Постанова

від 07.02.2023 по справі 520/15087/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 р.Справа № 520/15087/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 (суддя Старосєльцева О.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 17.11.2021) по справі № 520/15087/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко"

до Державної екологічної інспекції у Харківській області

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» (далі по тексту позивач, ТОВ «Харків-Еко») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі по тексту відповідач, ДЕІ у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 10/08-10 від 19.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» незаконно після закінчення дводенного строку для її проведення, передбаченого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також вийшли за межі питань, що стали підставою для призначення позапланової перевірки. Вказує, що перевірка проведена на земельній ділянці, господарська діяльність на якій позивачем не здійснюється. У зв`язку з зазначеним, вважає, що акт перевірки з додатками не можна визнати допустимим доказом вчинених позивачем порушень, оскільки вказаний документ складений з порушенням вимог чинного законодавства. Також вказує на незгоду з викладеними відповідачем в приписі порушеннями.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 по справі № 520/15087/21 позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 19.02.2021 року №10/08-10.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37999518, адреса: вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків, 61166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" (код ЄДРПОУ 36626459, адреса: вул. Лодзька, буд. 7-А, м. Харків, 61099) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 по справі № 520/15087/21 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що у разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки, законодавством передбачена можливість недопуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки суб`єктом господарювання, стосовно якого перевірка призначена, однак, посадовими особами ТОВ «Харків-Еко» було допущено посадових осіб Інспекції до проведення перевірки, тобто підприємством не використано права недопуску останніх до проведення такої перевірки. Щодо пунктів 1, 2 припису від 19.02.2021 зазначив, що позивачем виконано такі у повному обсязі. Щодо пункту 3 Припису відповідача вказує, що в умовах Висновку державної екологічної експертизи від 24.01.2013 № 09 зазначено, що територія промислового майданчику по периметру огороджена бетонною огорожею. Разом з тим, під час проведення перевірки, обстеженням було встановлено, що бетонна огорожа по периметру промислового майданчика відсутня, а тому висновки інспекції, що Товариство здійснює господарську діяльність з недотриманням умови, викладеної в зазначеному Висновку, є правомірними. Також зазначив, що факт розміщення відпрацьованих покришок у несанкціонованому місці на частині земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062 підтверджено в повному обсязі та незалежно від кількості часу їх перебування на земельній ділянці, а також незалежно від наявності права користування земельною ділянкою, у позивача наявний обов`язок прибрати їх, про що зазначено в пункті 4 припису від 19.02.2021 №10/08-10. З огляду на викладене, вважає, що спірний припис є обґрунтованим та правомірним.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків - Еко» пройшло визначену законодавством процедуру державної реєстрації, унаслідок чого набуло правового статусу юридичної особи приватного права та значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 36626459.

Відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2016 № 294, на підставі пункту 6 статті 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», позивачу переоформлено на безстрокову та видано ліцензію з поводження з небезпечними відходами за операціями: збирання, перевезення, зберігання, утилізація за встановленим переліком. Визнано недійсною раніше видану ліцензію з поводження з небезпечними відходами від 22.08.2013 серії АЕ № 272288.

30.08.2018 Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації на підставі Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 29.08.2018 №4.2/13038, заявникові було видано дозвіл №6310138500-4278 від 30.08.2018 із необмеженим строком дії на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на твердопаливний котел «ИНКА-100», п`ять складів зберігання відходів за адресою: 61099, м. Харків, вул.Лодзька, 7А. Зі змісту такого вбачається, що цей дозвіл охоплює поводження з відходами: 1-4 класів небезпеки щодо збирання, перевезення, зберігання за переліком, зокрема, але не виключно, відходи, що містять сполуки ртуті, шестивалентного хрому, гальванічний шлам, розчини після травлення металів, відходи азбесту тощо; 3-4 класів небезпеки щодо збирання, перевезення, зберігання та утилізації за переліком, в тому числі, відпрацьовані нафтопродукти, не придатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні маслі та їх суміші), відходи, забруднені нафтопродуктами промаслене ганчір`я, тирса, пісок, ґрунт, відпрацьовані фільтри; відходи упаковок та контейнерів, забруднені (за винятком використаної тари з-під пестицидів та гербіцидів) тощо, за адресою: 61099, м. Харків, вул. Лодзька, 7А.

04.02.2021 ДЕІ у Харківській області видано наказ №130/12-02 про призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, підставою для призначення якого стало звернення гр. ОСОБА_1 від 16.01.2021 (вх. №Б-14 від 18.01.2021), за погодженням Державної екологічної інспекції України від 20.01.2021 №4.2/87ПГ. Строк проведення перевірки за вказаним наказом складав: 05, з 08 по 12, з 15 по 18 лютого 2021 року, тобто з 05.02.2021 по 18.02.2021.

З 05.02.2021 по 18.02.2021 Державною екологічною інспекцією у Харківській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, предметом якої були охоплені питання: охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.

За результатами проведеної перевірки ДЕІ у Харківській області складено акт від 18.02.2021 №130/12-02/08-04 (далі по тексту - Акт), у тексті якого викладені судження Інспекції про вчинення Товариством низки правопорушень актів природоохоронного законодавства, а саме:

1) ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пов`язане з перевищенням вмісту викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зафіксоване актом відбору проб від 12.02.2021 № 130;

2) ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», за рахунок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин, що розташовані за адресою: вул. Лодзька, буд.7-А., м. Харків, в період з 05.02.2018 по 29.08.2018 за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. 12.02.2021 керівнику ТОВ «Харків-Еко» вручено запит (вимогу) щодо надання інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) по кожному джерелу викиду (утворення), але інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) по кожному джерелу викиду (утворення) до Інспекції не надано;

3) ст. ст. 3, 9, 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», за рахунок здійснення Товариством господарської діяльності з недотриманням умови, викладеної у Висновку державної екологічної експертизи від 24.01.2013 № 09, тобто за відсутності бетонної огорожі по периметру території промислового майданчика;

4) ст. 35 Закону України «Про охорону земель», за рахунок розміщення відходів (відпрацьованих покришок за кодом відходів за класифікатором ДК 005-96 - 6000.2.9.03) у несанкціонованому місці на частині земельної ділянки площею 325 м2 об`ємом 357,5 м3 з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062, за адресою: вул. Лодзька, буд. 7-А, м. Харків, на якій заявником здійснюється господарська діяльність, що призвело до її засмічення.

19.02.2021 на підставі вказаного Акту перевірки від 18.02.2021 №130/12-02/08-04 ДЕІ у Харківській області видано припис №10/08-10 (далі по тексту - Припис), яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» покладено низку обов`язків, а саме:

1) вжити заходів по дотриманню встановлених нормативів гранично-допустимих викидів на джерелі № 1 (Котел марки «ИНКА-100» потужністю 100,0 кВт) по вул. Лодзька, буд. 7-А, м. Харків, Харківська обл., 61099, у строк до 19.04.2021;

2) надати до Інспекції інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) за період з 05.02.2018 по 29.08.2018 по кожному джерелу википів (утворення), а саме: джерело № 1 твердопаливний котел «ИНКА-100»; джерело № 2 склад зберігання відходів; джерело № 3 склад зберігання відходів; джерело № 4 склад зберігання відходів; джерело № 5 склад зберігання відходів; джерело № 6 склад зберігання відходів, у строк до 04.03.2021;

3) забезпечити дотримання умов висновку державної екологічної експертизи від 24.01.2013 № 09, а саме: встановити бетонну огорожу по периметру промислового майданчику у строк до 19.04.2021;

4) привести територію в придатний екологічний стан, а саме: ліквідувати розміщення відходів у несанкціонованому місці на земельній ділянці поряд із нежитловою будівлею складу зберігання відходів на відкритій поверхні ґрунту за адресою: вул. Лодзька, буд. 7-А, м. Харків, Харківська обл., 61099 у строк до 04.03.2021.

Не погодившись з вказаним Приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

В цій справі позивач оскаржує дії відповідача, які полягають у порушенні порядку проведення перевірки, зокрема, після закінчення дводенного строку для її проведення, передбаченого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також проведення такої за межами питань, що стали підставою для призначення позапланової перевірки.

Колегія суддів зауважує, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

З урахуванням наведеного незалежно від прийнятого рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді рішень, позивач не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства по суті встановлених порушень та застосованих санкцій.

Ця правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, яка ухвалена у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду. У цій постанові Судова палата відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа №804/1113/16), від 24.05.2019 (справа № 826/16221/15), від 03.10.2019 (справа № 820/850/16), від 16.10.2019 (справа № 820/11291/15), від 22.11.2019 (справа № 815/4392/15) тощо.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що основними завданнями Держекоінспекції є, зокрема: 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Згідно із підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування);

Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції затверджене наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230 (далі по тексту - Положення № 230, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Положення № 230 визначено, що Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Згідно із пунктом 2 Положення № 230, Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Мінекоенерго, дорученнями Міністра енергетики та захисту довкілля, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської державних адміністрацій, обласних та Київської міської рад, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Відповідно до пункту 2 розділу II Положення № 230, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: 1) про екологічну та радіаційну безпеку; 2) про охорону земель, надр; 3) про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; 4) про охорону атмосферного повітря; 5) про охорону, захист, використання та відтворення лісів; 6) про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу; 7) про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; 8) щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; 9) про охорону, утримання і використання зелених насаджень; 10) про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; 11) щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; 12) з питань дотримання положень Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); 13) під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; 14) про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; 15) про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; 16) з питань поводження з відходами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон № 877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону визначає, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною першою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною третьою статті 4 Закону № 877-V встановлено, що планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина одинадцята статті 4 Закону № 877-V).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Закону № 877-V, протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

За приписами частини першої статті 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Стаття 7 Закону № 877-V встановлює, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

За змістом статті 10 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Так, неправомірність дій Державної екологічної інспекції у Харківській області по проведенню позапланової перевірки, враховуючи зміст та обсяг заявлених вимог, позивач пов`язує, зокрема, з тим, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем порушений порядок проведення такого, зокрема, перевірку проведено після закінчення дводенного строку для її проведення, передбаченого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Частиною 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами мікропідприємництва є юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами малого підприємництва є юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Поданими заявником до матеріалів справи документами (а саме - фінансовою звітністю за 2020 рік) підтверджені обставини належності ТОВ «Харків Еко» до категорії суб`єктів мікропідприємництва.

Відтак, у силу ч.4 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", строк здійснення позапланового заходу відносно заявника не може перевищувати двох робочих днів, а продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Так, позапланова перевірка була розпочата відповідачем 05.02.2021, а тому, оскільки строк проведення такої не мав перевищувати двох робочих днів та вийшов 08.02.2021, разом з тим перевірку проведено відповідачем у строк 05.02.2021 по 18.02.2021, колегія суддів вказує на порушення відповідачем строків проведення такої.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, в частині визначення тривалості проведення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб`єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі №21-130а11, а також Верховним Судом у постанові від 18.01.2019 у справі № 815/3007/16.

Однак, колегія суддів зазначає, що 04.02.2021 було постановлено ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Демчиної Т.Ю. від 04.02.2021 по справі № 646/565/21 у кримінальному провадженні за № 12020220060001761, якою слідчому СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Елізбарян І. А., іншим визначеним в ній посадовим особам, в тому числі залученим спеціалістам Державної екологічної інспекції у Харківській області, було: 1) надано дозвіл на огляд нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7-а, які належать низці підприємств, в тому числі, ТОВ «Харків-Еко»; 2) надано дозвіл на огляд земельних ділянок за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7-а, з кадастровими номерами 6310138500:12:005:0066 та 6310138500:12:005:0065; 3) надано дозвіл на відшукання та вилучення документів, що стосуються приймання та утилізації використаного автомобільного мастила. Ухвала може бути використана для реалізації права на проникнення до вказаного іншого володіння з метою проведення огляду один раз. Ухвала діє у строк до 04 березня 2021 року.

Метою огляду приміщень та земельних ділянок згідно з ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Демчини Т.Ю. від 04.02.2021 по справі № 646/565/21 у кримінальному провадженні за № 12020220060001761 є виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 УК України (шахрайство).

З огляду на викладене, колегія суддів вказує на відсутність правових підстав для недопуску ТОВ «Харків-Еко» працівників ДЕІ у Харківській області до проведення перевірки у спірних правовідносинах.

За твердженням позивача, інші, передбачені абз.6 ч.1 ст.6 та ч.5 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", документи (а саме: направлення на проведення позапланової перевірки від 04.02.2021 №130/12-02/08-04, службові посвідчення, що засвідчують посадових особу органу державного нагляду (контролю), та погодження Державної екологічної інспекції України від 20.01.2021 № Б-14/П-12/П-12/1) були вручені заявнику після допуску посадових осіб Інспекції на підставі ухвали слідчого судді.

З матеріалів справи вбачається, що направлення на проведення позапланової перевірки від 04.02.2021 №130/12-02/08-04 було вручено представниками Інспекції директору ТОВ "Харків-Еко" Полякову С.О. як уповноваженому представнику суб`єкта господарювання - 05.02.2021.

Надаючи оцінку доводам позивача про вихід ДЕІ у Харківській області під час проведення перевірки за межі питань, що стали підставою для призначення такої, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення гр. ОСОБА_1 від 16.01.2021, в якому зазначено про незадовільну роботу заявника з утилізації відходів, що призвело до їх накопичення.

В направленні на перевірку визначений перелік питань щодо проведення позапланової перевірки за додержанням вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", законодавства: про охорону атмосферного повітря, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про використання та охорону земель, про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.

Абзацом 11 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

У тексті звернення гр. ОСОБА_1 указано, що, зокрема, ТОВ «ХарківЕко» відмовилось у гр. ОСОБА_1 прийняти його відходи на утилізацію та під час виїзду на місце знаходження підприємства гр. ОСОБА_1 щодо ТОВ "Харків-Еко" зазначив, що "уявіть собі промислову зону, пустир на якому стоїть саморобна піч, у якій спалюють відходи. Я такого ще не бачив. Поруч знаходяться відвали колишнього заводу ХТЗ. Навколо все усипано відходами, що свідчить про "гарну" роботу підприємства." Враховуючи це, заявник просив перевірити, зокрема, ТОВ «Харків Еко» на дотримання чинного природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, атмосферного повітря, охорони земель та забруднення вод (а.с. 138-140).

Таким чином, предмет проведеної відповідачем перевірки не співпадає із предметом означеного звернення громадянина ОСОБА_1 , що прямо суперечить положенням абз.11 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Також, колегія суддів зауважує, що жоден з наданих до матеріалів справи документів не містить приводів і підстав для реалізації ДЕІ у Харківській області у даному випадку повноважень на проведення заходів, здійснених відповідачем 12.02.2021 під час перебування за адресою ТОВ «Харків-Еко» по вул. Лодзька, буд. 7-А, м. Харків, зокрема: 1) вимірювання вмісту забруднюючих речовин на джерелі викиду № 1 (Котел марки «ИНКА-100» потужністю 100,0 кВт); 2) складання Акту відбору проб викидів від 12.02.2021 № 130; 3) здійснення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що 12.02.2021 ДЕІ у Харківській області діяла поза межами предмету звернення гр. ОСОБА_1 від 16.01.2021, ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Демчини Т.Ю. від 04.02.2021 по справі № 646/565/21 у кримінальному провадженні за № 12020220060001761.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що дії Державної екологічної інспекції у Харківській області по проведенню позапланової перевірки ТОВ «Харків-Еко», результати якої оформлені актом від 18.02.2021 №130/12-02/08-04, здійснені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому є протиправними.

Верховний Суд в постановах від 12.06.2018, від 20.09.2018 у справах №№ 821/597/17, 810/1438/17 відповідно висловив правову позицію, що акт отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Європейський суд у справі «Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638» вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).

Слід зазначити, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок (зокрема, інспекційного відвідування щодо виявлення неоформлених трудових відносин) може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Тобто, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи незаконність проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області позапланової перевірки ТОВ «Харків-Еко», результати якої оформлені актом від 18.02.2021 №130/12-02/08-04, припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 10/08-10 від 19.02.2021, виданий за результатами такої перевірки також є незаконним та підлягає скасуванню.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, який підтримав також і Верховний Суд у постановах від 05 лютого 2019 року у справі №821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі №2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі №807/242/14, від 28 січня 2020 року по справі №818/998/17, від 07 квітня 2021 по справі №160/3220/19яка також враховується судом при винесенні даного рішення відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 по справі № 520/15087/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 15.02.2023 року