Рішення
від 19.01.2023 по справі 916/3899/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3899/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 32895136) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945)

про визнання права власності на частку у праві спільної часткової власності на цілісний майновий комплекс, визнання чинним договору, заборону вчиняти певні дії, визнання незаконними дій

Представники:

Від позивача Дігуляр В.В. (ордер від 13.01.2022 серія ОД № 698074)

Від відповідача Іванова Т.В. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від третьої особи Стапінський В.О. (в порядку самопредставництва юридичної особи).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (далі Позивач, ТОВ «Мрія-2») звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі Відповідач, РВ ФДМУ) з вимогами:

1) про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21;

2) про визнання чинним Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19 липня 2028 року включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19 липня 2018 року;

3) про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170) майно цілісного майнового комплексу (Єдиного майнового комплексу) державного побутового підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21;

4) про визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській і Миколаївській областях, щодо прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності у формі «єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» затвердженого Наказом № 717 від 14.08.2020 року Про викладення в новій редакції Наказу РВ ФДМУ від 25.04.2018 р. № 471 Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) та призначено підготовче засідання на 14.01.2022.

Протокольною ухвалою від 14.01.2022 відкладено підготовче засідання на 11.02.2022.

Підготовче засідання призначене протокольною ухвалою від 14.01.2022 на 11.02.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 17.02.2022 призначено підготовче засідання на 25.02.2022.

Підготовче засідання призначене на 25.02.2022 не відбулося у зв`язку із зняттям справи з розгляду, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 22.03.2022 призначено підготовче засідання на 29.04.2022

Підготовче засідання відкладалось протокольними ухвалами від 29.04.2022 на 25.05.2022, від 25.05.2022 на 17.06.2022, від 17.06.2022 на 25.06.2022, від 25.06.2022 на 11.07.2022.

Протокольною ухвалою від 11.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.07.2022.

У судовому засіданні оголошувались перерви протокольними ухвалами від 20.07.2022 до 28.07.2022, від 28.07.2022 до 09.08.2022, від 09.08.2022 до 14.09.2022, від 14.09.2022 до 03.10.2022, від 03.10.2022 до 17.10.2022, від 17.10.2022 до 02.11.2022, від 02.11.2022 до 16.11.2022.

Судове засідання призначене на 16.11.2022 не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 21.11.2022 призначено судове засідання на 30.11.2022.

Судове засідання призначене на 30.11.2022 не відбулось, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 01.12.2022 призначено судове засідання на 16.12.2022.

Судове засідання призначене на 16.12.2022 не відбулось, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 23.12.2022 призначено судове засідання на 18.01.2023.

Протокольною ухвалою оголошено перерву до 19.01.2023.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статтю 188, частини першу, другу статті 355, статті 356, 358 Цивільного кодексу України, частину третю статті 66, частини четверту, п`яту статті 145, частину третю статті 283 Господарського кодексу України, частину першу статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, Порядок викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядок надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, обґрунтовані порушенням (невизнанням) права Позивача як власника частки у розмірі 13,88 % у спільній часткові власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «НЕФОН» від 19.07.2004, Договору купівлі-продажу оборотних засобів від 19.07.2004, Кредитного договору грошових коштів від 19.07.2004, він придбав частину складної речі (ЦМК), яка входить до такої складної речі як її складова.

ТОВ «Мрія-2» вважає, що правова конструкція комплексу наведених правочинів (договір оренди, договір купівлі-продажу та кредитний договір грошових коштів) об`єднана єдиною метою, і свідчить про те, що орендар (Позивач), в якості сторони Договору купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 19.07.2004, як покупець, в момент їх укладення та нотаріального посвідчення набув у власність оборотні матеріальні засоби як частину ЦМК та набув статусу співвласника ЦМК. При цьому, частина майна ЦМК, яка належала державі, в особі ФДМУ залишилась у власності держави та була передана орендареві в оренду. На думку Позивача, з цього моменту відбулась зміна складу власників ЦМК і з`явився множинний суб`єкт та змінився режим власності, цілісний майновий комплекс набув режиму спільної власності. А активи, якими він правомірно володів (оборотні матеріальні засоби та грошові кошти), є частиною ЦМК, без якої він втрачає статус цілісного майнового комплексу та перетворюється в індивідуально визначені інвентарні об`єкти.

Позивач зазначає, що ним самостійно визначено розмір частки у праві часткової спільної власності в ЦМК про що складено Акт визначення розміру частки у праві спільної часткової власності ТОВ «Мрія-2» у ЦМК ДПП «НЕФОН». Розмір частки у праві спільної часткової власності визначено з урахуванням вкладу ТОВ «Мрія-2» під яким було прийнято право власності на оборотні матеріальні засоби та грошові кошти, отримані в кредит та повністю виплачені товариством. Цей розмір, за твердженням Позивача, становив 16,03 %.

Однак, для підтвердження вказаного розрахунку Позивач звернувся до судових експертів. Судовими експертами Коріньком М.Д. та Мухіним О.О. складено Висновок експертів за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань поставлених на вирішення та зазначених у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» від 27.11.2021 № 229-10.2021-1005. У ньому експерти зробили наступний висновок: Розрахунок розміру частки ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) у цілісному майновому комплексі державного побутового підприємства «НЕФОН», правонаступником якого є ТОВ «МРІЯ - 2» документально підтверджується у розмірі 13,88%.

ТОВ «Мрія-2» зазначає, що звернулось до Відповідача із листом від 02.12.2021 № 73 з пропозицією визначити частки в спільній частковій власності на ЦМК ДПП «Нефон», однак відповіді не отримало. За твердженням Позивача, він не має можливості реалізувати свої права на отримання статусу повноцінного співвласника майна з причин недобросовісної поведінки Відповідача у вигляді бездіяльності та ухилення від виконання обов`язку визначити частки в спільній частковій власності на ЦМК.

Позивач вважає, що в порушення його прав як співвласника, Відповідачем незаконно прийняті наказ «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» (код ЄДРПОУ 21028008)» від 25.04.2018 № 471 і наказ «Про викладення в новій редакції наказу РВ ФДМУ по Одеській Області від 25.04.2018 № 471 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон» від 14.08.2020 № 717. За твердженням Позивача, цими рішеннями Відповідачем без врахування інтересів та законних прав ТОВ «Мрія-2», як співвласника майна, надано цілісному майновому комплексу статус об`єкта приватизації та визначено спосіб приватизації - продаж на аукціоні з умовами.

Також, ТОВ «Мрія-2» вказує на те, що РВ ФДМУ на своїй сторінці в мережі «Інтернет» опубліковано оголошення про продаж Єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон». За твердженням Позивача, зміст цього оголошення вводить в оману інших учасників ринку приватизації, оскільки містить посилання на неіснуюче рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017, згідно якого, ніби то розірвано договір оренди з ТОВ «Мрія-2» та надано наказ до виконавчої служби щодо повернення майна ЄМК ДП «Нефон». При цьому, ТОВ «Мрія-2» наголошує, що таке рішення суду і виконавче провадження не існують.

Окрім того, ТОВ «Мрія-2» вважає, що його права співвласника порушуються діями РВ ФДМУ з направлення на його адресу Повідомлення від 16.07.2021 № 11-07-01763 про відмову від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.07.2004 р., а також листа від 31.08.2021 № 11-06-03962 з вимогою повернути державне майно, сплатити неустойку, у розмірі подвійної орендної плати та надати представника для участі в інвентаризаційній комісії, яка здійснює інвентаризацію майна, яке підлягає поверненню з оренди. Позивач вважає, що такі дії Відповідача є втручанням у його господарську діяльність і порушують норми статті 358 Цивільного кодексу України щодо здійснення права спільної часткової власності співвласниками за їхньою згодою. Тобто, за твердженням Позивача, Відповідач здійснює незаконні заходи з управління та розпорядження майном без згоди співвласника - ТОВ «Мрія-2»

Позивач також зазначає й про порушення його прав як орендаря.

ТОВ «Мрія-2» вказує на те, що не зважаючи на норми статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, які діяли на момент пролонгації Договору оренди від 19.07.2004, а також на обставини продовження дії договору, встановлені у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21 і постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 916/2752/19, РВ ФДМУ не визнає чинності вказаного договору оренди, а вчиняє низку фактичних та юридичних дій, направлених на повернення орендованого майна з оренди Позивача в управління Відповідача.

Зокрема, Відповідач направив до центрального апарату Фонду державного майна України лист від 06.10.2021 № 01-10-04506 про прийняття на баланс ДП «Управління справами Фонду державного майна України» (ЕДРПОУ 39950170) єдиного майнового комплексу державного підприємства «Нефон». Внаслідок чого, Фондом державного майна України видано наказ «Про визначення балансоутримувача єдиного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 11.11.2021 № 2024. Цим наказом визначено ДП «Управління справами Фонду державного майна України» (ЄДРПОУ 39950170) балансоутримувачем та закріплено за ним на праві господарського відання єдиний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 21.

Також, Позивач вважає, що не визнаючи чинність Договору оренди від 19.07.2004, РВ ФДМУ порушує його права та законні інтереси, як орендаря, який належним чином виконує умови договору оренди, на приватизацію орендованого майна шляхом викупу, передбаченого статтею 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII.

У Письмових поясненнях від 19.07.2022 (вхід. від 20.07.2022 № 13860/22), заперечує проти заяви Відповідача про застосування позовної давності щодо вимоги про визнання права власності на частку у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу.

Позивач зазначає, що протягом усього терміну користування придбаними та орендованим майном за Договором оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «НЕФОН» від 19.07.2004, Договором купівлі-продажу оборотних засобів від 19.07.2004, Кредитним договором грошових коштів від 19.07.2004, він вважав, що на спірне майно поширюється режим спільної часткової власності. І жодна особа не піддавала сумніву цей режим та не оспорювало його.

Однак після того, як Відповідач розпочав процедури приватизації орендованого майна без урахування інтересів Позивача, як співвласника майна, ТОВ «Мрія-2», для захисту своїх інтересів, прийняло рішення про визначення частки в спільній частковій власності цілісного майнового комплексу. Для чого було прийнято рішення про визначення частки, створена відповідна комісія та проведені всі інші необхідні заходи. В результаті чого Позивач визначив свою частку в розмірі 16% (Акт визначення розміру частки у праві спільної часткової власності ТОВ «Мрія-2» у ЦМК ДПП «НЕФОН» від 06 жовтня 2021 року) та звернувся до Відповідача з листом з проханням підтвердити фактичний стан спільної часткової власності та частку Позивача (від 02 грудня 2021 року № 73). Відповідач відповіді у встановлений законом строк не надав. А тому, Позивач вважає що дізнався про порушення свого права саме з цієї дати, у зв`язку з чим, на його думку, відсутні підстави для застосування до вказаної позовної вимоги правил про сплив позовної давності.

Також, заперечуючи проти доводу РВ ФДМУ про необґрунтованість Позивачем наявності порушення, невизнання або оспорювання його прав саме щодо даного об`єкта - частки у праві спільної власності, ТОВ «Мрія-2» вказує на те, що про невизнання цього права Відповідачем свідчить відсутність відповіді на лист від 02.12.2021 № 73 із проханням визначити та підтвердити його частку в спільній частковій власності ЦМК ДПП «НЕФОН». Окрім того, факт невизнання та заперечення майнового права Позивача на спірне майно Відповідач підтвердив у своєму Відзиві на позовну заяву.

Позивач заперечує проти доводу Відповідача про помилковість розрахунку розміру частки у праві спільної власності в Акті визначення розміру частки у праві спільної часткової власності ТОВ «Мрія-2» у ЦМК ДПП «НЕФОН» та у Висновку експертів від 27.11.2021 № 229-10.2021-1005, через врахування в ньому майна, що передається орендареві на умовах кредиту, що не породжує набуття права власності на це майно.

При цьому, ТОВ «Мрія-2» вказує, що відповідно до положень цивільного законодавства грошові кошти відносяться до майна об`єднаного родовими ознаками, право власності на таке майно переходить до іншої особи в момент передачі. Тому, на думку Позивача, він та судові експерти цілком обґрунтовано включили до складу цілісного майнового комплексу грошові кошти, отримані за Кредитним договором грошових коштів від 19.07.2004 в сумі у розмірі 96 200,00 грн., і врахували їх при визначенні частки спільній частковій власності.

ТОВ «Мрія-2» заперечує проти доводу Відповідача про необхідність відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання чинним Договору оренди від 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19 липня 2028 року включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19 липня 2018 року, через наявність преюдиційних обставин неприпинення дії цього договору, встановлених у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 916/766/21.

При цьому, Позивач вказує на те, що Відповідач не визнає наведену постанову, оскаржив її до касаційної інстанції, а також всіма своїми діями та бездіяльністю підтверджує, що він не визнає чинності Договору оренди від 19.07.2004 і продовжує вчиняти дії та приймати рішення, які протирічать умовам чинного договору оренди. В тому числі шляхом передачі ЦМК ДПП «НЕФОН» на баланс іншій організації, шляхом прийняття рішень з приватизації, тощо.

Позивач заперечує проти доводу Відповідача про наявність у Держави в особі РВ ФДМУ як власника майна права вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» майна цілісного майнового комплексу колишнього державного побутового підприємства «НЕФОН».

При цьому, ТОВ «Мрія-2» зазначає, що відповідно до пункту 1.5 Договору оренди від 19.07.2004 воно є правонаступником всіх прав і обов`язків реорганізованого державного побутового підприємства «НЕФОН», яке обліковувало у себе на балансі цілісний майновий комплекс, який було передане на баланс його правонаступнику. А згідно із пунктом 1.8 Договору оренди від 19.07.2004 після його укладення Орендар приєднує до свого майна Підприємство (ЦМК ДПП «Нефон»).

Окрім того, Позивач звертає увагу, що наказом Фонду державного майна України «Про визначення балансоутримувача єдиного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 11.11.2021 № 2024 визначено ДП «Управління справами Фонду державного майна України» (ЕДРПОУ 39950170) балансоутримувачем та закріплено за ним на праві господарського відання єдиний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон».

А відповідно до норм частин першої, четвертої статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Отже, за твердженням Позивача, Відповідач та третя особа, в порушення умов Договору оренди від 19.07.2004, згідно якого орендар володіє та користується орендованим майном, прийняли рішення про фактичне вилучення орендованого майна, припинення чинності договору та передачу майна іншій особі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні.

У Відзиві від 10.02.2022 (вхід. № 3923/22) РВ ФДМУ просило відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач зазначає, що цілісний майновий комплекс належить Державі, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна Україні по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях), що підтверджується Свідоцтвами на право власності від 19.07.2004 серія САА № 440239, серія САА № 440240, серія САА № 440241, а також Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

РВ ФДМУ вказує на те, що відповідно до пункту 1.1 Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «НЕФОН» від 19.07.2004, ним, як Орендодавцем передано, а ТОВ «Мрія-2» (Орендарем) прийнято в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу (ЦМК) державного побутового підприємства «Нефон», юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (Підприємство) склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», складеного станом на 31.05.2004 та затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004 № 526, складає: Основні засоби, усього 3 939,7 тис. грн.; Знос основних засобів, усього 1 721,6 тис. грн.; Основні засоби за вартість за вирахуванням зносу, усього 625,5 тис. грн.; Вартість майна, що передається в оренду - 625,6 тис. грн.

При цьому, Відповідач наголошує, що відповідно до пункту 2.2 Договору оренди від 19.07.2004 передача Підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником Підприємства залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1.3 Договору оренди від 19.07.2004 оборотні матеріальні засоби у сумі 23 280, 06 грн. без урахування ПДВ (27 936,07 грн. з урахуванням ПДВ) Орендар викуповує на підставі Договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписання цього договору.

Між сторонами був укладений Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 19.07.2004, згідно із пунктом 1.3 якого, право власності на оборотні матеріальні засоби цілісного майнового комплексу (Об`єкт) переходить до Покупця (ТОВ «Мрія-2») з моменту нотаріального посвідчення цього договору. А з огляду на те, що цей договір купівлі-продажу був посвідчений 19.07.2004 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., в цей день Позивач набув право власності на вказані оборотні матеріальні засоби.

РВ ФДМУ звертає увагу, що відповідно до Акта оцінки цілісного майнового комплексу, до майна, що викуповується Орендарем (Позивачем) відносяться Виробничі запаси вартістю 23,2 тис. грн. При цьому, зазначає, що Виробничі запаси частина сукупних запасів, призначених для виробничого споживання. До виробничих запасів відносять сировину, матеріали, що надійшли до споживачів, але ще не використані й не піддані переробці, котрі повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.

А відтак, за твердженням Відповідача, за Договором купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 19.07.2004 ТОВ «Мрія-2» викуплено оборотні матеріальні засоби - виробничі запаси, які було спожито протягом одного операційного циклу ще у 2005 році, та які не підлягають відновленню.

При цьому, Відповідач окремо зазначає, що за Договором купівлі-продажу від 19.07.2004 ТОВ «Мрія-2» набуло право власності саме на оборотні матеріальні засоби, а не на цілісний майновий комплекс або певну частку у спільній власності на нього.

Відповідач, із посиланням на статті 355, 356, частину першу статті 363 Цивільного кодексу України наголошує, що відносно цілісного майнового комплексу не виник правовий режим спільної часткової власності. При цьому зазначає, що Позивачем не підтверджено обставини щодо спільного набуття співвласниками прав спільної часткової власності відносно спірного об`єкта нерухомості. У позовній заяві відсутнє посилання на будь-які докази на підтвердження спільного придбання, виготовлення чи спорудження такого майна.

При цьому, РВ ФДМУ посилається на висновки викладені у пунктах 76, 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, згідно із якими, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

РВ ФДМУ, із посиланням на статті 184, 188 Цивільного кодексу України, пункт 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, пункт 3 Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 № 1954, зазначає, що на цілісний майновий комплекс поширюється режим складної речі визначеної індивідуальними ознаками (нерухомого майна).

При цьому, Відповідач звертає увагу, що Позивач, заявляючи вимогу про визнання права власності на частку у розмірі 13,88 % цілісного майнового комплексу, тобто на нерухоме майно, не визначив, яке саме майно входить у 13,88% частки, на яку претендує позивач, не вказав жодних індивідуальних характеристик майна, які б дозволили його ідентифікувати.

Також, Відповідач посилається на висновок викладений у пункті 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 367/6231/16-ц, про те, що відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України частка у праві спільної власності є об`єктом цивільних прав.

При цьому, РВ ФДМУ вважає, що Позивач не обґрунтовував наявність порушення, невизнання або оспорювання його прав саме щодо даного об`єкта - частки у праві спільної власності.

Окрім того, Відповідач зазначає про помилковість розрахунку розміру частки у праві спільної власності в Акті визначення розміру частки у праві спільної часткової власності ТОВ «Мрія-2» у ЦМК ДПП «НЕФОН» та у Висновку експертів від 27.11.2021 № 229-10.2021-1005, через врахування в ньому майна, що передається орендареві на умовах кредиту. Адже, за твердженням РВ ФДМУ надання за Кредитним договором грошових коштів від 19.07.2004 суми у розмірі 96 200,00 грн. на умовах оплатності, строковості та повернення, не породжує набуття права власності на це майно.

Заперечуючи проти позовної вимоги про визнання чинним Договору оренди від 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19 липня 2028 року включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19 липня 2018 року, РВ ФДМУ зазначає, що обраний Позивачем спосіб захисту є неефективним та не відновить порушеного права, оскільки не існує такого способу захисту порушеного права як визнання чинним договору.

При цьому, Відповідач зазначає, що спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у Позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Окрім того, РВ ФДМУ вказує на преюдиційність обставини неприпинення дії Договору оренди від 19.07.2004, встановленої у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 916/766/21.

Відповідач заперечує проти позовної вимоги про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170) майна цілісного майнового комплексу (Єдиного майнового комплексу) державного побутового підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

РВ ФДМУ зазначає, що ТОВ «Мрія-2» є орендарем, а не власником цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон». При цьому наголошує, що єдиними власником цього майна є Держава, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях. А тому, Держава як власник має права володіння, користування та розпоряджання цим майном на власний розсуд, і вчиняти щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону відповідно до норм частини першої статті 317, частин першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України.

При цьому, Відповідач додатково зазначає, що наказ Фонду державного майна України «Про визначення балансоутримувача єдиного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 11.11.2021 № 2024 не визнавався судом незаконним і жодним чином не оскаржувався.

Окрім того, Відповідач вважає, що задоволення вимоги про заборону Регіональному відділенню ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях вчиняти дії з передачі на баланс цілісного майнового комплексу у майбутньому призведе до неможливості розпоряджатися цим майном власнику - Регіональному відділенню ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях. А після припинення чинності Договору оренди від 19.07.2004 заборона вчиняти дії щодо передачі на баланс ЦМК призведе до неможливості визначити балансоутримувача цього майна, що буде мати своїм наслідком обмеження права власності.

Відповідач заперечує проти позовної вимоги про визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській і Миколаївській областях, щодо прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності у формі «єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» затвердженого Наказом № 717 від 14.08.2020.

При цьому Відповідач зазначає, що Єдиний майновий комплекс колишнього державного підприємства «Нефон» включено до Додатку 2 до наказу Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» від 27.03.2018 № 447.

На виконання вказаного наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447, на підставі Законів України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 № 4107-VI, «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V, «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області видано наказ «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» (код ЄДРПОУ 21028008)» від 25.04.2018 № 471. Згідно із цим наказом, прийнято рішення про приватизацію вказаного об`єкта державної власності шляхом продажу на аукціоні з умовами.

Також, на виконання наказу Фонду державного майна України «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» (із змінами)» від 10.08.2020 № 1320, на підставі Законів України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 № 4107-VI, «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V, «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях видано наказ «Про викладення в новій редакції наказу РВ ФДМУ по Одеській області від 25.04.2018 № 471 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон»» від 14.08.2020 № 717.

Відповідач, із посиланням на частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 № 4107-VI, частину першу статті 4, частину другу статті 7, частину десяту статті 11, частину першу статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII, наголошує, що РВ ФДМУ прийнято оспорюваний наказ від 14.08.2020 № 717 як органом приватизації в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому, Відповідач звертає увагу на те, що законність дій Фонду державного майна України та його наказу «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» від 27.03.2018 № 447, а також законність наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» (код ЄДРПОУ 21028008)» від 25.04.2018 № 471, були предметом розгляду у справі № 910/14217/20.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 та постановою Верховного Суду від 23.11.2021, у справі № 910/14217/20, відмовлено в задоволені позову ТОВ «Мрія-2» до Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання незаконними дій ФДМУ з включення об`єкта державної власності у формі єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у т.ч. тих, що передані в оренду, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 447 від 27.09.2018, а також про скасування наказу ФДМУ № 447 від 27.03.2018 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» в частині включення до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у т.ч. тих, що передані в оренду (Додаток № 2 до наказу Фонду державного майна України № 447 від 27.03.2018) єдиного майнового комплексу колишнього Державного підприємства «Нефон», та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях № 471 від 25.04.2018 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності - єдиного майнового комплексу колишнього Державного підприємства «Нефон».

Окрім того, у Відзиві від 10.02.2022 (вхід. № 3923/22) РВ ФДМУ, із посиланням на статті 256, 257, 267 Цивільного кодексу України, зробило заяву про застосування позовної давності щодо вимоги про визнання права власності на частку у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу. Також Відповідачем подано Заяву про застосування строку позовної давності від 31.05.2022 (вхід. від 01.06.2022 № 9388/22) щодо вимоги про визнання права власності на частку у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу.

Вказана заява аргументована тим, що вимоги про визнання права власності на частку у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу Позивачем заявлено лише 22.12.2021, тобто більш ніж 15 років після набуття права власності на оборотні матеріальні засоби цілісного майнового комплексу.

У поясненнях щодо Висновку експертизи № 229-10-2021-1005 (вхід. від 17.06.2022 № 10665/22) РВ ФДМУ зазначає, що наведений висновок, на його думку, є неналежним доказом по справі, оскільки складений з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає критерію допустимості, достовірності доказів в розумінні статті 76,78 ГПК України.

Відповідач вважає, що для з`ясування обставин, що мають значення для цієї справи не потрібні спеціальні знання експерта.

Також, РВ ФДМУ зазначає, що експертизу проведено та складено висновок експертів з порушенням законодавства: у висновку експертів не вказано, що його підготовлено для подання до суду; у висновку не зазначено про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (підписи експертів відсутні у відповідному розділі висновку); до висновку не надано доказів підтвердження кваліфікації експертів; не надано доказів укладення договору з експертом чи експертною установою; предметом висновку експертів не є обставини, які входять у предмет доказування у справі; питання, які підіймаються у висновку експертів стосуються питання права.

Відповідач вважає, що питання про документальне підтвердження розрахунку розміру частки у цілісному майновому комплексі не може бути вирішено проведенням експертизи документів про економічну діяльність підприємств і організацій.

Крім того, РВ ФДМУ додатково вказує, що в основу експертного економічного дослідження покладено Акти визначення розміру частки у праві спільної часткової власності ТОВ «Мрія-2» у ЦМК ДПП «Нефон» від 06.10.2021 та 02.12.2021. Однак, ці акти є лише локальними документами ТОВ «Мрія-2», які можуть прийматися виключно в рамках компетенції товариства. При цьому, Відповідач наголошує, що наявність чи відсутність права спільної часткової власності на ЦМК не може підтверджуватись ані такими локальними актами товариства ані експертним висновком.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

У Поясненнях (вхід. від 16.06.2022 № 10650/22) Фонд державного майна України просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав його необґрунтованості, а також виклав заперечення проти позову, які є тотожними доводам РВ ФДМУ у Відзиві від 10.02.2022 (вхід. № 3923/22).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, суд

в с т а н о в и в :

19.07.2004 Державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області видано свідоцтво серія НОМЕР_1 про право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з нежилої будівлі загальною площею 181,2 кв.м. відображеної у технічному паспорті від 30.06.2004. /т. ІІ а.с. 45/.

Зазначене свідоцтво видано на підставі наказу регіонального Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546.

Право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на вказаний об`єкт зареєстровано 19.07.2004 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 6650430, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 № 4186204. /т. ІІ а.с. 46/.

Також, право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на об`єкт - нежила будівля загальною площею 181,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 17.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом від 23.10.2018 № 142401270, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1674300351101. /т. ІІ а.с. 47/.

19.07.2004 Державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області видано свідоцтво серія НОМЕР_2 про право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що в цілому складається з нежилої будівлі літ. «А» загальною площею 4 916,7 кв.м. відображеної у технічному паспорті від 02.12.2003. /т. ІІ а.с. 48/.

Право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на вказаний об`єкт зареєстровано 19.07.2004 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 6650265, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 № 4185993. /т. ІІ а.с. 49/.

Також, право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на об`єкт - нежила будівля загальною площею 4 916,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 18.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом від 23.10.2018 № 142279835, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1673538051101. /т. ІІ а.с. 50/.

19.07.2004 Державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області видано свідоцтво серія НОМЕР_3 про право власності на нежилі будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , що в цілому складається з нежилих будівель літ. «А», «Г», «Б», «Д», загальною площею 2 140,1 кв.м., підсобної будівлі літ «З», вбиральні літ «И», складу літ «К», погрібу літ. «Л», дизельної літ. «М», гаражу літ. «Н», сараю літ. «О», навісів літ. «П», «Р», «С», «У», «Ф», «Х», «Ц», літнього кінозалу літ. «Т», насосної літ. «Ч», прохідної літ. «Ш», відображених в інвентаризаційних відомостях від 16.05.2001. /т. ІІ а.с. 51/.

Право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на вказаний об`єкт зареєстровано 19.07.2004 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 6650517, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 № 4186896. /т. ІІ а.с. 52/.

Також, право власності Держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на об`єкт нежилі будівлі загальною площею 2 140,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано 17.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом від 21.11.2018 № 146326143, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1700353251101. /т. ІІ а.с. 54/.

19.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу Держаного побутового підприємства «Нефон», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 3185 (далі Договір оренди від 19.07.2004). /т. І а.с. 72-80/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору оренди від 19.07.2004 Орендодавець (Відповідач) передає, а Орендар (Позивач) приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», складеного станом на 31.05.2004 та затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004 № 526, складає: основні засоби, усього 3 939,7 тис. грн.; знос основних засобів 1 721,6 тис. грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу - 625,6 тис. грн.; вартість майна, що передається в оренду - 625,6 тис. грн. з метою використання об`єкту оренди здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря.

Пунктами 1.2, 7.2 Договору оренди від 19.07.2004 передбачено, що грошові кошти (вартість майна, що передається Орендареві на умовах кредиту згідно п. 25 Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон») у сумі 96 200,00 грн., передаються Орендареві в користування на умовах кредитного договору грошових коштів, що укладається одночасно з підписанням цього договору. Орендодавець зобов`язується передати Орендарю на умовах довгострокового кредиту грошові кошти в сумі 96 200,00 грн.

Згідно із пунктами 1.3, 7.3 Договору оренди від 19.07.2004 оборотні матеріальні засоби в сумі 23 280,06 грн. без урахування ПДВ (ПДВ 20 % від вартості об`єкту 4 656,01 грн.), вартість об`єкту з урахуванням ПДВ 27 936,07 грн., Орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору. Орендодавець зобов`язується продати Орендарю оборотні матеріальні засоби вартістю 23 280,06 грн. без урахування ПДВ (ПДВ 20 % від вартості об`єкту 4 656,01 грн.), вартість об`єкту з урахуванням ПДВ 27 936,07 грн..

У пункті 1.4 Договору оренди від 19.07.2004 передбачено, що основні засоби житлового фонду у сумі 1 592 493,84 грн. передаються Орендарю на утримання і керування для забезпечення їх експлуатації у визначеному законом порядку.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.8, 1.9 Договору оренди від 19.07.2004 Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого державного побутового підприємства «Нефон», розташованого за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21. Після укладення цього договору Орендар приєднує до свого майна Підприємство у встановленому порядку. Припинення діяльності державного побутового підприємства «Нефон», здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до Орендаря.

В пункті 1.10 Договору оренди від 19.07.2004 визначено, що майно Підприємства враховується окремо від іншого майна Орендаря на окремому балансі з зазначенням того, що це майно є орендованим. Майно цілісного майнового комплексу, яке передається в оренду, включає в себе активи, пасиви, інвентар, обладнання та інше майно згідно інвентаризаційних описів, у тому числі нерухоме:

а) нежила будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що в цілому складається з нежилої будівлі літ. «А» загальною площею 4 916,7 кв.м., належить державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серія САА № 440240) від 19.07.2004, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі наказу регіонального Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» номер запису 3431 в книзі 33неж-160, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 за № 4185993;

б) нежила будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з нежилої будівлі загальною площею 181,2 кв.м., належить державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серія САА № 440239) від 19.07.2004, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» номер запису 3432 в книзі 33неж-160, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004 за № 4186204;

в) нежилі будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , та в цілому складається з нежилих будівель літ. «А», «Г», «Б», «Д», загальною площею 2 140,1 кв.м., підсобних будівель літ «З», вбиральні літ «И», складу літ «К», погрібу літ. «Л», дизельної літ. «М», гаражу літ. «Н», сараю літ. «О», навісів літ. «П», «Р», «С», «У», «Ф», «Х», «Ц», літнього кінозалу літ. «Т», насосної літ. «Ч», прохідної літ. «Ш», 1-9 огородження, І мостіння, ІІ басейну, ІІІ спортивної площадки, та належить державі в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серія САА № 440241), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 16.07.2004 № 546, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» номер запису 3433 в книзі 33неж-160, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.07.2004.

Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору оренди від 19.07.2004 Орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі Підприємства. Передача Підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником Підприємства залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача Підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеного за Методикою, затвердженою Постановою КМУ.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Договору оренди від 19.07.2004 вартість майна Підприємства, яке Орендар повертає Орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець), визначається на підставі передавального балансу Підприємства та акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі Підприємства в Оренду. Орендар повертає Підприємство Орендодавцю (юридичній особі, вказаній Орендодавцем) у порядку, визначеному чинним законодавством України на момент припинення цього договору та цим договором. Підприємство вважається поверненим Орендодавцю (юридичній особі, вказаній Орендодавцем) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

В пункті 2.6 Договору оренди від 19.07.2004 вказано, що Орендар є правонаступником прав та обов`язків цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», розташованого за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору оренди від 19.07.2004 передбачено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно Підприємства залишаються у розпорядженні Орендаря і використовуються на відновлення основних фондів. Поліпшення орендованого майна Підприємства та придбання нового майна, здійсненні за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави.

У пункті 10.1 Договору оренди від 19.07.2004 визначено, що його укладено строком на п`ять років, що діє з моменту підписання договору.

Згідно із пунктом 10.11 Договору оренди від 19.07.2004 його чинність припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; невиконання вимог страхування (п.п. 5.5, 5.6); приватизації орендованого майна Орендарем (у встановленому законом порядку); загибелі орендованого майна Підприємства; у разі ліквідації юридичної особи, яка є Орендарем; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пунктів 12.1, 12.2 Договору оренди від 19.07.2004 додатки до цього договору є його невід`ємною і складовою частиною. До цього договору додаються: розрахунок орендної плати; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу; акт приймання-передачі орендованого майна; договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів; кредитний договір грошових коштів.

Як вбачається з Акта оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженого начальником Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області 07.07.2004, вартість майна, що передається в оренду (орендовані основні засоби з вартістю за вирахуванням зносу) становить 625,6 тис. грн. Вартість майна, що надається орендареві на умовах кредиту складає 96,2 тис. грн. Вартість майна, що викуповується орендарем (виробничі запаси) становить 23,2 тис. грн. А залишкова вартість житлового фонду, що передається на утримання або схов орендарю складає 1 592,5 тис. грн. /т. І а.с. 81-83/.

В Акті прийому-передачі від 19.07.2004 до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» зазначено вартість майна, що передається в оренду Позивачу у розмірі 625,6 тис. грн.

Це орендоване майно складається з об`єктів основних засобів: 5-ти поверхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; мереж водопроводу, опалення, електропостачання, телефонізації та обладнання; одноповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; Дитячого оздоровчого табору «Казковий» - будівель, споруд та передаточних пристроїв, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 33.

Окрім того, в Акті прийому-передачі від 19.07.2004 зазначені основні засоби житлового фонду, які передаються орендарю на утримання для забезпечення їх експлуатації і керування, залишкова вартість яких становить 1 592 493,84 грн. /т. І а.с. 86-89/.

19.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 3187 (далі Договір купівлі-продажу від 19.07.2004). /т. І а.с. 91-94/.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 Договору купівлі-продажу від 19.07.2004 Продавець (РВ ФДМУ) продає, а Покупець (Позивач) купує оборотні матеріальні засоби цілісного майнового комплексу (Об`єкт), які входять до складу цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» (код 21028008), що передається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Мрія-2», код 32895136, юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21. Вартість та склад зазначених оборотних матеріальних засобів визначається відповідно до Методики оцінки об`єктів оренди від 02.01.2003 № 3 та Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», затвердженого наказом регіонального відділення від 07.07.2004 № 526, і становить 23 280,06 гривень без урахування ПДВ, ПДВ 20 % від вартості об`єкту 4 656,01 грн., вартість об`єкту з урахуванням ПДВ 27 936,07 грн.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору купівлі-продажу від 19.07.2004 право власності на Об`єкт переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Зазначений у цьому договорі Об`єкт продано з урахуванням ПДВ за 27 936,07 грн.

У пункті 6.2 Договору купівлі-продажу від 19.07.2004 вказано, що він підписується одночасно з договором оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» (код 21028008), та є його невід`ємною та складовою частиною. Без договору оренди ЦМК ДПП «Нефон» та Кредитного договору цей Договір не має юридичної сили.

В Акті від 09.08.2005 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів цілісного майнового комплексу, які входять до складу цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004 № 3187, затвердженому першим заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 10.08.2005, зафіксовано виконання у повному обсязі Договору купівлі-продажу від 19.07.2004, та вказано, що цей акт є підставою для зняття цього договору з контролю. /т. І а.с. 103-104/.

19.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Кредитний договір грошових коштів (далі Кредитний договір від 19.07.2004). /т. І а.с. 95-97/.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору від 19.07.2004 Регіональне відділення на підставі статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції постанови КМУ від 02.01.2003 № 3, надає Кредитоодержувачу майно, що передається на умовах кредиту.

У пункті 1.2 Кредитного договору від 19.07.2004 вказано, що вартість майна, що передається орендареві на умовах кредиту (Кредит) в сумі 96 200,00 гривень згідно пункту 25 Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», який затверджено наказом регіонального відділення 07.07.2004 № 526, передається у користування на умовах Кредитного договору грошових коштів (Кредитний договір), який укладається одночасно з підписанням Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон».

Згідно із пунктами 1.3, 1.4 Кредитного договору від 19.07.2004 мета Кредиту здійснення фінансово-господарської діяльності Кредитоодержувача відповідно до умов, визначених цим договором та Договором оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004. Кредит надається терміном на п`ять років з 19.07.2004 по 19.07.2009.

Пунктами 2.2, 2.3 Кредитного договору від 19.07.2004 передбачено, що за користування Кредитом, Кредитоодержувач сплачує до Державного бюджету України відсотки на суму Кредиту на рівні облікової ставки рефінансування Національного банку України щомісячно до 12 числа місяця, наступного за звітним. Стягнення заборгованості зі сплати відсотків за користування Кредитом вирішується у судовому порядку. Наданий Кредит погашається Кредитоодержувачем щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним рівними частками з 15.08.2004 до закінчення строку дії Кредитного договору згідно Графіку погашення Кредиту наведеного у Додатку № 1 до цього договору.

У пункті 8.10 Кредитного договору від 19.07.2004 вказано, що він підписується одночасно з Договором купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів та Договором оренди державного майна оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» і є невід`ємною та складовою частиною останнього.

Як вбачається з Розрахунку нарахування та сплати кредиту та відсотків за його користування, згідно кредитного договору від 19.07.2007р., укладеного із ТОВ «Мрія-2», складеного начальником відділу обліку та контролю виконання умов договорів оренди РВ ФДМУ Кучеренко Т.О. і головним бухгалтером Позивача, станом на 15.07.2009 залишок кредиту становить 0,2 грн. (недоплата), та одночасно наявна переплата Кредитоодержувача за сплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 79,03 грн. /т. І а.с. 104-105/.

02.06.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», яким пункт 3.1 Договору оренди від 19.07.2004 викладено в наступній редакції: « 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 27.12.2006р. №1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку січень 2007р.: 4195,67 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством».

Також, Договором про внесення змін від 02.06.2008 викладено у новій редакції пункт 10.1 Договору оренди від 19.07.2004, а саме: « 10.1. Цей договір діє терміном до 19.07.2018р. включно». Тобто сторони досягли домовленості про продовження терміну дії Договору оренди від 19.07.2004 на десять років.

Окрім того, Договором про внесення змін від 02.06.2008 викладені у новій редакції пункт 10.7 і дефіс перший пункту 12.2 Договору оренди від 19.07.2004, а саме: « 10.7. Невід`ємні поліпшення, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів за згодою Орендодавця, які неможливо відокремити від майна Підприємства без заподіяння йому шкоди, підлягають компенсації тільки у разі приватизації орендованого майна»; «-розрахунок орендної плати від 02.06.08р., а розрахунок орендної плати від 19.07.2004р. вважати таким, що втратив чинність».

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.07.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 916/766/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях до ТОВ «Мрія-2» про стягнення орендної плати та пені і повернення майна, встановлені наступні обставини.

08.02.2010 укладено Договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2014р., яким п.1.1 договору викладено в наступній редакції: 1.1.Орендар передає, а Орендодавець приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, затверджених наказом регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 29.12.2009р. № 1248, складає: основні засоби, усього 1872,8 тис. грн.; знос основних засобів 957,4 тис. грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу 915,4 тис. грн.; вартість майна, що передається в оренду 625,6 тис.грн. Мета використання об`єкту оренди здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря.; п.1.4 договору викладено в наступній редакції: 1.4. Основні засоби житлового фонду у сумі 289 784,94 грн. передаються Орендарю у відповідності до ст.ст. 942,944 ЦК України на зберігання за договором для забезпечення їх експлуатації і керування згідно вимог чинного законодавства.; п.1.6 договору викладено в наступній редакції: 1.6. Вартість майна, що вказана у п.п. 1.1,1.4 договору оренди, визначена згідно змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 29.12.2009р. № 1248.

Окрім того, рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2015 у справі № 916/1579/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015, внесено зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 21028008) від 19.07.2004р. № 728 зі змінами та доповненнями, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «МРІЯ-2»:

- викладено пункт 3.1. розділу 3 Договору, в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ па суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.»

- викладено пункт 3.2. розділу 3 Договору, в наступній редакції: «Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно».

- розділ 10 Договору, доповнено пунктом 10.13. «Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід`ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2004р.».

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2020 у справі № 916/2752/19 за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до ТОВ «Мрія-2», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» до державного бюджету заборгованість у розмірі 265 998,05 грн. з орендної плати, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з товариства 29 475,59 грн., розірвано Договір оренди нерухомого майна від 19.07.2004р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» та зобов`язано це товариство повернути регіональному відділенню цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2020 у справі № 916/2752/19 в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна від 19.07.2004 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» повернути цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон» скасовано, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в частині розподілу судових витрат змінено, в решті рішення залишено без змін.

РВ ФДМУ надіслано на адресу ТОВ «Мрія-2» Повідомлення від 16.04.2021 № 11-07-01763 про відмову від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.07.2004р. В якому, з підстав того, що ТОВ «Мрія-2» не сплачує орендну плату за договором протягом трьох місяців і більше, РВ ФДМУ, користуючись своїм правом, передбаченим статтею 782 Цивільного кодексу України, відмовилось від Договору оренди від 19.07.2004. У зв`язку з чим, регіональне відділення вимагало: 1) Повернути Орендодавцю майно цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства «Нефон», зазначене в пункті 1.1 Договору оренди, що належить до державної власності від 19.07.2004; 2) Підписати в трьох примірниках Акт прийому-передачі (повернення) майна до Договору оренди цілісного майнового комплексу побутового підприємства «Нефон», що належить до державної власності від 19.07.2004. /т. І а.с. 143-145/.

У рішенні Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21, яким відмовлено в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ТОВ «Мрія-2» повернути РВ ФДМУ цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон», а також у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021, яким вказане рішення залишено без змін, суди, надаючи оцінку Повідомленню від 16.04.2021 № 11-07-01763, дійшли висновків про відсутність у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях підстав для відмови від Договору оренди від 19.07.2004 на підставі пункту 10.11 цього договору і статті 782 Цивільного кодексу України, а також про те, що вказаний договір не є припиненим.

РВ ФДМУ надіслано на адресу ТОВ «Мрія-2» лист від 31.08.2021 № 11-06-03962 у якому повідомило про нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення орендованого майна на підставі частин першої, другої статті 785 Цивільного кодексу України та пункту 5.8 Договору оренди від 19.07.2004 починаючи з дати повідомлення про повернення державного майна при розірванні договору оренди 20.04.2021.

Також, із посиланням на пункт 5-1 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158, у вказаному листі РВ ФДМУ запропонувало Позивачу до 10.09.2021 надати до регіонального відділення кандидатури директора, головного бухгалтера та інших (за потребою) для включення до складу інвентаризаційної комісії для здійснення інвентаризації майна, що підлягає поверненню з оренди. /т. І а.с. 146/.

Судом встановлено, що Єдиний майновий комплекс колишнього державного підприємства «Нефон» включено до Додатку 2 до наказу Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» від 27.03.2018 № 447.

На виконання наказу Фонду державного майна України «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» (із змінами)» від 10.08.2020 № 1320, на підставі Законів України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 № 4107-VI, «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V, «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях видано наказ «Про викладення в новій редакції наказу РВ ФДМУ по Одеській області від 25.04.2018 № 471 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон»» від 14.08.2020 № 717. /т. І а.с. 140-141/.

11.11.2021 Фондом державного майна України, із посиланням, як на підставу, на Господарський кодекс України, Закони України «Про Фонд державного майна України», «Про управління об`єктами державної власності», «Про оренду державного та комунального майна» і Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847, видано наказ «Про визначення балансоутримувача єдиного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 11.11.2021 № 2024, яким визначено ДП «Управління справами Фонду державного майна України» (ЕДРПОУ 39950170) балансоутримувачем та закріплено за ним на праві господарського відання єдиний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон». /т. І а.с. 142/.

02.12.2021 комісією, створеною рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2», оформленим протоколом від 05.10.2021 № 32, складено Акт визначення розміру частки у праві спільної часткової власності ТОВ «Мрія-2» у ЦМК ДПП «НЕФОН». У цьому акті зазначено, що розрахунок розміру частки ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) у цілісному майновому комплексі державного побутового підприємства «НЕФОН», правонаступником якого є ТОВ «Мрія-2» документально підтверджується у розмірі 13,88 %. /т. І а.с. 137-138/.

Також, для підтвердження вказаного розрахунку Позивач звернувся до судових експертів. Судовими експертами Коріньком М.Д. та Мухіним О.О. складено Висновок експертів за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань поставлених на вирішення та зазначених у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» від 27.11.2021 № 229-10.2021-1005. У ньому експерти зробили наступний висновок: Розрахунок розміру частки ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) у цілісному майновому комплексі державного побутового підприємства «НЕФОН», правонаступником якого є ТОВ «МРІЯ - 2» документально підтверджується у розмірі 13,88 %. /т. ІІІ а.с. 104-143/.

ТОВ «Мрія-2» надіслано на адресу Фонду державного майна України і РВ ФДМУ лист від 01.12.2021 № 73, в якому повідомлено про проведення виконавчим органом товариства розрахунку його частки у цілісному (єдиному) майновому комплексі з урахуванням вартості всіх активів ЦМК, в тому числі будівель, споруд, оборотних матеріальних засобів та грошових коштів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які перебувають у власності всіх співвласників. Вказано, що розмір частки ТОВ «Мрія-2» у праві часткової спільної власності в ЦМК ДПП «НЕФОН» становить 13,38 %. До цього листа додано Розрахунок розміру частки ТОВ «Мрія-2» у праві часткової спільної власності в ЦМК ДПП «НЕФОН» від 02.12.2021. /т. І а.с. 148-152/.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.

Щодо позовної вимоги про визнання за ТОВ «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % в спільній частковій власності на ЦМК ДПП «Нефон», слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 316, частини першої статті 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із частинами першою, другою статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом (частина третя статті 355 Цивільного кодексу України).

Статтею 356 Цивільного кодексу України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до частин першої, другої статті 357 Цивільного кодексу України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Частинами першою, другою статті 358 Цивільного кодексу України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені у пунктах 76, 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, згідно із якими, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Станом на момент укладення Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «НЕФОН» від 19.07.2004, Договору купівлі-продажу оборотних засобів від 19.07.2004, Кредитного договору грошових коштів від 19.07.2004, спірні правовідносини були врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України і Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до абзаців першого, другого частини першої статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами першою, другою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною третьою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 145 Господарського кодексу України майновий стан суб`єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов`язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом здачі єдиного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду. Законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб`єкта господарювання.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього (частина третя статті 66 Господарського кодексу України).

Пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, до об`єктів оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) віднесено об`єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об`єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб`єкти господарської діяльності;

Частинами першою, другою статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII передбачено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII встановлено, що амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Амортизаційні відрахування на орендовані приміщення, частини будівель і споруд та інше окреме індивідуально визначене майно нараховує та залишає у своєму розпорядженні підприємство, господарське товариство, створене в процесі приватизації (корпоратизації), на балансі якого знаходиться це майно.

Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів. Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із пунктами 5, 6 Методики оцінки об`єктів оцінки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3, яка діяла станом на 19.07.2004, оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу здійснюється у такій послідовності: проведення інвентаризації всього майна підприємства з переоцінкою вартості необоротних активів у разі, якщо це не було зроблено раніше (1 розділ балансу); складання передавального балансу; складання акта оцінки цілісного майнового комплексу. Під час оцінки визначаються склад і вартість майна, що: передається в оренду; передається на утримання або у схов орендарю; надається орендареві на умовах кредиту; викуповується орендарем.

Пунктом 11 Методики оцінки об`єктів оцінки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 встановлено, що вартість цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, що передається в оренду, визначається шляхом сумування всіх активів, які входять до цього комплексу, крім оборотних.

Відповідно до пункту 13 Методики оцінки об`єктів оцінки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, вартість майна, що надається орендареві на умовах кредиту відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», визначається шляхом підсумовування балансової вартості цінних паперів і залишку коштів у касі, на розрахункових рахунках у банках, дебіторської заборгованості за вирахуванням кредиторської заборгованості.

Якщо кредиторська заборгованість перевищує суму залишку коштів у касі та на розрахункових рахунках у банках, суму дебіторської заборгованості, в кредит надаються лише цінні папери за балансовою вартістю, а у разі їх відсутності сума залишку коштів у касі та на розрахункових рахунках у банках передається орендареві для погашення кредиторської заборгованості підприємства без укладення договору кредиту на підставі внесення відповідної умови до договору оренди.

Згідно із пунктом 14 Методики оцінки об`єктів оцінки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, вартість оборотних матеріальних засобів, що викуповуються орендарем, визначається за даними бухгалтерського обліку з обов`язковою дооцінкою товарно-матеріальних цінностей відповідно до вимог законодавства.

З вартості оборотних матеріальних засобів, що викуповуються орендарем, вираховується кредиторська заборгованість, яка виникла у зв`язку з придбанням підприємством оборотних матеріальних засобів, у тому числі робіт і послуг, які включені у собівартість готової продукції, та залишків незавершеного виробництва, і не врахована під час визначення суми кредиту, що надається орендареві.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції, яка діяла станом на 19.07.2004, викуп орендарем оборотних матеріальних засобів провадиться згідно з договором купівлі-продажу, який укладається одночасно з договором оренди. Вартість оборотних матеріальних засобів визначається згідно з пунктом Методики оцінки вартості об`єктів оренди. При цьому продукція незавершеного виробництва викуповується орендарем за внутрішніми цінами виробництва.

Згідно із пунктами 1, 5, 7, 8, 9 Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції, яка діяла станом на 19.07.2004, надання орендареві в кредит коштів і цінних паперів здійснюється на підставі кредитного договору, який укладається одночасно з договором оренди. Кошти та цінні папери передаються орендареві разом з об`єктом оренди. За користування кредитом орендар сплачує відсотки на суму кредиту на рівні ставки рефінансування Національного банку. Строки сплати нарахованих за відповідний період відсотків визначаються за погодженням сторін, але не рідше ніж один раз на квартал. Відсоткові платежі зараховуються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів (залежно від суб`єкта права власності на орендоване майно).

Як вже зазначалось, Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області було затверджено Акт оцінки цілісного майнового комплексу від 07.07.2004, відповідно до якого вартість майна, що передається в оренду (орендовані основні засоби з вартістю за вирахуванням зносу) становить 625,6 тис. грн. Вартість майна, що надається орендареві на умовах кредиту складає 96,2 тис. грн. Вартість майна, що викуповується орендарем (виробничі запаси) становить 23,2 тис. грн. А залишкова вартість житлового фонду, що передається на утримання або схов орендарю складає 1 592,5 тис. грн.

Тобто, у вказаному Акті оцінки цілісного майнового комплексу від 07.07.2004 вартість ЦМК, що передається в оренду, відокремлена від вартості майна (оборотних активів), що надається орендареві на умовах кредиту та викуповується ним (виробничі запаси) як це передбачено частиною першою статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, пунктами 5, 6, 11, 13, 14 Методики оцінки об`єктів оцінки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3.

Також, відповідно до норм частини першої статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів, Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладені Договір оренди від 19.07.2004, яким передано в оренду ЦМК вартістю 625,6 тис. грн., Кредитний договір від 19.07.2004, яким Позивачу надано на умовах кредиту суму 96 200,00 грн., визначену в пункті 25 Акту оцінки цілісного майнового комплексу, Договір купівлі-продажу від 19.07.2004, яким продано товариству оборотні матеріальні засоби вартістю 27 936,07 грн. з ПДВ.

Отже, оборотні активи (грошові кошти та виробничі запаси), визначені Актом оцінки цілісного майнового комплексу від 07.07.2004, фактично були виведені зі складу цілісного майнового комплексу під час його передачі в оренду, і продані та надані Позивачу в кредит за окремими правочинами.

При цьому, слід зазначити, що Кредитний договір від 19.07.2004 і Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 19.07.2004 мають свої окремі предмети, які не пов`язані з набуттям права власності на цілісний майновий комплекс, що передається у володіння та користування за Договором оренди від 19.07.2004.

Тобто, Кредитний договір від 19.07.2004 і Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від 19.07.2004 не є підставами виникнення права спільної часткової власності на цілісний майновий комплекс відповідно до частини першої статті 328, частини третьої статті 355 Цивільного кодексу України.

А відтак, за відсутності підстав встановлених законом або договором, який би містив домовленість сторін про виникнення (перехід) права власності на орендоване майно, Позивач не набув статусу співвласника переданого в оренду ЦМК.

При цьому, суд не приймає до уваги Висновок експертів за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань поставлених на вирішення та зазначених у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» від 27.11.2021 № 229-10.2021-1005, складений судовими експертами Коріньком М.Д. та Мухіним О.О. Адже висновки цього експертного дослідження є лише результатом математичних розрахунків, які не можуть бути правовою підставою для виникнення права спільної часткової власності на цілісний майновий комплекс.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Не підлягають задоволенню викладена у Відзиві від 10.02.2022 (вхід. № 3923/22) заява про застосування позовної давності і Заява про застосування строку позовної давності від 31.05.2022 (вхід. від 01.06.2022 № 9388/22) щодо вимоги про визнання права власності на частку у спільній частковій власності цілісного майнового комплексу, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 256, статті 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на відмову в позові в частині вимоги про визнання за ТОВ «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» з підстав її необґрунтованості, позовна даність у даному випадку не підлягає застосуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській і Миколаївській областях з видання наказу від 14.08.2020 № 717, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось, законність наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» (код ЄДРПОУ 21028008)» від 25.04.2018 № 471, до якого були внесені зміни наказом від 14.08.2020 № 717, була предметом судового розгляду у справі № 910/14217/20.

У цій справі, № 916/3899/21, ТОВ «Мрія-2» обґрунтовує свою вимогу про визнання незаконними дії РВ ФДМУ з видання наказу «Про викладення в новій редакції Наказу РВ ФДМУ від 25.04.2018 № 471 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон» від 14.08.2020 № 717, порушення його прав як співвласника ЦМК.

Однак, з огляду на встановлення судом відсутності у ТОВ «Мрія-2» права власності на частку в спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», відсутнє й порушення цього права у зв`язку із діями РВ ФДМУ з видання наказу від 14.08.2020 № 717.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській і Миколаївській областях, щодо прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності у формі «єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» затвердженого Наказом № 717 від 14.08.2020 року Про викладення в новій редакції Наказу РВ ФДМУ від 25.04.2018 р. № 471 Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Щодо позовної вимоги про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс ДП «Управління справами Фонду державного майна України» майно цілісного майнового комплексу, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось, Фондом державного майна України, із посиланням, як на підставу, на Господарський кодекс України, Закони України «Про Фонд державного майна України», «Про управління об`єктами державної власності», «Про оренду державного та комунального майна» і Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847, видано наказ «Про визначення балансоутримувача єдиного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 11.11.2021 № 2024, яким визначено ДП «Управління справами Фонду державного майна України» (ЕДРПОУ 39950170) балансоутримувачем та закріплено за ним на праві господарського відання єдиний майновий комплекс державного побутового підприємства «Нефон».

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847, він поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду.

Законом не передбачений такий спосіб захисту, як заборона Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс ДП «Управління справами Фонду державного майна України» майно цілісного майнового комплексу. А відтак, застосування такого непередбаченого законом способу захисту в даному випадку залежить від дотримання критерію його ефективності.

Суд при розгляді цієї справи, № 916/3899/21, відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Також, частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, нормами пункту 10 частини другої статті 16, частини першої статті 21 Цивільного кодексу України встановлено такий спосіб захисту як визнання незаконним та скасування акту (рішення) органу державної влади, який є ефективним у випадку можливого порушення прав орендаря прийняттям наказу на підставі Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847.

А відтак, за наявності іншого ефективного у спірних правовідносинах способу захисту встановленого законом, у суду відсутні підстави для застосування способу захисту обраного Позивачем.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170) майна цілісного майнового комплексу (Єдиного майнового комплексу) державного побутового підприємства «Нефон» м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

Щодо позовної вимоги про визнання чинним Договору оренди від 19.07.2004, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пункті 6.12 постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, згідно із якими, відповідно до норм статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав. За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Велика Палата Верховного Суду погоджується з такими висновками і вважає, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Як вже зазначалось, 02.06.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» укладено Договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», яким, зокрема, викладено у новій редакції пункт 10.1 Договору оренди від 19.07.2004, а саме: « 10.1. Цей договір діє терміном до 19.07.2018р. включно». Тобто сторони досягли домовленості про продовження терміну дії Договору оренди від 19.07.2004 на десять років.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, який діяв станом 19.07.2018 дату закінчення терміну дії Договору оренди від 19.07.2004, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Обставини відсутності заяв жодної із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору оренди від 19.07.2004 встановлені у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021.

Однак, як встановлено судом, РВ ФДМУ надіслано на адресу ТОВ «Мрія-2» лист від 31.08.2021 № 11-06-03962 у якому повідомило про нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення орендованого майна на підставі частин першої, другої статті 785 Цивільного кодексу України та пункту 5.8 Договору оренди від 19.07.2004 починаючи з дати повідомлення про повернення державного майна при розірванні договору оренди 20.04.2021.

Тобто, РВ ФДМУ вчиняються дії направлені на повернення майна з оренди Позивача, що свідчить про невизнання Відповідачем чинності Договору оренди від 19.07.2004 та наявність для ТОВ «Мрія-2» правової невизначеності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання чинним Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19 липня 2028 року включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19 липня 2018 року.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, оскільки згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача, витрати на експертизу у розмірі 50 000,00 грн., проведену для обґрунтування вимоги про визнання права власності на частку в спільній частковій власності, у задоволенні якої було відмовлено судом, покладаються повністю на Позивача.

Керуючись частиною першою статті 15, частиною першою, пунктами 1, 10 частини другої статті 16, частиною першою статті 21, частинами першою, другою, четвертою статті 191, частиною першою статті 256, статтею 257, частиною першою статті 261, частиною першою статті 316, частиною першою статті 317, статтею 326, частиною першою статті 328, частинами першою, другою, третьою статті 355, статтею 356, частинами першою, другою статті 357, частинами першою, другою статті 358, статтею 392 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, частиною третьою статті 66, частинами першою, четвертою, п`ятою статті 145, частинами першою, другою, третьою статті 283 Господарського кодексу України, частиною першою статті 2, частиною першою статті 4, частиною другою статті 17, частинами першою, другою, третьою статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, пунктами 5, 6, 11, 13, 14 Методики оцінки об`єктів оцінки, пунктами 1, 2 Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів, пунктами 1, 5, 7, 8, 9 Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, статтями 13, 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати чинним Договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Мрія-2» (код ЄДРПОУ 32895136) 19.07.2004 на такий самий строк (на 10 років, до 19.07.2028 включно) та на інших умовах, які були чинні станом на 19.07.2018.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» права власності на частку у розмірі 13,88 % спільній частковій власності цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

4. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти дії з передачі на баланс Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170) майно цілісного майнового комплексу (Єдиного майнового комплексу) державного побутового підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

5. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині вимоги про визнання незаконними дій відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, щодо прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності у формі «єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Нефон» затвердженого Наказом № 717 від 14.08.2020р. «Про викладення в новій редакції Наказу РВ ФДМУ від 25.04.2018р. № 471 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності ЄМК колишнього державного підприємства «Нефон», м. Одеса, вул. Терешкової, 21.

6. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2 (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 32895136) витрати на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді складено 10 лютого 2023 р.

Суддя Ю.А. Шаратов


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	19.01.2023
Оприлюднено	13.02.2023
Номер документу	108902547
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо визнання права власності

Богатир К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.01.2023 по справі 916/3899/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/3899/21

Рішення
від 19.01.2023 по справі 916/3899/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ