

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).

Висновки Верховного Суду

У справі, про перегляд якої подано касаційну скаргу, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та прокурор, який діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, мали б право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умови, що апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення третій особі повного рішення суду. Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області ухвалено та оголошено в судовому засіданні 09 вересня 2019 року, в яке учасники справи не з`явились, просили розглянути справу за їх відсутності. Повне рішення суду не було вручено учасникам справи в день його проголошення. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, яке брало участь у розгляді справи в якості третьої особи копію оскаржуваного рішення отримало 18 вересня 2019 року, а з апеляційною скаргою на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся 28 травня 2020 року, тобто більше ніж через 8 місяців після отримання оскаржуваного рішення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, тобто з пропуском установленого статтею 354 ЦПК України тридцятиденного строку.

Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив з того, що наведені заступником прокурора Вінницької обласної прокуратури обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними та не дають підстав для висновку про його пропуск з поважних причин.

Таким чином, встановивши, що апеляційну скаргу Вінницькою обласною прокуратурою подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 354 ЦПК України, та відсутність поважних причин пропуску такого строку, апеляційний суд обґрунтовано застосував положення пункту 4 частини першої статті 358 цього Кодексу та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Посилання прокурора на те, що про ухвалення оскаржуваного рішення суду йому стало відомо лише у травні 2020 року, не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки прокурор звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (третя особа у справі), яке отримало оскаржуване рішення 18 вересня 2019 року, а тому для прокурора перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду розпочався з цієї дати, а не з часу виявлення ним оскарженого рішення суду в ЄДРСР. Водночас, апеляційний суд правильно врахував, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.

Оскільки правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали апеляційного суду є очевидним, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької обласної прокуратури на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, правонаступником якої є Тростянецька об`єднана територіальна громада, треті особи: Тростянецька районна державна адміністрація, правонаступником якої є Гайсинська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання права на земельну частку (пай) відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний