Ухвала

від 25.11.2022 по справі 201/5865/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/5865/21

Провадження № 2-др/201/78/2022

УХВАЛА

25 листопада 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_2 , треті особи Управління-служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, Перша Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_2 , треті особи Управління-служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, Перша Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності за кожним по ј (по одній четвертій) частині земельної ділянки загальною площею 0,0460 га з кадастровим номером 1210100000:03:137:0005. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності за кожним по ј (по одній четвертій) частині житлового будинку загальною площею 143 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1929,50 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за подачу позову.

16 листопада 2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі яким стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Від представника відповідача 22 листопада 2022 року до суду надійшло клопотання з проханням відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Аналізуючи вимогистатті 270 ЦПК України, слід дійти висновку про те, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першійстатті 270 ЦПК Українипідстав.

Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано суду: копію договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09 грудня 2021 року, копію угоди про оплату послуг з надання професійної правової/правничої допомоги від 09 грудня 2021 року, копію меморіального ордеру № 2PL870464 від 13 грудня 2021 року на суму 10 000,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. ФОП, призначення платежу: правові послуги в спадковому спорі, крім участі у судових засіданнях. Платник ОСОБА_1 ), копію квитанції № P24AP24A1918932218C1869 від 20 січня 2022 року на суму 1 200,00 грн. (отримувач: ОСОБА_4 , платник: ОСОБА_5 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A2083885949С2400 від 16 березня 2022 року на суму 600,00 грн. (отримувач: ОСОБА_4 , платник: ОСОБА_5 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A2258755217С4429 від 16 травня 2022 року на суму 600,00 грн. (отримувач: ОСОБА_4 , платник: ОСОБА_5 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A2390040312С5019 від 23 червня 2022 року на суму 600,00 грн. (отримувач: ОСОБА_4 , платник: ОСОБА_5 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A260851678D39384 від 13 вересня 2022 року на суму 1 500,00 грн. (отримувач: ОСОБА_4 , платник: ОСОБА_5 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A284135118D07906 від 19 вересня 2022 року на суму 1 500,00 грн. (отримувач: ОСОБА_4 , платник: ОСОБА_5 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A308877326D57526 від 26 вересня 2022 року на суму 600,00 грн. (отримувач: ОСОБА_4 , платник: ОСОБА_5 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A422411675D41920 від 27 жовтня 2022 року на суму 1 200,00 грн. (отримувач: ОСОБА_4 , платник: ОСОБА_5 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A443307838D59379 від 02 листопада 2022 року на суму 1 200,00 грн. (отримувач: ОСОБА_4 , платник: ОСОБА_5 , призначення: переказ особистих коштів), копію меморіального ордеру № 2PL074895 від 09 листопада 2022 року на суму 2 400,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. ФОП, призначення платежу: за послуги в сфері права в судовій справі № 201/5865/21, Біцутіна А.С.)

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази в обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу розмірі 25 000,00 грн. з відповідачів, адже крім того, що розмір таких витрат має бути доведений і документально обґрунтований, він також повинен відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З наданих позивачем доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу не можливо встановити обґрунтованість суми, яку позивачка просить стягнути з відповідача, оскільки суду не надано жодного допустимого документа, який містить роз`яснення вартості кожної послуги, наданої адвокатом клієнту.

Так, згідно з п. 4.1 договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09.12.2021, укладеного між адвокатом Базюкевич Є.В. та Біцутіною А.С. виплата гонорару адвокату здійснюється довірителем у погодинному режимі, встановленому в додаткових угодах до цього договору. Вказаний договір не містить опису робіт (наданих послуг) у цивільній справі №201/5865/21 та вартість години роботи адвоката.

Відповідно ж до угоди про оплату послуг з надання професійної правової/правничої допомоги від 09.12.2021, укладеної між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яка не є додатковою угодою до договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09.12.2021, вартість послуг виконавця в межах судового спору довірителя в судові справі №201/5865/21 становить фіксований розмір в першій інстанції 25000 грн., в апеляційній та касаційній інстанціях по 15000 грн. в кожній, якщо інший розмір не буде узгоджений сторонами. Вказана угода не містить опису робіт (наданих послуг) у цивільній справі №201/5865/21.

Слід зазначити, що угоду про оплату послуг з надання професійної правової/правничої допомоги від 09.12.2021 укладено не з адвокатом БазюкевичЄ.В., а з фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 , крім того вона не містить у собі будь-яких посилань на договір про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09.12.2021.

Таким чином, вказану угоду укладено не в порядку, передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вона суперечить умовам, встановленим у п.4.1 договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09.12.2021, тому не може розглядатися як додаткова угода до останнього, а також як договір про надання правничої допомоги.

Будь-яких інших документів щодо опису та вартості правових/правничих послуг адвоката, а також підтвердження їх виконання адвокатом представником позивача суду не надано.

Крім того, надані позивачем вищевказані квитанції про перекази грошових коштів не містять жодної інформації про призначення платежу. Меморіальний ордер від 13.12.2022 також не містить повної інформації про призначення платежу через відсутність номеру цивільної справи в рамках якої здійснюється платіж.

Статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.

Передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, тільки тоді у суду будуть відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до п.79 рішення Європейського суду з прав людини (справа «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (Заява №33949/02) відповідно до прецедентної практики Суду заявник має право на відшкодування витрат, тільки якщо буде доведено, що вони були необхідні та фактично понесені, а також є обґрунтованими за розміром.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Всупереч цьому, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270, 353 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_2 , треті особи Управління-служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, Перша Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев