Рішення

від 22.11.2022 по справі 476/101/22

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/101/22

Провадження № 2/476/90/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2022 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Козаченко Л.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкузагального позовногопровадження цивільну справуза позовомфермерського господарства "Валентина" до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків

В С Т А Н О В И В :

18.02.2022 року голова (представник) ФГ "Валентина" Головатюк Я.І. звернувся в суд з позовом в інтересах ФГ "Валентина" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 належало право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства площею 40,7 га, яка розташована на території Маложенівської сільської ради, на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серії МК № 690 від 07.04.1997 року. Фермерське господарство "Валентина" було створене ОСОБА_2 09.02.2011 року та зареєстроване Єланецькою райдержадміністрацією 26.04.2011 року, реєстраційний номер 15121020000000483. Після введення в дію нового Земельного кодексу України, тобто після 25.10.2001 року ОСОБА_2 не могла включити до створеного нею 26.04.2011 року ФГ "Валентина" вказану вище земельну ділянку, мати її на балансі зазначеного господарства та законно використовувати.

З 26.04.2011 року з моменту реєстрації ФГ "Валентина" добросовісно помилково сплачувало державі земельний податок за вказану земельну ділянку. Розмір сплаченого земельного податку за даними ФГ «Валентина» за період часу з 2011 року по 2020 рік становить 50637,26 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина. Заяву у встановлений строк для прийняття спадщини подав відповідач ОСОБА_1 , який і користувався земельною ділянкою площею 40,7 га з 2015 року і по даний час.

Посилаючись на положення ст. 22, ч. 1 ст. 1282, ст. 257 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ "Валентина" завдані збитки, у вигляді помилково сплаченого фермерським господарством земельного податку за земельну ділянку площею 40,7 га, яка розташована на території Маложенівської сільської ради, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серії МК № 690 від 07.04.1997 року за (три останні роки) в розмірі 30778,25 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, надавши до суду відповідну заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ "Валентина" завдані збитки, у вигляді помилково сплаченого земельного податку за вищевказану земельну ділянку площею 40,7 га, за (три останні роки) в розмірі 31727,45 грн.

Ухвалою судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 23.05.2022 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 29.06.2022 року витребувано від ФГ "Валентина" оригінали квитанцій про сплату земельного податку за земельну ділянку, площею 40,7 га, яка розташована на території Маложенівської сільської ради, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 690 від 07 квітня 1997 року за три останні роки в розмірі 30778,25 грн.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 21.07.2022 року викликано представника ФГ "Валентина" - Головатюк Оксану Ярославівну в судове засідання для надання особистих пояснень у справі.

Представник позивача в судові засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як встановленов судовомузасіданні тавбачається зматеріалів справи, ОСОБА_2 в 1997році отрималав постійнекористування земельнуділянку дляведення селянського(фермерського)господарства площею40,7га,яка розташованана територіїМаложенівської сільськоїради,на підставіДержавного актуна правопостійного користуванняземлею,серії МК№ 690від 07.04.1997року (а. с. 8).

В 2011 році ОСОБА_2 було створено ФГ «Валентина». Засновником і одночасно головою вказаного господарства стала ОСОБА_2 .

Із матеріалів позовної заяви слідує, що ФГ "Валентина", починаючи з 2011 року сплачувало земельний податок за вищевказану земельну ділянку. Сума сплаченого земельного податку за період з 2011 року по 2020 рік становить 50637,26 грн. (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина. Відповідач ОСОБА_1 прийняв спадщину, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву і входить до кола спадкоємців першої черги згідно ст. 1261 ЦК України по спадковій справі № 110/2015 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 13). В позовній заяві позивач вказує на те, що ОСОБА_1 користується вказаною земельною ділянкою площею 40,7 га з 2015 року і по даний час. Будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин позивач не надав. Проте, відповідач даного факту не заперечив.

Наразі позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 як спадкоємець і користувач земельної ділянки повинен відшкодувати ФГ "Валентина" збитки, які складаються із помилково сплаченого останнім земельного податку за земельну ділянку площею 40,7 га, яка розташована на території Маложенівської сільської ради, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серії МК № 690 від 07.04.1997 року за (три останні роки) в розмірі 31727,45 грн.

В частинах першій, другійстатті 22 ЦК Українизазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 77,78,79,80ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Між тим, позивачем не визначено в чому полягає порушення його прав відповідачем в результаті сплати земельного податку за вказану земельну ділянку. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких можна встановити протиправність поведінки відповідача з користування земельною ділянкою, заподіяння ним збитків, наявність його вини та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками. Тобто, не доведено існування жодного з елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ФГ «Валентина» у повному обсязі.

Матеріали справи також не містять належних доказів, які підтверджують розмір сплаченого ФГ «Валентина» земельного податку за земельну ділянку площею 40,7 га і сам факт сплати податку за вказану земельну ділянку. Також відсутні докази, що вказана земельна ділянка дійсно знаходиться у користуванні відповідача ОСОБА_1 . З`ясувати ці обставини в ході судового розгляду суд позбавлений можливості, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, ухвали суду про виклик позивача та надання документів представником позивача не виконані.

Із наданого до суду повідомлення Головного управління ДПС у Миколаївській області за вих. № 217/6/14-29-50-05-02 від 19.07.2022 року слідує, що ФГ "Валентина" за період часу з 2018 року по 2020 рік сплачено 31727,45 грн. земельного податку з юридичних осіб та єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, але який саме розмір сплачено земельного податку в повідомленні не вказано. При цьому, суд не може визначити суму земельного податку на свій розсуд. У вказаному повідомленні також не зазначено, за яку земельну ділянку сплачено податок, чи за яку площу землі він розрахований.

Наведене вказує на те, що ФГ "Валентина" не доведено обставини, на які посилається господарство як на підставу своїх вимог.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного вище, оцінюючи подані докази в їх сукупності, суд вважає недоведеними та документально не підтвердженими позовні вимоги, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову фермерського господарства "Валентина" до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 02.12.2022 року.

Суддя Н.В.Чернякова