Ухвала

від 08.11.2022 по справі 200/5337/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 200/5337/19

ІменемУкраїни Провадження № 1-кс/932/3162/22

08 листопада 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019040640000534 від 27.02.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2022 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про зняття арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2019 року, в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019040640000534 від 27.02.2019 року, на нежитлове приміщення№ 401,яке розташованепо вул.Глинки,буд.1у м.Дніпрі,співвласниками якогоє ТОВ«ГЛІНКИ ЕСТЕЙТ»,код ЄДРПОУ№38893940та ТОВ«ПОВИДЛО»,код ЄДРПОУ№ 39126651,шляхом накладеннязаборони найого відчуженнята розпорядженняним,а такожзаборони здійсненнябудь-якихреєстраційних дійу відношеннівказаного приміщення.

Заявник обгрунтовує свою позицію наступним. Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2019 року у справі № 200/5337/19 в рамках кримінального провадження №12019040640000534від 27.02.2019року було накладено арешт на нежитлове приміщення № 401, яке розташоване по вул. Глинки, буд. 1 у м. Дніпрі, співвласниками якого є ТОВ «ГЛІНКИ ЕСТЕЙТ», код ЄДРПОУ №38893940 та ТОВ «ПОВИДЛО», код ЄДРПОУ № 39126651, шляхом накладення заборони на його відчуження та розпорядження ним, а також заборони здійснення будь-яких реєстраційних дій у відношенні вказаного приміщення. Ухвалюючи рішення про накладення арешту, слідчий суддя виходив з того, що на момент подання клопотання були підстави вважати, що зазначений об`єкт нерухомості є майном, на яке було спрямоване кримінальне правопорушення. На думку заявника, у зв`язку із тим, що кримінальне провадження №12019040640000534 було закрите, на теперішній час у арешті зазначеного майна відпала потреба.

Заявник у судове засідання не з`явився, представник заявника надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Враховуючи положення ч. 6ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбаченіст. 28 КПК Українита розглянути клопотання без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

ВП № 7 ДРУП ГУ НП у Дніпропетровській області про день, час та місце розгляду скарги повідомлено належним чином, однак у судове засідання явку свого представника не забезпечило, письмових заяв чи клопотань не надало.

У зв`язку з неявкою усіх учасників фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до вимог ч. 4ст. 107 КПК України, не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 174 КПК Українинеявка слідчого не є перешкодою для вирішення слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна.

Розглянувши клопотання, дослідивши наданні до нього додатки, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 214 КПК Українивизначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного уст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями147,158,174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогамст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

З матеріалів клопотання та наданих до нього додатків вбачається наступне.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2019 року у справі № 200/5337/19, в рамках кримінального провадження №12019040640000534від 27.02.2019року було накладено арешт на нежитлове приміщення№ 401,яке розташованепо вул.Глинки,буд.1у м.Дніпрі,співвласниками якогоє ТОВ«ГЛІНКИ ЕСТЕЙТ»,код ЄДРПОУ№38893940та ТОВ«ПОВИДЛО»,код ЄДРПОУ№ 39126651,шляхом накладеннязаборони найого відчуженнята розпорядженняним,а такожзаборони здійсненнябудь-якихреєстраційних дійу відношеннівказаного приміщення.

Ухвалюючи рішення про накладення арешту, слідчий суддя виходив з того, що на момент подання клопотання були підстави вважати, що зазначені об`єкти нерухомості є майном, на яке було спрямоване кримінальне правопорушення.

27.09.2022 року кримінальне провадження №12019040640000534 від 27.02.2019 року, було закрите на підставі п.2 ч.1 ст.384 КПК України.

У зв`язку із цим, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2017 року, справа № 200/5337/19, в межах кримінального провадження №12019040640000534 від 27.02.2019 року, а саме на наступне майно: нежитлове приміщення № 401, яке розташоване по вул. Глинки, буд. 1 у м. Дніпрі, співвласниками якого є ТОВ «ГЛІНКИ ЕСТЕЙТ», код ЄДРПОУ №38893940 та ТОВ «ПОВИДЛО», код ЄДРПОУ № 39126651, оскільки кримінальне провадження вже закрите та на час розгляду вказаного клопотання відпала необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-175,309,392,532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019040640000534 від 27.02.2019 року - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2019 року, справа № 200/5337/19, в межах кримінального провадження №12019040640000534 від 27.02.2019 року, а саме на наступне майно: нежитлове приміщення № 401, яке розташоване по вул. Глинки, буд. 1 у м. Дніпрі, співвласниками якого є ТОВ «ГЛІНКИ ЕСТЕЙТ», код ЄДРПОУ №38893940 та ТОВ «ПОВИДЛО», код ЄДРПОУ № 39126651.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1