Ухвала

від 21.12.2022 по справі 760/10847/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

21 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 760/10847/20-ц

провадження № 61-12256 ск 22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Макарівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визначено місце проживання неповнолітніх: ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю -

ОСОБА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі

10 000 грн щомісячно на утримання неповнолітніх: ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 починаючи з 12 травня 2020 року до повноліття дітей.

У іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року

у частині стягнення аліментів змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі

25 000 грн щомісячно на утримання неповнолітніх: ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 12 травня

2020 року до повноліття дітей.

У іншій частині рішення суду залишено без змін.

13 грудня 2022 року до Верховного Суду через відділ «Прийом громадян» представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, у якій просить постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі представником заявником порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що строк пропущено з поважним причин, оскільки з повним текстом постанови суду апеляційної інстанції ознайомився 14 листопада 2022 року із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вищезазначені доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції

у порядку статті 272 ЦПК України не надсилав копію постанови суду на адресу заявника. При цьому, відповідач подавав відзив на апеляційну позивача, був належним чином повідомлений про дату апеляційного розгляду. Обов`язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи. При цьому постанова суду апеляційної інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена

11 листопада 2022 року.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду

в такому його елементі як правова визначеність.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

2. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Проте існує багато правових позицій Верховного Суду щодо застосування статті 182 СК України, які виникають із подібних правовідносин.

За таких обставин, представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену реакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням підстав для такого оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Визнати наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року неповажними.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду

від 05 жовтня 2022 року залишити без руху.

Надати представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько