Ухвала

від 22.12.2022 по справі 308/14727/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 308/14727/21

провадження № 61-12552cк22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка Василя Юрійовича, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «№10Б по вул. Петра Лінтура», ОСОБА_2 про скасування протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та демонтування перегородки

і дверей,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, у якому просила суд скасувати протокол № 1 загальних зборів до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «№ 10 Б

по вулиці П. Лінтура» (далі - ОСББ «№ 10 Б по вулиці

П. Лінтура») щодо надання дозволу ОСОБА_2 на об`єднання підвального приміщення № ХІ з другим підвальним приміщенням № ХІV із встановленням перегородки і одних дверей на два приміщення та зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати перегородку і двері, відновивши становище підвального приміщення до попереднього стану.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 24 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 24 травня 2022 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про часткове скасування протоколу загальних зборів ОСББ «№ 10 Б по вулиці П. Лінтура» № 1 від 23 червня 2020 року - скасовано та провадження у справі за цією позовною вимогою закрито.

Роз`яснено учасникам справи, що розгляд такої позовної вимоги належить до юрисдикції господарського суду.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 24 травня 2022 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати перегородку і двері, відновивши становище підвального приміщення, яке було до цього залишено без змін.

08 грудня 2022 року, із застосування засобів поштового зв`язку, представник ОСОБА_1 - адвокат Деяк В. Ю., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

1. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Заявником у змісті касаційної скарги порушується питання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з важким матеріальним становищем ОСОБА_1 .

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення

у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами

є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній

у частині першій цієї статті.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Згідно із статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (дані про доходи за попередній календарний рік (2021), наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків

у банківських установах, тощо), який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Таким чином, у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270,00 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн).

У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Заявником оскаржуються судові рішення за результатами розгляду двох позовних вимог немайнового характеру (скасування протоколу загальних зборів ОСББ та демонтування перегородки і дверей).

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 632 грн (908 х 2 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

2. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що

у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка В. Ю., не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

3. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки форма та зміст касаційної скарги не відповідають вимогам статті 392 ЦПК України, так як у касаційній скарзі не зазначено всіх учасників справи, а саме заявником у змісті касаційної скарги місце проживання позивача - ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Таким чином, заявникові необхідно: 1) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надати суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу із зазначенням учасників справи, їх місця проживання чи перебування та надати копії виправленої касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 136, 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4,

6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка Василя Юрійовича, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка Василя Юрійовича, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник