Ухвала

від 26.12.2022 по справі 295/13551/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/13551/22

2-з/295/129/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

26.12.2022 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Воробйової Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 ,

від імені якої діє представник - адвокат Янчук Максим Олександрович,

про забезпечення позову по цивільній справі

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна в натурі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна в натурі.

Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить накласти арешт на наступні транспортні засоби:

автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2013 року випуску (об`єм двигуна 2494 см кубічних), право власності зареєстровано за ОСОБА_2 .

автомобіль марки КАМАЗ 5410, 1994 року випуску (об`єм двигуна 14860 см кубічних), право власності зареєстровано за ОСОБА_2 .

автомобіль марки ЗИЛ 4331, 1993 року випуску (об`єм двигуна 8740 см кубічних), право власності зареєстровано за ОСОБА_2 .

напівпричіп марки «Нефаз 9334», 2007 року випуску, зеленого кольору, днз НОМЕР_1 .

В обґрунтування вимог заяви зазначено, що 17.09.1988 між позивачем та відповідачем, було зареєстровано шлюб. На сьогоднішній день спільне проживання однією сім`єю сторонами припинено, спільне господарство не ведеться, а отже постала потреба в поділі спільного майна подружжя. Під час шлюбу, за спільні кошти, сторони, як подружжя, набули у власність певне майно, в тому числі транспортні засоби, на які ОСОБА_1 просить накласти арешт з метою забезпечення позову.

Відповідно до норм чинного законодавства, транспортні засоби є рухомим майном і для його відчуження (розпорядження) не є обов`язковою згода другого з подружжя, що робить абсолютно можливим перереєстрацію спірних транспортних засобів відповідачем. На переконання заявника, існують достатні підстави вважати, що відповідач може вчинити дії, які направлені на відчуження майна, яке є предметом судового спору, а тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання судового рішення, яке може бути ухвалене за наслідками вирішення спору.

Згідно з ч.1 ст.153ЦПКУкраїни заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви проводиться судом у письмовому провадженні, що відповідає вимогам ч.13 ст.7 ЦПК України.

Відповідно до ч.13 ст.7ЦПКУкраїни розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Згідно з частиною 1 ст.149ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одними із видів забезпечення позову, перелік яких наведений у частині 1 статті 150ЦПК України, є накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також заборона вчиняти певні дії, у тому числі заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Пунктами 4, 5 постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни «Пропрактикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову»від 22грудня2006року№9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є нерухоме та рухоме майно, яке набуто подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час шлюбу.

З огляду на предмет спору,суд дійшоввисновку,що заявник своїми доводами довела, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а тому суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову та накласти арешт на автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2013 року випуску (об`єм двигуна 2494 см кубічних), автомобіль марки КАМАЗ 5410, 1994 року випуску (об`єм двигуна 14860 см кубічних), автомобіль марки ЗИЛ 4331, 1993 року випуску (об`єм двигуна 8740 см кубічних.

Що стосується вимог заяви у частині накладення арешту на напівпричіп марки «Нефаз 9334», 2007 року випуску, зеленого кольору, днз НОМЕР_1 , суд зауважує, що відповідно до змісту позову, зазначений напівпричіп не є предметом спору, та заявником у заяві не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту зазначеного напівпричіп може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась суду, зважаючи на те, що позивачем у позові не заявлено вимогу про визнання права власності на зазначений напівпричіп та його поділ, тому заява про забезпечення позову у частині накладена арешту на напівпричіп марки «Нефаз 9334», 2007 року випуску, зеленого кольору, днз НОМЕР_1 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.149-154, 260, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Янчук Максим Олександрович, про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на рухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), а саме:

автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2013 року випуску (об`єм двигуна 2494 см кубічних),

автомобіль марки КАМАЗ 5410, 1994 року випуску (об`єм двигуна 14860 см кубічних),

автомобіль марки ЗИЛ 4331, 1993 року випуску (об`єм двигуна 8740 см кубічних).

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням її копії учасникам справи також направляється до Територіального сервісного центру МВС 1841 (Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Богунська, 1а) для вжиття відповідних заходів щодо її виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник (позивач): ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Воробйова Т.А.