Ухвала

від 01.02.2023 по справі 907/540/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" лютого 2023 р. м. УжгородСправа № 907/540/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши скаргу №10-1/12 від 10.12.2022 року (вх. №02.3.1-02/6986/22 від 19.12.2022)

представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця

у межах справи №907/540/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Техноексперт плюс, м. Мукачево

до товариства з обмеженою відповідальністю Галнафтоекспорт, м. Чернівці

про стягнення суми 215.901,91грн.

Представники :

від позивача (скаржника) - Грищенко Олександр Миколайович, довіреність від 12 серпня 2021 року - в режимі відеоконференції

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - не з`явився

від органу ДВС - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідачів про стягнення суми 215.901,91 грн., у тому числі 152.822,00 грн. основного боргу по оплаті отриманого товару за договором поставки №2735 від 01.05.2017, 58.168,67 грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 4911,24 грн. три відсотки річних, посилаючись на порушення вимог ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 520, 521, 525, 553, 554, 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Закарпатської від 20.01.2021 позов задоволено частково та вирішено стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕКСПЕРТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41870236) та з товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛНАФТОЕКСПОРТ" (код ЄДРПОУ 39720205), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 37310549) суму 185 396,12 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕКСПЕРТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41870236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 37310549) суму 1390,47 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛНАФТОЕКСПОРТ" (код ЄДРПОУ 39720205), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 37310549) суму 1390,48 грн.

03.06.2020 р. на виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2020 №907/540/19 видано відповідні накази.

06.12.2021 р. до суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» надійшла заява вих. №27-1/11 від 27.11.2021 р. (вх. №02.3.1-02/8853/21 від 06.12.2021) про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 16.12.2021 р. задоволено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» вих. №27-1/11 від 27.11.2021 р. (вх. №02.3.1-02/8853/21 від 06.12.2021) про заміну сторони виконавчого провадження та здійснено заміну стягувача - по справі № 907/540/19 Товариство з обмеженою відповідальністю «САЙНЕКО» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС».

19.12.2022 р. до Господарського суду Закарпатської області надійшла скарга представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця.

Ухвалою суду від 20.12.2022 року прийнято скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця до свого провадження. Розгляд скарги призначено на 18.01.2023 року

До дати засідання 13.01.2023 року надійшов письмовий відзив органу ДВС.

Ухвалою суду від 18.01.2023 року розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця відкладено на 01 лютого 2023 р.

За доводами скаржника, на день звернення зі скаргою наказ Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 не виконаний.

07 грудня 2022 року відповідно до Постанови Другого ВДВС у місті Чернівці Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) від 05 грудня 2022 року наказ Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 повернутий Стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

Представник скаржника стверджує, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, орган державної виконавчої служби в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» не вчиняв необхідних та своєчасних дій, направлених на виконання наказів суду, порушивши цим самим права та законні інтереси Стягувана.

А саме, скаржник вказує на порушення Другим ВДВС у місті Чернівці Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) порядку та періодичності здійснення заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження №68729836 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19. Так, за доводами скаржника порушення полягає в тому, що виявлення рахунків Боржника як в загальному, так і на предмет відкриття Боржником нових рахунків із метою уникнення виконання рішення суду у даній справі, за період із 21 лютого 2022 року по 05 грудня 2022 року або не проводилось взагалі, або проводилось із порушенням/недотриманням положення частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»: 21.02.2022 року, 29.06.22 р., 21.09.22 року, 06.10.2022 року та 24.06.2022 року.

Крім того, представник скаржника вказує на те, що як підтверджують матеріали виконавчого провадження №68729836 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19, були виявлені рахунки 21 лютого 2022 року. Натомість, грошові кошти на виявлених рахунках, відкритих Боржником не було арештовано (докази прийняття банківськими установами постанов про арешт відсутні) та відповідно й платіжні вимоги на списання коштів як взагалі, так і з дотримання строків не виставлялись. Водночас державним виконавцем не отримано виписку про рух коштів по рахунках Боржника за період із моменту відкриття виконавчих проваджень (21 лютого 2022 року по 05 грудня 2022 року).

Також скаржник вказує, на відсутність вжитих Другим ВДВС у місті Чернівці Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавчих дій та/або заходів передбачених законодавством в межах виконавчого провадження №68729836 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19. А також на порушення приписів пункту 19 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 337 ГПК України.

Разом з тим, скаржник зауважує, що державний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачи лише у разі, якщо ним у встановленому порядку вжито всіх передбачених законом заходів щодо з 'ясування майнового стану боржника та розшуку майна боржника, проте на думку скаржника, державним виконавцем Другого ВДВС у місті Чернівці Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) не було вжито всіх передбачених законом заходів.

Представник скаржника вважає, що бездіяльність державного виконавця Другого ВДВС у місті Чернівці Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) в межах виконавчого провадження №68729836 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 є наслідком та слугує причиною фактичного невиконання в примусовому порядку грошового зобов`язання згідно наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19.

Головним державним виконавцем подано до суду письмовий відзив, з приводу скарги. В якому, зокрема, вказує на безпідставність доводів скаржника та звертає увагу на те, що після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем сформовано та надіслано запити усім установам та організаціям, які реєструють право власності на рухоме та нерухоме майно. Згідно відповідей на запити у боржника відсутнє рухоме майно. Нерухоме майно за боржником не зареєстровано, а іншого майна, яке належить боржнику не виявлено.

Крім того, звертає увагу на те, що на виконанні у Відділі на момент відкриття ВП № 68729836 вже перебувало зведене виконавче провадження №67155718 стосовно боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛНАФТОЕКСПОРТ» по якому проводились всі необхідні виконавчі дії (в тому числі - і арешт коштів боржника, постанова про арешт коштів боржника від 15.10.2021 року).

Державним виконавцем у відповідності до ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» 13.04.2022 року приєднано виконавче провадження №68729836 до зведеного виконавчого провадження №67155718, яке веде Другий відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно -Західного міжрегіонального управління Міністерства іостиції (м. Івано - Франківськ). 12.05.2022 року в межах зведеного виконавчого провадження та керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника у межах суми 4 631 586,53 грн. Кошти на арештованих рахунках боржника відсутні.

Вважає твердження Представника стягувача щодо надання доручення на виконання відповідних виконавчих дій територіальними органами ДВС помилковим, оскільки стягувачем не вказано відповідні адреси, за якими мали би вчинятися відповідні дії.

Разом з тим, вважає, що державним виконавцем всі виконавчі дії вчинено у відповідності до вимог Закону України « Про виконавче провадження» своєчасно та в повному обсязі.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до положень статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із частинами першою та другою ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону піддягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України «Лро виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до аналізу положень Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, норми даної Інструкції доповнюють та/або розширюють умови та порядок здійснення заходів примусового виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження.

Відповідно до приписів ст. 1, 10 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - ЗУ Про виконавче провадження ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Так, з наявних в матеріалах справи документів та внесених до Системи відомостей слідує, що 07 грудня 2022 року відповідно до Постанови Другого ВДВС у місті Чернівці Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) від 05 грудня 2022 року наказ Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 повернутий Стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Поряд з тим, згідно із ч. 2, 3 ст. 36, ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до п. 6, 8, 9, 11, 12 розділу І, п. 2 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом, зокрема, винесення постанов, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень.

Вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 68729836 з 21.02.2022 до дати винесення оскаржуваної постанови, покладеного на нього обов`язку щодо здійснення перевірки майнового стану боржника: не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника; кожні три місяці - виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, шляхом надіслання запитів до відповідних органів.

Як і відсутні належні та допустимі докази здійснення всіх виконавчих заходів в рамках виконавчого провадження №68729836 передбачених положеннями Закону України «Про виконавче провадження», інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.20216 року №2832/5, та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5.

Водночас посилання державного виконавця в оскаржуваній постанові на відсутність майна та майнових активів боржника та про постанову про арешт коштів, яка не дала результату не є підставами для повернення наказу стягувачу, оскільки висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі, передбачені законом, заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/25970/14.

З огляду на наведене, оскільки право державного виконавця вчиняти дії з повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження, відповідно до приписів закону, виникає лише у разі вчинення державним виконавцем усіх дій з виявлення, розшуку майна боржника, тоді як вказаних дій державний виконавець не виконав, суд дійшов висновку про відсутність у державного виконавця правових підстав для повернення стягувачу наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2020 року у справі № 907/540/19, що свідчить про незаконність відповідно вчинених дій, а як наслідок незаконність постанови Другого ВДВС у місті Чернівці Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) від 05 грудня 2022 року про повернення наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 стягувачеві, а тому така підлягає скасуванню.

Разом з тим, доводи державного виконавця, про те, що всі виконавчі дії вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» своєчасно та в повному обсязі, судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

Інші доводи державного виконавця, судом відкидаються, оскільки вони не спростовують встановлених судом порушень при винесенні оскаржуваної постанови та вчиненню виконавчих дій.

Обставини, що були встановлені під час розгляду скарги, свідчать про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків, у той час як статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено обов`язок державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

З огляду на вищенаведене, вимоги по скарзі належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 202, 216, 234, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу №10-1/12 від 10.12.2022 року (вх. №02.3.1-02/6986/22 від 19.12.2022) представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Другого ВДВС у місті Чернівці Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №68729836 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19, котрі виразились у винесені Постанови від 05 грудня 2022 року про повернення наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

3. Скасувати Постанову Другого ВДВС у місті Чернівці Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) від 05 грудня 2022 року про повернення наказу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2020 року по справі №907/540/19 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 17.02.2023.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ремецькі О.Ф.