Постанова

від 31.01.2023 по справі 185/2820/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1137/23 Справа № 185/2820/22 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У.М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Усик А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради,Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, треті особи ОСОБА_2 ,орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області,Комунальний заклад «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради», орган опіки та піклуванняв особіДепартаменту служб у справах дітей Харківської міської радипро скасування рішення та повернення дитини,

-за апеляційною скаргою адвоката Єршова Руслана Володимировича в інтересах ОСОБА_1

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

19.04.2022 року позивач звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просила суд скасувати рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0899 від 13.08.2021 року «про негайне відібрання дитини», зобов`язати Службу у справах дітей Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області негайно передати ОСОБА_3 її матері ОСОБА_4 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2022 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено повністю.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

27.10.2022 року адвокатом ЄршовимР.В.в інтересах ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2022 року й винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд повинен був витребувати докази самостійно. Суд не врахував, що місто Ізюм перебуло під окупацією. Вказує на неправильне застосування, на думку апелянта, норм матеріального права. А також на той факт, що в момент, коли позивачку неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності суд не врахував, що в неї в цей час померла мати.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦК України, не надходили.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Позивачка у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги. Пояснила, що вона вже усунула всі ті недолі, що були в неї на момент відібрання дитини. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та повернути дитину.

Представник позивачки також підтримав вимоги апеляційної скарги.

Інші сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.174), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, від Комунального закладу «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

13 серпня 2021 року Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради було прийнято рішення № 0899 «Про негайне відібрання дитини», згідно якого у матері ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 було негайно відібрано дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з безпосередньою загрозою для її життя і здоров`я, направлено дитину до Ізюмського міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей (а.с.16).

Згідно з інформацією на сім`ю, що перебуває в складних життєвих обставинах, що надійшла від служби у справах дітей Ізюмської міської ради 11 серпня 2021 року (а.с.15, зворотній бік) за адресою проживання ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 було здійснено перевірку фахівцями служби у справах дітей та ювенальної превенції, ОСОБА_4 двері не відчинила, хоча було чутно її знаходження у квартирі, зі слів сусідів встановлено, що ОСОБА_4 знаходиться вдома разом з дитиною в стані алкогольного сп`яніння, неадекватно реагувала на прохання дитини погодувати її, дівчинка постійно плакала, а потім стихла, що і зумовило сусідів звернутися до поліції та соціальних служб. За допомогою працівників поліції дівчинку було знайдено, вона знаходилась у занедбаному стані, мала виснажений та хворобливий вигляд внаслідок голодування, дитина була брудна, одягнена не по сезону, на її тілі були синці та рани, у зв`язку з чим її було вилучено і направлено до лікувального закладу. Квартира, де мешкала мати з дитиною, не відповідала санітарним нормам, були відсутні продукти харчування.

Таким чином рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про негайне відібрання дитини у зв`язку з безпосередньою загрозою для її життя і здоров`я є обґрунтованим, оскільки на час його прийняття дитина дійсно знаходилася у складній життєвій ситуації через неналежне виконання матір`ю своїх обов`язків.

ОСОБА_4 двічі притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, що підтверджується постановами Ізюмського міськрайонного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 623/3027/21 та від 07 вересня 2021 року у справі № 623/3495/21, які набрали законної сили та містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За змістом постанови від 04 серпня 2021 року у справі № 623/3027/21, ОСОБА_4 не виконує своє обов`язки щодо виховання та догляду за дитиною ОСОБА_5 , а саме 24 липня 2021 року о 23 годині 40 хвилин по АДРЕСА_1 працівник швидкої допомоги повідомив, що зі слів дитини вона три дні нічого не їла, а її мати знаходиться весь час в алкогольному сп`янінні.

За змістом постанови від 07 вересня 2021 року у справі № 623/3495/21, малолітню ОСОБА_5 11 серпня 2021 року о 15:00 годині було вилучено з сім`ї, оскільки мати зловживає алкоголем, через що не може здійснювати навчання та виховання дитини.

Таким чином належному вихованню дитини матір`ю перешкоджало зловживання матері алкоголем, що підтверджується постановами суду, які набрали законної сили.

Встановивши вказані обставини справи, судом першої інстанції прийняте рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Проте з такими висновками не може погодитись колегія суддів апеляційного суду з таких підстав.

З змістом статті 170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про повернення дитини матері, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини матір`ю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що в неї померла мати, вона переживала цю трагедію та зловживала спиртним. В цей період часу на неї складали протоколи та відібрали доньку.

В наступний час вона усунула всі ці недоліки: її оглянув нарколог (а.с.178, 179), вона привела в порядок своє житло, щоб утримувати дитини в належних умовах, що підтверджується наданим актом (а.с.177).

При таких обставинах, вислухавши мати неповнолітньої дитини, яка запевнила суд, що усунула всі причини, які перешкоджали належному вихованню дитини, дослідивши медичні довідки та акт обстеження житлових умов, наданих представником позивачки на підтвердження її доводів, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуємо рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Єршова Руслана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2022 року в частині повернення дитини скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Повернути ОСОБА_1 її доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрану у неї на підставі рішення № 0899 від 13 серпня 2021 року Виконавчого комітету Ізюмської міської ради «Про негайне відібрання дитини».

В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено та долучено до матеріалів цивільної справи 01 лютого 2023 року.

Судді: