Постанова

від 13.05.2020 по справі 2-1990/09

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 травня 2020 року

м. Київ

справа № 2-1990/09

провадження № 61-20524св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Коротенко Є. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач-відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВБК Надія ,

позивач - Приватний навчальний заклад Інститут ділового адміністрування ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

особа, яка звернулася із касаційною скаргою - регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 року у складі судді Барильської А. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВБК Надія (далі - ТОВ ВБК Надія ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позову посилалося на те, що 29 січня 2009 року між сторонами укладено попередній договір , відповідно до якого сторони зобов`язалися у строк до 10 лютого 2009 року укласти та посвідчити у нотаріальній формі договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на АДРЕСА_1 , готовність 100 %. Відповідач безпідставно ухиляється від укладення зазначеного договору та посилається на те, що зазначене майно є об`єктом незавершеного будівництва готовністю 20 %.

Таким чином, просило зобов`язати відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу нерухомого майна.

У квітні 2009 року Приватний навчальний заклад Інститут ділового адміністрування (далі - ПНЗ Інститут ділового адміністрування ) звернувся з позовом до ТОВ ВБК Надія про визнання права власності.

В обгрунтування позову посилався на те, що 04 вересня 2001 року між ПНЗ Інститут ділового адміністрування та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва шляхом викупу, відповідно до якого ПНЗ Інститут ділового адміністрування передано у власність об`єкт незавершеного будівництва навчально-лабораторний корпус Криворізького державного педагогічного інституту будівельною готовністю 20 %, який розташований за адресою АДРЕСА_1 . 30 травня 2008 року між ПНЗ Інститут ділового адміністрування та ТОВ ВБК Надія укладено договір управління майном, відповідно до якого останній зобов`язався здійснювати управління об`єктом від свого імені в інтересах ПНЗ Інститут ділового адміністрування . Однак, ТОВ ВБК Надія не повідомив інститут про закінчення будівництва об`єкта та не узгодив договір купівлі-продажу вказаного об`єкта.

Таким чином, просив розірвати договір управління майном та визнати за інститутом право власності на майно без вводу його в експлуатацію.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року відмовлено в задоволенні позовну ТОВ ВБК Надія . Позов ПНЗ Інститут ділового адміністрування задоволено; визнано за ПНЗ Інститут ділового адміністрування право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 2 058,78 кв. м (літ. А) будівельною готовністю 100 %, яка розташована на земельній ділянці площею 1,10 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без акту вводу в експлуатацію. Зобов`язано Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради Криворізьке бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію права власності за ПНЗ Інститут ділового адміністрування на вказану нежитлову будівлю; вирішено питання про розподіл судових витрат.

28 вересня 2016 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яке до участі в справі не залучалося, звернулося до суду із апеляційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року, просило його скасувати та передати справу на новий розгляд, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням порушено його законні права та інтереси.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року апеляційну скаргу повернуто регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у зв`язку з ненаданням ним доказів, що підтверджують порушення оскаржуваним рішенням його прав та законних інтересів.

21 грудня 2016 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області вдруге звернулося до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 року апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року повернуто особі, що її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не має, передбаченого статтею 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), права на апеляційне оскарження рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року, оскільки при його ухваленні суд першої інстанції не вирішував питання про права й обов`язки останнього.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У лютому 2017 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області , подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 року та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив обставини, що мають значення для справи чим порушив принцип змагальності сторін та дійшов помилкового висновку про те, що права заявника не порушені оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою ВССУ від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

У травні 2018 року справу № 2-1990/09 та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі № 2-110/09 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі № 2-1990/09, справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року відмовлено в задоволенні позовну ТОВ ВБК Надія . Позов ПНЗ Інститут ділового адміністрування задоволено; визнано за ПНЗ Інститут ділового адміністрування право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 2 058,78 кв. м (літ. А) будівельною готовністю 100 %, яка розташована на земельній ділянці площею 1,10 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без акту вводу в експлуатацію. Зобов`язано Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради Криворізьке бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію права власності за ПНЗ Інститут ділового адміністрування на вказану нежитлову будівлю; вирішено питання про розподіл судових витрат.

28 вересня 2016 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яке до участі в справі не залучалося, звернулося до суду із апеляційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року, просило його скасувати та передати справу на новий розгляд, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням порушено його законні права та інтереси.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року апеляційну скаргу повернуто регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у зв`язку з ненаданням ним доказів, що підтверджують порушення оскаржуваним рішенням його прав та законних інтересів.

21 грудня 2016 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до суду із апеляційною скаргою вдруге, в якій посилалося на порушення ПНЗ Інститут ділового адміністрування умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва шляхом викупу від 04 вересня 2009 року, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ПНЗ Інститут ділового адміністрування , предметом якого є об`єкт незавершеного будівництва Навчально-лабораторний корпус Криворізького державного педагогічного інституту будівельною готовністю 20 %, який розташований на земельній ділянці площею 1,10 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , щодо введення останнього в експлуатацію.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 року апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року повернуто особі, що її подала, з тих підстав, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не вирішував питання про права й обов`язки останнього.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області указував на те, що він не брав участі у справі, однак суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки судовим рішення визнано за ПНЗ Інститут ділового адміністрування право власності на нерухоме майно, яке не введене в експлуатацію та яке було предметом договору купівлі-продажу між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (продавець) та ПНЗ Інститут ділового адміністрування (покупець).

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не врахував, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про його права та інтереси (частина перша статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Отже, суду апеляційної інстанції необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Апеляційний суд наведеного не врахував, не застосував пункт 3 частини 1 статті 362 ЦПК України, та зробив передчасний висновок про те, що оскаржуваним рішенням місцевого суду не порушено права регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, фактично надав оцінку доводам апеляційної скарги по суті, що можливо лише в межах відкритого апеляційного провадження, з дослідженням усіх обставин справи та оцінкою доказів на підтвердження чи спростування доводів регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги мають бути перевірені та оцінені під час розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні.

З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими, тому ухвала суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

У зв`язку з допущеними апеляційним судом порушеннями норм процесуального права, оскаржувану судову ухвалу необхідно скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий судовий розгляд та не ухвалює нове рішення , розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2017 рокускасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Ігнатенко

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. С. Жданова

Є. В. Коротенко

В. А. Стрільчук