Ухвала

від 27.12.2022 по справі 571/75/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 571/75/16

провадження № 61-12593ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, ОСОБА_2 , третя особа - приватний підприємець ОСОБА_3 , про визнання недійсними та скасування рішень Старосільської сільської ради, скасування акта прийому-передачі межових знаків та проектної документації,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши свої позовні вимоги, просив визнати недійсними та скасувати рішення Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 21 листопада 2014 року № 1363 про надання дозволу ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,25 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення - 0,25 га; від 09 лютого 2015 року № 1515 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; від 05 листопада 2015 року № 9 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5625086800:03:001:0147), ідентифікаційний код НОМЕР_1 у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 площею 0,2500 га та передачу у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5625086800:03:001:0147), ідентифікаційний код НОМЕР_1 ОСОБА_2 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, в т. ч. забудовані землі - 0,2500 га, з них забудовані землі під одно- та двоповерховою забудовою - 0,2500 га в АДРЕСА_1 , оскільки при їх прийнятті було порушено вимоги статей 155, 158 ЗК України, статей 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; скасувати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, встановлених по межі земельної ділянки ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 та проектну документацію відносно спірної земельної ділянки, оскільки його було оформлено на підставі незаконних вимог.

Рокитнівський районний суд Рівненської області рішенням від 08 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Рівненський апеляційний суд постановою від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року - без змін.

ОСОБА_1 12 грудня 2022 року подав засобами поштового зв`язку касаційні скарги на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у вищевказаній справі.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року.

Згідно з частинами першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як видно з оскаржуваної постанови Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року повний її текст складено 18 листопада 2022 року. Отже, останнім днем для звернення до суду з касаційної скаргою було 18 грудня 2022 року.

Ураховуючи, що касаційні скарги подано 12 грудня 2022 року, тобто в межах тридцятиденного строку з дня складення апеляційним судом оскаржуваної постанови, тому питання про поновлення цього строку не підлягає процесуальному вирішенню.

Разом із цим, подані касаційні скарги не можуть бути прийняті до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ураховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У касаційних скаргах ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а також зазначає, що він є інвалідом ІІ групи та потерпілим від ЧАЕС.

На підтвердження наведеного заявник надав копію посвідчення серії НОМЕР_2 , яка є нечитабельною, оскільки не видно, яка саме група інвалідності встановлена ОСОБА_1 .

З наданої копії посвідчення від 26 вересня 2011 року серії НОМЕР_3 видно, що ОСОБА_1 віднесений до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської кататрофи, а тому відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він не звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Також, заявником надана копія посвідчення від 08 січня 2020 року серії НОМЕР_4 .

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсними та скасування рішень, скасування акта прийому-передачі межових знаків та проектної документації, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов`язку (службових обов`язків).

За таких обставин правові підстави, передбачені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у січні 2016 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата - 1 378,00 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги за чотири немайнові вимоги (визнання недійсними та скасування трьох рішень Старосільської сільської ради та скасування акта прийому-передачі межових знаків та проектної документації) в даному випадку становить 4 409,60 грн (551,20 грн х 4 х 200 %).

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 409,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 4 409,60 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційні скарги слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційні скарги вважатимуться неподаними і будуть повернуті заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев