Ухвала

від 30.01.2023 по справі 522/10921/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

30.01.2023

Справа № 522/10921/22

Провадження № 1-«кс»/522/649/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162240000272 від 27.02.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 110, ст. 436, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України, про арешт майна,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

представників власника майна адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання, слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022162240000272 від 27.02.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 110, ст. 436, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 111 КК України.

Згідно повідомлення ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області від 02.03.2022, в умовах російського військового вторгнення в Україну та ведення Російською Федерацією війни проти України забороненими міжнародним законодавством способами та засобами, отримано дані про діяльність в Україні та зокрема в Одеському регіоні окремих груп осіб, які вчиняють умисні дії на користь ворога, чим умисно вчиняють дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призводять до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

Крім того, у відповідності до відповіді на доручення 5 відділу ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області (вих. № 65/16/867 від 07.09.2022) встановлено групу осіб, яка в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, вчиняє умисні дії, направлені на підтримку збройної агресії рф, а також сприяє в проведенні розвідувально-підривної діяльності на території Одеського регіону.

Так, у період з 17.08.2022 по 28.08.2022 року фізичні особи через термінали та банкомати самообслуговування AT КБ «Приватбанк» поповнювали власні картки та картки третіх осіб, фізично-пошкодженими гривневими купюрами номіналами 500 і 1000 грн. (продірявлені у 3-х місцях). За наявними даними, вказані грошові кошти мають походження з Херсонської області. Такі купюри були підготовлені для знищення державною банківською установою AT «Ощадбанк» у м. Херсон для їх подальшої утилізації у разі захвату військами рф банку. Разом з цим, окупанти, можливо, за сприянням співробітників AT «Ощадбанк», які згодились співпрацювати з «окупаційною владою» поширили їх серед населення. За попередніми даними, загальний обсяг таких грошових коштів в Одеській області становить близько 15 млн. грн.

Згідно вказаної відповіді на доручення вбачається, що до вказаного злочину причетні громадяни України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, спільно з ОСОБА_6 , грошові кошти в банкомати AT КБ «Приватбанку» вносила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адерсою: АДРЕСА_2 та яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, матеріали кримінального провадження містять достатні підстави вважати, що за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 можуть зберігатися фізично-пошкоджені гривневі купюри номіналами 500 і 1000 грн. (продірявлені у 3-х місцях), грошові кошти, здобуті в результаті вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, банківські картки, комп`ютерна техніка, електронні носії інформації, мобільні телефони (планшети), інші електронні пристрої які використовуються у злочинній діяльності, та які зберегли в собі інформацію про вчинене кримінальне правопорушення, та щодо кримінальних правопорушень, які готуються, предмети та документи, які зберегли сліди злочину та можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, які встановлюються під час розслідування зазначеного кримінального провадження, а також можуть бути засобом для розкриття кримінального правопорушення і встановлення винних осіб у вчиненні вказаних злочинів.

20.09.2022 слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області, на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 13.09.2022, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено:

1.предмети ззовні схожі на грошові кошти, а саме: 48 (сорок вісім) купюр номіналом 1000 гривень НБУ, 90 (дев`яносто) купюр номіналом 500 гривень НБУ, 60 (шістдесят) купюр номіналом 100 доларів США;

2.посвідчення волонтера видані на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ;

3.п`ять фіскальних чеків (квитанцій) ПриватБанк про перерахування грошових коштів від 20.06.2022;

4.обгортка від грошових коштів АТ «Ощадбанк по м. Києву»;

5.аркуш паперу із рукописними записами із фірмовим написом МТВ ВАNK;

6.аркуш паперу зеленого кольору із рукописними записами;

7.банківські картки ПриватБанк із наступними номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;

8.банківські картки банку Південний із наступними номерами: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 ;

9.банківську картку monobank з номером НОМЕР_14 ;

10.паперова коробка коричневого кольору із написами талонами;

11.печатки наступних підприємств: ТОВ «ДЕМОС» (код ЄДРПОУ 19238968), ТОВ «АУКСИЛІУМ» (код ЄДРПОУ 43091727), ТОВ «АРТ-МЕГА-СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41764629), ГО «ЩЕНЯЧИЙ ПАТРУЛЬ», ТОВ «ПІВДЕНЬ ТРАК» (код ЄДРПОУ 43028988), ТОВ «ПАРИТЕТ БУД ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 43405569), ТОВ «ТОРГ ОПТ ХФ» (код ЄДРПОУ 44197703) та інженер технічного нагляду ОСОБА_10 № НОМЕР_15 ;

12.мобільний телефон Iphone;

13.мобільний телефон Xiaomi MI9T;

14.мобільний телефон SAMSUNG;

15.заява-договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку № НОМЕР_16 та НОМЕР_17 , всього на 4-х арк.;

16.флеш-накопичувач рожевого кольору із написом SP 8 GB;

17.ноутбук марки DELL Е6320.

Зазначені предмети та речі мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні представник власника майна, адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення клопотання для усунення недоліків, заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту.

Адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту.

Власник майна та його представник заперечували проти повернення клопотання для усунення недоліків.

Прокурор заперечував проти клопотання адвоката ОСОБА_5 про повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків. Просив накласти арешт на зазначене вище майно.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали які обґрунтовують його доводи, заслухавши думку слідчого, суд вважає, що клопотання підлягає поверненню, з наступних підстав.

Нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України передбачені правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, які мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Відповідні дані мають міститися у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст. 64-2 КПК третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Отже із клопотанням про накладення арешту на майно третьої особи з метою спеціальної конфіскації майна має право звернутися саме прокурор.

За приписами ч.4 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч.1 ст. 96-2 КК.

Аналіз змісту клопотання прокурора показав, що у зазначених процесуальних документах, не дотримані вимоги наведених вище норм кримінального процесуального закону.

Зі змісту клопотання слідчого вбачається,що слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022162240000272 .

Згідно повідомлення ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області від 02.03.2022, в умовах російського військового вторгнення в Україну та ведення Російською Федерацією війни проти України забороненими міжнародним законодавством способами та засобами, отримано дані про діяльність в Україні та зокрема в Одеському регіоні окремих груп осіб, які вчиняють умисні дії на користь ворога, чим умисно вчиняють дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призводять до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

Крім того, у відповідності до відповіді на доручення 5 відділу ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області (вих. № 65/16/867 від 07.09.2022) встановлено групу осіб, яка в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, вчиняє умисні дії, направлені на підтримку збройної агресії рф, а також сприяє в проведенні розвідувально-підривної діяльності на території Одеського регіону.

Так, у період з 17.08.2022 по 28.08.2022 року фізичні особи через термінали та банкомати самообслуговування AT КБ «Приватбанк» поповнювали власні картки та картки третіх осіб, фізично-пошкодженими гривневими купюрами номіналами 500 і 1000 грн. (продірявлені у 3-х місцях). За наявними даними, вказані грошові кошти мають походження з Херсонської області. Такі купюри були підготовлені для знищення державною банківською установою AT «Ощадбанк» у м. Херсон для їх подальшої утилізації у разі захвату військами рф банку. Разом з цим, окупанти, можливо, за сприянням співробітників AT «Ощадбанк», які згодились співпрацювати з «окупаційною владою» поширили їх серед населення. За попередніми даними, загальний обсяг таких грошових коштів в Одеській області становить близько 15 млн. грн.

Згідно вказаної відповіді на доручення та листа АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що до вказаного злочину причетні громадяни України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, спільно з ОСОБА_6 , грошові кошти в банкомати AT КБ «Приватбанку» вносила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адерсою: АДРЕСА_2 та яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, матеріали кримінального провадження містять достатні підстави вважати, що за місцем проживання ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 можуть зберігатися фізично-пошкоджені гривневі купюри номіналами 500 і 1000 грн. (продірявлені у 3-х місцях), грошові кошти, здобуті в результаті вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, банківські картки, комп`ютерна техніка, електронні носії інформації, мобільні телефони (планшети), інші електронні пристрої які використовуються у злочинній діяльності, та які зберегли в собі інформацію про вчинене кримінальне правопорушення, та щодо кримінальних правопорушень, які готуються, предмети та документи, які зберегли сліди злочину та можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, які встановлюються під час розслідування зазначеного кримінального провадження, а також можуть бути засобом для розкриття кримінального правопорушення і встановлення винних осіб у вчиненні вказаних злочинів.

Зі змісту клопотання вбачається, що прокурор належним чином не мотивував своє клопотання стосовно того, який зв`язок є між кримінальним правопорушенням яке розслідується, за якими саме ознаками кримінального правопорушення та майном, на яке він просить накласти арешт.

За змістом клопотання видно, що рахунки поповнювалися ОСОБА_6 та ОСОБА_8 через термінали та банкомати фізично пошкодженими купюрами номіналом 500 і 1000 грн. Вказані грошові кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин. Отже, прокурор зазначив, що пошкоджені купюри містять відомості ,які можуть бути використані як доказ.

Разом із цим , прокурор просить накласти арешт на безготівкові грошові кошти, що знаходяться на рахунках та інші цінності і зупинення видаткових операцій по коштам, які вже знаходяться на рахунках та що надходять.

При цьому прокурор вказує, що накладення арешту на грошові кошти необхідно, оскільки вони є доказом злочину , підлягають спеціальній конфіскації у третіх осіб для можливої конфіскації майна.

Тобто метою накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку і ті, які продовжують надходити, слідчий визначив одночасно збереження речових доказів, а також спеціальну конфіскацію та конфіскацію майна за вироком суду.

Викладаючи зміст клопотання, прокурор обмежився лише загальними фразами та цитуванням окремих норм КПК України, при цьому не обґрунтовує яким саме критеріям ст. 98 КПК України відповідає майно - безготівкові грошові кошти та інші цінності (які саме), що знаходяться на рахунках перелічених у клопотанні осібта будуть надходити у подальшому, для доведення яких саме обставин це майно може бути використане , які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, чи надалося можливим визначити суму поповнення, який процесуальний статус мають особи, на грошові кошти на рахунках яких прокурор просить накласти арешт, за якою нормою закону підлягають кваліфікації їх дії, зважаючи, що метою накладення арешту на майно слідчий визначив одночасно збереження речових доказів, можливість спеціальної конфіскації та конфіскації майна.

Відсутність належного мотивування у клопотанні яке саме майно є речовим доказом, та за якими критеріями воно може бути віднесене до речового доказу, перешкоджає слідчому судді перевірити доводи та вимоги клопотання та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя здійснює судовий розгляд в межах клопотання, не наділений процесуальними повноваженнями самостійно визначати критерії для віднесення майна до речових доказів , а має здійснювати перевірку викладених у клопотанні доводів, до змісту якого визначені конкретні вимоги , передбачені ст. 171 КПК.

До матеріалів клопотання постанови слідчого про визнання речовими доказами не додано, отже за відсутності відповідного мотивування у клопотанні слідчого не можна дати оцінку твердженням органу досудового розслідування про відповідність зазначеного у клопотанні майна критеріям речових доказів.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає, аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідні дані мають міститися у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно.

Частиною третьою статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи встановлене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання повного тексту вказаної ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про повернення клопотання для усунення недоліків задовольнити.

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162240000272 від 27.02.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 110, ст. 436, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України, про арешт майна, направити на дооформлення для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: