Ухвала

від 27.05.2024 по справі 295/13551/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/13551/22

Категорія 67

2/295/2056/24

УХВАЛА

27.05.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 ,

до ОСОБА_3

про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулась досуду зпозовом до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна в натурі.

Ухвалою суду від 28.12.2022 відкрито провадження у справі №295/13551/22, розгляд справи визначено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.05.2024 представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Разом із зустрічною позовною заявою представник відповідача подав клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову, яке обґрунтоване тим, що подання зустрічної позовної заяви в строки, що передбачені ухвалою суду від 28.12.2022, яку відповідач отримав 30.03.2023, не відбулося, тому що до кінця березня 2024 року ОСОБА_1 намагався укласти мирову угоду з позивачем. Після того, як укладення мирової угоди не відбулося, тривав процес отримання документів щодо складу та вартості того спільно набутого майна, про набуття якого за час шлюбу позивач не повідомила суд. Певний час зайняло отримання документів щодо дійсної вартості спільно набутого майна, оскільки позивач в своєму позові навіть приблизну дійсну вартість цього майна не вказала. Також час зайняли переговори щодо погодження вартості спірного майна, як це вимагає практика Верховного суду. Погодити вартість не вдалося. Прийняття зустрічної позовної заяви надасть можливість вирішувати справу справедливо враховуючи дійсний склад спільного майна та його дійсну вартість.

Вирішуючи питання про прийняття до провадження зустрічного позову, суд доходить наступних висновків.

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч.1 ст.193 ЦПК України).

Згідно зі ст.122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 28.12.2022 встановлено відповідачустрок15днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву на позов та надання доказів в обґрунтування заперечень, якщо такі докази не надані позивачем.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів були вручені відповідачу 30.03.2023, що підтверджується його власноручною розпискою (а.с. 102).

Отже, строк для подачі зустрічного позову закінчився 14.04.2023, при цьому зустрічний позов подано до суду 17.05.2024, тобто, зі значним (більше року) пропуском строку, встановленого судом.

Також суд зазначає, що 17.04.2024 представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 вже подавав до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, який ухвалою суду від 17.04.2024 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку для подачі зустрічного позову.

За приписами ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. За правилами частини 2 цієї ж статті встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.

У розумінні норми ст. 127 ЦПК України поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати позов чи інший документ.

Дослідивши доводи представника ОСОБА_1 щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку, суд доходить висновку, що наведені ним причини не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що об`єктивно перешкоджали реалізувати своє право на подання зустрічного позову у встановлений ч. 1 ст. 193 ЦПК України строк.

Намір укласти мирову угоду, вчинення дій щодо визначення вартості та складу спільно набутого майна, та інші обставини, наведені представником відповідача у клопотанні, не можутьбути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки не є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для відповідача та його представника на вчинення цих дій

Як передбачено ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що зустрічний позов подано з пропуском встановленого для цього строку, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку суд вбачає необґрунтованим, відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України, суд залишає зустрічний позов без розгляду.

Керуючисьстаттями 122, 123, 126, 127, 193, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання про представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку для подачі зустрічного позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділмайна подружжя залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що він має право звернутися до суду з позовом у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.А.Воробйова