Ухвала

від 15.02.2023 по справі 927/273/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 927/273/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт" (далі - ТОВ "СБК - Комфорт")

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022

за позовом ТОВ "СБК - Комфорт"

до Приватного підприємства "Сіверпродукт" (далі - ПП "Сіверпродукт")

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "СБК - Комфорт" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ПП "Сіверпродукт" про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.

В обґрунтування позову ТОВ "СБК - Комфорт" зазначило, що ТОВ "СБК - Комфорт" та ПП "Сіверпродукт" уклали договір суборенди нежитлового приміщення № 19 від 01.06.2020. За умовами зазначеного договору ТОВ "СБК - Комфорт" прийняло в суборенду частину об`єкта незавершеного будівництва, нежитлову будівлю, однак ПП "Сіверпродукт" незаконно обмежило доступ до орендованого приміщення.

Господарський суд Чернігівської області рішенням від 08.07.2022 відмовив у задоволенні позову та стягнув з ТОВ "СБК - Комфорт" 24 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про неналежний спосіб захисту, оскільки наявність між сторонами договірних правовідносин виключає можливість застосування обраного ТОВ "СБК - Комфорт" способу захисту. Стягуючи судові витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, визначив, що розмір витрат ПП "Сіверпродукт" на професійну правничу допомогу адвоката становить 24 500,00 грн.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.11.2022 залишив зазначене судове рішення без змін.

30.01.2023 ТОВ "СБК - Комфорт" за допомогою засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 (повний текст складений та підписаний 24.11.2022), в якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2023.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1 - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав, на яких подається касаційна скарга, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для подання касаційної скарги.

Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій в ухваленні оскаржуваних судових рішень, та чітко визначати конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, із вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані судом.

Скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1- 4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це насамперед формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування усіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із вказівкою на обставини, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи при цьому судам попередніх інстанцій результату вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності" - одного із фундаментальних аспектів верховенства права, та гарантією розумної передбачуваності судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги згідно з нормами законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

У касаційній скарзі ТОВ "СБК - Комфорт" зазначає, що суд порушив приписи статті 182 ГПК України. На думку ТОВ "СБК - Комфорт", суд на стадії підготовчого засідання зобов`язаний був уточнити позовні вимоги відповідно до пункту 3 частини другої статті 182 ГПК України та роз`яснити ТОВ "СБК - Комфорт" про неможливість розгляду в одному провадженні віндикаційного та негаторного позовів відповідно до пункту 5 частини другої статті 182 ГПК України. При цьому суд не забезпечив процесуального права ТОВ "СБК - Комфорт" уточнити позовні вимоги відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України.

Крім того, ТОВ "СБК - Комфорт" вважає, що суд зобов`язаний був відповідно до приписів статті 174 ГПК України залишити позовну заяву без руху для доплати судового збору (якщо суд вважає, що предметом позову є дві вимоги) та застосувати частину шосту статті 173 ГПК України. В іншому разі - суд мав повернути позовну заяву на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України. Заразом таке порушення процесуальних норм права призвело до порушення права ТОВ "СБК - Комфорт" на справедливий суд, що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наявність оскаржуваних судових рішень позбавляє ТОВ "СБК - Комфорт" конституційного права на звернення до суду за захистом порушених прав.

Водночас колегія суддів зазначає, що ТОВ "СБК - Комфорт", покликаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не обґрунтовує зазначене у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для подання касаційної скарги.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

За таких обставин, враховуючи, що ТОВ "СБК - Комфорт" у поданій касаційній скарзі не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України, така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2 481,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі складає 4 962,00 грн (1 х 2 481,00 грн х 200 % ).

Однак до касаційної скарги ТОВ "СБК - Комфорт" не додало доказів сплати судового збору, що підтверджується актом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 29.1-08/ 48 від 01.02.2023.

Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга також не відповідає вимогам пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у касаційній скарзі ТОВ "СБК - Комфорт" не зазначило ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги ТОВ "СБК - Комфорт" необхідно надати касаційну скаргу в новій редакції (з урахуванням вимог частини другої статті 287 та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України), у якій заначити та належним чином обґрунтувати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Крім того, ТОВ "СБК - Комфорт" необхідно надати до Верховного Суду докази сплати судового збору в сумі 4 962,00 грн за подання цієї касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печер. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу.

З огляду на те що касаційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення її недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд буде розглядати після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі № 927/273/22 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт" строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви докази такого направлення, а також докази отримання цієї ухвали суду.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт", що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 927/273/22 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач