Ухвала

від 08.12.2022 по справі 2-1990/09

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1070/22 Справа № 2-1990/09 Суддя у 1-й інстанції - Прасолов В.М. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Попенко Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРПРОМІНВЕСТ про закриття провадження по справі

за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року

у справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Надія</a> до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та за позовом Приватного навчального закладу Інститут ділового адміністрування до Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Надія</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство зобмеженою відповідальністюЦЕНТРПРОМІНВЕСТ про визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБК «Надія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що 29 січня 2009 року між сторонами укладено попередній договір , відповідно до якого сторони зобов`язалися у строк до 10 лютого 2009 року укласти та посвідчити у нотаріальній формі договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на АДРЕСА_1 , готовність 100 %. Відповідач ОСОБА_1 безпідставно ухиляється від укладення зазначеного договору та посилається на те, що зазначене майно є об`єктом незавершеного будівництва готовністю - 20 %.

Таким чином, просило зобов`язати відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу нерухомого майна.

У квітні 2009 року Приватний навчальний заклад «Інститут ділового адміністрування» звернувся до місцевого суду, як третя особа із самостійними вимогами з позовом до ТОВ «ВБК «Надія» про визнання права власності, який було уточнено, та заявив клопотання про залучення їх до розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК «Надія» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, в якості третьої особи з самостіними вимогами.

Позов мотивований тим, що 04 вересня 2001 року між ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва шляхом викупу, відповідно до якого ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» передано у власність об`єкт незавершеного будівництва «навчально-лабораторний корпус» Криворізького державного педагогічного інституту будівельною готовністю 20 %, який розташований за адресою проспект Гагаріна, 52-а у м. Кривий Ріг. 30 травня 2008 року між ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» та ТОВ «ВБК «Надія» укладено договір управління майном, відповідно до якого останній зобов`язався здійснювати управління об`єктом від свого імені в інтересах ПНЗ «Інститут ділового адміністрування». Однак, ТОВ «ВБК «Надія» не повідомив інститут про закінчення будівництва об`єкта та не узгодив договір купівлі-продажу вказаного об`єкта.

Просив розірвати договір управління майном та визнати за інститутом право власності на майно без вводу його в експлуатацію. Та, уточнивши позовні вимоги, просив захистити право власності ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» на нерухоме майно, загальною площею 2058,70 м.кв.. (літ.А), розташоване на земельній ділянці площею 1,10 га та яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» права власності на нерухоме майно - Навчально-лабораторний корпус Криворізького державного педагогічного інституту, будівельною готовністю 100%, який розташований на земельній ділянці площею 1,10 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без акту вводу в експлуатацію та зобовязати КП Дніпропетровської обласної ради Криворізьке БТІ зареєструвати за третьою особою право власності на нерухоме майно, нежитлову будівлю, загальною площею: 2058,70 м.кв. (літ. А), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Саксаганськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 22квітня 2009року відмовлено в задоволенні позовну ТОВ «ВБК «Надія». Позов третьої особи із самостійними вимогами - ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» - задоволено. Визнано за ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» право власності на нерухоме майно нежитлову будівлю загальною площею 2 058,78 кв. м (літ. А) будівельною готовністю 100 %, яка розташована на земельній ділянці площею 1,10 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без акту вводу в експлуатацію. Зобов`язано Комунальне підприємство «Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» провести реєстрацію права власності за ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» на вказану нежитлову будівлю; вирішено питання про розподіл судових витрат.

28 вересня 2016 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яке до участі в справі не залучалося, звернулося до суду із апеляційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року, просило його скасувати та передати справу на новий розгляд, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням порушено його законні права та інтереси.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року апеляційну скаргу повернуто регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у зв`язку з ненаданням ним доказів, що підтверджують порушення оскаржуваним рішенням його прав та законних інтересів.

21 грудня 2016 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до суду із апеляційною скаргою вдруге, в якій посилалося на порушення ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва шляхом викупу від 04 вересня 2009 року, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ПНЗ «Інститут ділового адміністрування», предметом якого є об`єкт незавершеного будівництва «Навчально-лабораторний корпус» Криворізького державного педагогічного інституту будівельною готовністю 20 %, який розташований на земельній ділянці площею 1,10 га та знаходиться за адресою: пр. Гагаріна, 52-а м. Кривий Ріг, щодо введення останнього в експлуатацію.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 року апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року повернуто особі, що її подала, з тих підстав, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не вирішував питання про права й обов`язки останнього.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.05.2020 року касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровські області задоволено. Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.07.2020 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року - залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків (сплати судового збору) у зазначені в ухвалі строки, але не пізніше 10 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.09.2020 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року визнано недоданою та повернуто апелянту.

13.05.2021 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яке не було залучено до участі у справі, знову подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду (а.с.135 конверт).

Апелянт усвоїй заявіпро поновленнястроку наапеляційне оскарження,посилався нате,що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року повернуто особі, що її подала, з тих підстав, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не вирішував питання про права й обов`язки останнього.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 року про повернення апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.05.2020 року касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровські області задоволено. Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.05.2020 року, мотивована наступним:

Згідно зістаттею 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Устатті 18 ЦПК Українизазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першоїстатті 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській областіуказував на те, що він не брав участі у справі, однак суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки судовим рішення визнано за ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» право власності на нерухоме майно, яке не введене в експлуатацію та яке було предметом договору купівлі-продажу між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (продавець) та ПНЗ «Інститут ділового адміністрування» (покупець).

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не врахував, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про його права та інтереси (частина першастатті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 362 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Отже, суду апеляційної інстанції необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 362 ЦПК України.

Апеляційний суд наведеного не врахував, не застосував пункт 3 частини 1статті 362 ЦПК України, та зробив передчасний висновок про те, що оскаржуваним рішенням місцевого суду не порушено права регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, фактично надав оцінку доводам апеляційної скарги по суті, що можливо лише в межах відкритого апеляційного провадження, з дослідженням усіх обставин справи та оцінкою доказів на підтвердження чи спростування доводів регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги мають бути перевірені та оцінені під час розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні.

Ухвалою Дніпровськогоапеляційного судувід 13.07.2020року апеляційнускаргу Регіональноговідділення Фондудержавного майнаУкраїни поДніпропетровській областіна рішенняСаксаганського районногосуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року - залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків (сплати судового збору) у зазначені в ухвалі строки, але не пізніше 10 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.09.2020 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року визнано недоданою та повернуто апелянту.

Оскільки, ухвала Дніпровського апеляційного суду від 15.09.2020 року на адресу Регіонального відділення надійшла без оригіналу апеляційної скарги, апелянт, керуючись ст. 357 ЦПК України, неодноразово зверталось до суду апеляційної інстанції з проханням надіслати на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами.

Та, лише 22.03.2021 року Регіональним відділенням отримано оригінал апеляційної скарги від Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу.

Враховуючи вищезазначене, у зв`язку з тим, що Регіонального відділення є бюджетною організацією та сплату судового збору здійснює через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, зважаючи на відсутність значний час на рахунок державної бюджетної установи, коштів для сплати судового збору, судовий збір сплачено апелянтом у листопаді 2020 року, а також враховуючи те, що тільки 22.03.2021 року отримано оригінал апеляційної скарги, апелянт просив визнати поважною причину пропущеного строку на апеляційне провадження.

Зважаючи на приписи постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.05.2020 року, суд апеляційної інстанції 19 липня 2021 року поновив строк на апеляційне оскарження рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року та відкрив провадження у справі для дослідження усіх обставин справи та оцінки доказів на підтвердження чи спростування доводів регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням.

Поновлюючи Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області строк на апеляційне оскарження рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року та відкриваючи апеляційне провадження з перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходила з необхідності забезпечення апелянту права доступу на справедливий суд як особі, яка не була залучена до участі у справі, і відносно якої суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов`язки.

У частині 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

07 жовтня 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції від ТОВ ВБК Надія надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії рішення Металургійної районної у місті ради №368 від 13.10.2021 року Про внесення змін в адресу об`єктів нерухомого майна на пр. Гагаріна, 52а, 54в у результаті їх об`єднання та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії рішення Металургійної районної у місті ради №368 від 13.10.2021 року Про внесення змін в адресу об`єктів нерухомого майна на пр. Гагаріна, 52а, 54в у результаті їх об`єднання, виконкомом районної у місті ради було вирішено внести зміни в адресу нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в у результаті їх об`єднання в торгівельний центр: Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54в.

Крім того, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, 18.10.2021 року право власності на спірне майно у АДРЕСА_2 в набуло Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРПРОМІНВЕСТ, код ЄДРПОУ 32632689.

Враховуючи, що рішення в справі може вплинути на права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРПРОМІНВЕСТ, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРПРОМІНВЕСТ.

15 листопада 2022 року ТОВ ЦЕНТРПРОМІНВЕСТ звернулось до суду апеляційної інстанції із клопотанням про закриття провадження по справі.

Клопотання мотивоване наступним.

Цивільний Процесуальний Кодекс України у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги (13.05.2021 р.), не передбачав такої підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, яка була передбачена частиною третьою статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Таким чином на Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській області, як на державний орган поширюється присічний річний строк для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначений частиною третьою статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), а відтак подальша зміна процесуального законодавства не свідчить про відновлення права що, у свою чергу, надає безумовні підстави для закриття апеляційного провадження, оскільки розгляд апеляційної скарги, є суттєвим порушенням цивільного процесуального законодавства.

Частиною 2 ст. 358 ЦПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) передбачала, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Положення пунктів 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) становлять винятки із загального правила, передбаченого частиною другою статті 358 ЦПК України, а тому у випадках, коли за правилами дії закону у часі не діє норма частини другої статті 358 ЦПК України, то відповідно не діють і винятки з неї.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ухвалено та набрало законної сили у 2009 році тобто до 15.12.2017 року.

З апеляційною скаргою на вказане рішення Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській області вперше звернулося 28.09.2016 року (т.1.а.с.84), тобто до 15.12.2017 року.

На момент ухвалення оскаржуваного Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській області рішення суду, був чинним ЦПК України в редакції до 15.12.2017 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-1678/05 (провадження № 14-262цс 19) зазначено, що: враховуючи імперативний характер положень абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України та те, що річний строк, визначений для органу місцевого самоврядування, є присічним і поновленню не підлягає, то суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Відтак можна дійти висновку, що апеляційне провадження у справі №2-1990/09 відкрито помилково, а отже підлягає закриттю.

У зв`язку із вищенаведеним просило закрити провадження по справі.

Перевіривши доводи заявника та вислухавши думку учасників справи з приводу поданого клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з пунктом 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У пункті 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності цією редакцією ЦПК України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак до розгляду таких скарг застосовуються правила, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частина перша статті 294 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачала, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Законом України № 4176-VI від 20 грудня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» були обмежені у часі права прокурора, органу державної влади або органу місцевого самоврядування на подачу апеляційних скарг встановленням однорічного строку з моменту оголошення рішення суду першої інстанції, протягом якого право на подачу апеляційної скарги могло бути поновленим.

Такий правовий висновок у подібних правовідносинах, викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г.

Оскільки, на момент ухвалення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року був чинним ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року, отже, апеляційний суд приходить до висновку щодо застосування положення абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), оскільки апеляційну скаргу подано органом державної влади.

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі,якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної владичи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення. За змістом зазначеної норми, цей строк є присічним, а тому незалежно від поважності причин його пропуску, не міг бути поновленим.

Така правова позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 08.12.2021 у справі №392/512/17.

З огляду на зазначене, для оскарження Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як органом державної влади, рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року ЦПК України 2004 року передбачав строк у десять днів з дня отримання копії рішення та обмежував цей строк поданням апеляційної скарги після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-1678/05 (провадження № 14-262цс19) зазначено, що: «враховуючи імперативний характер положень абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України та те, що річний строк, визначений для органу місцевого самоврядування, є присічним і поновленню не підлягає, то суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Одеська міська рада у липні 2016 року звернулася з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, ухвалене 21 березня 2005 року, тобто більше ніж через 11 років».

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті її преамбули, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності») (рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г вказано, що: «згідно із статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) норми щодо річного присічного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції розповсюджувались на апеляційні скарги, подані прокурором або органом державної влади, або органом місцевого самоврядування. За результатами системного аналізу вказаних норм процесуального права Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати дійшов висновку, що у даному випадку передумовою вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи (яка є органом державної влади), поданою після 15 грудня 2017 року, на рішення, ухвалене судом до набрання чинності редакцією ГПК України з 15 грудня 2017 року, є розгляд та вирішення питання розповсюдження присічного річного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Тобто у даному випадкуна Комітет як орган державної влади поширюється присічний річний строкдля поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, визначеного статтею 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), що, у свою чергу, передбачає відмову у відкритті апеляційного провадження».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ухвалено 22 квітня 2009 року та набрало законної сили у 2009 році тобто до 15.12.2017 року.

Копію оскаржуваного судового рішення Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській області було отримано ще 22.07.2015 року (т.1.а.с.82).

З апеляційною скаргою на вказане судове рішення Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській області вперше звернулося 28.09.2016 року (т.1.а.с.84), тобто до 15.12.2017 року.

Тобто, на момент ухвалення оскаржуваного Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській області рішення суду був чинним ЦПК України в редакції що діяв до 15.12.2017 року.

За загальним правилом, передбаченим частинами третьою-четвертою статті 2 ЦПК України (у редакції, чинній на момент винесення рішення суду першої інстанції), частинами третьою-четвертою статті 3 чинної редакції ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

У відповідності до пункту 13 Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до положень частин першої, другої статті 294 ЦПК України (у редакції чинній на момент винесення рішення суду першої інстанції у цій справі) заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частиною першою статті 294 ЦПК України у редакції, чинній станом на 14 грудня 2017 року визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно з частиною першою статті 72 ЦПК України (у редакції, чинній на момент винесення рішення суду першої інстанції), частиною першою статті 126 чинної редакції ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Положеннями ЦПК України (зокрема статті 297), у редакції чинній на момент винесення судом першої інстанції рішення, не було встановлено присічного строку для подання прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Абзацом третім частини третьої статті 297 ЦПК України (в редакції Закону України № 4176-VI від 20 грудня 2011 року) передбачено, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення. Ця норма набрала чинності 15 січня 2012 року і діяла до 14 грудня 2017 року. Метою прийняття вказаної норми було визначено необхідність створення правового механізму, який гарантуватиме незмінюваність судових рішень, сприятиме усуненню можливостей зловживань правом на поновлення строків для звернення до суду щодо перегляду судових рішень, а також уникнення окремих ситуацій, коли судове рішення переглядається через значний проміжок часу з моменту набрання ним законної сили.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 2- 1678/05 (провадження № 14-262цс19) було зазначено, що враховуючи імперативний характер положень абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України та те, що річний строк, визначений для органу місцевого самоврядування, є присічним і поновленню не підлягає, то суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи те, що поновлюючи Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області строк на апеляційне оскарження рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року та відкриваючи апеляційне провадження з перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегією суддів було забезпечено апелянту право доступу на справедливий суд як особі, яка не була залучена до участі у справі, та беручи до уваги те, що на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як орган державної влади поширюється присічний річний строк для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, а з моменту ухвалення судового рішення що оскаржується на минуло понад 12 років. Крім того, отримавши 22 липня 2015 року копію оскаржуваного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 квітня 2009 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою лише 28 вересня 2016 року, тобто понад рік після отримання копії рішення суду та в подальшому, після усунення недоліків визначених ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, а саме: сплати судового збору 12 листопада 2020 року (т.2.а.с.104) - лише 13 травня 2021 року (т.2.а.с.135), що свідчить про неналежне урядування апелянтом покладених функцій та обовязків, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРПРОМІНВЕСТ про закриття провадження по справі за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Надія</a> до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та за позовом Приватного навчального закладу Інститут ділового адміністрування до Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Надія</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство зобмеженою відповідальністюЦЕНТРПРОМІНВЕСТ про визнання права власності та закриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 362 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРПРОМІНВЕСТ про закриття провадження по справі за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Надія</a> до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та за позовом Приватного навчального закладу Інститут ділового адміністрування до Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Надія</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство зобмеженою відповідальністюЦЕНТРПРОМІНВЕСТ про визнання права власності задовольнити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Надія</a> до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та за позовом Приватного навчального закладу Інститут ділового адміністрування до Товариства з обмеженою відповідальністю ВБК Надія</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство зобмеженою відповідальністюЦЕНТРПРОМІНВЕСТ про визнання права власності закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко