Ухвала
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 571/75/16
провадження № 61-12593ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, ОСОБА_2 , третя особа - приватний підприємець ОСОБА_3 , про визнання недійсними та скасування рішень Старосільської сільської ради, скасування акта прийому-передачі межових знаків та проектної документації,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши свої позовні вимоги, просив визнати недійсними та скасувати рішення Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 21 листопада 2014 року № 1363 про надання дозволу ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,25 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення - 0,25 га; від 09 лютого 2015 року № 1515 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; від 05 листопада 2015 року № 9 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5625086800:03:001:0147), ідентифікаційний код НОМЕР_1 у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 площею 0,2500 га та передачу у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5625086800:03:001:0147), ідентифікаційний код НОМЕР_1 ОСОБА_2 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, в т. ч. забудовані землі - 0,2500 га, з них забудовані землі під одно- та двоповерховою забудовою - 0,2500 га в АДРЕСА_1 , оскільки при їх прийнятті було порушено вимоги статей 155, 158 ЗК України, статей 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; скасувати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, встановлених по межі земельної ділянки ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 та проектну документацію відносно спірної земельної ділянки, оскільки його було оформлено на підставі незаконних вимог.
Рокитнівський районний суд Рівненської області рішенням від 08 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Рівненський апеляційний суд постановою від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року - без змін.
12 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційні скарги на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у вищевказаній справі.
Також, у касаційних скаргах ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а також зазначав, що він є інвалідом ІІ групи та потерпілим від ЧАЕС.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року касаційні скарги залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також надати квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору в розмірі 4 409,60 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Залишаючи касаційні скарги ОСОБА_1 без руху у зв`язку з несплатою судового збору, Верховний Суд виходив з того, що надана ОСОБА_1 копія посвідчення серії НОМЕР_2 є нечитабельною, а тому неможливо встановити, яка саме група інвалідності йому встановлена. Також, відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки згідно з копією посвідчення від 26 вересня 2011 року серії НОМЕР_3 він віднесений до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім цього, ОСОБА_1 роз`яснено, що правові підстави, передбачені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», для звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
09 січня 2023 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку нову редакцію касаційної скарги, в якій не навів передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Разом із цим, в касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги посилаючись на те, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору (копія посвідчення від 08 січня 2020 року серії НОМЕР_4 ).
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Продовжено ОСОБА_1 , зазначений в ухвалі Верховного Суду від 27 грудня 2022 року строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 надіслав нову редакцію касаційної скарги, а також клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано тим, що він є учасником бойових дій, інвалідом ІІ групи, пенсії не отримує, а отримує соціальну допомогу в розмірі 2,100 грн на місяць, проживає один в старому батьківському будинку, допоміжного господарства не має.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає розгляду, оскільки відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору, що підтверджується наданою копією посвідчення від 02 лютого 2018 року серії НОМЕР_5 .
В новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (частина третя статті 411 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень на пункт перший частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази) має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на пункт 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) за відсутності обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 не виконав вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, тому згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статями 389, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2023 |
Оприлюднено | 27.03.2023 |
Номер документу | 109776247 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні