Ухвала

від 25.05.2023 по справі 499/692/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/1123/23

Справа № 499/692/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9 та її представника ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Іванівського райсуду Одеської обл. від 09.02.2023 у к/п №12021160000000956 від 16.06.2021 відносно:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Анатолівка, Березівського району Одеської обл., громадянина України працюючого по найму, офіційно не одруженого, на утриманні маючого одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеним вироком ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортним засобами строком на 2 роки.

Цивільний позов ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до ОСОБА_8 , треті особи - АТ «Страхова Група «ТАС», ПП «Ліга Транпсорт» про відшкодування завданої внаслідок ДТП моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 221000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у розмірі 200000 грн.

Після набрання вироком законної сили арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 18.06.2021 (справа №947/18231/21) визначено скасувати.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Початок строку відбування покарання визначено рахувати після вступу вироку в законну силу.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 строк його попереднього ув`язнення у період з 16.06.2021 по 18.06.2021 із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Відповідно до вироку суду 1-ої інстанції, ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, що 16.06.2021 приблизно о 08 год., він керував технічно справним автопоїздом у складі сідлового тягача «MAN -TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 . Автопоїзд під керуванням ОСОБА_8 рухався у світлу пору доби по асфальтованому, мокрому дорожньому покриттю автодороги «Київ-Одеса» в напрямку м. Одеса.

Під час наближення до 413 км.+790 м. автодороги «Київ-Одеса» в межах бувшого Іванівського (нині - Березівського) району Одеської обл., на прямій, рівній ділянці, де організовано двосторонній рух по дві та три смуги руху в протилежних напрямках, що поділенні та позначенні відповідною розміткою, у правій смузі руху по своєму напрямку, обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи у стомленому стані не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не вжив заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, при відсутності перешкод технічного або іншого характеру, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та легковажно розраховуючи на їх відведення, не стежив за дорожньою обстановкою та не слідкував за її зміною, внаслідок чого виїхав на смугу розгону, де несвоєчасно виявив автомобіль «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 , який перебував у статичному стані у кармані зупинки громадського транспорту «Іванівка», після чого не вжив негайних заходів зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу або його об`їзду, внаслідок чого допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автопоїзду у складі сідлового тягача «MAN -TGX» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE-SDC» д/н НОМЕР_2 на задню частину автомобілю «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 .

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_8 порушив вимоги п.1.5, п.2.3 б), п. 2.9 б), п.12.1, п.12.3 ПДД, внаслідок чого на місці загинув пасажир автомобілю «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася в салоні вказаного автомобілю. Смерть ОСОБА_13 знаходиться в прямому причино-наслідковому зв`язку з отриманими в результаті ДТП.

Окрім того, під час даної ДТП було травмовано водія автомобілю «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вказує на те, що вирок суду 1-ої інстанції є незаконним з таких підстав:

- у вказаному провадженні відсутні обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, однак наявні обставини які пом`якшують його покарання, зокрема щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданої шкоди. ОСОБА_8 повністю визнав свою вину, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює по найму, має місце проживання, за яким позитивно характеризується, перебуває у фактичному шлюбі з ОСОБА_14 , яка є багатодітною матір`ю ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_5., ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_6., ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_7., ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_8.. Окрім того, обвинувачений доглядає за непрацездатною матір`ю та має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_9.

- зі змісту досудової доповіді органу пробації вбачається, що виправлення ОСОБА_8 можливе без позбавлення волі або обмеження волі та обвинувачений не становить високої небезпеки для суспільства;

- після ДТП обвинувачений ОСОБА_8 викликав швидку допомогу, поліцію і намагався надати медичну допомогу;

- протягом досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_8 не ухилявся від слідства та суду;

За таких обставин, захисник ОСОБА_7 просить змінити оскаржуваний вирок від 09.02.2023 в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, водночас прокурор ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_9 та її представника ОСОБА_10 , заперечували проти її задоволення, при цьому потерпіла ОСОБА_12 до суду апеляційної інстанції не з`явилася оскільки, відповідно до пояснень її представника, знаходиться за кордоном.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Системний аналіз вироку суду 1-ої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення приписам наведеної норми закону відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до мотивувальної частини вироку суду 1-ої інстанції (т. 2, а.с. 238), обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та враховуючи те, що зазначені висновки суду 1-ої інстанції щодо винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій ніким із учасників провадження в апеляційному порядку не оскаржується, колегія суддів, не встановивши при цьому жодних істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду дійти правильного висновку в цій частині, не вбачає підстав для їх перегляду.

Що стосується доводів сторони захисту про надмірну суворість призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, колегія суддів приходить до таких висновків.

Частина 2 ст. 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до приписів ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, а також роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003, суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх), а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання та особу винного.

У постанові Другої судової палати ККС від 02.11.2021у справі №643/13256/17 зазначено, що поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд 1-ої інстанції, на виконання приписів зазначеної норми кримінального закону, врахував: ступінь тяжкості вчиненого злочину; характеристику особи обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює по найму, має місце проживання, за яким характеризується позитивно, доглядає за непрацездатною матір`ю та має на утриманню одну неповнолітню дитину.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 суд 1-ої інстанції визнав щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом 1-ої інстанції встановлено не було.

Оцінюючи твердження сторони захисту щодо надмірної суворості призначеного судом 1-ої інстанції ОСОБА_8 покарання, апеляційний суд звертає увагу на те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, хоча і належить до таких, що вчинені з необережності, проте внаслідок його вчинення настала смерть потерпілої ОСОБА_13 та спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Тяжкі наслідки у виді смерті людини є непоправними і не можуть бути в повній мірі компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі.

Окрім того, апеляційний суд також враховує думку потерпілої та її представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, водночас, повідомили що дійсно обвинувачений частково відшкодував завдану моральну шкоду, проте не у повному обсязі.

За таких обставин, на переконання апеляційного суду, з урахуванням ступеню тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим злочину, обставин його скоєння, тяжких наслідків злочину, обставини, яка пом`якшує покарання та відсутності обтяжуючих покарання обставин, а також характеристики особи обвинуваченого, суд 1-ої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо того, що виправлення ОСОБА_8 можливе в умовах ізоляції від суспільства та необхідності призначення обвинуваченому покарання, наближеного до мінімального у виді позбавлення волі, передбаченим санкцією ч. 2 ст. 286 КК Україниіз позбавленням права керування транспортним засобами строком на 2 роки.

Апеляційний суд приймає до уваги посилання захисника відносно поведінки обвинуваченого після вчинення злочину, а саме те що ОСОБА_8 не ухилявся від слідства та проживає разом зі своєю співмешканкою та її 6 дітьми, вчинив дії для часткового відшкодування моральної шкоди потерпілим, його позитивну характеристику та досудову доповідь органу пробації, однак зауважує, що зазначені обставини не є безумовною підставою для призначення більш м`якого покарання, не пов`язаного із позбавлення волі.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду 1-ої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.

Отже, колегія суддів вважає, що суд 1-ої інстанції, всебічно, повно та об`єктивно розглянувши кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 та оцінивши ступінь тяжкості вчиненого злочину, його тяжкі наслідки у вигляді смерті особи та отримання тілесних ушкоджень іншою особою, обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання останнього, позицію потерпілої та її представника, а також характеристику особи обвинуваченого, призначив ОСОБА_8 покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532, 615 КПК України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Іванівського райсуду Одеської області від 09.02.2023, яким ОСОБА_8 визнаний винуватиму вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3