Рішення

від 12.12.2022 по справі 911/1725/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1725/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», м. Вишневе Київської області,

до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів», м. Бориспіль Київської області;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Прогрес Буд», м. Бориспіль Київської області

про стягнення 255 853,81 грн.,

за участю представників:

від позивача:Солнцева О.В., довіреність №166 від 06.09.2022;

від відповідача 1: не з`явились;

від відповідача 2: Бумба О.А., адвокат, ордер серії ВС №1165388 від 14.10.2022,

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», м. Вишневе Київської області (далі за текстом ТОВ «Київська обласна ЕК»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 19.09.2022 до відповідачів 1) Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів», м. Бориспіль Київської області (далі за текстом ПАТ «Завод залізобетонних виробів», відповідач 1) та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Прогрес Буд», м. Бориспіль Київської області (далі за текстом ТОВ «БК «Прогрес Буд», відповідач 2), в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг споживачу №420009845 від 01.01.2019 в розмірі 255 853,81 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до п. 8 Постанови НКРЕКП від 14.03.№312 та п. 1.2.15. ПРРЕЕ, враховуючи факт споживання електричної енергії (IC-коди точок обліку: 62Z0528504445360Q, вул. Запорізька, 14, Бориспільський район; 62Z8864971417711, вул. Запорізька, 14, Бориспільський район; 62Z527569879442Е, вул. Запорізька, 14, Бориспільський район) та часткової оплати рахунків постачальника універсальної послуги, між ПАТ «Завод залізобетонних виробів» (споживач) та ТОВ «Київська обласна ЕК» (постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції «УНІВЕРСАЛ».

Вказаний договір укладено шляхом приєднання відповідача 1 до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті позивача, в результаті фактичного споживання відповідачем 1 електричної енергії та часткової оплати виставлених рахунків.

Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором.

Відповідно до п 2.1. Договору, за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконує в повному обсязі та постачає (продає) відповідачу 1 електричну енергію. Натомість, відповідач 1, всупереч п.1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного між сторонами Договору не здійснює сплату за фактично спожиту електричну енергію, в результаті чого у ПАТ «Завод залізобетонних виробів» за період з жовтня 2021 року по червень 2022 року виникла перед позивачем заборгованість за використану активну електроенергію в сумі 255 853,81 грн.

10.03.2021 між позивачем (кредитором) та ТОВ «БК «Прогрес Буд» (поручителем) було укладено Договір поруки за №11/10-1826 за умовою п. 1 якого ТОВ «БК «Прогрес Буд» в порядку та на умовах, визначених цим Договором поручається перед кредитором за виконання боржником (ПАТ «Завод залізобетонних виробів») його обов`язку за Основним договором (Договором №420009845 від 01.01.2019) щодо оплати вартості електричної енергії та інших платежів, передбачених Договором №420009845. У разі порушення боржником обов`язку за основним Договором, боржник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

За умовою п. 5 Договору поруки за №11/10-1826 поручитель зобов`язується виконати за боржника обов`язок останнього перед кредитором шляхом оплати заборгованості за електричну енергію за основним договором - активну електричну енергію, перевищення договірних величин - на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

За умовою п. 8 Договору поруки за №11/10-1826 даний договір укладено 10.03.2021, набрав чинності з моменту його підписання та діяв до 31.12.2021.

Так, поручителем у вересні 2021 року було сплачено за відповідача 120 731,37 грн. боргу за використану активну електричну енергію та 97 468,63 грн. за перевищення договірної величини.

Разом з тим, спожита за період з жовтня 2021 року по червень 2022 року електрична енергія не сплачувалась.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №420009845 від 01.01.2019 та поручителем за Договором поруки №11/10-1826 від 10.03.2021, позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 255 853,81 грн.

Також, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів понесені судові витрати в сумі 4 126,62 грн.

Крім того, позивач просить суд розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2022 відкрито провадження у справі №911/1725/22 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.10.2022. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідачів подати документи (платіжні документи, банківські виписки, довідку банківської установи по контрагенту), які свідчать про оплату коштів за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг споживачу №420009845 від 01.01.2019 за спірний період.

14.10.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача 2 ТОВ «БК «Прогрес Буд» надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відзиву, а також клопотання від 14.10.2022 про ознайомлення з матеріалами справи.

17.10.2022 на електронну пошту суду від представника позивача ТОВ «Київська обласна ЕК» надійшла заява про перенесення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 07.11.2022.

03.11.2022 від представника ТОВ «БК «Прогрес Буд» адвоката Важеніної С.А. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання від 02.11.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2022 задоволено.

07.11.2022 від представника відповідача 2 ТОВ «БК «Прогрес Буд» через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від 06.11.2022, в якому відповідач 2 просить суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, врахувати аргументи, викладені у відзиві при розгляді справи №911/1725/22 та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Київська обласна ЕК».

У відзиві на позовну заяву ТОВ «БК «Прогрес Буд» зазначає, що відповідно до умов договору, строк, протягом якого відповідач 2 був поручителем за зобов`язаннями відповідача 1, закінчився 31.12.2021.

Відповідно до ч. 4. ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Таким чином, строк поруки, протягом якого відповідач 2 відповідав перед позивачем за виконання відповідачем 1 зобов`язань за основним договором, закінчився 31.12.2021, та після цієї дати відповідач 2 не має відношення до обов`язків відповідача 1 перед позивачем щодо здійснення оплат по Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від 01.01.2019.

Крім того, відповідач 2 вказує, що позивач не надає доказу того, що саме відповідачем 1 ПАТ «Завод залізобетонних виробів» у січні 2019 року (з дати, коли був змінений ринок електроенергії) був здійснений платіж, що дозволило позивачу вважати, що між відповідачем 1 та позивачем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від 01.01.2019.

ТОВ «БК «Прогрес Буд» звертає увагу суду, що в наданих позивачем платіжних дорученнях не зазначено платником ПАТ «Завод залізобетонних виробів».

Також відповідач 2 твердить, що позивачем не наданого жодного документу , який би підтверджував, що зазначені ним ЕІС-коди точок комерційного обліку: 62Z0528504445360Q, 62Z8864971417711, 62Z527569879442Е, рахуються саме за відповідачем 1.

Крім того, відповідач 2 зазначає, що умови, на які посилається позивач як на факт укладення Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від 01.01.2019, відносяться до малих непобутових споживачів, до яких відповідач 1 не належить. Також, інформація про точки комерційного обліку 62Z0528504445360Q, 62Z8864971417711, 62Z527569879442Е, відповідно до умов абзацу 10 п.13 розділу XVІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електричної енергії», повинна бути передана оператором системи розподілу постачальнику електроенергії (позивачу) та відповідно зазначена у Договорі про постачання електричної енергії.

На підставі вищевказаного, відповідач 2 вважає, що позивачем не доведено відповідними та належними доказами наявність укладеного між позивачем та відповідачем 1 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від 01.01.2019. Також відповідач 2 заперечує відповідність тексту договору про постачання електричної енергії, що наданий суду позивачем в якості додатку до позову, тому договору, що зазначений в тексті договору поруки.

Також відповідач 2 зазначає, що позивачем долучені до позову рахунки фактури за спожиту енергію, проте доказів отримання цих рахунків відповідачем 1 не надано. Відповідно до розділу «Термін надання рахунку та спожиту електричну енергію та строк його оплати» Комерційної пропозиції «Універсал» (Додаток №3 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги), що долучена позивачем до позовної заяви, вказано, що надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання. Отже, відповідно до умов вказаного вище договору, строк оплати для відповідача 1 не настав.

Таким чином, з урахуванням відсутності доказів отримання відповідачем 1 рахунків на оплату за спожиту електроенергію, відсутності підписаних відповідачем 1 Актів приймання-передавання електричної енергії, вважаємо, що позивачем не доведено розмір суми заборгованості, визначеної ним у позовній заяві, та не доведено, що строк оплати заборгованості настав.

Крім того, відповідач 2 вказує, що оплати відповідно до платіжних доручень №2551 від 24.09.2021 та від 2550 від 24.09.2021 взагалі не вказані у переліку платежів, наведених позивачем у позовній заяві на аркуші 4. Отже відповідачу 2 не зрозуміло, чи зараховані позивачем оплаті в сумі 13200,00 грн. та в сумі 20000,00 грн. сплачені 24.09.2021 в якості оплати за основним договором.

Також відповідач 2 зазначає, що з наведеного позивачем детального розрахунку основної суми боргу йому не можливо з`ясувати, яким чином позивачем здійснювався розрахунок заборгованості, як враховувались оплати, що здійснювались відповідачем 1 та іншими особами.

Також у відзиві на позовну заяву відповідачем викладено клопотання про поновлення строку на його подання, мотивоване тим, що підготувати та надати відзив у встановлений судом строк відповідач був позбавлений можливості, у зв`язку з проведенням на території України військових дій, розв`язаних Російською Федерацію, зокрема, через постійні триваючі повітряні тривоги, обстріли міст Києва та Миколаєва (де мешкає та здійснює свою адвокатську діяльність представник відповідача 2 Важеніна С.), а також відключення електричної мережі, та відповідно відсутність Інтернету та мобільного зв`язку.

Крім того, відповідач 2 просить витребувати від ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» оригінали Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 та оригінали документу, узгодженого позивачем та ПАТ «Завод залізобетонних виробів», про належність точок комерційного обліку 62Z0528504445360Q, 62Z8864971417711, 62Z527569879442E за відповідачем 1.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2022 поновлено відповідачу 2 ТОВ «БК «Прогрес Буд» строк на подання відзиву на позов у справі №911/1725/22; оголошено перерву у судовому засіданні до 21.11.2022; клопотання представника відповідача 2 ТОВ «БК «Прогрес Буд» про витребування доказів залишено без задоволення; клопотання представника ТОВ «БК «Прогрес Буд» адвоката Важеніної С.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

14.11.2022 на електронну пошту суду від представника позивача ТОВ «Київська обласна ЕК» надійшла відповідь від 14.11.2022 на відзив з додатками. 15.11.2022 відповідь на відзив від 14.11.2022 надійшла до суду в оригіналі поштою.

У відповіді на відзив ТОВ «Київська обласна ЕК» вказує, що умови Договору поруки про його дію до 31.12.2021 не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251 ЦК України, оскільки за умовою п. 3 Договору поруки від 10.03.2021 зобов`язанням, що забезпечене порукою є поточна оплата за електроенергію та заборгованість боржника перед кредитором, що виникла внаслідок невиконання боржником умов Основного договору, яким є Договір №420009845 від 01.01.2019. За умовою п. 6.1 Договору поруки від 10.03.2021 кредитор має право вимагати у поручителя виконання ним зобов`язань боржника за Основним договором в порядку та строки, передбачені Основним договором.

Враховуючи, що відповідачем 1 не погашено заборгованість за Основним договором, за позивачем залишається право вимагати у поручителя виконання ним зобов`язань за Основним договором в порядку та строки, передбачені Основним договором.

Також позивач наголошує на тому, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

ПАТ «Завод залізобетонних виробів» до 01.01.2019, тобто до дня запровадження нового ринку електричної енергії, був споживачем вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання - ПрАТ «Київобленерго» (на момент звернення до суду з даною заявою перейменовано на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (код ЄДРПОУ 23243188).

Починаючи з 01.01.2019, тобто з дня запровадження нового ринку електричної енергії, постачальником універсальної послуги став позивач (ТОВ «Київська обласна ЕК»).

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку), форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

У відповідності до пункту 13 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви - приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Позивач у відповідності до положень Закону та ПРРЕЕ як постачальник універсальної послуги з 01.01.2019 надавав послуги з електропостачання відповідачу 1.

Також позивач повторно наголошує на тому, що відповідно до п. 8 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та п. 1.2.15 ПРРЕЕ, враховуючи факт споживання електричної енергії та часткової оплати рахунків постачальника універсальної послуги між ПАТ «Завод залізобетонних виробів» та ТОВ «Київська обласна ЕК» укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції «УНІВЕРСАЛ».

Договір між заявником та боржником укладено шляхом приєднання боржника до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті заявника, в результаті фактичного споживання боржником електричної енергії та часткової оплати виставлених рахунків.

Щодо зарахування платежу, проведеного 24.09.2021 на суму 13200,00 грн. згідно платіжного доручення №2551 та платежу проведеного 24.09.2021 на суму 20000,00 грн. згідно платіжного доручення №2550, позивачем повідомлено про їх зарахування та звернуто увагу суду на те, що заявлені позовні вимоги про стягнення 255 853,81 грн. виникли в період з жовтня 2021 року по червень 2022 року. У зазначений період відповідачем було здійснено лише одну оплату в листопаді 2021 року в сумі 19576,00 грн., як і вказано в розрахунку, а не в жовтні 2021 року, як про це пише відповідач 2. Тому у рахунку за жовтень 2021 року №6526968190 дана оплата і не відображена.

Судове засідання, призначене на 21.11.2022 о 10:40 у справі №911/1725/22, не відбулося у зв`язку з відсутністю в господарському суді Київської області як технічної можливості провести відеоконференцію за допомогою програмного забезпечення «EASYCON», так і взагалі можливості здійснювати фіксування судового засідання технічними засобами, про що було складено Акт від 21.11.2022 про технічний збій, відповідно до п. 5.10 Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої Наказом ДСА України від 06.06.2022 №156.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2022 судове засідання призначено на 05.12.2022, забезпечено участь представника ТОВ «БК «Прогрес Буд» адвоката Важеніної С.А. у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2022 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 12.12.2022; клопотання представника ТОВ «БК «Прогрес Буд» від 02.11.2022 про участь у судовому засіданні, яке призначене на 12.12.2022 о 10:00 у режимі відеоконференції, залишено без задоволення.

У зв`язку з відсутністю фінансування на здійснення поштових послуг, ухвала господарського суду Київської області від 05.12.2022 була направлена засобами електронного зв`язку на адресу відповідача 1 та представника відповідача 2 08.12.2022, що підтверджується Довідкою господарського суду Київської області.

09.12.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача 2 ТОВ «БК «Прогрес Буд» надійшли заперечення від 09.12.2022 на відповідь на відзив, в яких відповідач 2 наголошує на тому, що виходячи із узгоджених сторонами умов Договору поруки, строк, протягом якого кредитор має право пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника, встановлено до 31.12.2021. Отже, враховуючи умови Договору поруки та норми ЦК України позивач мав право пред`явити вимогу поручителю (відповідачу 2) про погашення заборгованості відповідача 1 за основним договором до 31.12.2021.

Відповідач 2 твердить про те, що позивачем пропущено строк на пред`явлення вимоги до поручителя (відповідача 2) щодо виконання забезпеченого зобов`язання перед позивачем, яка згідно даного позову виникла внаслідок невиконання відповідачем 1 умов основаного договору (Договору №420009845 від 01.01.2019), вказане є наслідком для відмови у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача 2.

Також відповідач 2 наголошує на тому, що позивачем не спростовано доводи відповідача 2, наведені у відзиві на позов, щодо відсутності в матеріалах справи договору на поставку електричної енергії, укладеного між відповідачем 1 та позивачем, у відповідності до вимог законодавства станом на 01.01.2019, а саме відповідно до вимог абз. 10 п.13 розділу XVІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII, яка почала діяти станом на 01.01.2019р.).

Крім того, відповідач 2 твердить, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача 1 перед позивачем.

Відповідач 2 зазначає, що він не є споживачем електричної енергії за адресою вул. Запорізька, 14, м. Бориспіль Київської області, тому йому не відомо, чи споживав відповідач 1 у вказаний в позовній заяві період електричну енергію чи ні.

Також відповідач 2 повторно наголошує на тому, в матеріалах справи відсутні докази:

1) підтвердження укладення Договору №420009845 від 01.01.2019 на поставку електроенергії, як відсутній і сам Договір на поставку електроенергії;

2) відсутні докази закріплення саме за відповідачем 1 точок комерційного обліку: 62Z0528504445360Q, 62Z8864971417711, 62Z527569879442Е, 1, по яких повинен обліковуватись обсяг спожитої електричної енергії;

3) узгоджені відповідачем 1 Акти приймання-передавання електричної енергії за період листопад 2021 року по червень 2022 року, ні один з наданих позивачем актів не підписаний відповідачем 1. Будь-які докази, що вказані акти направлялись відповідачу 1 для підписання, у матеріалах справи відсутні;

4) докази отримання рахунків-фактур за спожиту енергію відповідачем 1 не надано, що є доказом того, що для відповідача 1 строк оплати цих рахунків не настав.

Відповідач 2 звертає увагу суду, що позивачем так і не надано детального ґрунтовного розрахунку заборгованості відповідача 1, яка сформувалась на початок жовтня 2021 та в подальшому нараховувалась до червня 2022 року.

У судове засідання 12.12.2022 з`явились представники позивача та відповідача 2. Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 12.12.2022 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ «Київська обласна ЕК» до ПАТ «Завод залізобетонних виробів» та ТОВ «БК «Прогрес Буд» про солідарне стягнення 255 853,81 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

І. Договір про постачання електричної енергії.

Положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та приписами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), регламентовані взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Пунктом 3.1.5 ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному веб-сайті, про що повідомити Регулятора.

Згідно з п. 3.1.7 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Судом встановлено, що до 01 січня 2019 року постачання електричної енергії на об`єкт за адресою Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Запорізька 14, здійснювалось на підставі договору про постачання електричної енергії, який був укладений між ПрАТ «Київобленерго» як постачальником та ПАТ «Завод залізобетонних виробів» як споживачем.

ПрАТ «Київобленерго», яке в подальшому було перейменовано в ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є ліцензіатом з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пунктів 4, 5 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (в редакції станом на дату прийняття) оператора системи розподілу було зобов`язано:

у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР.

протягом двох років з дати набрання чинності Правилами оформити за всіма об`єктами споживачів універсальної послуги паспорт точки розподілу за формою, встановленою Правилами. Оформлені паспорти точок розподілу є невід`ємною частиною договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та згодою споживача універсальної послуги на надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах, визначених у паспорті точки розподілу.

З дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Відповідно до пункту 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо.

У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Як зазначає позивач, на виконання постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, ПрАТ «Київобленерго» були передані ТОВ «Київська обласна ЕК» дані про споживача, у форматі «xls».

Тобто, споживач ПАТ «Завод залізобетонних виробів» у відповідності до укладеного договору з ПрАТ «Київобленерго» перебував в останнього на обліку як малий непобутовий споживач, а перевищення обсягів споживання ПАТ «Завод залізобетонних виробів» понад узгоджену договірну норму оплачувались додатково, зокрема, відповідачем 2, про що вказував позивач в позовній заяві та не заперечив відповідач 2.

Відповідно до пункту 13 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», з метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:

суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;

упродовж чотирьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання;

фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно вище вказаного Закону, споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Судом встановлено, що відповідач 1 протягом вересня 2021 року - червня 2022 року споживав електроенергію за договором із постачальником ліцензіатом ТОВ «Київська обласна ЕК».

Послуги з розподілу електроенергії та послуги комерційного обліку відповідачу надавались ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (до зміни назви ПрАТ «Київобленерго» (код 23243188).

ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надало позивачу ТОВ «Київська обласна ЕК» дані про фактичний обсяг розподіленої електроенергії для потреб споживача ПАТ «Завод залізобетонних виробів» за ЕІС-кодом точки обліку 62Z052850444536Q, 62Z8864971417711, 62Z527569879442Е, які відображені у довідці від 12.07.2022 №20-1-184, з яких вбачається, що споживач з січня 2019 року по червень 2022 року здійснював споживання електроенергії, постачальником якої був ліцензіат ТОВ «Київська обласна ЕК».

З огляду на викладене, споживач ПАТ «Завод залізобетонних виробів» в силу вищенаведених норм законодавства у вказаний період споживав електроенергію, що постачав позивач, відтак приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до вказаного договору:

- за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно із умовами цього договору (пункт 2.1);

- інформація про діючу ціну/орієнтовну ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування, але не раніше дати затвердження регулятором такої ціни/складових такої ціни (пункт 5.3);

- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (пункт 5.4);

- розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.6);

- оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку (пункт 5.7).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.12, 4.14, 4.17 ПРРЕЕ, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (в редакції, чинній у спірний період), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:

протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;

протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;

в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Так, позивачем було виставлено відповідачу 1 рахунки-фактури за спожиту електричну енергію та, відповідно, сформовано Акти прийняття-передавання електричної енергії на загальну суму 275 465,06 грн., а саме:

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №6427421984 від 30.09.2021 та акт №А-6427421984 від 30.09.2021 на суму 0,00 грн.;

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №6526968190 від 31.10.2021 та акт №А-6526968190 від 31.10.2021 на суму 10 962,71 грн.;

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №6577248567 від 30.11.2021 та акт №А-6577248567 від 30.11.2021 на суму 166 070,96 грн.;

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №6578486448 від 31.12.2021 та акт №А-6578486448 від 31.12.2021 на суму 12 182,24 грн.;

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №6925426741 від 31.01.2021 та акт №А-6925426741 від 31.01.2021 на суму 86 249,15 грн.;

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №5021041222 від 28.02.2022 та акт №А-5021041222 від 28.02.2022 на суму 3 443,84 грн.;

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №5022156474 від 31.03.2022 та акт №А-5022156474 від 31.03.2022 на суму 3 897,84 грн.;

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №5003615084 від 30.04.2022 та акт №А-5003615084 від 30.04.2022 на суму 4 142,81 грн.;

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №5005024756 від 31.05.2022 та акт №А-5005024756 від 31.05.2022 на суму 3 945,31 грн.;

- рахунок-фактура за спожиту електричну енергію №5007761470 від 31.07.2022 та акт №А-5007761470 від 31.07.2022 на суму мінус 15 429,80 грн.

Суд зазначає, що споживач зобов`язаний оплатити прийняту енергію, що випливає із змісту частини першої статті 275 ГК України за фактом споживання та виставлення рахунку у будь-якому випадку не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем споживання.

Суд враховує, що згідно розрахунку позивача, наведеного в позовній заяві, який підтверджено доданими учасниками справи до матеріалів справи документами, за відповідачем 1 станом на вересень 2021 рахувалася переплата в розмірі 35,25 грн., крім того, відповідач 1 здійснив оплату на суму 19 576,00 грн. згідно платіжного доручення №@2PL670350 від 17.11.2021, яка була зарахована в оплату електроенергії, спожитої у спірний період. Інші платіжні доручення свідчать про проведення оплати за спожиту електроенергію, спожиту за попередні періоди, які не є предметом розгляду у справі.

Тобто, стан розрахунків за спожиту електроенергію за спірний період виглядає наступним чином:

Період споживанняСума до сплати, грнФактично сплачено, грнОсновний борг (накопичувальним підсумком), грн..вересень 2021 35,25 жовтень 202110 962,71 10 927,46листопад 2021166 070,9619 576,00157 422,42грудень 202112 182,24 169 604,66січень 202286 249,15 255 853,81лютий 20223 443,84 259 297,65березень 20223 897,84 263 195,49квітень 20224 142,81 267 338,30травень 20223 945,31 271 283,61червень 2022- 15429,80 255 853,81і заборгованість відповідача 1 перед позивачем за фактично спожиту електричну енергію за період з жовтня 2021 року по червень 2022 року становить 255 853,81 грн.

Як уже зазначалось, відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відтак, закон покладає на боржника обов`язок доведення належного виконання господарського зобов`язання з оплати за спожиту електричну енергію.

Доказів здійснення відповідачем 1 оплати за договором в розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 6 ухвали суду від 22.09.2022 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Відтак, судом встановлено, що відповідач 1 взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати вартості використаної електричної енергії не виконав, в обумовлені строки вартість електричної енергії за вказаним договором не сплачував, у зв`язку з чим за ним рахується прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 255 853,81 грн.

ІІ. Порука.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від 01.01.2019, 10.03.2021 між ТОВ «Київська обласна ЕК» (кредитор) та ТОВ «БК «Прогрес Буд» (поручитель) було укладено Договір поруки №11/10-1826 (далі по тексту Договір поруки).

За умовами Договору:

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником його обов`язку за основним договором щодо оплати вартості електричної енергії та інших платежів, передбаченого п. 2 цього Договору (п. 1.1 Договору поруки);

- у разі порушення боржником обов`язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2 Договору поруки);

- під основним договором в цьому договорі розуміють Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від « 01» січня 2019 р., укладений між кредитором (в основному договорі іменується «Постачальник» та Публічним акціонерним товариством «Завод залізобетонних виробів» (надалі іменується «Боржник») (в основному договорі іменується «Споживач») (п. 2.1 Договору поруки);

- зобов`язанням, що забезпечене порукою по цьому Договору є:

заборгованість боржника перед кредитором, що виникла внаслідок невиконання боржником умов основного договору (п. 3.1 Договору поруки);

поточна оплата за електроенергію та заборгованість, що виникає у боржника перед кредитором при виконанні основного договору у повному обсязі (п. 3.2 Договору поруки);

- поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник згідно з основним договором та чинним законодавством України в загальному обсязі що не перевищує розмір 1 000 000 гривень (Один мільйон гривень) (п. 4.1 Договору поруки);

- поручитель зобов`язується виконати за боржника обов`язок останнього перед кредитором шляхом оплати заборгованості за електричну енергію за основним договором: активну електричну енергію, перевищення договірних величин на поточний рахунок із спеціальним режимом використання кредитора (п. 5.1 Договору поруки);

- поручитель зобов`язується виконувати зобов`язання боржника, передбачені цим Договором в порядку та в строки, що визначені основним договором (п. 5.2 Договору);

- кредитор має право вимагати у поручителя виконання ним зобов`язань боржника за основним договором в порядку та в строки, передбачені основним договором (п. 6.1 Договору);

- у випадку невиконання/неналежного виконання поручителем його обов`язків за цим Договором, кредитор має право застосовувати міри відповідальності до боржника, передбачені основним договором (п. 6.2 Договору поруки);

- кредитор зобов`язаний на вимогу поручителя передавати останньому документи, що підтверджують вимоги до боржника (при наявності - завірену копію основного договору, копії рахунків за період заборгованості, при наявності - акти звірок взаємних розрахунків) (п. 6.3 Договору поруки);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 31» грудня 2021 р., але не довше, ніж протягом строку дії основного договору (п. 8.1 Договору поруки);

- поручитель ознайомлений з текстом основного договору (п. 9.1 Договору поруки).

З огляду на викладене, за умовами договору поруки невиконання зобов`язань боржником за основним Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від 01.01.2019, є підставою для виникнення солідарного обов`язку у поручителя у повному обсязі відповідати перед кредитором за вказаними зобов`язаннями в межах строку дії договору поруки. При цьому форма письмової вимоги ані законом, ані договором поруки не встановлена, у зв`язку з чим вказана вимога може бути пред`явлена у тому числі шляхом подання позовної заяви до суду.

Приписами частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Так, пунктом 8.1 Договору поруки встановлено строк дії поруки, а саме, до 31.12.2021.

Пунктом 3.1 Договору поруки передбачено, що зобов`язанням, яке забезпечене порукою по цьому Договору є заборгованість боржника перед кредитором, що виникла внаслідок невиконання боржником умов основного договору.

Тобто, поручитель солідарно із боржником відповідає за прострочені зобов`язання з оплати за постачання електричної енергії, що виникли внаслідок невиконання боржником умов основного договору, в період дії Договору поруки, а саме з 10.03.2021 по 31.12.2021.

Відтак, поручитель з межах заявленого позивачем періоду (вересень 2021 року червень 2022 року), несе солідарний обов`язок з оплати заборгованості боржника перед кредитором, що виникла внаслідок невиконання боржником умов основного договору, прострочення за якою настало в межах строку дії договору поруки (до 31.12.2021), а саме за жовтень та листопад 2021 року.

Тобто, із врахуванням часткової оплати, за актом №А-6526968190 від 31.10.2021 та за актом №А-6577248567 від 30.11.2021 виник солідарний обов`язок боржника та поручителя оплатити заборгованість в 157 457,67 грн., строк оплати якої настав до закінчення строку поруки 31.12.2022.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що з долучених позивачем платіжних доручень про здійснення оплати відповідачем 1 та відповідачем 2 за електроенергію (за попередній період, який не є спірним), вбачається в призначенні платежу, що оплата здійснюється згідно рахунку, тобто відповідачем 1 отримувались від позивача рахунки на оплату за використану електроенергію та не заперечувався факт споживання електроенергії та, відповідно, існування договірних відносин щодо постачання електричної енергії.

Відтак, суд робить висновок про те, що відповідачем 1 не заперечувався факт споживання електричної енергії, яку він оплачував, відтак, у відповідності до п. 1.2.15 ПРРЕЕ договір є укладеним, шляхом оплати виставлених рахунків та споживання будь-якого обсягу електричної енергії.

Крім того, у тексті Договору поруки №11/10-1826 від 10.03.2021 (пункт 9.1), укладеного між позивачем ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та відповідачем 2 ТОВ «БК Прогрес Буд», відображено, що поручитель ознайомлений з текстом основного договору.

В пункті 2.1 Договору поруки зазначено, що під основним договором в цьому договорі розуміють Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420009845 від 01.01.2019.

Заперечуючи відповідність тексту договору про постачання електричної енергії, який надано позивачем суду в якості додатку до позову, тому тексту договору, що зазначений в договорі поруки як основний договір, відповідач 2 не надає суду тексту договору №420009845 від 01.01.2019 з яким він ознайомлювався та який за його словами відрізняється від наданого позивачем. Тому вказані аргументи відповідача 2 відхиляються судом.

Суд відхиляє як недоведене посилання відповідача 2 не врахування позивачем платежу в жовтні 2011 року у сумі 19 576,00 грн., з огляду на ненадання такого платіжного доручення до матеріалів справи. Платіжне доручення від 17.11.2021 року на вказану суму 19 576,00 грн., яке додано до матеріалів справи, у розрахунку позовних вимог позивачем та судом враховано.

Щодо аргументів відповідача 2 про відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем 1 рахунків на оплату за спожиту електроенергію, відсутності підписаних відповідачем 1 Актів приймання-передавання електричної енергії, та не настання у зв`язку з цим строку оплати спірної заборгованості, суд зазначає наступне.

Порядок оплати за електричну енергію встановлюється договором та згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до цього договору.

Так, оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).

Також обраною відповідачем комерційною пропозицією встановлений порядок оплати на умовах попередньої оплати - 100 % вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період, що має бути сплачена до дати початку розрахункового періоду та остаточного розрахунку, який проводиться за фактично відпущену електроенергію.

Як було судом зазначено вище, ПРРЕЕ визначають, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 4.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Разом з тим, споживач не був позбавлений можливості самостійно отримати рахунки-фактури для їх своєчасної оплати у спосіб, визначений п. 4.14 вказаних Правил.

Також суд відхиляє посилання ТОВ «БК «Прогрес Буд» відносно того, що позивачем не підтверджено обсяги спожитої електроенергії, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належності точок комерційного обліку: 62Z052850444536Q, 62Z8864971417711, 62Z527569879442Е відповідачу 1. Належність точок комерційного обліку: 62Z052850444536Q, 62Z8864971417711, 62Z527569879442Е підтверджується довідкою ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 12.07.2022 №20-1-184, з якої вбачається, що споживач ПАТ «Завод залізобетонних виробів» з січня 2019 по червень 2022 здійснював споживання електроенергії за даними точками комерційного обліку, постачальником якої був ліцензіат ТОВ «Київська обласна ЕК».

Решта аргументів відповідача 2 судом ретельно вивчені та відхиляються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» повністю, ухвалює рішення про солідарне стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Прогрес Буд» 157 422,42 грн. основного боргу за жовтень-листопад 2021 року. Щодо решти заборгованості суд встановив відсутність солідарного обов`язку відповідача 2, відтак суд ухвалює рішення про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» 98 431,39 грн. основного боргу.

Суд звертає увагу на те, зо обов`язок із відшкодування судового збору та інших судових витрат має іншу правову природу, ніж зобов`язальні відносини учасників справи щодо постачання електроенергії, відтак договір поруки не створює для відповідача 2 солідарного обов`язку з відповідачем 1 відшкодовувати позивачу сплачений судовий збір.

Відтак, у зв`язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідачів відшкодування позивачу сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме:

пропорційно задоволеним позовним вимогам про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів порівну з обох солідарних боржників по 1180,67 грн.;

пропорційно задоволеним вимогам про стягнення заборгованості з відповідача 1 на відповідача 1 в сумі 1476,46 грн. .

Відтак, на відповідача 1 ПАТ «Завод залізобетонних виробів» суд покладає відшкодування позивачу судовий збір в розмірі 2 657,13 грн., а на відповідача 2 - 1 180,67 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з

Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14, ідентифікаційний код 01033484) та

Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Прогрес Буд» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14, ідентифікаційний код 40527742)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, ідентифікаційний код 42094646)

157 422,42 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок дві копійки) основного боргу.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14, ідентифікаційний код 01033484)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, ідентифікаційний код 42094646)

98 431,39 грн. (дев`яносто вісім тисяч чотириста тридцять одну гривню тридцять дев`ять копійок) основного боргу,

2 657,13 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят сім гривень тринадцять копійок) судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Прогрес Буд» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14, ідентифікаційний код 40527742)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, ідентифікаційний код 42094646)

1 180,67 грн. (одна тисяча сто вісімдесят гривень шістдесят сім копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 23.12.2022.

Суддя О.В. Конюх