Постанова

від 26.01.2023 по справі 201/5865/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2260/23 Справа № 201/5865/21 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Биліна Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Биліни Т.І.,

суддів: Зайцевої С.А., Максюти Ж.І.,

за участю секретаря - Заворотного К.Я.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_1 -

адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича,

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року про відмову в ухваленні додаткового рішення з вирішення питання про відшкодування понесених судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , треті особи - Управління-служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, Перша Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, пред`явленим до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , на предмет визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 та права власності за малолітнім ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки у зв`язку з прийняттям ним спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 права власності за кожним по 1/4 частині земельної ділянки та по 1/4 частині житлового будинку.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с.93-111 Том ІІІ).

16 листопада 2022 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, в розмірі 25 000 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року в задоволенні заяви представника позивача відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Базюкевич Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та ухвалити по справі додаткове судове рішення, яким заяву задовольнити та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Орешин П.П. скористався правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, подав відзивів на апеляційну скаргу в якому зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів понесених витрат.Згідно договору про надання професійної правничої допомоги №52/ЦП-2021 від 09.12.2021 року, укладеного між адвокатом Базюкевич Є.В. та ОСОБА_4., виплата гонорару адвокату здійснюється довірителем у погодинному режимі, встановленому в додаткових угодах. Додаткові угоди про опис робіт та вартість години роботи адвоката відсутні. Відповідно угоди про оплату послуг надання професійної правничої допомоги від 09.12.2021 року, укладеної між ФОП Базюкевич Є.В. та ОСОБА_1 вартість допомоги становить фіксований розмір: в першій інстанції 25000грн, а в апеляційній та касаційній по 15000грн. Оскільки вказана угода укладена між ФОП та довірителем, вона укладена не в порядку Закону України «Про адвокатську діяльність».

В судовому засіданні апеляційної інстанції адвокат Базюкевич Є.В. та позивач ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Відповідачка ОСОБА_2 та адвокат Орешин П.П. заперечували проти скарги, просили ухвалу залишити без змін.

Статтею 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, у випадках якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Так, судом першої інстанції зазначено, що право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1,2 чст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом першої інстанції встановлено, що па підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано суду: копію договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09 грудня 2021 року, копію угоди про оплату послуг з надання професійної правової/правничої допомоги від 09 грудня 2021 року, копію меморіального ордеру № 2PL870464 від 13 грудня 2021 року на суму 10 000,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. ФОП, призначення платежу: правові послуги в спадковому спорі, крім участі у судових засіданнях. Платник - ОСОБА_1 ), копію квитанції № P24AP24A1918932218C1869 від 20 січня 2022 року на суму 1 200,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. , платник: ОСОБА_1 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A2083885949С2400 від 16 березня 2022 року на суму 600,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. , платник: ОСОБА_1 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A2258755217С4429 від 16 травня 2022 року на суму 600,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. , платник: ОСОБА_1 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A2390040312С5019 від 23 червня 2022 року на суму 600,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. , платник: ОСОБА_1 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A260851678D39384 від 13 вересня 2022 року на суму 1 500,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. , платник: ОСОБА_1 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A284135118D07906 від 19 вересня 2022 року на суму 1 500,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. , платник: ОСОБА_1 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A308877326D57526 від 26 вересня 2022 року на суму 600,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. , платник: ОСОБА_1 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A422411675D41920 від 27 жовтня 2022 року на суму 1 200,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. , платник: ОСОБА_1 , призначення: переказ особистих коштів), копію квитанції № P24AP24A443307838D59379 від 02 листопада 2022 року на суму 1 200,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. , платник: ОСОБА_1 , призначення: переказ особистих коштів), копію меморіального ордеру № 2PL074895 від 09 листопада 2022 року на суму 2 400,00 грн. (отримувач: Базюкевич Є.В. ФОП, призначення платежу: за послуги в сфері права в судовій справі № 201/5865/21, ОСОБА_1 )

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази в обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу розмірі 25 000,00 грн. з відповідача, адже розмір таких витрат має бути доведений і документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З наданих позивачем доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу не можливо встановити обґрунтованість суми, яку позивачка просить стягнути з відповідача, оскільки суду не надано жодного допустимого документа, який містить роз`яснення вартості кожної послуги, наданої адвокатом клієнту.

При цьому, колегія суддів відзначає, що ОСОБА_1 вносила грошові кошти отримувачу Базюкевичу Є.В. частинами, тоді як договором про надання професійної допомоги від 09.12.2021 передбачена фіксована грошова сума гонорару адвоката.

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що, згідно з п. 4.1 договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09.12.2021, укладеного між адвокатом Базюкевич Є.В. та ОСОБА_4., виплата гонорару адвокату здійснюється довірителем у погодинному режимі, встановленому в додаткових угодах до цього договору. Вказаний договір не містить опису робіт (наданих послуг) у цивільній справі №201/5865/21 та вартість години роботи адвоката.

Відповідно до угоди про оплату послуг з надання професійної правової/правничої допомоги від 09.12.2021, укладеної між ФОП Базюкевич Є.В. та ОСОБА_1 , яка не є додатковою угодою до договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09.12.2021, вартість послуг виконавця в межах судового спору довірителя в судові справі №201/5865/21 становить фіксований розмір - в першій інстанції 25000 грн., в апеляційній та касаційній інстанціях - по 15000 грн. в кожній, якщо інший розмір не буде узгоджений сторонами. Вказана угода не містить опису робіт (наданих послуг) у цивільній справі №201/5865/21.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що угода про оплату послуг з надання професійної правової/правничої допомоги від 09.12.2021 не містить у собі будь-яких посилань на сам договір про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09.12.2021.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вказану угоду укладено не в порядку, передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вона суперечить умовам, встановленим у п.4.1 договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 52/ЦП-2021 від 09.12.2021, тому не може розглядатися як додаткова угода до останнього, а також як договір про надання правничої допомоги.

Будь-яких інших документів щодо опису та вартості правових/правничих послуг адвоката, а також підтвердження їх виконання адвокатом представником позивача суду не надано, як і не надано цього в апеляційній інстанції.

Крім того, надані позивачем вищевказані квитанції про перекази грошових коштів не містять жодної інформації про призначення платежу. Меморіальний ордер від 13.12.2022 також не містить повної інформації про призначення платежу через відсутність номеру цивільної справи в рамках якої здійснюється платіж.

Статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.

Передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Укладення угоди між позивачем та ФОП має наслідки передбачені , постановою КАС ВС від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15), згідно якої витрати на ті ж послуги, надані юристами, які не є адвокатами, відшкодуванню не підлягають.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу з адвокатом, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, тільки тоді у суду будуть відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до п.79 рішення Європейського суду з прав людини (справа «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (Заява №33949/02) відповідно до прецедентної практики Суду заявник має право на відшкодування витрат, тільки якщо буде доведено, що вони були необхідні та фактично понесені, а також є обґрунтованими за розміром.

Всупереч зазначеному, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень., з чим повністю погоджується і колегія суддів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність встановлених колегією суддів порушень судом першої інстанції норм процесуального права та відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Базюкевича Є.В., а як наслідок, і відсутність правових підстав для скасування ухвали, у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України.

керуючись ст.ст. 141, 270, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: С.А.Зайцева

Ж.І.Максюта