Ухвала

від 07.12.2022 по справі 760/10847/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/10847/20

Провадження № 22-з/824/812/2022

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Сушко Л.П., Олійника В.І.

за участю секретаря: Лободи Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів та тодаткових витрат на утримання дітей, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Макарівської районної державної адміністрації,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 в травні 2020 року звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на їх утримання.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 здоволено частково.

Визначено місце проживання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 10000 гривень щомісячно на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 починаючи з 12 травня 2020 року до повноліття дітей.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 в особі адвоката Некляєва Юрія Геннадійовича подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Некляєва Юрія Геннадійовича задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч гривень) щомісячно на утримання обох дітей.

18 жовтня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі, У апеляційній скарзі на оскаржуване рішення суду першої інстанції апелянт зазначила, що нею були понесені витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких буде уточнено за результатами розгляду апеляційної скарги та у випадку задоволення апеляційної скарги - заявлено до стягнення з відповідача. Отже, витрати апелянта на етапі апеляційного провадження складають 126 846 грн. 02 коп.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та обґрунтування клопотання про ухвалення додаткового рішення вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заявником дотримано вказаних у ч. 8 ст. 141 ЦПК України умов для звернення з відповідною заявою про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат в частині компенсації витрат на правничу допомогу апеляційним судом не вирішувалось, що є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України) та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Вказані в итрати (на професійну правничу допомогу і на вчинення інших процесуальних дій) покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 757/60277/18-ц (провадження № 61-15924св20).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача м додано договір, укладений із ОСОБА_1 про надання правової допомоги від 10 червня 2019 року, звіт про надані юридичні послуги та понесені витрати від 07 жовтня 2022 року, рахунок від 07 жовтня 2022 року

Однак, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України і правових висновків Верховного Суду, досягнута між сторонами правочину домовленість, зокрема щодо строків оплати за надані послуги не може звільняти їх від обов`язків, які випливають із вимог закону, в даному випадку щодо строків надання відповідних доказів.

Положеннями ч.8 ст. 141ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки квитанція про оплату гонорару адвокату у встановлений законом строк до суду подана не була, а отже заявником не доведено, що ним понесені витрати на правову допомогу.

Керуючись ч. 13 ст. 7 , ст.ст. 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника -адвоката Корнієнко Марини Сергіївни про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2022 року.

Головуючий: Є.М. Суханова

Судді: В.І. Олійник

Л.П. Сушко