Ухвала

від 12.04.2023 по справі 927/273/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 927/273/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт"

до Приватного підприємства "Сіверпродукт"

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт" (далі - ТОВ "СБК - Комфорт") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства "Сіверпродукт" (далі - ПП "Сіверпродукт") про усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом зобов`язання відповідача надати доступ до орендованого майна.

1.2. На обґрунтування позову ТОВ "СБК - Комфорт" зазначило, що ТОВ "СБК - Комфорт" та ПП "Сіверпродукт" уклали договір суборенди нежитлового приміщення від 01.06.2020 № 19. За умовами цього договору ТОВ "СБК - Комфорт" прийняло в суборенду частину об`єкта незавершеного будівництва, нежитлову будівлю, однак ПП "Сіверпродукт" незаконно обмежило доступ до орендованого приміщення.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Господарський суд Чернігівської області рішенням від 08.07.2022 відмовив у задоволенні позову та стягнув з ТОВ "СБК - Комфорт" 24 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

2.2. Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд зазначив про те, що враховуючи умови укладеного між сторонами договору, за відсутності заяви орендодавця (відповідача) про припинення договору суборенди за 15 календарних днів до закінчення терміну його дії, а також належних доказів про її надсилання суборендарю (позивачу), укладений між сторонами договір суборенди не припинився та був продовженим на кожен наступний рік, тобто до 31.12.2022.

2.3. Разом із тим позивач звернувся до суду з позовною вимогою, яка одночасно містить ознаки двох позовів: негаторного (усунути перешкоди у користуванні орендованим майном) та зобов`язально-правового (зобов`язати відповідача надати доступ до орендованого майна). Однак одночасне пред`явлення негаторного та зобов`язально-правового позовів є неможливим, оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, умовою для застосування якого є відсутність між сторонами договірних відносин, тоді як зобов`язально-правовий позов у даному випадку базується на наявності між сторонами договірних відносин. Оскільки позивач у своїй позовній заяві посилається саме на статтю 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та у прохальній частині просить насамперед усунути перешкоди у користуванні орендованим майном, тобто визначив вимогу, що є предметом негаторного позову, суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, оскільки наявність між сторонами договірних правовідносин виключає можливість застосування обраного ТОВ "СБК - Комфорт" способу захисту.

2.4. Стягуючи судові витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, визначив, що розмір витрат ПП "Сіверпродукт" на професійну правничу допомогу адвоката становить 24 500,00 грн.

2.5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.11.2022 залишив зазначене судове рішення без змін.

2.6. Вказав, що з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати положення частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку порушення цих правил. Однак вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яку він застосовує (або не застосовує) за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про взаємовиключність негаторного та зобов`язально-правового позовів та не застосував положення вимог частини шостої статті 173, пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

3.1. 30.01.2023 ТОВ "СБК-Комфорт" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 (повний текст складений та підписаний 24.11.2022), в якій просить їх скасувати та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

3.2. Підставою касаційного оскарження, за доводами ТОВ "СБК-Комфорт", є порушення судом приписів статті 182 ГПК України щодо забезпечення процесуального права ТОВ "СБК-Комфорт" уточнити позовні вимоги відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України. Крім того, суд зобов`язаний був відповідно до приписів статті 174 ГПК України залишити позовну заяву без руху для доплати судового збору (якщо суд вважає, що предметом позову є дві вимоги) та застосувати частину шосту статті 173 ГПК України. В іншому разі - суд мав повернути позовну заяву на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України. Таке порушення норм процесуального права призвело до порушення права ТОВ "СБК-Комфорт" на справедливий суд, що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наявність оскаржуваних судових рішень позбавляє ТОВ "СБК-Комфорт" конституційного права на звернення до суду за захистом порушених прав.

3.3. Наведене, на його думку, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.02.2022 у справі № 911/2587/21, від 02.12.2020 у справі № 905/105/20, від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20 щодо дотримання правил об`єднання та роз`єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 ГПК України, отже касаційна скарга подана відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

4. Позиція інших учасників справи

4.1. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

4.2. Від скаржника надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

5. Мотивувальна частина

5.1. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.2. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.3. У касаційній скарзі скаржник обґрунтував наявність випадку для касаційного оскарження, передбаченого у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, і таке обґрунтування полягає у неврахуванні апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 911/2587/21 (щодо можливості об`єднання кількох вимог в позові), від 02.12.2020 у справі № 905/105/20, від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20 (щодо дотримання правил об`єднання позовних вимог), від 02.12.2020 у справі № 908/420/20 (щодо роз`єднання позовних вимог) щодо застосування положень статей 173, 174 ГПК України.

5.4. У постановах, наведених скаржником для порівняння, Верховний Суд, враховуючи обставини конкретної справи, зміст заявлених позовних вимог та їх пов`язаність, аналізував правильність застосування судами правил об`єднання і роз`єднання позовів, визначених статтею 173 ГПК України.

5.5. Колегія суддів зазначає, що статтею 173 ГПК України унормовано випадки, за яких в одному позові, в межах однієї справи суд може розглянути не одну, а декілька вимог. Разом з тим кожна з таких вимог може бути і предметом самостійного, окремого судового провадження.

5.6. Разом з тим у справі, що розглядається, суди констатували, що позивач звернувся з позовом, який містить у собі одночасно ознаки двох: негаторного (усунути перешкоди у користуванні орендованим майном) та зобов`язально-правового (зобов`язати відповідача надати доступ до орендованого майна). Такі вимоги є взаємовиключними і задоволення однієї з них виключає задоволення іншої, а відтак і об`єднання таких вимог означає звернення з альтернативною вимогою.

5.7. Тобто, положення статті 173 ГПК України у такому разі застосуванню не підлягають.

5.8. Вказане свідчить про те, що правовідносини у справах, на які посилається скаржник, та у справі, що розглядається, не є подібними.

5.9. Отже, після відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції встановив, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду, та на який посилаються скаржники у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.10. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.11. За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт" підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі №927/273/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Г. Мачульський

Ю. Чумак