Рішення

від 25.05.2009 по справі 2-157/2009

СОВЄТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №2-157/ 2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року Совєтськи й районний суд

Автономної Республіки Кри м

в складі: головуючого - с удді Кордика С.В.

при секретарі - Голова А.С.

за участю позивача - ОСО БА_1

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в смт. Совєтський Совєтсько го району Автономної Республ іки Крим цивільну справу за п озовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22 грудня 2008 року з вернувся до суду із позовом д о ОСОБА_2 про розірвання ш любу. Позовні вимоги мотивов ані тим, що з 16 листопада 1996 року сторони знаходяться в зареє строваному шлюбі, від спільн ого проживання мають одну не повнолітню дитину: дочку ОС ОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спіль не життя між подружжям не скл алося у зв'язку із взаємним не порозумінням по різним питан ням сімейного життя та виник аючими на цій підставі сварк ами, вважає, що подальше спіль не проживання та збереження сім'ї не можливо і на примирен ня він не згоден, в тому числі вказує, що розірвання шлюбу б уде відповідати інтересам ди тини, тому просив шлюб зареєс трований між ним та відповід ачкою розірвати, витрати при видачі свідоцтва про розірв ання шлюбу покласти на нього . Спору про розподіл майна, що є спільною власністю, та про м ісце проживання дитини не ма є

Відповідачка у судове засі дання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи с повіщена належним чином, над іслала на адресу суду заяву в якій зазначає, що позовні вим оги ОСОБА_1 визнає та не за перечує проти розірвання шлю бу, крім того просить справу р озглянути у її відсутності.

У відповідності до положен ь ст. 158 ч. 2, 169 ЦПК України, а також з урахуванням думки позивач а, який не заперечував проти р озгляду справи у відсутності відповідачки, суд вважає за м ожливим розгляд справи прове сти без участі ОСОБА_2

Позивач у попередньому суд овому засіданні позовні вимо ги підтримав та посилаючись на обставини викладені у поз овній заяві наполягав на роз ірванні шлюбу із відповідачк ою, в тому числі пояснив, що з г рудня 2008 року сторони прожива ють окремо, у позивача фактич но склалася інша сім'я, тому пр имирення між сторонами та зб ереження сім'ї не можливе.

Заслухавши пояснення пози вача, дослідивши матеріали ц ивільної справи, суд дійшов д о висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних під став:

Судом встановлено, що 16 лист опада 1996 року між сторонами за реєстрований шлюб, про що Від ділом запису актів цивільног о стану Совєтського районног о виконкому Республіки Крим зроблено актовий запис № 83 від 16 листопада 1996 року, що підтвер джується свідоцтвом про одру ження серії НОМЕР_1 (а.с. 5) та відповідними відмітками у п аспорті позивача (а.с. 4).

Від спільного життя сторон и мають одну неповнолітню ди тину - дочку ОСОБА_4, ІНФО РМАЦІЯ_1, що підтверджуєтьс я свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 видан ого 14 жовтня 1997 року Відділом з апису актів цивільного стану Совєтського районного викон кому Республіки Крим (а.с. 6).

При цьому спору про місце пр оживання дитини між сторонам и не існує. Крім того, між стор онами не має і спору щодо розд ілу майна, що є спільною власн істю.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 24 ч. 1 С К України шлюб ґрунтується н а добровільній згоді жінки т а чоловіка, та примушення жін ки та чоловіка до шлюбу не доп ускається.

Згідно із положеннями ст.ст . 18 ч. 2 п. 3, 51, 56 ч. 3, 110 ч. 1 СК України, дру жина і чоловік мають рівне пр аво на повагу до своєї індиві дуальності, своїх звичок та у подобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інт ересів, у тому числі, є право н а припинення шлюбних відноси н шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Судом встановлено, що через взаємне непорозуміння по рі зним питанням сімейного житт я, у сім'ї склалася обстановка , що виключає можливість спіл ьного проживання, в тому числ і, між сторонами виникають св арки, примирення між подружж ям не можливо та це буде супер ечити інтересам та волі обох сторін, що на думку суду буде суперечити у тому числі інте ресам дитини. При таких обста винах суд дійшов до висновку , що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально.

Приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чолові ка та жінки, а сторони зберегт и сім'ю не бажають, суд з ураху ванням, що розірвання шлюбу в ідповідає дійсній волі дружи ні та чоловіка, після розірва ння шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові пра ва, а також права їх дитини, вр аховуючи відсутність обстав ин, що перешкоджають розірва нню шлюбу передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за необхі дне позов про розірвання шлю бу задовольнити.

Витрати при видачі свідоцт ва про розірвання шлюбу в дер жавних органах реєстрації ак тів цивільного стану в межах позовних вимог покласти на п озивача, у відповідності до с т. 11 ЦПК України.

На підставі вищенаведеног о, ст. 51 Конституції України, ст .ст. 18 ч. 2 п. 3, 51, 56 ч. 3, 104 4.2, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись с т.ст. 10, 11, 14, 57, 88, 158 ч. 2, 169, 208, 209, 212-218 ЦПК Укра їни, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволь нити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСО БА_2 зареєстрований Відділо м запису актів цивільного ст ану Совєтського районного ви конкому Республіки Крим по а ктовому запису № 83 від 16 листоп ада 1996 року - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в державних органах ре єстрації актів цивільного ст ану стягнути з ОСОБА_1 дер жавне мито на користь держав и в розмірі 17 (сімнадцять) грив ень. ОСОБА_2 від сплати дер жавного мита звільнити.

Рішення суду може бути оска ржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автоно мної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяв и про апеляційне оскарження через Совєтський районний су д Автономної Республіки Крим і поданням після цього протя гом двадцяти днів апеляційно ї скарги, або без попередньог о подання заяви про апеляцій не оскарження, якщо скарга по дається у строк, встановлени й для подання заяви про апеля ційне оскарження.

Рішення набирає законної с или після закінчення десятид енного строку, передбаченого для подання заяви про апеляц ійне оскарження, якщо заяву п ро апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденн ого строку для подання апеля ційної скарги, який вирахову ється з дня подачі заяви про а пеляційне оскарження.