Ухвала

від 27.01.2023 по справі 571/75/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 січня 2023 року

м. Київ

справа № 571/75/16

провадження № 61-12593ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, ОСОБА_2 , третя особа - приватний підприємець ОСОБА_3 , про визнання недійсними та скасування рішень Старосільської сільської ради, скасування акта прийому-передачі межових знаків та проектної документації,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши свої позовні вимоги, просив визнати недійсними та скасувати рішення Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 21 листопада 2014 року № 1363 про надання дозволу ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,25 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення - 0,25 га; від 09 лютого 2015 року № 1515 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; від 05 листопада 2015 року № 9 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5625086800:03:001:0147), ідентифікаційний код НОМЕР_1 у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 площею 0,2500 га та передачу у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5625086800:03:001:0147), ідентифікаційний код НОМЕР_1 ОСОБА_2 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, в т. ч. забудовані землі - 0,2500 га, з них забудовані землі під одно- та двоповерховою забудовою - 0,2500 га в АДРЕСА_1 , оскільки при їх прийнятті було порушено вимоги статей 155, 158 ЗК України, статей 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; скасувати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, встановлених по межі земельної ділянки ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 та проектну документацію відносно спірної земельної ділянки, оскільки його було оформлено на підставі незаконних вимог.

Рокитнівський районний суд Рівненської області рішенням від 08 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Рівненський апеляційний суд постановою від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року - без змін.

12 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційні скарги на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у вищевказаній справі.

Також, у касаційних скаргах ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а також зазначав, що він є інвалідом ІІ групи та потерпілим від ЧАЕС.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року касаційні скарги залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також надати квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору в розмірі 4 409,60 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Залишаючи касаційні скарги ОСОБА_1 без руху у зв`язку з несплатою судового збору, Верховний Суд виходив з того, що надана ОСОБА_1 копія посвідчення серії НОМЕР_2 є нечитабельною, а тому неможливо встановити, яка саме група інвалідності йому встановлена. Також, відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки згідно з копією посвідчення від 26 вересня 2011 року серії НОМЕР_3 він віднесений до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім цього, ОСОБА_1 роз`яснено, що правові підстави, передбачені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», для звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

09 січня 2023 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку нову редакцію касаційної скарги, в якій заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги посилаючись на те, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору (копія посвідчення від 08 січня 2020 року серії НОМЕР_4 ).

Клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсними та скасування рішень, скасування акта прийому-передачі межових знаків та проектної документації, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов`язку (службових обов`язків).

За таких обставин правові підстави, передбачені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 409,60 грн, який має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

На підтвердження оплати судового збору ОСОБА_1 необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, в новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також зазначає висновки Верховного Суду, проте не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Отже, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Згідно із частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахування викладеного, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 , зазначений в ухвалі Верховного Суду від 27 грудня 2022 року, строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, та повідомити про це заявника.

Керуючись статтею 127 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Продовжити ОСОБА_1 , зазначений в ухвалі Верховного Суду від 27 грудня 2022 року, строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев