Рішення

від 07.11.2006 по справі 10/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2006 р.                                                                                                  Справа № 10/336

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМТ", м. Дніпропетровськ

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стожари", м. Кобеляки

про розірвання договору комісії на продаж продукції № 59-Т/12.04 від 01.12.2004р. та стягнення 28000,00 грн. заборгованості за неналежне виконання  даного договору.

Суддя  Шкурдова Л.М.

Представники: 

Від позивача  Філіненко Ю.В., дов. від 19.07.2005р.

Від відповідача Шендрик С.І., дов. від 05.09.2006р.

Суть спору:  Розглядається позовна заява про розірвання договору комісії на продажпродукції № 59-Т/12.04 від 01.12.2004р. та стягнення 28000,00 грн. заборгованості за неналежне виконання  даного договору, в  тому числі: 20183,66 грн. основного боргу, 5005,55 грн.  пені за несвоєчасну оплату праці, 1978,00 грн. інфляційних витрат та 832,80 грн. річних.

Позивач  на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вхід. № 11797 від 03.10.2006р.) визнає суму боргу в розмірі 20183,66 грн., проти розірвання договору заперечує.

В судовому засіданні заявив клопотання про застосування при розгляді даної справи строків позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 01.12.2004р. між сторонами по справі укладено Договір комісії на продаж продукції № 59-Т/12.04, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу запасні частини до тракторної техніки на суму 20 183,66 гривень, що підтверджується  видатковою накладною № ЮМ-196 від 07.12.2004р., підписаною представниками Позивача та Відповідача.

Відповідно до п. 7.1. Договору від 01.12.2004 року відповідач зобов'язаний бун виконати доручення позивача - угоду з продажу запасних частин до тракторної техніки -на протязі 120  календарних днів з моменту передачі продукції на комісію від  позивача, тобто до 07.04.2005 року включно.

Відповідно до п. 7.2. Договору після спливу 120  днів Комісіонер (Відповідач) зобов'язаний повернути нереалізовані запчастини на склад Комітента (Позивача) або відшкодувати їх вартість шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Комітента (Позивача).

Відповідач взяті на себе зобов"язання по виконанню умов договору не виконав:  реалізацію запасних частин до тракторної техніки та перерахування грошових коштів за реалізовані запчастини Позивачу не здійснив.

Ст. 611 ЦК України та п. 8.4 Договору № 59-Т/12.04 від 01 грудня 2004 року передбачено, що правовим наслідком порушення зобов'язання є сплата неустойки у вигляді пені.  Розмір пені складає подвійну облікову ставку НБУ, що діяла на момент виникнення прострочки від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Суд дослідив, що згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права.

Відповідно до частини 6 статті 232  Господарського кодексу України  передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки Договором     не визначено  періоду  їх  нарахування, до правовідносин  сторін  повинно  бути застосовано  норми  ч.6. статі 232 ГК України.  

Позивачем нарахована пеня за період з 08.04.2005р.  по 22.08.2006р.  в розмірі 5005,55 грн.  

Розмір пені з врахуванням строку позовної давності та ст. 232 ГК України за цей період становить 357,22 грн.

В частині стягнення  4648,33 грн. пені суд відмовляє.

Згідно зі ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договорм або законом.

Даною статтею встановлено  відповідальність за прострочення виконання саме грошового зобов"язання.

П. 7.2. Договору  передбачено, що відповідач зобов"язаний повернути нереалізовані запчастини на склад позивача або відшкодувати їх вартість шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Оскільки позивач грошової вимоги до відповідача не пред"явив, тобто грошового зобов"язання між сторонами не виникло, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги стосовно стягнення 832,80 грн. річних та  1978,00 грн. інфляційних витрат.

  Суд залишає без розгляду вимогу позивача стосовно розірвання   договору комісії на продаж продукції № 59-Т/12.04 від 01.12.2004р, згідно п. 5 ст. 81 ГПК України, оскільки позивач не подав витребувані судом матеріалів, а саме: докази спдати в установленому порядку державного мита за подання позову в частині немайнових вимог (про розірвання договору), докази направлення відповідачу пропозиції щодо розірвання договору в порядку ст. 188 ГК України. Крім того позивач не довів в порядку ст. 651 ЦК України, що внаслідок порушення умов Договору йому спричинено шкоду, внаслідок чого він позбавився  того, на що розраховував при укладенні Договору.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє вимоги позивача. До стягнення підлягає 20183,66 грн. основного боргу та  357,22 грн. пені.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               На підставі матеріалів справи, та керуючись ст.ст. 43, 49, п. 5 ст. 81, ст. 82-85 ГПК України , суд,-

                                                       В и р і ш и в :    

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стожари" (м. Кобеляки Полтавської області, вул. Дружби, 1, п/р 26009053200110 в КБ "Приватбанк", м. Кременчук, МФО 331531, код ЄДРПОУ 32115224)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМТ" (м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 16, п/р 26007116308001 у Південному відділенні КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 24423490) -20183,66 грн. основного боргу, 357,22 грн. пені, 205,40 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Залишити без розгляду вимогу позивача про розірвання   договору комісії на продаж продукції № 59-Т/12.04 від 01.12.2004р.

             4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

             Суддя                                                                             Шкурдова Л.М.

Згідно з оригіналом.

Спеціаліст Онищенко О.В.