Вирок

від 09.02.2023 по справі 499/692/21

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/692/21

Провадження № 1-кп/499/6/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , у режимі відеоконференції з представником потерпілих ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт кримінального провадження №12021160000000956, внесеного до ЄРДР від 16.06.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Анатолівка, Березівського району Одеської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , працюючого по найму, офіційно не одруженого, на утриманні маючого одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2021 року приблизно о 08:00 годині, більш точний час встановити не представилося можливим, обвинувачений ОСОБА_4 керував технічно справним автопоїздом у складі сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 . Автопоїзд під керуванням ОСОБА_4 рухався у світлу пору доби по асфальтованому, мокрому дорожньому покриттю автодороги «Київ-Одеса» в напрямку м. Одеса.

Під час наближення до 413 км.+790 м. автодороги «Київ-Одеса» в межах бувшого Іванівського (нині - Березівського) району Одеської області, на прямій, рівній ділянці, де організовано двосторонній рух по дві та три смуги руху в протилежних напрямках, що поділенні та позначенні відповідною розміткою, у правій смузі руху по своєму напрямку, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у стомленому стані не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не вжив заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, при відсутності перешкод технічного або іншого характеру, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та легковажно розраховуючи на їх відведення, не стежив за дорожньою обстановкою та не слідкував за її зміною, внаслідок чого виїхав на смугу розгону, де несвоєчасно виявив автомобіль «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 , який перебував у статичному стані у кармані зупинки громадського транспорту «Іванівка», після чого не вжив негайних заходів зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу або його об`їзду, внаслідок чого допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автопоїзду у складі сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 на задню частину автомобілю «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 .

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 порушив вимоги п.1.5, п.2.3б, п.2.9б, п.12.1, п.12.3 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно з якими:

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.3б «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;

п.2.9б «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу»;

п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.»;

п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.».

Внаслідок дорожньо-транспортної події на місці загинув пасажир автомобілю «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася в салоні вказаного автомобілю, та якій спричиненні тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_8 знаходиться в прямому причино-наслідковому зв`язку з отриманими в результаті ДТП закритою травмою голови, закритою травмою тулуба та травмою кінцівок. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 є поєднана травма тулуба та лівої нижньої кінцівки.

Крім того, під час даної дорожньо-транспортної події було травмовано водія автомобілю «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалого розладу здоров`я строком понад 21 день, у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку, забійна рана лівої скроневої ділянки, підапоневротична гематома лобово-скроневого-тім`яної ділянки зліва, закриті переломи 5-6 лівих ребер, закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням уламків, забійна рана в ділянці правого надколінника.

Порушення водієм автопоїзду у складі спеціалізованого вантажного сідлового тягача сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 вимог п.1.5, п.2.3б, п.2.9б, п.12.1, п.12.3 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідків.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину визнав, щиро розкаювався, попросив вибачення у потерпілої, зазначив, що йому дуже шкода, буде відшкодовувати потерпілим моральну шкоду. По обставин ДТП пояснив суду, що 15.06.2021 року приблизно о 19:00 год. він виїхав на автомобілі «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_4 з міста Київської області, керував тягачем лише він, без напарника, при цьому він не весь час був за кермом, інколи зупинявся щоб відпочити, пив каву, проблем зі здоров`ям у нього не було, лікарські засоби та спритні напої він не вживав, останнє що він добре пам`ятає, що зупинився біля с. Знам`янка, відпочив, випив кави та поїхав далі. Жодних підстав вважати себе дуже стомленим у нього не було, однак самого зіткнення та подій перед ним він не пам`ятає, так як можливо просто відключився, оскільки салоні авто було тепло, його «розморило». Прийшов до тями він тоді коли відчув удар, думав що наїхав на бордюр чи камінь, однак коли вийшов з машини, то побачив, що сталася ДТП та зіткнення з іншим авто, після чого він відразу самостійно викликав швидку та поліцію, допомагав на місці пригоди потерпілим.

Щодо цивільного позову, то захисник обвинуваченого, якого підтримав обвинувачений вказав, що оскільки обвинувачений не відмовляється від відшкодування моральних збитків на користь потерпілих, то буде згоден з тією сумою, яку визначить суд, просив врахувати надані суду квитанції про часткове відшкодування моральної шкоди та врахувати обов`язок страхової компанії відшкодувати частину такої моральної шкоди.

Обвинувачений та його захисник просили суд не позбавляти обвинуваченого волі, а призначити покарання з застосуванням положень ст.75 КК України.

Потерпіла ОСОБА_6 , яка була безпосереднім учасником ДТП 16.06.2021 року показала суду, що 16.06.2021 року вона разом з своєю матір`ю ОСОБА_8 на автомобілі «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 , за кермом якого вона перебувала, виїхали на трасу «Київ-Одеса», вона зупинилась в кармані біля зупинки «Іванівка», включила аварійні сигнали, поставила авто на ручне гальмо, оскільки вони чекали там маршрутне таксі, в той час йшов дощ, коли вони перебували в салоні авто, потерпіла повернулась подивитись чи їде маршрутка і бачила що рухаються два вантажні автомобілі, одна темна, і одна світлого кольору, більше вона нічого не пам`ятає, до тями прийшла вже у лікарні, коли їй зашивали коліно.

Щодо цивільного позову, то зазначила що підтримує його в повному обсязі у зміненій редакції, просила його задовольнити в повному обсязі, зазначила, що перемовини щодо відшкодування шкоди у добровільному порядку велися з обвинуваченим лише в межах судових засідань, окремо обвинувачений до неї не звертався, лише після ДТП до неї приїздила мати ОСОБА_4 та просила вибачення.

Потерпіла ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилася, однак її представник просив справу слухати у її відсутність, так як вона перебуває за кордоном, на задоволені цивільного позову у зміненій редакції наполягає.

Представник потерпілих у судовому засіданні просив суд визнати обвинуваченого винним та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, його думку підтримала потерпіла ОСОБА_6 , додатково просив виключити з пом`якшуючих обставин щире каяття обвинуваченого, оскільки останній почав відшкодовувати завдану шкоду лише під час розгляду справи у суді, раніше до потерпілих з вибаченнями не звертався.

Так, під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та наведених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Крім того, покази обвинуваченого та потерпілої відповідають іншим письмовим доказам, наявним в матеріалах справи, які підтверджують винуватість ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та наведеними у вироку, а саме:

даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.06.2021 року, додатків до нього: ілюстративної фототаблиці та схеми до протоколу, з яких вбачається, що дорожньо-транспортна пригода мала місце у денний час доби, по асфальтованому мокрому дорожньому покриттю автодороги «Київ-Одеса» М-05 на 413 км. на території Іванівського (нині - Березівського) району Одеської області. Перед дорожньо-транспортною пригодою автопоїзд у складі сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 рухався з боку м. Києва у напрямку м. Одеси, поза межами населеного пункту, по прямій, рівній ділянці, де організовано двосторонній рух і проїзна чистина має дві основні смуги руху та три смуги руху у протилежних напрямках, що позначені відповідною дорожньою розміткою, та розділенні між собою. На схемі та ілюстративній фототаблиці до протоколу огляду місця ДТП зафіксовано кінцеве положення автопоїзда та автомобілю «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 , напрямок руху автопоїзда, слідова інформація.

Вказані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місця дорожньо-транспортної пригоди, що в свою чергу відповідає свідченням потерпілої та обвинуваченого.

Даними висновку експерта №21-3601/3627 від 19.07.2021 року та фототаблицями до нього, згідно якого органи управління сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 (гальмова система, рульове керування та ходова частина) на момент огляду та на момент події перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції по керуванню, а отже про відсутність технічних несправностей на дослідженому автопоїзді, які б могли привести до втрати курсової стійкості та керованості транспортного засобу.

Даними висновку експерта №21-3603 від 19.07.2021 року та фототаблицями до нього, згідно якого органи управління автомобілю «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 (гальмова система, рульове керування та ходова частина) на момент огляду та на момент події перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції по керуванню, а отже про відсутність технічних несправностей на дослідженому автопоїзді, які б могли привести до втрати курсової стійкості та керованості транспортного засобу. Деформація дисків задніх коліс, розрив шини та пошкодження, деформації підвіски заднього лівого колеса автомобіля «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 відбулося в результаті контакту лівої задньої бокової частини даного автомобілю з слідоутворюючим об`єктом; за ступенем деформуючого впливу пошкодження виникли внаслідок механічного впливу значної сили ударного характеру, які утворилися в момент зіткнення з передньою правою частиною сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 та є несправностями аварійного характеру.

Даними висновку експерта №21-3602 від 22.07.2021 року, відповідно до якого мало місце контактна взаємодія ударного характеру між рухомим сідловим тягачем «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 та не рухомим автомобілем «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 - між передньою правою частиною кузова сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 (передній бампер, права фара головного світла, праве пластикове облицювання передньої частини), та задньою лівою боковою частиною автомобіля «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 (задній бампер, задня панель, кришка багажника, задні ліві ліхтарі, заднє ліве крило, дах, ліві двері), після чого сідловий тягач «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 продовжує рух вперед, товкаючи поперед себе автомобіль «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 . Місце зіткнення ТЗ, мало місце за межами проїзної частини в полосі розгону в смузі руху сідлового тягачу «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 перед початком слідів кочення правих коліс автопоїзду. В початковий момент взаємного контактування сідловий тягач «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 та автомобіль «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 розташовувались таким чином, що кут між поздовжніми осями становив близько 40+5 градусів заду на перед та з права на ліво, щодо повздовжньої осі сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 та спереду назад та з ліва на право відносно повздовжньої осіб автомобіля «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 .

Даними висновку експерта №21-4088 від 26.07.2021 року, відповідно до якого, в умовах даної дорожньо-транспортної події водієві автопоїзду у складі вантажного сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.2.3(б), п. 12.1 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної події водій автопоїзду у складі вантажного сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 , мав технічну можливість запобігти події, шляхом виконання вимог п.2.3(б), п.12.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації, настання даної пригоди діями водія автомобіля «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_6 , не визначалася, оскільки на момент події керований їй транспортний засіб знаходився в статичному стані та вона своїми діями не створювала перешкоди або небезпеки для руху водієві автопоїзду складі вантажного сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 . В даній дорожній ситуації, настання даної пригоди діями водія автомобіля «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_6 не визначалася, та вона своїми односторонніми діями не мала технічної можливості запобігти даної дорожньо-транспортної пригоди.

Наявність технічної можливості у водія автопоїзду у складі вантажного сідлового тягача «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 запобігти даної події, дозволяє прийти до висновку про те, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди його дії не відповідали вимогам п.2.3(б), п. 12.1 Правил дорожнього руху України, створювали достатні умови для настання дорожньо-транспортної пригоди, і перебували в причинному зв`язку з її настанням. В даній дорожній ситуації, настання даної пригоди діями водія автомобілю «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_6 не визначалися, та її дії не знаходилися в причинному зв`язку з настанням даної події.

Так, згідно висновку експерта №2510 від 16.06.2021 року, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 , 1956 року народження встановлено, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлена поєднана травма голови, тулуба та кінцівок: а) закрита травма голови: садно та забійні рани голови; крововиливи в м`які тканини голови; б) закрита травма тулуба: перелом грудини поміж 2-м і 3-м ребрами; відрив хрящової частини 1-7-го лівих ребр від грудини; переломи 1-10-го лівих ребр поміж лопатковою та навколохребцевою лініями з розривами пристінкової плеври; перелом І-7-го правих ребр по передній пахвовій лінії; перелом лівої ключиці; повний поперечний розрив аорти на рівні 4-го хребця грудного відділу; забої та розриви легень; розрив навколосерцевої сорочки та серця; розриви печінки та селезінки; крововиливи в зв`язковий апарат печінки та в ділянці судинних ніжок обох нирок; в) травма кінцівок: садно правої кисті: садна 2-4-го пальців правої кисті; рвана рана лівої кисті; садна лівої кисті та її 3-4-го пальців; масивний синець лівого стегна та ділянки колінного суглоба; рвана рана лівої гомілки; масивне карманоподібне відшарування лівого стегна; відкритий уламковий перелом обох кісток лівої гомілки у нижній третині.

Смерть ОСОБА_8 знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявною у неї поєднаною травмою тулуба та лівої нижньої кінцівки у вигляді перелому грудини поміж 2-м і 3-м ребрами, відриву хрящової частини 1-7-го лівих ребр від грудини, перелому 1-10-го лівих ребр поміж лопатковою та навколохребцевою лініями з розривами пристінкової плеври, перелому 1-7-го правих ребр по передній пахвовій лінії, перелому лівої ключиці, повного поперечного розриву аорти на рівні 4-го хребця грудного відділу, розривів легень, серця, печінки та селезінки, масивного карманоподібного відшарування лівого стегна, відкритого перелому обох кісток лівої гомілки у нижній третині. Множинність, характер, локалізація і механізм утворення ушкоджень (ударна та ударно- здавлююча дія) наявних у ОСОБА_8 свідчать про те, що вони могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди від дії виступаючих частин всередині салону автомобіля. Всі тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 та зазначені у п. 1 (а, б, в) даного висновку, заподіяні одночасно по одному механізму, складають єдиний комплекс поєднаної травми і оцінюються у сукупності, за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, по відношенню до живих осіб, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експерта №1325 від 16.07.2021 року, у громадянки ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку, забійна рана лівої скроневої ділянки, підапоневротична гематома лобово-скронево-тім`яної ділянки зліва, закриті переломи 5-6 лівих ребер, закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням уламків, забійна рана в ділянці правого надколінника. Дані ушкодження утворилися від ударної дії тупих, твердих предметів, якими могли бути елементи салону транспортного засобу в умовах ДТП та могли бути спричинені 16.06.2021 року. Вказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень і за критерієм тривалого розладу здоров`я строком понад 21 день та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Всі вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, оцінені судом як належні та допустимі, містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, протиправні, винні дії ОСОБА_4 призвели до вищезазначених наслідків, а саме: загибелі ОСОБА_8 та отриманням тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_6 .

Оцінуючи в сукупності досліджені в ході судового розгляду докази, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та наведених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження та спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8 , оскільки обвинуваченим ОСОБА_4 було порушено вимоги п.1.5, п.2.3б, п.2.9б, п.12.1, п.12.3 ПДР.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вивченням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, зі слів обвинуваченого працює по найму, офіційно не одружений, має місце постійного проживання, за яким характеризується позитивно, доглядає за непрацездатною матір`ю та має на утриманні одну неповнолітню дитину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Обставини, які згідно з положеннями ст.66 КК України, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, оскільки обвинувачений негативно ставиться до скоєного, надає критичну оцінку своїм діям, повністю визнав вину, має бажання залагодити провину шляхом частково відшкодування шкоди, тобто вчиняє дії спрямовані на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Тому клопотання представника потерпілих про виключення даної пом`якшуючої обставини задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуванням характеру і ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, досудову доповідь, позицію сторін кримінального провадження, а саме потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та прокурора, який також висловив аналогічну позицію, те, що шкода завдана кримінальним правопорушенням не відшкодована в повному обсязі, інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення обвинуваченого від призначеного покарання у виді позбавлення волі, та про не можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та з урахуванням особи обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

При вирішенні питання про доцільність позбавлення ОСОБА_4 права керувати транспортними засобами суд виходить з наступного.

Згідно з п.п. 20, 21 Постанови №14Пленуму ВерховногоСуду України«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» від23грудня 2005року зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й мотиви допущених особою порушень правил дорожньогоруху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, і з огляду на ці обставини визначати доцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання, зокрема позбавлення права керувати транспортними засобами.

З урахуванням того, що ОСОБА_4 допустив порушення положень Правил дорожнього руху, які знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали у виді спричинення смерті потерпілої, суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання в межах санкції, встановленої ч.2 ст.286КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Згідно з ч.2 ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, на підставі чого з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави підлягає стягненню витрати на залучення експерта у розмірі 6864,04 грн.

В рамках даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування завданої внаслідок ДТП моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача АТ «Страхова група «ТАС», ПП «Ліга Транспорт» відповідно до якого просили стягнути з обвинуваченого на їх користь моральну шкоду у розмірі 600000,00 грн. та 400000,00 грн. відповідно.

За змістом положень ст.128 ч.1, 5 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 129 ч.1 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як встановлено в судовому засіданні вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, та в судовому засіданні встановлено характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.1167ЦК під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Статтею 23ЦК передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізувати, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Вирішуючи питання щодо розміру стягнення з обвинуваченого на користь цивільних позивачів морального відшкодування, суд враховує, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого, які призвели до смерті матері цивільних позивачів, а також отриманням тілесних ушкоджень самою потерпілою ОСОБА_6 , останнім заподіяно моральну шкоду, а наслідки для них є психотравмуючими та обумовили порушення психоемоційної та соціальної сфер існування. Суд врахував, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого цивільні позивачі перенесли душевні страждання, пережили емоційний стрес, у них виникла необхідність адаптуватися до нових умов існування та життєдіяльності без близької людини, смерть ОСОБА_8 обумовила необхідність цивільним позивачам залучення фізичних, душевних та матеріальних ресурсів на подолання наслідків смерті найближчої людини - матері.

Враховуючи глибину і тривалість моральних страждань цивільних позивачів, настання невідворотних наслідків у виді смерті людини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково у розмірі 300000,00 гривень на користь ОСОБА_6 та 200000,00 грн. на користь ОСОБА_9 , що відповідає вимогам розумності та справедливості за обставинами даного кримінального провадження.

Однак, враховуючи вже сплачені обвинуваченим кошти на відкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_6 у розмірі 79000,00 грн., що підтверджується копіями та оригіналами квитанцій, отже сума до стягнення повина бути зменшена та становити 221000,00 грн.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Оскільки наразі до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувались, суд вважає що початок строку відбування покарання, необхідно обраховувати після вступу вироку в законну силу, з моменту фактичного його затримання.

Керуючись ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

Цивільний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , треті особи АТ «Страхова Група «ТАС», ПП «Ліга Транпсорт» про відшкодування завданої внаслідок ДТП моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 221000,00 грн.(двісті двадцять одна тисяча гривень 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 200000,00 грн.(двісті тисяч гривень 00 коп.)

Після набрання вироком законної сили арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2021 року (справа №947/18231/21) зняти.

Речові докази: а саме тягач «MAN TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 вважати повернутими за належністю;

автомобіль «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 повернути власнику.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 6864,04 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 04 коп.)

Запобіжні заходи щодо обвинуваченого не застосовувались.

Початок строку відбування покарання обраховувати після вступу вироку в законну силу, з моменту фактичного затримання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст.72КК України зарахувати ОСОБА_4 строк його попереднього ув`язнення з 16.06.2021 року по 18.06.2021 року з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його оголошення вручити учасникам справи.

Суддя ОСОБА_10