Ухвала

від 25.05.2023 по справі 760/10847/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Коробенко С.В.

Єдиний унікальний номер справи № 760/10847/20

Апеляційне провадження № 22-з/824/646/2023

П О С Т А Н О В А

(Додаткове судове рішення)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів та тодаткових витрат на утримання дітей, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Макарівської районної державної адміністрації.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, -

В с т а н о в и в :

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на їх утримання.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 здоволено частково.

Визначено місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 10 000 грн щомісячно на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 починаючи з 12 травня 2020 року до повноліття дітей.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 25 000 грн щомісячно на утримання обох дітей.

До Київського апеляційного суду 18 жовтня 2022 року надійшла заява представниці позивачки ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення у справі.

У заяві вказувала, що у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначила, що нею були понесені витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких буде уточнено за результатами розгляду апеляційної скарги та у випадку задоволення апеляційної скарги - заявлено до стягнення з відповідача. Вказувала, що витрати апелянта на етапі апеляційного провадження складають 126 846,02 грн, які просила стягнути з відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 проти стягнення витрат на правову допомогу заперечував. Вважає заявлений розмір витрат неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатами робіт.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року частково задоволено касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року скасовано, справу в цій частині переданона новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів доходить висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового судового рішення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 12 ст. 141 ЦПК України визначено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Крім цього, пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-6 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Ухвалюючи по справі судове рішення про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд не вирішував питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Разом з цим, як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу, пов`язані із розглядом її апеляційної скарги.

На підтвердження розміру понесених ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, представники позивачки надали суду: договір, укладений із ОСОБА_1 про надання правової допомоги від 10 червня 2019 року, звіт про надані юридичні послуги та понесені витрати від 07 жовтня 2022 року, рахунок від 07 жовтня 2022 року.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Апеляційний суд, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, враховує, що апеляційну скаргу позивача було задоволено частково.

За таких обставин, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви адвоката Корнієнко М.В. в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат та вважає за необхідне прийняти постанову, якою стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 25 369 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст.133, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації понесених судових витрат на правову допомогу 25 369 (двадцять п`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: