Ухвала

від 08.12.2022 по справі 280/1610/15-к

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 280/1610/15-к

Номер провадження 1-кс/289/345/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2022 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 у справі №280/1610/15-к, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді судді Радомишльського районного суду ОСОБА_5 перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду даної справи захисником обвинуваченого заявлено відвід судді ОСОБА_5 . Підставами заявленого відводу, на думку захисника, є порушення суддею ОСОБА_5 принципів об`єктивності, неупередженості та безсторонності, оскільки 19.07.2022 під час очікування учасниками кримінального провадження прибуття головуючого та початку судового засідання, секретар судового засідання передала аркуш паперу з рукописним текстом прокурору ОСОБА_6 . На виконання змісту тексту в наданому прокурору аркуші, останній вийшов з зали судового засідання та в подальшому записка було порвана секретарем судового засідання. Після повернення прокурора та головуючого, розпочався розгляд справи по суті, з метою спростування виниклих підозр щодо неупередженості прокурора та секретаря, захисник заявив клопотання про ознайомлення зі змістом даної записки. Головуючий суддя ОСОБА_5 , не заперечуючи факту існування записки, отримавши відповідь від секретаря, що записки немає, не з`ясувавши можливості її відновлення, хоча захисник наполягав на такому, не зобов`язавши секретаря усно оголосити її зміст, відмовив у задоволенні клопотання захисника. Заявник вважає, що головуючий суддя не мав підстав стверджувати, що записка знищена, адже ніхто з учасників не заявляв такого.

Заявник в судовому засіданні вказану заяву підтримав з тих же підстав. Зазначив, що з вказаною заявою звернувся лише зараз, оскільки після засідання, яке відбулось 19.07.2022 був мобілізований до ЗСУ.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просить розглянути клопотання захисника про відвід судді ОСОБА_5 без його участі, в задоволенні клопотання просить відмовити, так як воно є надуманим та безпідставним.

Суддя ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Вирішуючи питання, які порушені в заяві про відвід суд виходить з такого.

Правове регулювання відводу судді визначається статтями 75, 76 КПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу.

Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Обставини, на які посилається захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 у своїй заяві про відвід судді, передбачені у п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України як інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості останнього.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні Суду від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», в якому було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у пунктах 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

У справі «Білуха проти України» (пункт 49 рішення від 09 листопада 2006 року) ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. За об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Щодо суб`єктивної складової поняття безсторонності, то у справі «Хаушильд проти Данії» (рішення від 29 квітня 1989 року) зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Веттштайн проти Швейцарії» (рішення 28 жовтня 1998 року, п. 42) Європейський суд зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Оцінюючи зазначені в заяві доводи з точки зору наявності підстав для відводу судді ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне зазначити, що, такі доводи будуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності головуючого судді, не підтверджені в судовому засіданні жодними належними і допустимими доказами.

Таким чином, із заяви про відвід не вбачається обставин, які викликають розумний сумнів в неупередженості судді ОСОБА_5 , а тому суд вважає, що відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 у справі №280/1610/15-к.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1