Ухвала

від 26.10.2022 по справі 147/78/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 147/78/19

провадження № 61-3879св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Четвертинівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, правонаступником якої є Тростянецька об`єднана територіальна громада,

треті особи: Тростянецька районна державна адміністрація, правонаступником якої є Гайсинська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, від імені якого діє заступник прокурора Вінницької області,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, треті особи: Тростянецька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай).

ВСТАНОВИВ :

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року в складі судді Дудікова А. В. позов задоволено частково; визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,61 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької обласної прокуратури задоволено, рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Вінницької області 2 114,40 грн судових витрат.

У травні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив її скасувати і залишити в силі законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року зупинено виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Вінницької області 2114,40 грн понесених судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали

У касаційній скарзі ОСОБА_1 міститься клопотання про постановлення окремої ухвали щодо суддів Вінницького апеляційного суду Шемети Т. М., Ковальчука О. В., Якименко М. М.

Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення (частина десята статті 262 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

Колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

02 серпня 2022 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав до Верховного Суду клопотання, у якому просить передати зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року в справі № 280/1686/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року в справі № 219/10482/16, обґрунтовуючи тим, що фактично існує виключна правова проблема щодо визначення початку відліку строку на апеляційне оскарження для прокурора у справах, де він не був учасником. Оскільки у подібних правовідносинах Верховний Суд у постановах від 06 вересня 2021 року в справі № 562/3535/18, від 21 червня 2021 року в справі № 219/49/20, від 25 січня 2021 року в справі № 207/4039/18, від 17 грудня 2020 року в справі № 461/5311/17, від 21 вересня 2020 року в справі № 225/5271/18, від 07 жовтня 2019 року в справі № 802/1599/18, від 31 березня 2021 року в справі № 280/1426/20 зробив протилежний висновок щодо початку відліку строку на апеляційне оскарження для прокурора у справах, де він не був учасником.

Тлумачення змісту частин четвертої-п`ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Аналіз змісту клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи свідчить про відсутність виключної правової проблеми у цій справі. Особою, яка звернулася із клопотаннями, не наведено, яким чином передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду сприятиме розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

У клопотанні відсутнє обґрунтування кількісного та якісного показників, які б свідчили про наявність виключної проблеми. Як відсутнє й обґрунтування необхідності відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року в справі № 280/1686/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року в справі № 219/10482/16.

За таких обставин у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Керуючись статтею 262, 403, 420 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук