Рішення

від 23.11.2022 по справі 707/2378/22

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/2378/22

2/707/830/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2022 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Черкаський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 , звернулась до суду із зазначеним позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальних збитків у розмірі 3000,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що являється співвласником земельної ділянки площею 0,2946 га, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 12-13/VІІ, виданого 07.09.2016 року, Руськополянською сільською радою, витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ 7103463392016 від 17.03.2016 року, виданого Управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі, Черкаської області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 68301819 від 16.09.2016 року.

Відповідач ОСОБА_2 являється суміжним користувачем земельної ділянки, який діючи усвідомлено, неправомірно та протиправно здійснив самовільне захоплення частини земельної ділянки площею 0,0370 га, яка належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідач починаючи з 2009 по 2022 рік неправомірно користувався вище зазначеною частиною земельної ділянки, чим завдав позивачу моральної шкоди.

Факт неправомірних та протиправних дій відповідача встановлено у наступних рішеннях судів.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 20 січня 2011 року у справі № 2а-2/2011 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Руськополянської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення 43 сесії 5 скликання Руськополянської сільської ради від 03 квітня 2009 року № 43-19 «Про затвердження актів погодження меж земельних ділянок та рішення Руськополянської сільської ради №47-1 від 16 жовтня 2009 року в частині передачі у власність позивача земельної ділянки площею 0,2269 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, було визнано недійсним рішення 43 сесії 5 скликання Руськополянської сільської ради від 03 квітня 2009 року № 43-19 «Про затвердження актів погодження меж земельних ділянок» та рішення Руськополянської сільської ради № 47-1 від 16 жовтня 2009 року в частині: передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2269 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі скасованого рішення Руськополянської сільської ради № 47-1 від 16 жовтня 2009 року відповідач ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯИ № 913038 від 20.11.2009 року, а в подальшому відповідач діючи умисно, недобросовісно, завідомо знаючи про постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 20 січня 2011 року у справі № 2а-2/2011 подав заяву про державну реєстраціюдержавного актута рішеннямпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень,індексний номер:32003089від 24.10.2016року державнимреєстратором ЯжемчукОленою Анатоліївною,виконавчого комітетуБілозірської сільськоїради Черкаськогорайону Черкаськоїобласті здійсненодержавну реєстрацію державногоакту направо власностіна земельнуділянку серіята номерЯИ №913038від 20.11.2009року,виданого Міськрайоннимуправлінням Держкомземув м.Черкасита Черкаськомурайоні,Черкаської області,що підтверджуєтьсяІнформаційною довідкоюз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуження об`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майназа №71214439від 24.10.2016 року.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 28.05.2020 року визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №913038 від 20.11.2009 року, що виданий на ім`я ОСОБА_2 , на підставі рішення Руськополянської сільської ради від 16.10.2009 р №47-1, (земельна ділянка розташована у АДРЕСА_1 площею 0,2269 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер 7124985200:02:004:0476). Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у здійсненні ними права власності земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1 площею 0,2946 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, яка належить їм на праві спільної часткової власності в частках по 1/2 частині кожному на підставі рішення Руськополянської сільської ради 12-13/VIІ від 07.09.2016 року та витягу з Державного земельного кадастру НВ-7103463392016 від 17.03.2016 року, шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд.

Постановою Черкаськогоапеляційного судувід 02.03.2021року апеляційніскарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,представника ОСОБА_2 -адвоката СучилаАртемаОлеговича та ОСОБА_4 -залишено беззадоволення.Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року - залишено без змін.

Постановою ВерховногоСуду від20червня 2022року касаційнускаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року залишено без змін.

Рішенням Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 21.07.2021року скасовано(припинено)реєстраційний записпро правовласності №17046921від13.10.2016 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно по реєстраційному номеру об`єкту нерухомого майна 1062967971249, щодо земельної ділянки кадастровий номер 7124985200:02:004:0476, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Постановою Черкаськогоапеляційного судувід 31серпня 2022року апеляційнускаргу ОСОБА_2 залишено беззадоволення,а рішенняЧеркаського районногосуду Черкаськоїобласті від21.07.2021року беззмін.

Крім того, неправомірність дій відповідача ОСОБА_2 щодо позивача встановлена і у постанові Черкаського районного суду Черкаської області від 22 червня 2016 року справа № 707/437/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Руськополянської сільськоїради Черкаськогорайону,треті особи,без самостійнихвимог ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасуваннярішення Руськополянськоїсільської радиЧеркаського району№ 2-14/VІІвід 16.11.2015року та№ 6-15/VІІвід28.01.2016 року, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 було відмовлено. Дане рішення залишене в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року та постановою Верховного Суду в 30.08.2018 року.

Позивач вказує, що умисність, неправомірність та протиправність дій відповідача ОСОБА_2 , який умисно безперервно протягом 13 років користується її власністю, а саме протиправно без її дозволу та іншого співвласника земельної ділянки використовує частину земельної ділянки площею 0,0370 га кадастровий номером 7124985200:02:004:1001, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 призвело до моральних страждань позивача, що виразилося у душевних стражданнях яких зазнала позивач внаслідок неможливості 13 років використовувати вище зазначене майно за призначенням, а саме обробляти, садити та отримуватидохід,прикладанням зусильпозивача длявідновлення своїхправ намайно,та відстоюваннісвоїх правв судахрізних інстанцій, що призвело до постійного стресу безсоння та переживаннях позивача, що позначилося на здоров`ї останньої. Позивач з урахуванням втрати доходу протягом 13 років, погіршення свого здоров`я, та з урахуванням часу та зусиль, які вона приклала для відновлення своїх прав, адже відповідач навіть після рішень судів на її користь, не припинив порушувати її прав на майно (відкрито виконавче провадження). Тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості свої моральні страждання вона оцінює в сумі 100000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

У рамках виконавчого провадження ВП № 65223777 з примусового виконання виконавчих листів № 2/707/15/20 виданих 02.04.2021 року Черкаським районним судом Черкаської області старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюком Сергієм Вікторовичем винесено постанову про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні від 29.06.2021 року, а саме: інженера - землевпорядника ОСОБА_5 для проведення виконавчих дій із встановлення зовнішніх меж земельної ділянки к/н 7124985200:02:004:1001 за адресою. АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості), при примусовому виконанні вимог виконавчих документів.

Позивачем, внаслідок протиправних, умисних дій відповідача, та небажання виконати рішення судів у добровільному порядку та на виконання вище зазначеної постанови державного виконавця було здійснено оплату за виконання спеціалістом інженером - землевпорядником Окрепкою Анною Ігорівною топографо-геодезичної зйомки у сумі 3000,00 грн., що підтверджується квитанцією про оплату від 30.06.2021 року, рахунком - фактурою від 30.06.2021 року, договором на виконання топографо-геодезичної зйомки № 2906/21 від 29.06.2021 року та листа Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 23396 від 22.09.2022 року. Отже, дані витрати повинні бути відшкодовані позивачу відповідачем.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач, посилаючись на норми законодавства та судової практики, просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. матеріальних збитків на 100000,00 грн. моральної шкоди. Також просить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1003,00 грн. та витрати на правничу допомогу, орієнтовний розрахунок яких становить 10000,00 грн.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 20.10.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

26.10.2022 року представником позивача подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, що підтверджують понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

18.11.2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наступне. Відповідач вважає, що діяв виключно у межах нормативно правових актів, рішень та документів, які видавались, погоджувались та затверджувались органами місцевого самоврядування та органами державної влади. Жодних дій, які б свідчили про самовільне захоплення земельної ділянки вчинено не було. Фактично, його вина щодо завдання моральної шкоди позивачеві абсолютно відсутня. Користування земельною ділянкою виникло на підставі рішення сільської ради, яке відповідач мав всі підстави вважати законним. Право власності відповідно до законодавства виникло на підставі Акту на право власності на земельну ділянку, який остаточно скасовано лише 20.06.2022 року. Фактично він мав всі підстави вважати межі земельної ділянки, її конфігурацію та відповідно її площу законною, фактично він мав законні очікування, що рішення сільської ради та її дії не протирічать законодавству, а тому вважав, що саме його право власності є порушеним зі сторони позивача.

Відповідач був добросовісним власником та діяв виключно у межах рішень та дій органів влади. Межі земельної ділянки було зазначено в Державному земельному кадастрі, сформовано на законній підставі (технічна документації від 2009 року) та відповідно її конфігурації та площі. Відповідачем використовувалась лише земельна ділянка визначена у витязі №НВ-7103667942016.

Користування земельною ділянкою після скасування рішення сільської ради про передачу земельної ділянки у власність також не можна ставити йому у вину, оскільки користування відбувалось на підставі чинного акту на право власності на землю. Оскільки саме по собі скасування рішення сільської ради не передбачено у переліку підстав припинення права власності згідно національного законодавства - ст. 140 ЗК України.

Разом з тим, при розгляді справи про припинення права власності відповідача на ділянку не було встановлено недобросовісності його дій чи порушення будь-якого закону при набутті права власності. Зокрема, національними судами не було встановлено, чи дійсно мало місце надання у 2009 році у власність заявника ділянки, яка виходила за межі ділянки наданої йому у користування у 2001 році, на яких законних підставах частина земельної ділянки відповідача була передана у власність сусідам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у 2016 році тощо.

Фактично позивач не вчинив жодних протиправних дій, керувався виключно рішеннями органів місцевого самоврядування та органів державної влади, та нормами права. Лише в 2022 році було скасовано акт на право власності на земельну ділянку та фактично лише з цього часу можна говорити про наявність чи відсутність будь-якого порушення прав позивача саме відповідачем. Наразі, вина відповідача повністю відсутня. Умисел відповідача у наявних правовідносинах був направлений не на вчинення шкоди позивачеві, а власне на захист свого права, існування якого випливало із рішень органів влади.

Відповідач заперечує щодо вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3000,00 грн., у зв`язку із тим, що якщо під час примусового виконання рішення виконавцем було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Тому, кошти витрачені на будь-які послуги всередині виконавчого провадження фактично не є шкодою, яка заподіяна стягувачу (позивачу), а має іншу правову природу та відмінний від позовних вимог спосіб відшкодування. Фактично задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача протирічить законодавству та буде мати наслідком подвійне стягнення зазначених коштів із відповідача.

Позивачем не доведено наявності моральної шкоди, завдання її саме діями відповідача (наявність вини та умислу), у зв`язку із чим неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача за завданою майновою шкодою (більше того, земельна ділянка відповідача не межує із тією частиною земельної ділянки, яка в межах спільної часткової власності використовується позивачем) та відповідно розмір заявлених відшкодувань є необґрунтованим, а витрати на виконавче провадження підлягають відшкодування в межах цього ж виконавчого провадження.

Від представника третьої особи-Черкаського відділуДВС уЧеркаському районіЧеркаської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)надійшли письмовіпояснення напозовну заяву,в якихвін проситьрозглянути справубез йогоучасті тарішення прийнятина розсудсуду.У поясненняхзазначено наступне.На виконанніу відділіз 23.04.2021року потеперішній часперебувають виконавчіпровадження зпримусового виконавчихлистів №2/707/15/20виданих 02.04.2021року Черкаськимрайонним судомЧеркаської області,а саме:АСВП № 65224530 з примусового виконавчого листа № 2/707/15/20, виданого 02.04.2021 року Черкаським районним судом Черкаської області, де стягувачем є ОСОБА_3 та АСВП № 65223777 з примусового виконавчого листа № 2/707/15/20 виданого 02.04 2021 року Черкаським районним судом Черкаської області про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у здійсненні ним права власності земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,2946 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, яка належить їм на праві спільної часткової власності в частках по 1/2 частині кожному, на підставі рішення Руськополянської сільської ради 12-13/VІІ від 07.09.2016 року та витягу з Державного земельного кадастру НВ-7103463392016 від 17.03.2016 року, шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, де стягувачем є ОСОБА_1

23.04.2021 року державним виконавцем відкрито виконавчі провадження за АСВП № 65224530, та 65223777, про що винесено відповідні постанови в яких зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, та яку за вихідним № 10674/1 та № 10734/1 направлено боржнику рекомендованим листом для виконання.

Того ж дня боржнику за вихідними № 10702/1 та № 10738/1 направлено вимоги державного виконавця, якими зобов`язано виконати рішення суду.

24.05.2021 року державним виконавцем відповідно до ч.1 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, проведено перевірку щодо виконання боржником рішення суду. В результаті перевірки встановлено, що боржником рішення суду не виконано, та жодних дій не вчинено. Про що складено відповідні акти.

В результаті вищевказаної перевірки та керуючись статтями 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження» на боржника за АСВП № 65224530 та АСВП №65223777 накладено штраф в розмірі 1700 грн., про що винесено відповідну постанову якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

В ходіпримусового виконаннярішення дляусунення перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у здійсненніними прававласності земельноюділянкою виникланеобхідність вжитизаходи щодозалучення спеціалістадля визначеннязовнішніх меж земельнихділянок внатурі (намісцевості)для подальшогоприпинення її використання боржником,для експлуатаціїі обслуговуванняжитлового будинкуі господарських будівель та споруд стягувачами.

Враховуючи викладене,29.06.2021р.винесена постановаАСВП №65223777про призначення спеціалістадля участіу виконавчомупровадженні тазалучено допроведення виконавчих дійінженера-землевпорядника ОСОБА_5 ,для проведеннявиконавчих дійіз встановлення зовнішніх межземельної ділянкик/н.:7124985200:02:004:1001,за адресою: АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості).

Оплата послугиінженера-землевпорядника ОСОБА_5 Черкаським відділом державноївиконавчої службиу Черкаськомурайоні Черкаськоїобласті Центрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)не проводилася.Проте наадресу відділу30.06.2021надійшла заява ОСОБА_1 ,згідно якоїстягувач самостійнорозрахувався зінженером-землевпорядником ОСОБА_5 танадано копіюквитанції прооплату вищевказанихпослуг на суму 3000,00 грн.

29.08.2022 року державним виконавцем відповідно до ч.3 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» повторно перевірено виконання рішення боржником. В результаті перевірки встановлено, що боржником рішення суду не виконано, та будь які заходи щодо виконання не вживаються. Про що складено відповідний акт.

В результаті вищевказаної перевірки та керуючись статтями 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження» на боржника повторно накладено штраф у подвійному розмірі на суму 3400 грн., про що винесено відповідні постанови по виконавчих провадженнях № 65224530, та 65223777.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 рішення, що зазначене у виконавчому документі не виконав, законні вимоги державного виконавця проігнорував, в діях боржника вбачається умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене 30.08.2022 за вих. № 20511/7 до правоохоронних органів направлено повідомлення про вчинення боржником правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 382 КК України та притягнення ОСОБА_6 до відповідальності.

Так 07.09.2022 р. стягувачами за адресою визначеною місцем виконання рішення самостійно було прибрано із земельної ділянки майно боржника (окрім огорожі) про що складено відповідний акт.

Станом на 21.11.2022 р. рішення суду залишається не виконаним, так як огорожа яка залишилася й надалі не надає стягувачам користуватися своєю земельною ділянкою.

23.11.2022року представникомпозивача подановідповідь навідзив напозовну заяву,в якомупозивач повністюзаперечує противикладених міркуваньвідповідача увідзиві напозовну заяву,оскільки наданіпозивачем ОСОБА_1 рішення судівпідтверджують тойфакт,що відповідачвсупереч наявнимсудовим рішенням,протиправно танезаконно користувавсяземельною ділянкою,яка належалана правіприватної власностіпозивачу протягом13років,чим іспричинив моральнушкоду.Відповідач навітьна законнівимоги державноговиконавця нереагує тане виконуєрішення судівпро щосвідчить неодноразовінакладення державнимвиконавцем штрафівта зверненьдо поліціїіз заявамипро вчиненнякримінальних правопорушеньза невиконаннярішень судів.Надані відповідачемдо відзивукопії документів,являлися предметомрозгляду підчас прийняттярішень зазначениху позовнійзаяві таїм уженадана правоваоцінка судами.Долучені відповідачем копії ксерокопій фотокарток не є належними доказами, адже не зрозуміло, що зображено на них, тобто яка місцевість, та яке значення мають для справи, адже на даний час виконавче провадження відкрито і станом на 21.11.2022 рішення суду залишається не виконаним, так як огорожа, яка залишилася й надалі не надає ОСОБА_1 , користуватися своєю земельною ділянкою.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, а учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки по 1/2 частині площею 0,2946 га, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 68301819 від 16.09.2016 року.

Відповідач ОСОБА_2 , згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 71214439 від 24.10.2016 року, є власником земельної ділянки площею 0,2269 га, кадастровий номер 7124985200:02:004:0476, цільове призначення якої для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

З 2010 року межі вказаних вище суміжних ділянок позивача та відповідача є предметом спору у численних судових справах, з приводу яких судами різних інстанцій ухвалювались наступні рішення.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 20 січня 2011 року в справі № 2а-2/2011 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Руськополянської сільської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет позову: ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішення 43 сесії 5 скликання Руськополянської сільської ради від 03 квітня 2009 року № 43-19 «Про затвердження актів погодження меж земельних ділянок» та рішення Руськополянської сільської ради № 47-1 від 16 жовтня 2009 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2269 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, позов задоволено та визнано недійсними вказані вище рішення органу місцевого самоврядування.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: Руськополянська сільська рада, Державне агентство із земельних ресурсів в особі Черкаської регіональної філії ДП «Укрспецзем», державний реєстратор виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Яжемчук О.А., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, звільнивши займану частину земельної ділянки, демонтувавши перешкоди і надавши вільний доступ на відновлення меж земельної ділянки, визнання права здійснити демонтаж встановлених перешкод без згоди іншого власника, та про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 913038 від 20 листопада 2009 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , скасування рішення про державну реєстрацію прав та її обтяжень щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку; та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Руськополянської сільської ради, державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Сафроненка В.А., ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Руськополянської сільської ради від 07 вересня 2016 року про затвердження технічної документації, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за якими зареєстровано право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки за кожним; позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково:

- визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 913038 від 20 листопада 2009 року, що виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Руськополянської сільської ради від 16 жовтня 2009 року № 47-1, (земельна ділянка розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,2269 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 7124985200:02:004:0476);

- зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у здійсненні ними права власності земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,2946 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, яка належить їм на праві спільної часткової власності в частках по 1/2 частині кожному, на підставі рішення Руськополянської сільської ради 12-13/VІІ від 07 вересня 2016 року та витягу з Державного земельного кадастру НВ-7103463392016 від 17 березня 2016 року, шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд;

- у задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено;

- у зустрічному позові ОСОБА_2 до Руськополянської сільської ради, державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Сафроненка В.А., ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Руськополянської сільської ради від 07 вересня 2016 року про затвердження технічної документації, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за якими зареєстровано право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки за кожним відмовлено повністю.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 адвоката Сучила А.О. та ОСОБА_8 залишено без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року у справі № 707/1607/17 без змін.

Постановою ВерховногоСуду від20червня 2022року касаційнускаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року залишено без змін.

Рішенням Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 21.07.2021року скасовано(припинено)реєстраційний записпро правовласності №17046921від13.10.2016 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно по реєстраційному номеру об`єкту нерухомого майна 1062967971249, щодо земельної ділянки кадастровий номер 7124985200:02:004:0476, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Постановою Черкаськогоапеляційного судувід 31серпня 2022року апеляційнускаргу ОСОБА_2 залишено беззадоволення,а рішенняЧеркаського районногосуду Черкаськоїобласті від21.07.2021року беззмін.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 309898616 від 15.09.2022 року, державним реєстратором виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненком В.А. 15.09.2022 року внесено відомості до реєстру про припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2269 га, кадастровий номер 7124985200:02:004:0476, цільове призначення якої для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21.07.2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 31.08.2022 року.

Згідно постанови старшого державного виконавця Черкаського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюка С.В. від 29.06.2021 року у рамках виконавчого провадження № 65223777, з виконання виконавчого листа №2/707/15/20 від 02.04.2021 року, де боржником є ОСОБА_2 , а стягувачем ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що боржником відповідно до акта державного виконавця від 11.06.2021 року у порядку, передбаченого ст. 63 ЗУ Про виконавче провадження рішення суду не виконано без поважних причин, виникла необхідність вжити заходи примусового виконання рішення, що передбачені цим Законом та рішенням суду без участі боржника шляхом залучення спеціаліста для визначення зовнішніх меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для усунення перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у здійсненні ними права власності на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1 площею 0,2946 га з кадастровим номером 7124985200:02:004:1001 для подальшого припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд. Залучено інженера-землевпорядника ОСОБА_5 для проведення виконавчих дій із встановлення зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим номером 7124985200:02:004:1001 за адресою АДРЕСА_1 при примусовому виконанні вимог виконавчих документів.

Згідно супровідного листа від 29.06.2021 року № 18419/1 вказану постанову державного виконавця направлено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 .

Позивачем до позовної заяви додано рахунок-фактуру № 3003/2021 від 30.06.2021 року, згідно якої ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_5 3000,00 грн. оплати за договором про виконання топографо-геодезичної зйомки № 2906/21 від 29.06.2021 року. Також додано договір на виконання топографо-геодезичної зйомки № 2906/21 від 29.06.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 та квитанцію № 0.0.2179450718.1 від 30.06.2022 року про сплату ОСОБА_1 3000,00 грн. ФОП ОСОБА_5 .

У заяві ОСОБА_1 , яку адресовано начальнику Черкаського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенку Р.П. від 30.06.2021 р., та зареєстровано 12.07.2021 р., позивач просить долучити до матеріалів виконавчого провадження по стягненню коштів з ОСОБА_2 на її користь за виконання топографо-геодезичної зйомки згідно договору № 2906/21 від 29.06.2021 р. як авансових витрат на проведення виконавчих дій.

У відповіді на звернення ОСОБА_1 до Черкаського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.09.2022 року № 233396, зазначено, що оплата послуги інженера-землевпорядника ОСОБА_5 Черкаським районним відділом ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не проводилась. Проте на адресу відділу 30.06.2021 року надійшла заява ОСОБА_1 згідно якої стягувач самостійно розрахувався з інженером-землевпорядником ОСОБА_5 та надано копію квитанції про оплату вищевказаних послуг на суму 3000,00 грн.

До відзиву на позовну заяву представником відповідача додано копію акту обстеження Руськополянської сільської ради від 26.03.2009 року, копію виписки із рішення №73 від 27.11.1997 виконавчого комітету Руськополянської сільської ради, копію витягу з рішення від 16.10.2009 №47-1 Руськополянської сільської ради, копію акту комісії з врегулювання земельних відносин від 12.11.2012 року Руськополянської сільської ради, копію Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 від 20.11.2009 року, копію свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 22.01.2000 року, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.05.2016 року, копію кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 7124985200:02:004:0476. Вказані докази були предметом дослідження під час розгляду спорів між позивачем і відповідачем у судах різних інстанцій, та їм надано правову оцінку. Вказані докази не стосуються вирішення даного спору, тому суд їх не досліджує та не бере до уваги. Долучені відповідачем копії фотозображення городу та огорожі, суд також не бере до уваги, оскільки незрозуміло, за якою адресою зроблено ці фотозображення, і яке вони мають значення для вирішення даного спору.

До пояснень по суті спору представником Черкаського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) долучено копії виконавчих листів від 02.04.2021 року, які видано Черкаським районним судом Черкаської області, де стягувачами є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , боржником ОСОБА_2 , зокрема про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у здійсненні ними права власності земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,2946 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, яка належить їм на праві спільної часткової власності в частках по 1/2 частині кожному, на підставі рішення Руськополянської сільської ради 12-13/VІІ від 07 вересня 2016 року та витягу з Державного земельного кадастру НВ-7103463392016 від 17 березня 2016 року, шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд. Додано копії постанов від 23.04.2021 року про відкриття виконавчих проваджень № 65224530 та № 65223777 з виконання вищезазначених виконавчих листів, копії актів державного виконавця, складених 24.05.2022 року, 29.08.2022 року від 07.09.2022 року про невиконання боржником ОСОБА_2 рішення суду про усунення перешкод стягувачам у користуванні та здійсненні права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124985200:02:004:1001. 29.08.2022 року ОСОБА_1 звернулась до відділу з заявою про те, що станом на 29.08.2022 року боржником рішення суду не виконано та проігноровано. На її земельній ділянці до цього часу перебуває його майно, яке заважає їй користуватися її власністю, а саме незібраний урожай, кілька виноградних кущів, закопані металеві стовпчики, а також паркан від вулиці, який знаходиться на її земельній ділянці. В усній розмові боржник повідомив їй, що самостійно та добровільно не виконуватиме рішення суду.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року, визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 913038 від 20 листопада 2009 року, що виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Руськополянської сільської ради від 16 жовтня 2009 року № 47-1, (земельна ділянка розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,2269 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 7124985200:02:004:0476); зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у здійсненні ними права власності земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,2946 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, яка належить їм на праві спільної часткової власності в частках по 1/2 частині кожному, на підставі рішення Руськополянської сільської ради 12-13/VІІ від 07 вересня 2016 року та витягу з Державного земельного кадастру НВ-7103463392016 від 17 березня 2016 року, шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд;

Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 адвоката Сучила А.О. та ОСОБА_8 залишено без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року у справі № 707/1607/17 без змін.

Постановою ВерховногоСуду від20червня 2022року касаційнускаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року залишено без змін.

Рішенням Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 21.07.2021року скасовано(припинено)реєстраційний записпро правовласності №17046921від13.10.2016 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно по реєстраційному номеру об`єкту нерухомого майна 1062967971249, щодо земельної ділянки кадастровий номер 7124985200:02:004:0476, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Постановою Черкаськогоапеляційного судувід 31серпня 2022року апеляційнускаргу ОСОБА_2 залишено беззадоволення,а рішенняЧеркаського районногосуду Черкаськоїобласті від21.07.2021року беззмін.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЗУ Про судоустрій і статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно зіст.1ЗУ «Провиконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 201ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи дослідженні судом матеріали справи, суд зазначає, що позивач посилається як на підставу стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн., на те, що затяжний судовий розгляд, який тривав 13 років та яким поставлено крапку у правовідносинах щодо земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 , неможливість користуватись земельною ділянкою, належній їй на праві приватної власності, отримувати з неї дохід, невиконання відповідачем рішення суду, значним чином завдало їй моральної шкоди та призвело до погіршення здоров`я.

Однак, на думку суду надмірна тривалість судового розгляду внаслідок оскарження судових рішень не може бути підставою для стягнення моральної шкоди, адже право на оскарження судового рішення гарантується ст. 55 Конституції України.

Крім того, хоч позивач і зазначає, що стан її здоров`я погіршився внаслідок протиправних умисних та протиправних дій відповідача, однак на підтвердження вказаних доводів позивачем не надано доказів, які б свідчили про погіршення стану її здоров`я.

Водночас, як вбачається з актів державного виконавця від 24.05.2022 року, 29.08.2022 року від 07.09.2022 року, боржник ОСОБА_2 не виконує рішення суду, яке набрало законної сили, та яке полягає в усуненні перешкод ОСОБА_1 у здійсненні нею права власності на земельну ділянку шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

У зв`язку із цим, суд приходить до висновку, що відповідач своїми протиправними діями завдав моральної коди позивачу. Шкода, заподіяна позивачу також полягає у неможливості користуватись земельною ділянкою, садити город та збирати урожай, що порушує її право власності на земельну ділянку.

У Постанові ВСУ від 20 лютого 2018 року у справі №303/4076/15-к, викладено правову позицію, яка полягає у тому що, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У п. п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В пункті 5 вказаної вище постанови зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодованої шкоди повинен відповідати правовідносинам сторін, їх ступеню вини, потребам та можливостям здійснити дійсні відшкодування шкоди без постановлення будь кого зі сторін у скрутне становище (постанова Верховного Суду від 08.11.2018 року у справі № 336/3665/16-ц).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлений розмір моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. є завищеним та необґрунтованим, тому виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на те, що на даний час рішення суду ще не виконано, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 20000,00 грн. моральної шкоди.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальних збитків у розмірі 3000,00 грн., сплачених нею інженеру-землевпоряднику ФОП ОСОБА_5 за проведення топографо-геодезичної зйомки у рамках здійснення виконавчого провадження, у зв`язку із небажанням відповідача добровільно виконувати рішення суду, суд зазначає наступне.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , яку адресовано начальнику Черкаського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенку Р.П. від 30.06.2021 р., та зареєстровано 12.07.2021 р., позивач просить долучити до матеріалів виконавчого провадження по стягненню коштів з ОСОБА_2 на її користь за виконання топографо-геодезичної зйомки згідно договору № 2906/21 від 29.06.2021 р. як авансових витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно дост.42ЗУ Провиконавче провадження,кошти виконавчогопровадження складаютьсяз: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цьогоЗакону,або основноївинагороди приватноговиконавця; авансовоговнеску стягувача; стягнутихз боржникакоштів навитрати виконавчогопровадження. Витратиорганів державноївиконавчої службита приватноговиконавця,пов`язані зорганізацією тапроведенням виконавчихдій щодозабезпечення примусовоговиконання рішень,є витратамивиконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.Витрати виконавчогопровадження приватнихвиконавців здійснюютьсяза рахунокавансового внескустягувача,стягнутих зборжника коштівна витративиконавчого провадження.Витрати виконавчогопровадження можутьздійснюватися приватнимвиконавцем зарахунок власнихкоштів. Розмір тавиди витратвиконавчого провадженнявстановлюються Міністерствомюстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Отже, витрати, понесені позивачем на залучення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні відносяться до витрат виконавчого провадження, та не є завданою матеріальною шкодою у розумінні вимог ЦПК, тому не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, що відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 1003,00 грн. судового збору. Позивачем заявлено позовні вимоги на загальну суму 103000,00 грн., з яких суд задовольняє вимоги на суму 20000,00 грн., що становить 19,42 % від заявлених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 19,42 % від 1003,00 грн., тобто 194,78 грн. судового збору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення заявленого розміру витрат на правову допомогу позивачем надано до суду: копію Договору № 61 про надання правничої допомоги від 03.10.2022 року, копії Акта № 31 від 26.10.2022 року прийому наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 61 від 03.10.2022 року, згідно якого адвокатом надано ОСОБА_1 такі послуги: правова консультація, підготовка позовної заяви, підготовка клопотання, відповіді на відзив, квитанції № 31 від 26.10. 2022 року про сплату ОСОБА_1 адвокату Манзар Т.В. 7000,00 грн., додаток № 1 до Договору № 61 про надання правничої допомоги від 03.10.2022 року.

Відповідно до позиції ВСУ, викладеній у постанові від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, з урахуванням критерію розумності та реальності розміру витрат, їх необхідності, дійшов висновку, що в даній конкретній справі дійсно позивачем понесені витрати на правову допомогу, та їх розмір є співмірним із складністю справи та витраченим адвокатом часом.

Тому суд, керуючись принципами справедливості, розумності та об`єктивності вважає, що на користь позивача з відповідача слід стягнути з урахуванням часткового задоволення позовних вимог 19,42 % від 7000,00 грн., що становить 1359,40 грн. витрат на правову допомогу.

Питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу суд не вирішує у зв`язку із тим, що стороною відповідача не надано до суду доказів понесення таких витрат, тому відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК та ст. 270 ЦПК сторона відповідача має право звернутись із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання судових витрат.

Керуючись ст.4,5,77-81,141,259,263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 194 (сто дев`яносто чотири гривні) гривень 78 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1359 (одну тисячу триста п`ятдесят дев`ять) гривень 40 коп. витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення до Черкаського апеляційного суду.

Суддя: В. В. Морозов