Ухвала

від 26.12.2022 по справі 759/11650/22

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 759/11650/22

2/368/518/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Балацька В.В.

- розглянувши матеріали справи № 759/11650/22, провадження № 2/368/518/22, за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» в особі директора - Недолько Марії Миколаївни, про безпідставну, а тому незаконну відмову відповідача у наданні на запит доступу до публічної інформації в повному об`ємі згідно гарантій, передбачених ст.ст. 34, 55 Конституції, ст. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян», здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про негайне виконання рішення суду (подана в порядку ч. 3 ст. 28 ЦПК України), суд, -

В С Т А Н О В И В :

29.11.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Кагарлицького районного суду Київської області у виді ухвали від 02 грудня 2022 року в справі № 759/11650/22, провадження № 2/368/518/22, за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» в особі директора - Недолько Марії Миколаївни, про безпідставну, а тому незаконну відмову відповідача у наданні на запит доступу до публічної інформації в повному об`ємі згідно гарантій, передбачених ст.ст. 34, 55 Конституції, ст. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян», здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про негайне виконання рішення суду (подана в порядку ч. 3 ст. 28 ЦПК України), в прохальній частині якої позивач просив суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якого:

1. Зобов`язати відповідача забезпечити йому доступ до запитуваної ним інформації з правом її фіксації на телефон;

2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом його в судове засідання, застосувати принцип негайного виконання судового рішення;

3. З огляду на його пенсійний вік (72 роки), та приймаючи до уваги його майновий стан, просить взяти до уваги, що фактично предметом позову є намір захистити право ОСОБА_2 на життя від передчасної смерті з вини лікарів, з огляду на спричинення йому моральної шкоди від передчасної смерті його дружини - просить задовольнити його клопотання про звільнення від сплати судового збору, судові витрати покласти на відповідача.

29.11.2022 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 759/11650/22, провадження № 2 - во/368/32/22.

02.12.2022 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, згідно якої:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради "Кагарлицька багатопрофільна лікарня" в особі директора Недолько Марії Миколаївни про безпідставну, а тому незаконну відмову відповідача у наданні на запит доступу до публічної інформації в повному об"ємі згідно гарантій передбачених ст.ст. 34,35 Конституції України, ст.23 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", ЗУ "Про звернення громадян" та про негайне виконання рішення суду - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, роз`яснивши, що у разі невиконання умов ухвали у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернена позивачеві.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Згідно мотивувальної частини вищевказаної ухвали:

- 29.11.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради "Кагарлицька багатопрофільна лікарня" в особі директора Недолько Марії Миколаївни про безпідставну, а тому незаконну відмову відповідача у наданні на запит доступу до публічної інформації в повному об"ємі згідно гарантій передбачених ст.ст. 34,35 Конституції України, ст.23 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", ЗУ "Про звернення громадян" та про негайне виконання рішення суду.

29.11.2022 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 759/11650/22, провадження № 2/368/518/22.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вирішуючи питання відкриття провадження в даній справі судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а саме:

- В порушення вимог п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України до матеріалів позову не додано доказу, яка підтверджує ту обставину, що особа, яка звернулася з даним позовом " ОСОБА_1 " є цивільним чоловіком (проживав в цивільному шлюбі, без реєстрації органів РАЦС) з нині померлою громадянкою України ОСОБА_2 .

За відсутності таких доказів, суд позбавлений встановити, чи є ОСОБА_1 належною особою - позивачем.

Зазначені обставини мають істотне значення для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 та 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тому в порядку ст. 185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу, - ОСОБА_1 вищевказана ухвала Кагарлицького районного суду Київської області від 02.12.2022 року отримана 08.12.2022 року.

22.12.2022 року Кагарлицьким районним судом винесена ухвала, згідно з якою:

- В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Кагарлицького районного суду Київської області у виді ухвали від 02 грудня 2022 року в справі № 759/11650/22, провадження № 2/368/518/22, за позовом ОСОБА_1 до Крмунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» в особі директора - Недолько Марії Миколаївни, про безпідставну, а тому незаконну відмову відповідача у наданні на запит доступу до публічної інформації в повному об`ємі згідно гарантій, передбачених ст.ст. 34, 55 Конституції, ст. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян», здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про негайне виконання рішення суду (подана в порядку ч. 3 ст. 28 ЦПК України), - відмовити.

Також 12.12.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов письмовий документ, який надісланий п. ОСОБА_1 , який має назву «обгрунтоване реагування на ухвалу від 02.12.2022 року - як доказ перешкоджання суддею Закаблукою О. в доступі до чесного правосуддя», в якому п. ОСОБА_1 вимагає від суду визнати його належним позивачем та відкрити провадження у справі та, відповідно, - призначити справу до слухання в загальному порядку.

22.12.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов письмовий документ, який надісланий п. ОСОБА_1 , який має назву «Обгрунтований запит в умовах воєнного стану про результати розгляду двох заяв від 12.12.2022 року», в якому п. ОСОБА_1 вимагає дотримуватися судом процесуальних строків, та вимгає відрегувати суд на його заяви, та зазначає, що позов має тривіальний характер та не вимагає великих енергозатрат.

Суд, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку щодо винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, - на підставі якої вважати неподану позовну заяву та повернути її особі, що подала таку позовну заяву, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:

- як зазначено судом вище в мотивувальній частині даної ухвали, 02.12.2022 року Кагарлицьим районним судом в рамках даного цивільного провадження винесено ухвалу, згідно якої позовну заяву залишено без руху та надано п. ОСОБА_1 термін на усунення недоліків, допущених при поданні позовної заяви.

Підставою для залишення позовної заяви без руху та, відповідно, - надання терміну на усунення недоліків, - послугувало для суду те, що суду слід було переконатися, що п. ОСОБА_1 є саме позивачем в спірних правовідносинах, які є предметом спору в даному цивільному провадженні.

Позиція суду грунтується на наступному:

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 5 ст. 4 ЦПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч. 1 ст. 42 ЦПК України у позовах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Що стосється суті спору, то суд зазначає наступне:

- Так, у вступній частині позовної заяви п. ОСОБА_1 (а.с., 1) визначив себе, як позивач, та вимагає суд винести судове рішення, згідно якого зобов`язати відповідача надати йому інформацію щодо лікування та смерті (обставин лікування, причину смерті, тощо) громадянки України ОСОБА_2 .

В той же час, - відповідно до ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Така заборона про розголошення вищевказаних відомостей (в даному випадку відомості стосуються про хворобу та смерть особи - ОСОБА_2 ) встановлена Законодавцем в зв`язку з тим, що вищевказані відомості містять охоронювану Законом лікарську таємницю - охоронювану Законом таємницю.

В той же час, згідно ст. 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медичний працівник зобов`язаний надати пацієнтові та родичам в доступній формі інформацію про стан його здоров`я, мету проведених запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров`я.

З огляду на системний аналіз вищевказани х норм матеріального права, - відомості про стан здоров`я, хворобу, смерть особи (пацієнта) можуть бути надані лише як самій особі (пацієнту), так і його рордичам, а наданняж інформації будь - якій третій особі, - не дозволяється, за вийнятком надання такої інформації на підставі ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження.

Відповідно, - для того, щоб встановити, чи може бути позивачем в даній справі п. ОСОБА_1 судом і було висунуто в ухвалі про залишення позову без руху, - вимогу до п. ОСОБА_1 надати відомості про те, що він є або родичем або членом сім`ї померлої особи, - тією метою, щоб суд мав змогу відкрити провадження у справі з огляду на ту обставину, що п. ОСОБА_1 є позивачем у даній справі.

Так, з огляду на системний аналіз ст.ст. 42, 48 ЦПК України (в розрізі процесуального поняття позивач) суд зазначає наступне:

- Всіх суб`єктів (учасників) цивільних процесуальних правовідносин (крім суду) ЦПК поділяє на дві групи:

1) осіб, які беруть участь у справі;

2) інших учасників цивільного процесу.

Особи, - які беруть участь у справі, та інші учасники цивільного процесу, - це різні за правовим статусом суб`єкти, тому чітке їх розмежування має важливе значення для правильного застосування цивільного процесуального законодавства.

Суд зазначає, що в основі вищевказаного поділу суб`єктів цивільних процесуальних відносин лежить критерій юридичної заінтересованості.

Особи, які беруть участь у справі, - це суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин, які наділені юридичною заінтересованістю, що визначає їх правовий статус при розгляді й вирішенні цивільної справи.

Критерієм виділення даних суб`єктів в окрему групу є наявність у них юридичної зацікавленості (інтересу) у результаті розгляду справи. Вона полягає у тому, що особи, які беруть участь у справі, є учасниками спірних матеріально-правових відносин або захищають у процесі права та інтереси інших осіб, державні чи громадські інтереси.

Характер і ступінь юридичної зацікавленості осіб, які беруть участь у справі, неоднакові. За таким критерієм цю групу розподіляють на дві підгрупи.

- До першої належать особи, що мають матеріально-правовий і процесуальний інтерес по справі, захищають свої інтереси.

Матеріально-правова заінтересованість полягає у прагненні домогтися для себе поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного права, законного інтересу, тобто отримати певне майно, благо, встановити певний стан, обставини, або навпаки, не допустити їх порушення.

Матеріально-правову заінтересованість у справі мають сторони та треті особи, заявники у справах наказного та окремого провадження. Рішення суду створює, змінює або припиняє певні права або обов`язки цих осіб.

Процесуальна заінтересованість полягає у прагненні досягти певного процесуального результату у формі відповідної судової постанови (про задоволення позову або відмову у позові). Процесуальною заінтересованістю наділені як суб`єкти спірних матеріальних правовідносин, так і інші учасники цивільного процесу, які беруть участь у справі, для виконання покладених на них функцій в силу закону чи договору.

Так, з огляду на зміст позовної заяви (починаючи з вступної частинипозовної заяви, де зазначено позивачем п. ОСОБА_1 ) не вбачається достеменно, що п. ОСОБА_1 може бути позивачем, адже відсутнє належне обгрунтування того, що саме п. ОСОБА_1 , який не є ні близьким родичем, ні членом сім`ї, - може мати Законний матеріально - правовий і процесуальний інтерес по данійсправі.

- Другу підгрупу становлять ті учасники процесу, які захищають інтереси інших осіб, мають тільки процесуальний інтерес, що зумовлюється характером їхньої зацікавленості по справі: виконуваними функціями в галузі державного управління, компетенцією, обов`язками та іншими обставинами.

До другої групи входять представники сторін і третіх осіб, прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, що звернулися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів у випадках, встановлених законом. Такі особи, які захищають інтереси держави, громади, групи осіб або конкретної особи, не мають і, як правило, не повинні мати матеріально-правової заінтересованості у справі. Якщо ж вони мають таку заінтересованість, то виступати у відповідній процесуальній функції не можуть, а повинні бути залучені як сторона чи третя особа.

Так, з огляду на зміст позовної заяви (починаючи з вступної частинипозовної заяви, де зазначено позивачем п. ОСОБА_1 ) не вбачається достеменно, що п. ОСОБА_1 може бути позивачем, адже відсутнє належне обгрунтування того, що саме п. ОСОБА_1 може здійснювати дії щодо законних прав та інтересів будь - кого в зв`язку з смертю ОСОБА_2 , - так як відсутній доказ на підтвердження того, що гр. ОСОБА_1 є родичем чи членом сім`ї померлої ОСОБА_2 .

Додатково суд зазначає, що:

- Згідно ст. 124 Конституції України та ч. 1,2 ст. 3, ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Отже, таке право є абсолютним, виражає демократичні засади суспільства, спрямоване на всебічний захист прав людини і громадянина.

З змісту позовної заяви суд не вбачає порушення законних прав та інтересів у тих правовідносинах, на які вказує п. ОСОБА_1 , - так як в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підставердження того, що п. ОСОБА_1 є близьким родичем чи членом сім`ї померлої ОСОБА_2 .

Традиційно, - сторонами вважаються особи, які є учасниками спірного матеріального правовідношення.

Спором визнаються будь-які непорозуміння між суб`єктами права і достатньою підставою для вступу у процес і набуття правового статусу позивача є суб`єктивна впевненість, що права особи порушені, оспорені чи невизнані.

В даному випадку п. ОСОБА_1 не було надано до суду в мотивувальній частині позовної заяви докази на підтвердження того, що в даному випадку порушені якимось його права та/чи обов`язки.

Отже, позивач ц це особа, на захист прав та інтересів якої відкрито провадження у справі.

З цього випливає, що позовна заява подається для захисту порушених прав, а саме порушення в часі повинно існувати до відкриття провадження у справі.

Суд нгаголошує на тому, що провадження у справі відкривається за заявою представника або осіб, яким за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

З цієї причини невірним є твердження про те, що позивач - це особа, яка звертається до суду, так як з огляду на вищевказані норми права, - позивач - це особа, - яка звертається до суду з метою захисту свої порушених законних прав та інтересів.

Відповідно, з урахуванням особливостей даного цивільного провадження (позивач в прохальній частині фактично просить суд зобов`язати відповідача надати позивачу інформацію, що містить охоронювану законом інформацію (лікарська таємниця), що охороняється Законом, та ту обставину, що така інформація може бути надана лише колу осіб, яка чітко визначена Законом - близькі родичі чи члени сім`ї), - суд і поставив вимогу перед особою, яка подала позов, - перед п. ОСОБА_1 - надати на адресу суду докази на підтвердження того (що, як він стверджує) - він був членом сім`ї померлої ОСОБА_2 .

Так, сама особа, що подала позов - п. ОСОБА_1 вказує в мотивувальній частині позовної заяви, що він не є близьким родичем померлої ОСОБА_2 , а проживав з нею однією сім`єю (без реєстрації шлюбу в органах ДРАЦС), проте, - не надав на підствердження такого факту будь яких належних та допустимих доказів, тому судом і було зобов`язано особу, що подала позов, - п. ОСОБА_1 надати належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаного факту, проте, дана особа, - п. ОСОБА_1 замість того, щоб усунути недоліки, допущені ним при подачі позовної заяви, та на які суд прямо вказав в ухвалі суду, - надіслав на адресу суду процесуальні документи у виді заяви про виправлення недоліків, та у виді «обгрунтоване регагування на ухвалу суду».

Що стосується заяви про виправлення описок, - то судом винесено окремий процесуальний документ (рішення) у виді ухвали, на підставі якої відмовлено п. ОСОБА_1 у виправленні описок, - так як суд визщнав таку заяву необгрунтованою.

Що стосується процесуального документу у виді «Обгрунтоване реагування на ухвалу від 02.12.2022 р. як доказ перешкоджання суддєю Закаблукою О. в доступі до чесного правосуддя», то суд зазначає наступне:

- перш за все суд зазначає, що чинним ЦПК України не передбачено такого процесуального документу та процесуального рішення сторони цивільного процесу (позивача) - як обгрунтоване реагування на ухвалу як доказ на перешкоджання суддею в доступі до чесного правосуддя.

В даному випадку особі, яка подала позовну заяву, а саме, - п. ОСОБА_1 слід було усунути недоліки, на які вказано в заяві, а не давати суб`єктивну оцінку процесуальним діям суду (судді), почати його, здійснювати сумніве роз`яснення бачення даною особою процесуального законодавства.

Далі, щодо змісту самого документа, то суд зазначає наступне:

- суд зазначає, що самим п. ОСОБА_1 при подачі позовної заяви порушено граматичні вимоги правопису, які полягають в тому, що невірно вказується прізвище судді в різних відмінках, що вказує на ту обставину, що особа, яка подала позов, - п. ОСОБА_1 має певні прогалині в знанні правопису України, хоча, як вбачається з тексту даного документу, на думку суду, - є ознаки умисного спотворення прізвища судді (так як в деяких випадках прізвище судді відмінено правильно).

Суд зазначає, що фото, на якому міститься збораження домовини та фото особи, - не є належним та допустимим доказом на підтвердження того факту, що померла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в органах ДРАЦС.

Щодо міркувань особи, (яка подала позову, - п. ОСОБА_1 ) щодо того, що судді приходилося хоронити родичів, та емоції судді при цьому, - то суд зазначає, що в даному випадку має місце дещо неадекватне розуміння п. ОСОБА_1 поняття тактовності, розумності та рамок дозволеності сторони процесу у виразі своїх думок при написання процесуальних документів, які подаються до суду, а також адекватності процесуальних дій загальновстановленим правилам поведінки сторони в цивільному процесі.

Що ж до рекомендації особи, яка подала позов, - п. ОСОБА_1 до суду щодо необхідності уважно слідкувати за використосвуваною термінологією, - то, на думку суду, - така процесуальна позиція даної особи, - п. ОСОБА_1 взагалі виходить за межі здорового глузду, за межі адекватності особи, яка зазначає таке попередження, та, на думку суду, - містить елементи погрози суду.

Що ж до наявноссті двох вищих освіт у п. ОСОБА_1 , то суд зазначає, що судом ніяким чином не оспорюється такий факт, але така обставина не звільняє п. ОСОБА_1 при подачі позовних заяв до суду дотримуватися вмог ст.ст. 174, 175 ЦПК України.

Крім того, суд зазначає, що освіта (наявність однієї, двох чи більше вищих освіт) розуму особі, яка здобула таку освіту - не добавляє, а добавляє лише знання.

Розум же поняття суб`єктивне, і має оцінюватися лиш з вчинків особи.

В ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху жодним чином не ставиться сумнів про компетенцію особи, яка подала позовну заяву, а вказано лише про недолк, який би слідбуло б усунути після отримання ухали суду шляхом подання відповідного процесуального документу.

Що ж до підозри п. ОСОБА_1 щодо намагання суду зменьшити для себе об`єм роботи шляхом невідкиття провадження, то суд зазначає, що об`єм ухвали про відкриття провадження є меньшим від об`єму ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, - тому це є безпідствні мірквання п. ОСОБА_1 .

Далі, - суд наголошує на тій обставині, що п. ОСОБА_1 в своєму «обгрунтованому реагуванні» сам же вказує на ті обставині, що переконаний, що дана справа не може розглядатися за правилами ЦПК України, а повинна розглядатися з правилами КАС України.

В даному випадку суд вважає, що п. ОСОБА_1 може бути подана заява про залишення його позовної заяви без розгляду, та п. ОСОБА_1 не обмежений подавати такий позов в порядку, передбаченому КАС України, проте, - п. ОСОБА_1 обрав ішний шлях, - шлях поданняпроцесуальних документів, в яких повчає суд, висловлює образи на третіх осіб за порушенн, ніби - то якихось порушених законних прав та інтересів, причому, - таке порушення не може обгрунтувати в жодному письмовому документі, яке надіслав на адресу суду.

Така процесуальна поведінка п. ОСОБА_1 має ознаки зложивання процесуальними правами, з огляду на наступні процесуальні норми:

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, - подання завідомо безпідставного позову, позову та відсутності предмету спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Отже, суд наголошує на тій обставині, що особа, яка подала позовну заяву, - п. ОСОБА_1 вказує, що позов належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, причому, - ретельно обгрунтовує свою правову позицію - з посиланням на відповідні норми, що регулюють порядок провадження в справі, але при цьому наполягає на відкритті провадження у справі в порядку, який передбачено ЦПК України.

Вищевказана позиція даної особи має ознаки неадекватності та зловживання правом до звернення до суду.

Суд ще раз наголошує на тому, що п. ОСОБА_1 має право залишити даний позов без розгляду, та звернутися до суду заправилми підсудності - в порядку КАС, а в разі відмови суду у відкритті провадження, - звернутися з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в справі в порядку, який передбачено КАС України, - хоча, - даний процесуальний механізм повинен бути відомим п. ОСОБА_1 , як адвокату з 2004 року, та особі, яка має дві вищі освіти.

Суд прямо вказав п. ОСОБА_1 , який недолік він допустив при подачі позовної заяви, та прямо вказав, я слід усунути недолік, допущений при подачі позовної заяви, - а саме, - суд обгрунтував, що суду потрібно з`ясувати, чи є п. ОСОБА_1 , - особою, якій належить право вимоги, чи порушено, невизнано чи оспорюються взагалі права саме цієї особи, - п. ОСОБА_1 .

Далі, суд констатує, що в особи, яка подала заяву, а саме, - у п. ОСОБА_1 - хибне уявлення про те, що інформація, яка міститься в історії хвороби фізичної особи, - є загальнодоступною інформацією, а тому п. ОСОБА_1 слі більш ретельно вивчити законолдавство щодо інофрмації, її видів, та порядку і способу її надання, зокрема, - положення Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», зокрема, більш ретельно з`ясувати поняття «медична інформація», зокрема, - положення ст.ст. 39 - 1, ст. 40 вказаного Закону, а також слід вивчити положення ст. 162 КПК України, зокрема, - в розрізі п. 2 ч. 1 ст. 162 КПК України.

А тому інформація, яку надав п. ОСОБА_1 , а саме, - те, що ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 в однокімнатній квартирі, та разом з ними проживав ще кіт, і що вони спали на одному дивані, - ніякого юридичного значення для суду не має, і вона стосується лише п. ОСОБА_1 .

Що ж до інтимних стосунків - то суд ніяким чином не цікавлять інтимні стосунки п. ОСОБА_1 буд із якою фізичною особою, - це його особисте право.

Що ж до всебічно обгрунтованого позову, то в даному випадку знову мають ознаки неадекватності позиції п. ОСОБА_1 , адже він сам же визнає, що даний позов не може розглядатися в порядку ЦПК України, а повинен розглядатися в порядку, передбаченому ЦПК України.

Що ж до того, що п. ОСОБА_1 слідчим визнано потерпілим в рамках кримінального провадження № 42022112340000082 за ознаками злочину, який передбачено ч. 1 ст. 140 КК України, - то до такого положення речей суд відноситься критично та з розумінням.

По перше, - п. ОСОБА_1 не надано до суду витягу з ЄРДР, копії постанови про визнання його потерпілим, чи копії протоколу про визнання його потерпілим.

Окрім того, свою критичність та розуміння суд обгрунтовує тим, що, на думку суду, - в зв`язку з досить невдалою реформою поліції, на жаль, - на посадах слідчих працюють особи, які мають значні прогалини як в галузі КПК України, так і в галузі ЦПК України (тим паче).

Суд вважає, що визнання п. ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження є незаконним з слідуючих підстав:

- так, згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа,якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди».

- згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України близькі родичі та члени сім`ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Факт спільного проживання при нереєстрації шлюбу в органах РАЦС може бути підтверджено лише єдиним та належним доказом, - рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення (що розглядається в порядку окремого провадження).

А тому, інформація, яку сам же надав п. ОСОБА_1 , а саме, те, що п. ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 в однокімнатній квартирі, і те, що з ними жив кіт, і що вони спали на одному дивані, - немає ніякого юридичного значення, а тому для суду де юре - значення немає, та суд вважає, що такі відомості, які надав сам же ОСОБА_1 , - не можуть бути доказів на підтвердження спільного проживання п. ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_2 , та не можуть бути як підстава, як вважати п. ОСОБА_1 членом сім`ї померлої ОСОБА_2 .

Також суд зазначає, що факт спільного проживання не розглядається в порядку позовного провадження, - така справа розглядається в порядку окремого провадження, - що, звісно, на думку суду, - повинно бути відомо п. ОСОБА_1 , як адвокату та особі з двома вищими освітами.

Також на встановлення факту проживання не впливає те, що, як зазначає п. ОСОБА_1 , що він забирав з моргу ОСОБА_2 , приймав участь в її похованні, приймав участь у поминальних заходах, облаштовував могилку від бур`яну. Суд також зазначає, що слово «бур`яну» пишеться через апостроф.

Крім того, - на підтвердження вищевказаних слів п. ОСОБА_1 не надано жодного доказу.

Відповідно, - визнання працівниками поліції (слідчим) п. ОСОБА_1 потерпілим по вищевказаному кримінальному провадженні вказує лише на недолугість слідчого, незнання ним норм права, та те, що реформа поліції пройшла невдало, та ту обставину, що слідчий допустила до відомостей досудового слідства особу, яка не має бути допущена до такої таємниці, так як це має ознаки розголошення таємниці досудового розслідування самим слідчим.

Також суд наголошує, що п. ОСОБА_1 в рамках вищевказаного кримінального провадження може бути заявником, але, - аж ніяк не потерпілим.

Також суд ще раз наголошує на тій обставині, що інтимні стосунки п. ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_2 - суд не цікавлять, - суд цікавить, чи був п. ОСОБА_1 членом сім`ї померлої ОСОБА_2 .

Знову ж таки суд наголошує на тій обставині, що п. ОСОБА_1 неодноразово наголошує на тій обставині, що дана справа повинна слухатися в порядку КАС, а не ЦПК України, тобто, - сам же вказує, що даний позов в порядку ЦПК України - поданий безпідставно, так як такого спору в даній справі немає, тобто, - позивач сам же особисто, неодноразово вказує на зловживання ним процесуальними правами, - вимагаючи відкриття провадження та, відповідно, - продовження слухання справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає наступне:

1. Особою, що подала позовну заяву, а саме, - п. ОСОБА_1 , - не усунуто недоліки, які вказано в мотивувальній частині ухвали суду від 02.12.2022 року;

2. Особою, що подала позовну заяву, а саме, - п. ОСОБА_1 , - не усунуто недоліки, які вказано в мотивувальній частині ухвали суду від 02.12.2022 року, - не усунуто недоліки в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали суду;

3. В діях особи, яка подала позовну заяву, - в діях п. ОСОБА_1 вбачаються ознаки зловживання процесуальними правами, зокрема, - вбачаються дії, які передбачені п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, -

- що дає суду процесуальну можливість застосувати в рамках даного цивільного провадження положення ч. 3 ст. 185, ч. 6 ст. 185 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1 - 4, 910, ч. 1 ст. 42, ст. 44, ст. 48, ч.ч. 3, 6 ст. 185, п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 260, ст. 263, ст. 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» в особі директора - Недолько Марії Миколаївни, про безпідставну, а тому незаконну відмову відповідача у наданні на запит доступу до публічної інформації в повному об`ємі згідно гарантій, передбачених ст.ст. 34, 55 Конституції, ст. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян», здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про негайне виконання рішення суду (подана в порядку ч. 3 ст. 28 ЦПК України), - вважати неподаною та повернути заявнику ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненнню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно, ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області з моменту проголошення, а учасниками процесу, які не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: О.В. Закаблук