Ухвала

від 09.02.2023 по справі 309/922/18

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/922/18

Провадження №1-кп/307/69/21

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

09 лютого 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області,

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України (за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні та нездійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження) клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EasyCon»,який зареєстрований у системі ВКЗ,

в с т а н о в и в:

Тячівським районним судом Закарпатської області здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, судовий розгляд у якому відкладено на 15 лютого 2023 року.

8 лютого 2023 року від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимівідеоконференції, проведеної за допомогою програми «EasyCon», так як він зареєстрований усистемі ВКЗз відповіднимлогіном, у зв`язку з тим, що він на даний час перебуває у м. Празі Чеської Республіки.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Таким чином, клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК України.

Відповідно до ч. 4 та 5 цієї ж статті, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбаченічастиною четвертоюцієї статті. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв`язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов`язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.

Отже, у кримінальному провадженні допускається проведення судового засідання у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), однак з обов`язковим дотриманням усіх інших умов, визначених ч. ч. 3 - 5ст. 336 КПК України(зокрема, перевіркою документів, що посвідчують особу, врученням такій особі пам`яток про процесуальні права, перебуванням поряд з такою особою секретаря судового засідання або судового розпорядника до закінчення судового засідання, тощо).

У ході проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення з використанням власного облікового запису в системі «EasyCon» реалізація положень ч. 4 ст. 336 КПК України є неможливою, а відтак, проведення відеоконференцзв`язку під час судового засідання за участю обвинуваченого поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників цією нормою не передбачено.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26.10.2020 (провадження № 51-3620 км-20).

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України, участь обвинуваченого в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження є обов`язковою.

Обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, тобто у спосіб, який не передбаченийКПК України.

Ураховуючи наведене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів.

Однак, слід зазначити, що відповідно до ч. 9 ст. 336 КПК України дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Керуючись ст. ст. 336, 369, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про його участь у судовому засіданні 15 лютого 2023 року в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів.

Ухвала набирає законної сили після її постановлення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1