Постанова

від 19.04.2023 по справі 308/14727/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 308/14727/21

провадження № 61-12552 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Деяк Василь Юрійович ,

відповідачі: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «№ 10Б

по вул. Петра Лінтура», ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка Василя Юрійовича,

на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 24 травня 2022 року у складі судді Заревої Н. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів:

Кожух О. А., Кондора Р. Ю., Бисаги Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «№ 10Б по вул. Петра Лінтура»

(далі - ОСББ «№ 10Б по вул. Петра Лінтура»), ОСОБА_3 , в якому просила суд скасувати протокол № 1 загальних зборів ОСББ «№ 10 Б по вулиці П. Лінтура» щодо надання дозволу ОСОБА_3 на об`єднання підвального приміщення

№ ХІ з другим підвальним приміщенням № ХІV із встановленням перегородки і одних дверей на два приміщення та зобов`язати ОСОБА_3 демонтувати зазначену перегородку й двері, відновивши становище підвального приміщення, яке було до цього.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником квартири

АДРЕСА_1

з підвальним приміщенням за позицією № ХІІ.

Вказувала, що у 2020 році вона виявила, що коридор, який знаходиться праворуч від належного їй підвального приміщення за позицією № ХІІ, перегороджено стінкою і на ній встановлені двері, на яких міститься табличка з № 46. При цьому, вона дізналася, що ОСОБА_3 захопив частину спільного коридору підвального приміщення та об`єднав підвальні приміщення № ХI та

№ ХIV на підставі протоколу № 1 загальних зборів ОСББ «№ 10Б

по вул. П. Лінтура» від 23 червня 2020 року, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на безстрокове користування підвальним приміщенням № ХIV із встановленням перегородки і одних дверей на два приміщення.

Зазначала, що встановлення перегородки і дверей унеможливлює вільний доступ до вікна у підвалі, куди в разі потреби може бути прокладено пожежний рукав, а також немає належної вентиляції повітря у підвалі житлового будинку.

Стверджувала, що вказане рішення загальних зборів ОСББ прийнято з порушенням протипожежних норм та прав власників підвальних приміщень будинку, а також з порушенням пунктів 2.1, 2.5, 3.2, 3.2.1 Статуту ОСББ «№ 10Б по вул. П. Лінтура».

Внаслідок встановлення перегородки і дверей перед вікном фундаменту

у підвальному приміщенні вона позбавлена права користуватися частиною спільного підвального приміщення.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд її позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 24 травня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачка не надала суду доказів існування небезпеки порушення її права власності зі сторони відповідачів, зокрема, не зазначено пожежно-санітарних норм, порушених відповідачами, обмежившись тільки твердженнями про те, що встановлення перегородки відповідачем унеможливлює доступ пожежного автомобіля до її підвального приміщення, а також посиланнями на відсутність вентиляції повітря у підвальному приміщенні.

Крім того, позивачкою не доведено, що ОСОБА_3 своїми діями порушив її право власності, у тому числі володіння, користування чи розпорядження належним їй майном, чи наявності реальної небезпеки порушення чи перешкод у реалізації належних їй прав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 24 травня 2022 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про часткове скасування протоколу загальних зборів ОСББ «№ 10 Б

по вулиці П. Лінтура» № 1 від 23 червня 2020 року скасовано та провадження

у справі за цією позовною вимогою закрито.

Роз`яснено учасникам справи, що розгляд такої позовної вимоги належить до юрисдикції господарського суду.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 24 травня 2022 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_3 демонтувати перегородку і двері, відновивши становище підвального приміщення, яке було до цього, залишено без змін.

Постанова суду мотивована тим, що позовна вимога ОСОБА_1 про скасування (визнання недійсним) рішення загальних зборів, оформлених протоколом, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства, так як ОСОБА_1 є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту її прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи (управлінням, утримання і використання спільного майна), а суд першої інстанції, зазначеного не врахував, та помилково розглянув вказану позовну вимогу в порядку цивільного судочинства. При цьому, апеляційний суд послався на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

У частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання

ОСОБА_3 демонтувати перегородку і двері, відновивши становище підвального приміщення, яке було до цього, апеляційний суд дійшов висновку про те, що зі згоди співвласників, шляхом прийняття рішення загальних зборів, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 23 червня 2020 року,

ОСОБА_3 надано дозвіл на безстрокове користування підвальним приміщенням № ХI з об`єднанням його з другим підвальним приміщенням

№ ХІV із встановленням перегородки і одних дверей на два приміщення,

а оскільки на час розгляду справи таке рішення загальних зборів ОСББ не скасовано, то позивачка не довела порушення своїх прав.

Також апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 не довела порушення свого права на користування спірною частиною підвального приміщенням, якою користується ОСОБА_3 , так як не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 порушено протипожежні, санітарні норми, правила вентиляції підвальних приміщень саме внаслідок влаштування ним перегородки з дверми.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Деяк В. Ю., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня

2022 року і постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада

2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 22 грудня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка В. Ю., залишено без руху. Запропоновано заявникові: 1) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати суду документ, що підтверджує його сплату, або документи,

що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надати суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу із зазначенням учасників справи, їх місця проживання чи перебування та надати копії виправленої касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 308/14727/21 та витребувано її матеріали із Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2023 року додаткове пояснення до касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка В. Ю., залишено без розгляду.

24 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка В. Ю., мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що зазначена справа має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Вказує, що протокольне рішення ОСББ «№ 10Б по вул. П. Лінтура» прийняте з порушенням протипожежних норм та прав співвласників підвальних приміщень у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , порушено її права на користування частиною власністю підвального приміщення встановленою перегородкою і дверей підвального приміщення

№ 46 до вікна фундаменту.

Також, зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права помилкового розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, необґрунтовано відхилив клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_4 , а апеляційний суд не допустив останнього до участі у справі

в якості представника ОСОБА_1 , за дорученням, так як він не був адвокатом.

Вказує, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу та заперечення на відзив

У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу, в якого зазначає, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими,

позивач не довела порушення свого права на користування спірною частиною підвального приміщенням.

У березні 2023 року до Верховного Суду надійшли заперечення на відзив

ОСОБА_3 від представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка В. Ю., в яких зазначено, що посилання відзиву є помилковими та не відповідають фактичним обставинам у справі. При цьому вказує про те, що протокольне рішення ОСББ «№ 10Б по вул. П. Лінтура» прийняте з порушенням протипожежних, санітарних норм, правил вентиляції та прав співвласників підвальних приміщень у будинку, порушено права позивача на користування частиною власністю підвального приміщення встановленою перегородкою і дверей підвального приміщення

№ 46 до вікна фундаменту, тому просить касаційну скаргу задовольнити.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 88,1 кв. м, житловою площею 40,9 кв. м, у складі трьох кімнат, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_3 , що підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

від 05 листопада 2021 року № 283073545 (а. с. 12).

ОСОБА_1 є членом ОСББ «№ 10Б по вул. П. Лінтура».

ОСОБА_1 використовує у вказаному будинку підвальне приміщення за позицією № ХІІ, що підтверджується технічним паспортом на будинок виготовленим «Уж-інвентаризатор», замовником якого зазначено ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_4 (а. с. 10-11).

ОСОБА_3 є власником квартири

АДРЕСА_5 (а. с. 1-3, 39-41).

23 червня 2020 року відбулися загальні збори ОСББ «№ 10 Б по АДРЕСА_2 », на яких були присутні 26 (із 44) власників житлових та нежитлових приміщень з правом голосу, на вирішення яких до порядку денного було включено 4 питання: 1) вибори голови та секретаря; 2) питання вирішення проблеми зі сміттєвими баками та стічними водами; 3) питання стосовно благоустрою прибудинкової території; 4) вирішення питання підвальних приміщень.

Рішенням загальних зборів ОСББ «№ 10Б по вул. П. Лінтура», оформлених протоколом №1 від 23 червня 2020 року, вирішено, зокрема по 4 питанню, дати дозвіл ОСОБА_3 на безстрокове користування підвальним приміщенням № ХІ з об`єднанням його з другим підвальним приміщенням за № ХІV (яке належить ОСОБА_3 ) із встановленням перегородки і одних дверей на два приміщення. За таке рішення проголосувало 25 членів ОСББ, та 1 - утримався (а. с. 52-55).

Згідно з доданою до справи квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 22 червня 2019 року (датованою за рік до прийняття оспорюваного рішення), ОСОБА_3 сплатив на користь ОСББ «№ 10 Б по вул. П. Лінтура» 5 000 грн в якості добровільного внеску (а. с. 56).

ОСОБА_3 використовує у цьому будинку підвальне приміщення за позиціями № ХІ, № ХІV, що підтверджується технічним паспортом на будинок виготовленим 30 липня 2020 року ФОП ОСОБА_5 , замовником якого є

ОСОБА_3 (а. с. 57-62).

12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до голови ОСББ Марчишак К. А. з приводу дій ОСОБА_3 , порушення ним пожежно-санітарних норм, перегородження доступу до вікна, у якій просила зобов`язати ОСОБА_3 розібрати стіну (а. с. 19).

Згідно з фотографій № 1, 2, 3, 4 наявні зображення зовнішнього вигляду будинку АДРЕСА_2 , його фундаменту, вікна загального підвального приміщення ззовні та зсередини, підвальних приміщень № 29, яке використовує ОСОБА_1 , та № 46, яке використовує ОСОБА_3 (а. с. 15-18).

Стосовно порушення ОСОБА_3 вимог пожежної безпеки шляхом побудови стіни та перегородки коридору і обмеженням доступу до вікна в підвалі будинку по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 зверталась до Ужгородського міськрайонного відділу ДСНС України в Закарпатській області, про що свідчить її письмова заява від 04 травня 2021 року (а. с. 13).

Листом від 14 травня 2021 року № 34/778 Ужгородське районне управління

ГУ ДСНС у Закарпатській області повідомило ОСОБА_1 про те, що ними встановлено факт наявності цегляної перегородки та дверей у підвальному приміщенні, що унеможливлює вільний доступ до вікна. Також у листі зазначено, що забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації, а також на квартиронаймачів і власників квартир (а. с. 14).

Згідно з актом комісійного розгляду письмової заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2021 року, комісією у складі начальника відділу експлуатації житлового фонду та інженерних мереж, головного спеціаліста відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Ужгородського міського управління ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області, управителя ОСББ «№ 10Б по вул. П. Лінтура», у присутності власниці квартири АДРЕСА_6 , представників заявниці ОСОБА_6 та його брата ОСОБА_4 , встановлено, що санітарно-технічний стан підвального приміщення житлового будинку

по АДРЕСА_2 є задовільним (а. с. 63-64).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідження судами зібраних у справі доказів, розгляд судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, необґрунтоване відхилення клопотання ОСОБА_1 про витребування, дослідження або огляд доказів або іншого клопотання (заяви) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме клопотання про виклик та допит свідка (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка В. Ю., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою

для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення в оскаржувані частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Щодо позовної вимоги про скасування протоколу загальних зборів ОСББ

«№ 10Б по вулиці П. Лінтура»

Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій

і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно-правових відносин.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 Господарського кодексу України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання

є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У статті 20 ГПК України визначено коло справ, які підлягають розгляду

в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ, об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку й одночасно членом ОСББ «№ 10Б по АДРЕСА_2 », а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи, зокрема шляхом прийняття рішення загальних зборів, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження

№ 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19) та постановах Верховного Суду від 20 січня

2021 року у справі № 334/2132/18 (провадження № 61-16777св19),

від 31 березня 2021 року у справі № 755/4488/19 (провадження № 61-8730св20), від 26 травня 2021 року у справі № 335/306/18-ц (провадження № 61-5476св19), від 15 вересня 2021 року у справі № 209/2599/18 (провадження

№ 61-16278св20). Підстав відступити від зазначених правових висновків Верховний Суд не встановив.

Відповідно, Верховний Суд доходить висновку, що Закарпатський апеляційний суд, скасовуючи рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2022 року в частині вирішення вимоги ОСОБА_1 про часткове скасування протоколу загальних зборів ОСББ дійшов обґрунтованого висновку, що зазначений спір повинен розглядатися саме за правилами господарського судочинства.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_3 приведення підвального приміщення в первісний стан

Відповідно до змісту статті 369 ЦК України, співвласники майна, що

є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що

є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Суди в оскаржуваних судових рішеннях дійшли висновку, що

ОСОБА_1 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 порушено протипожежні, санітарні норми, правила вентиляції підвальних приміщень саме внаслідок влаштування ним перегородки з дверми, а посилання позивачки на допущення відповідачем порушень вентиляції, протипожежних і санітарних норм ґрунтуються на припущеннях.

ОСОБА_1 не обґрунтовано наявність порушеного права щодо відсутності можливості вільного доступу до вікна, не наведено спростувань проти тверджень ОСОБА_3 про наявність у підвальному приміщенні інших вікон з вільним доступом до останніх.

Позивачкою не надано обґрунтованих досліджень, зроблених у результаті цих висновків на підтвердження наявності у діях відповідача ОСОБА_3 порушень протипожежних, санітарних та інших норм, правил, та не надано інших доказів, які б містили інформацію про обставини, на які ОСОБА_1 посилалася як на підставу своїх вимог, зокрема, чи наявні в діях ОСОБА_3 порушення протипожежної чи санітарної безпеки, причинного зв`язку дій відповідача з порушеннями, а також наявність порушень у зв`язку з цим законних прав та інтересів позивачки.

ОСОБА_1 не доведено чим саме ОСОБА_3 порушив її права та охоронювані законом інтереси, а тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився Закарпатський апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині зобов`язання ОСОБА_3 демонтувати перегородку і двері, шляхом відновлення стану, що існував до порушення прав.

Щодо доводів касаційної скарги про розгляд справи міськрайонним судом у порядку спрощеного позовного провадження

Заявник у змісті касаційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності клопотання позивача, а апеляційний суд такі доводи безпідставно відхилив.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 21 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 184 ЦПК України позивач має право

в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.

Відповідно до змісту зазначеної норми, позивач має право в змісті позову заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Одночасно, відповідно до статті 274 ЦПК України

у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову;

2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі,

в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають із сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних

у пунктах 1-5 цієї частини.

Вказані норми не містять заборони щодо вирішення спору, який виник

у зазначеній справі, у порядку спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній справі, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в ухвалі від 21 грудня 2021 року (а. с. 33-34), урахувавши зміст частини третьої та четвертої статті 274, частини першої статті 277 та частини п`ятої статті 279 ЦПК України, дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Судом першої інстанції не встановлено обов`язкового розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Відтак, доводи касаційної скарги в зазначеній частині на увагу не заслуговують та зводяться до неправильного тлумачення заявником норм процесуального права.

Щодо посилань заявника на необґрунтовану відмову у задоволенні клопотання про виклик та допит свідка

Відповідно до змісту клопотання про виклик та допит у якості свідка

ОСОБА_4 , останнє мотивоване тим, що ОСОБА_4 «… може підтвердити той факт, що ОСОБА_3 встановив у підвальному приміщенні стінку з дверима і який ходив в Ужгородський міськвиконком, щоб знести цю стіну. Він також ходив з бумагами до Державної служби з надзвичайних ситуацій, бо мав доручення від ОСОБА_1 » (а. с. 79).

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду стосовно відсутності підстав для допиту свідка ОСОБА_4 , оскільки обставини, щодо яких свідок міг надати свідчення, були предметом перевірки Ужгородським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та комісією з участю начальника відділу експлуатації житлового фонду та інженерних мереж та головного спеціаліста відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Ужгородського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби на підтвердження чого у матеріалах справи містяться відповідні докази, зокрема лист за підписом начальника Ужгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області від 14 травня 2021 року (а. с. 14) та акт комісійного розгляду письмової заяви від громадянки ОСОБА_1

від 30 липня 2021 року (а. с. 63-64).

Зважаючи на зміст клопотання про виклик свідка, його обґрунтування,

а також відомості, які мав повідомити ОСОБА_1 під час допиту у якості свідка, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для допиту ОСОБА_1 у якості свідка.

Інші доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції в незміненій після апеляційного перегляду частині та судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, розподіл судових витрат за подання відповідної касаційної скарги Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Деяка Василя Юрійовича, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 24 травня 2022 року в нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець