Ухвала

від 13.12.2022 по справі 205/3885/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер 205/3885/22

1-кс/205/1815/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року Ленінський районний суду м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042000000042 від 24.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання клопотання прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042000000042 від 24.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання орган досудового розслідування посилається на ту обставину, що службовими особами КП «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 21926724, юридична адреса:м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 18) була побудована корупційна схеми по систематичному вимаганню та одержанню неправомірної винагороди з громадян, за безперешкодне поховання померлих осіб на цвинтарях міста Дніпра.

Зокрема, відповідними слідчими діями встановлено, що директор КП «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заступник директора КП «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 користуючись своїм службовим становищем, впровадили протиправну корупційну схему, яка реалізується групою осіб з чітким розподілом ролей її учасників з метою отримання неправомірної винагороди.

Згідно з розробленим злочинним планом, ОСОБА_4 , залучила до противоправної діяльності ОСОБА_5 , який в свою чергу довів до відома підлеглих співробітників виконання злочинних дій, у тому числі і керівнику виробничої дільниці (Новоклочківського цвинтаря), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:04:251:0058 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обґрунтовуючи необхідність арешту, прокурор зазначає, що автомобіль, якій є власністю підозрюваного, може бути для забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у зв`язку із чим просять слідчого суддю накласти арешт на таке майно.

Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_7 просив слідчого суддю відмовити у задоволені вказаного клопотання, оскільки означений транспортний засіб належить на праві власності не підозрюваному, а іншій особі.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників провадження, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього докази, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК Україниарешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правиламист. 132 КПК Українийого застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

В даному випадку слідчим суддеювстановлено,що СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42022042000000042 від 24.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З наданих слідчому судді матеріалів випливає, що об`єктивна сторона розслідуваного кримінального правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_6 будучи керівником виробничої дільниці (Новоклочківського цвинтаря), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:04:251:0058 за адресою АДРЕСА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3ст.368 КК України. Також на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3ст. 368 КК України. Матеріалами справи підтверджено, що 11.10.2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368ККУкраїни.

Слідчий суддя зазначає, що згідно частини другоїстатті 131 Кримінального процесуального кодексу України(далі -КПК України) арешт майна відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з частиною першоюстатті 333 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннямирозділу ІІ цього Кодексуз урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження (частина першастатті 131 КПК України).

Як зазначалось вище, згідно пункту третього частини другоїстатті 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. При вирішенні питання про арешт майна необхідно враховувати, серед іншого: 1) правову підставу для арешту майна; 2) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 3) наслідки арешту майна для обвинуваченого та третіх осіб (частина другастатті 173 КПК України).

Під час встановлення правової підстави, що зумовлює арешт такого майна слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьоюстатті 368 КПК України. Санкція даної статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_6 належить на праві приватної власності автомобіль «HYUNDAI GRANDEUR», чорного кольору, д/н НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 .

Доказів того, що транспортний засіб належить на праві власності не підозрюваному, а іншій особі, слідчому судді не надано.

Відтак,в цьому кримінальному провадженні необхідність арешту автомобіля обґрунтовано обумовлена сукупністю підстав вважати, що таке майно може підлягати конфіскації як виду покарання у випадку прийняття в подальшому відповідного рішення судом. У зв`язкуз загрозоюконфіскації майнаіснує ризиктого,що підозрюванаособа можеприховати чивідчужити автомобіль,який єйого власністю,за відсутностітакого арешту.І навпаки, з накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити це рухоме майно на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Окрім цього, на думку слідчого судді, розумність та співрозмірність обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження. Накладення арешту на майно підозрюваної особи направлене на досягнення дієвості цього провадження. Таке обмеження не шкодить інтересам інших осіб. Втручання у права і свободи особи шляхом арешту майна не має ознак порушення прав людини, адже потреби досудового розслідування на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання.

Також слідчий суддя вказує, що накладення арешту на вказане майно не є припиненням права власності на нього, і жодних негативних наслідків арешту такого активу для третіх осіб не вбачається.

У зв`язку із викладеним, слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно підозрюваної особи.

Окремо слідчий суддя роз`яснює, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.98, 132,167,170,171-173,309,369-372,532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042000000042 від 24.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.

2. Накласти арешт шляхом позбавлення підозрюваної особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права на володіння, розпорядження та користування автомобілем «HYUNDAI GRANDEUR», чорного кольору, д/н НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою забезпечення конфіскації такого майна, як виду покарання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_8 ОСОБА_9