Постанова

від 01.12.2022 по справі 924/1037/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/1037/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,

представників учасників справи:

позивача - комунального підприємства «Тернопільводоканал» - Чорненький В.В., адвокат (дов. від 29.12.2021), Повстюк О.А., адвокат (дов. від 31.12.2021),

відповідача - Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Онищенко І.І., в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу комунального підприємства «Тернопільводоканал»

на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.06.2022 (суддя Заярнюк І.В.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 (головуючий суддя: Миханюк М.В., судді: Коломис В.В., Саврій В.А.)

у справі № 924/1037/21

за позовом комунального підприємства «Тернопільводоканал» (далі - КП «Тернопільводоканал»)

до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання недійсним та скасування рішення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

КП «Тернопільводоканал» звернулося до суду з позовом до Відділення про визнання недійсним та скасування рішення від 13.08.2021 № 72/39-р/к у справі № 72/17-21 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК).

Позовна заява з посиланням на приписи статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210) мотивована: неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи; недоведенням обставин, які мають значення для справи і які Відділення визнало встановленими.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.06.2022 зі справи № 924/1037/21, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовані з посиланням на відсутність визначених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі КП «Тернопільводоканал», з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків у подібних правовідносинах щодо застосування Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядження Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р та без урахування особливостей реалізації дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України, які (висновки) викладені у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 зі справи № 910/6999/17, від 19.06.2018 зі справи № 910/3047/17, від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17.

Також скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, зокрема, пункту 1 частини другої статті 13 Закону № 2210 у подібних правовідносинах, в яких досліджувалися б зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водовідведення, зокрема, встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Доводи інших учасників справи

Відділення у відзиві на касаційну скаргу просило Суд залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на законність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій.

Згідно з ухвалою Суду від 28.11.2022 Відділення та КП «Тернопільводоканал» брали участь у судовому засіданні 01.12.2022 в режимі відеоконференції.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Рішенням АМК:

- визнано, що КП «Тернопільводоканал» протягом 2020 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водовідведення на території м. Тернополя та сіл Біла, Петриків, Великі Гаї, Велика Березовиця, Байківці Тернопільського району, де розташовані діючі мережі КП «Тернопільводоканал» та мережі, які до них приєднані, з часткою 100% (пункт 1);

- визнано дії КП «Тернопільводоканал», що полягали у формуванні та застосуванні тарифу на послуги з централізованого водовідведення для споживача, який є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, без урахування вимог чинного законодавства, що спричинило завищення вартості зазначеної послуги, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку централізованого водовідведення (пункт 2);

- за вчинене порушення на КП «Тернопільводоканал» накладено штраф у розмірі 44 992 грн. (пункт 3).

У Рішенні АМК встановлено, зокрема, що:

- відповідачем в антимонопольній справі є КП «Тернопільводоканал», яке, надаючи платні послуги, здійснює господарську діяльність та у розумінні статті 1 Закону № 2210 є суб`єктом господарювання;

- об`єктом аналізу є послуги з централізованого водовідведення та КП «Тернопільводоканал» - суб`єкт господарювання, який надає послуги з централізованого водовідведення на платній основі;

- продавцем послуги є КП «Тернопільводоканал», яке здійснює експлуатацію каналізаційних об`єктів та забезпечує споживачів послугою централізованого водовідведення;

- споживачами послуг з централізованого водовідведення є фізичні та юридичні особи міста Тернополя та приміських сіл, які користуються даною послугою для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб;

- товарними межами ринку є послуги з централізованого водовідведення;

- територіальними межами ринку є територія міста Тернополя та навколишніх сіл, де розташовані діючі мережі КП «Тернопільводоканал» та мережі, які до них приєднані;

- часовими межами ринку послуг з централізованого водовідведення визначено 2020 рік;

- ринок послуг з централізованого водовідведення характеризується наявністю організаційних та адміністративних бар`єрів, як-от: отримання ліцензій на здійснення господарської діяльності з централізованого водовідведення, передача інфраструктури у вигляді цілісного майнового комплексу в оперативне управління Підприємства;

- отже, для вступу нових суб`єктів господарювання на ринок послуг з централізованого водовідведення в зазначених територіальних (географічних) межах існують фактори організаційного характеру, пов`язані з технологічними особливостями надання послуги, а саме, необхідність будівництва нових мереж централізованого водовідведення, очисних споруд та складність і недоцільність зазначеного будівництва у межах території, де розташовані діючі мережі, які закріплені за Підприємством на праві господарського відання;

- враховуючи те, що КП «Тернопільводоканал» є суб`єктом природної монополії, його частка на ринку послуг з централізованого водовідведення на території м. Тернополя та навколишніх сіл, де розташовані діючі мережі КП «Тернопільводоканал» та мережі, які до них приєднані протягом 2020 року становила 100%;

- відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2210 КП «Тернопільводоканал» протягом 2020 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водовідведення на території м. Тернополя та навколишніх сіл, де розташовані діючі мережі КП «Тернопільводоканал» та мережі, які до них приєднані з часткою 100%;

- КП «Тернопільводоканал» здійснює діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії, виданої НКРЕКП, є суб`єктом природної монополії, для якого тарифи на послуги затверджує НКРЕКП;

- постановою НКРЕКП від 04.02.2020 № 283 для КП «Тернопільводоканал» встановлено один тариф на послуги з централізованого водовідведення для всіх категорій споживачів - 12,04 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), який Підприємство почало застосовувати з 05.02.2020;

- даний тариф не передбачає диференціацію за категоріями споживачів, і для суб`єктів господарювання у сфері централізованого водовідведення був сформований без урахування особливостей його розрахунку;

- відповідно до договору від 31.12.2019 № 4436 «Про надання послуг з централізованого водовідведення» КП «Тернопільводоканал» надає КП «Аква-сервіс» послуги з централізованого водовідведення;

- КП «Аква-сервіс» є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення на території селища Велика Березовиця Тернопільського району, Тернопільської області на підставі ліцензії серії АВ № 581715 та рішення Великоберезовицької селищної ради від 23.08.2012 «Про визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в селищі Велика Березовиця»;

- згідно з інформацією КП «Аква-сервіс» послуги з централізованого водовідведення дане підприємство надає 2455 абонентам селища, серед яких населення, бюджетні установи та суб`єкти господарювання;

- КП «Аква-сервіс» лише збирає та докачує стічні води своїх споживачів на каналізаційну насосну станцію КП «Тернопільводоканал», яке перекачує дальше ці стоки на свої очисні споруди;

- КП «Тернопільводоканал» є єдиним надавачем послуг з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс»;

- через відсутність у КП «Аква-сервіс» власних очисних споруд, його мережі з`єднані з мережами КП «Тернопільводоканал»;

- таким чином, частину технологічного процесу послуги з централізованого водовідведення, яку надає КП «Аква-сервіс», виконує КП «Тернопільводоканал», а тому тариф останнього є складовою тарифу послуги з централізованого водовідведення КП «Аква-сервіс»;

- після того як тариф КП «Тернопільводоканал» на послуги з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс» зріс більш ніж у 3 рази, у зв`язку із формуванням єдиного тарифу для всіх споживачів, останнє змушене було переглянути свої тарифи в сторону збільшення;

- рішенням Великоберезовицької селищної ради від 16.07.2020 № 36 для КП «Аква-сервіс» встановлено тариф на послуги з централізованого водовідведення у розмірі 23,85 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), з якого 12,04 грн. це тариф КП «Тернопільводоканал»;

- відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, яке затверджене постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302 (далі - Порядок формування тарифів) тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення формуються суб`єктами господарювання за видами ліцензованої діяльності (централізоване водопостачання/водовідведення) у розрізі споживачів, а саме:

споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;

споживачі, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;

- згідно з визначеннями термінів, які наведені у Порядку формування тарифів, основними критеріями для віднесення споживачів до категорії споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та в подальшому до встановлення та застосовування для них окремих тарифів є: наявність у відповідного споживача ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення ( у КП «Аква-сервіс» наявна така ліцензія);

- для КП «Аква-сервіс», яке є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водовідведення, тариф має особливості формування у відповідності до глави 5 Порядку формування тарифів;

- КП «Тернопільводоканал» всупереч вищезазначеним нормативним актам розрахувало і подало для встановлення до НКРЕКП тариф на послуги з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс» такий же, як і для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення;

- у додатку 10 до постанови НКРЕКП від 04.02.2020 № 283 зазначена структура затверджених на 2020 рік тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Тернопільводоканал»;

- у структуру тарифу на послуги централізованого водовідведення, який КП «Тернопільводоканал» застосовує для споживача, який є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, включено витрати на збут (0,3692 грн.), що не передбачено Порядком формування тарифів;

- загальновиробничі, адміністративні, фінансові та інші операційні витрати визначені не пропорційно обсягам реалізації централізованого водовідведення КП «Аква-сервіс» в загальному обсязі реалізації централізованого водовідведення КП «Тернопільводоканал». Обсяг реалізації послуг централізованого водовідведення КП «Аква-сервіс» в загальному обсязі КП «Тернопільводоканал» становить 1,1% (постанова НКРЕКП від 20.01.2021 № 73);

- у планових розрахунках, які КП «Тернопільводоканал» надало за 2019 рік (лист від 19.01.2021 № 115/21) обсяг пропущених стоків через очисні споруди у 1,6 рази більший від обсягу реалізації послуг централізованого водовідведення. Ділення витрат на менші обсяги призводить до збільшення тарифу;

- тариф КП «Тернопільводоканал» є складовою тарифу КП «Аква-сервіс», споживачі селища Велика Березовиця сплачують за послуги централізованого водовідведення в завищеному розмірі через недотримання КП «Тернопільводоканал» вимог Порядку формування тарифів при розрахунку тарифу на послуги централізованого водовідведення для іншого ліцензіата;

- невідповідність дій КП «Тернопільводоканал» вимогам чинного законодавства встановлено Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області. За результатами позапланового заходу винесено Припис від 20.08.2020 № 01-15/10 КП «Тернопільводоканал», яким вимагається усунути порушення порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з централізованого водовідведення для споживача, який є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водовідведення, а саме, розробити та погодити з органами місцевого самоврядування річний план ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням обсягів споживача, який є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водовідведення та подати до уповноваженого органу розрахунок тарифів на централізоване водовідведення для цього споживача;

- НКРЕКП також звернулася до Міської ради, якій підпорядковане, підзвітне та підконтрольне КП «Тернопільводоканал», ініціювати зміни річного плану ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Тернопільводоканал», в якому передбачити обсяг реалізації стоків КП «Аква-сервіс»;

- на вимогу Відділення від 04.09.2020 №72-02/1887 КП «Тернопільводоканал» (лист від 16.09.2020 №33221/20) надало інформацію про те, що протягом останніх років тариф на централізоване водовідведення для КП «Аква-сервіс» через особливості формування був більш ніж вдвічі менший, ніж для абонентів м. Тернополя, і в певні періоди не відшкодовував всіх понесених витрат, тому Підприємство розрахувало один усереднений тариф;

- на виконання приписів контролюючих органів КП «Тернопільводоканал» направило на затвердження Тернопільській міській раді річні плани з централізованого водопостачання та водовідведення на 2021 рік та відкоригований план на 2020 рік, в яких були передбачені обсяги стоків КП «Аква-сервіс» (лист Підприємства від 05.08.2020 № 2808/20 [далі - лист]);

- у вказаному листі до Міської ради КП «Тернопільводоканал» зазначило, зокрема, що протягом останніх років НКРЕКП встановлювала тарифи для КП «Аква-сервіс», які в певні періоди не покривали навіть вартості електроенергії, яка витрачалася на перекачування стоків, які надходили від КП «Аква-сервіс»; Підприємство вважає, що вартість послуги з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс» не повинна відрізнятися від вартості послуг решти абонентів Підприємства;

- Міська рада, розглянувши лист КП «Тернопільводоканал», не затвердила вищезазначені плани, а прийняла рішення від 21.08.2020 № 7/54/15 «Про впорядкування тарифів», яким заборонила КП «Тернопільводоканал» проводити формування, розрахунки, звертатися та подавати на встановлення чи встановлювати окремі тарифи для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, в розмірі меншому від розміру тарифів для інших споживачів м. Тернополя;

- адміністративною колегією Відділення розпочато розгляд справи відносно Міської ради у зв`язку з наявністю в її діях щодо прийняття вищезазначеного рішення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- постановою НКРЕКП від 20.01.2021 № 73 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 16.06.2016 № 1141 встановлені для КП «Тернопільводоканал» такі тарифи на послуги з централізованого водовідведення: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 6,01 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 13,44 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);

- отже, при затвердженні тарифів для КП «Тернопільводоканал» на 2021 рік вищезазначене порушення усунуто, оскільки тариф на послуги з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс» у 2,2 рази менший від тарифу для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, і в 2 рази менший від тарифу, яке Підприємство застосовувало у 2020 році;

- формування та застосування КП «Тернопільводоканал» тарифу для нарахування плати КП «Аква-сервіс» за послуги з централізованого водовідведення без урахування особливостей його розрахунку (як передбачено Порядком формування тарифів), призвело до завищення вартості цієї послуги для споживачів селища Велика Березовиця та до ущемлення їх інтересів, оскільки тариф КП «Тернопільводоканал» є основною складовою тарифу, який КП «Аква-сервіс» застосовує при наданні послуг з централізованого водовідведення для своїх абонентів;

- КП «Тернопільводоканал», користуючись своїм становищем застосувало тариф на послуги з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс» у завищеному розмірі, в результаті чого фізичні та юридичні особи селища Велика Березовиця надмірно сплачували грошові кошти за вказані послуги;

- такі дії КП «Тернопільводоканал» були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з централізованого водовідведення, адже в такому випадку споживачі мали б можливість обирати між кількома виконавцями, і у разі ущемлення їх інтересів могли б обрати іншого виконавця таких послуг.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, дії позивача кваліфіковано за ознаками частини першої статті 13, пункту 2 статті 50 Закону № 2210, у зв`язку з чим на КП «Тернопільводоканал» органом Антимонопольного комітету України накладено штраф.

Відповідно до приписів Закону № 2210:

- зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина перша статті 13);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем (пункт 2 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається, зокрема, на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків у подібних правовідносинах щодо застосування Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядження Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р та без урахування особливостей реалізації дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України, які (висновки) викладені у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 зі справи № 910/6999/17, від 19.06.2018 зі справи № 910/3047/17, від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17.

Так, за доводами скаржника, господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм, зокрема Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядження Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р.

Стосовно наведених доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Так, у справі № 910/6999/17, на яку посилається скаржник, залишаючи без змін судове рішення попередньої інстанції про визнання недійсним та скасування рішення органу Антимонопольного комітету України в частині визнання того, що позивач у цій справі протягом 01.01.2014 - 31.10.2016 займав монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуг з приймання, захолоджування, зберігання та відвантаження на морські судна аміаку з часткою 100 відсотків, Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що АМК у розгляді справи обмежив предмет дослідження лише послугою з приймання, захолоджування, зберігання та відвантаження аміаку на морські судна, не порівнявши вказані послуги, які надаються за допомогою інших засобів транспортування за показниками взаємозамінності (залізничним, автомобільним транспортом); Комітет у визначенні територіальних меж ринку не з`ясував кола можливих споживачів та не дослідив можливості виходу на досліджуваний ринок інших суб`єктів господарювання; Комітет не встановив обставин щодо здатності позивача визначати чи суттєво впливати на умови обороту послуг на ринку, а також не допускати, усувати, обмежувати конкуренцію, зокрема підвищувати ціну та підтримувати її понад рівень цін, що існував би за умов значної конкуренції; Комітет не проаналізував наявності/відсутності бар`єрів доступу на досліджуваний ринок.

У справі № 910/3047/17, на яку посилається скаржник, змінюючи судові рішення попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначив про те, що попередні судові інстанції у розгляді відповідної справи, з`ясувавши встановлену також і в рішенні АМК наявність у наведених в даній постанові випадках у діях Товариства порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку, які можуть призвести та призвели до обмеження конкуренції та до ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (оптових та роздрібних торгівців), які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, за що на Товариство в межах розміру, визначеного Законом № 2210, накладено штраф, а також відсутність визначених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним, - дійшли висновку й про відсутність підстав для задоволення позову. Верховний Суд погодився з висновками місцевого і апеляційного господарських судів про відсутність підстав для визнання Рішення АМК недійсним у частинах, що стосуються: зайняття Товариством монопольного (домінуючого) становища на певному ринку; визнання його дій зловживанням монопольним (домінуючим) становищем; накладення на Товариство штрафу за відповідне порушення; зобов`язання позивача у справі припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

КП «Тернопільводоканал» також посилається на справу № 910/23000/17, в якій Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та ухвалюючи нове рішення про визнання недійсним Рішення АМК про відмову в розгляді справи, виходила, зокрема, того, що Комітет у межах цієї справи надав позивачу формальну відповідь про відмову в розгляді справи, яка ґрунтувалася на суперечливій та нерелевантній аргументації. Оскільки чинним законодавством майже не врегульовано процедури та критеріїв, за якими Комітет ухвалює рішення про відкриття чи відмову в розгляді справи, рішення Комітету про відмову має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинне розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. Велика Палата Верховного Суду виходила з важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що Комітет має враховувати при ухваленні рішень, у тому числі, на стадії вирішення питання щодо початку розгляду справи або відмови в її розгляді. Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями.

Доводи КП «Тернопільводоканал» про неврахування судами попередніх інстанцій у розгляді справи відповідних висновків Верховного Суду є безпідставними, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у зазначених постановах Верховного Суду, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 924/1037/21, виходячи зі змісту правовідносин та доводів учасників справи, якими вони обґрунтовували свої позиції.

Так, у справі № 924/1037/21 господарські суди перевірили правильність застосування органами АМК відповідних правових норм, зокрема, названої Методики, доведеність органом Антимонопольного комітету України обставин вчинення КП «Тернопільводоканал» порушення антимонопольного законодавства та реалізацію цим органом дискреційних повноважень у прийнятті оспорюваного рішення.

За відсутності подібності правовідносин, суд касаційної інстанції згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою КП «Тернопільводоканал» в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

У доводах касаційної скарги скаржник також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, зокрема, пункту 1 частини другої статті 13 Закону № 2210 у подібних правовідносинах, в яких досліджувалися б зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водовідведення, зокрема, встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Так, за доводами КП «Тернопільводоканал», функцією встановлювати регульовані тарифи на послуги з централізованого водовідведення на підставі поданої суб`єктом господарювання заяви та у разі невідповідності, залишати її без розгляду, наділене НКРЕКП, а не суб`єкт господарювання (КП «Тернопільводоканал»).

Товариство застосовувало та застосовує для розрахунку із КП «Аква-сервіс» виключно ті тарифи на послуги з централізованого водовідведення, які встановлені Регулятором (НКРЕКП), рішення якого є обов`язковими до виконання.

Отже, Відділенням притягнуто КП «Тернопільводоканал» до відповідальності за застосування тарифів, встановлених постановою НКРЕКП від 04.02.2020 № 283.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Як встановлено у Рішенні АМК та судами попередніх інстанцій відповідно до Порядку формування тарифів тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення формуються суб`єктами господарювання за видами ліцензованої діяльності (централізоване водопостачання/водовідведення) у розрізі споживачів, а саме:

споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;

споживачі, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з визначеннями термінів, які наведені у Порядку формування тарифів, основними критеріями для віднесення споживачів до категорії споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та в подальшому до встановлення та застосовування для них окремих тарифів є: наявність у відповідного споживача ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення ( у КП «Аква-сервіс» наявна така ліцензія).

Для КП «Аква-сервіс», яке є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водовідведення, тариф має особливості формування у відповідності до глави 5 Порядку формування тарифів;

КП «Тернопільводоканал» всупереч вищезазначеним нормативним актам розрахувало і подало для встановлення до НКРЕКП тариф на послуги з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс» такий же, як і для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення.

Оскільки органом Антимонопольного комітету України та попередніми судовими інстанціями встановлено, що саме КП «Тернопільводоканал» розрахувало і подало для встановлення до НКРЕКП тариф на послуги з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс» такий же, як і для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення, тобто не надало інформації про споживача, який є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водовідведення, для якого розраховується та затверджується окремий тариф, - Верховний Суд вважає, що підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, наведених скаржником у касаційній скарзі відсутні.

Таким чином, скаржником не доведено обґрунтованої необхідності для формування висновку Верховного Суду щодо застосування наведених ним норм матеріального права у спірних правовідносинах.

Верховний Суд погоджується з доводами Відділення, наведеними у відзиві на касаційну скаргу в тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.

Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Суд відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у зазначеній частині.

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наявності визначених законом підстав для скасування або зміни судового рішення попередньої інстанції скаржником не доведено.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі з посиланням на приписи пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим підстави для скасування судових рішень попередніх інстанцій зі справи відсутні.

Судові витрати

Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на КП «Тернопільводоканал», оскільки касаційне провадження у справі № 924/1037/21 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підлягає закриттю, а в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, - касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити касаційне провадження у справі № 924/1037/21 за касаційною скаргою комунального підприємства «Тернопільводоканал» в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційну скаргу комунального підприємства «Тернопільводоканал» в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 21.06.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 924/1037/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова