Постанова

від 23.02.2023 по справі 400/3396/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа №400/3396/19

адміністративне провадження № К/990/34419/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стрелець Т.Г., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмирал Агро»

до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТИЛІГУЛЬСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ»,

про визнання протиправними та скасування розпоряджень

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТИЛІГУЛЬСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ»

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Птичкіної В.В. від 16 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шевчук О.А., Бойка А.В., Федусика А.Г. від 9 листопада 2022 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Адмирал Агро» (далі - позивачі) звернулися до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Березанська РДА, відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТИЛІГУЛЬСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» (далі - ТОВ «ДТЕК ТВ», третя особа), в якій просили:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Березанської РДА № 62 «Про розроблення детального плану території (ДПТ) земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га, яка планується для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області» від 18 березня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Березанської РДА № 161 «Про затвердження ДПТ земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га, яка планується для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів у межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області» від 7 серпня 2019 року.

2. В обґрунтування позовних вимог у частині спірного розпорядження Березанської РДА № 62 від 18 березня 2019 року позивачі посилалися на те, що вони є власниками та орендарями земельних ділянок на території відповідних сільських рад, а тому спірне розпорядження порушує їх права власності та користування цими ділянками. Також позивачі посилалися на те, що вказане розпорядження прийнято без оприлюднення прогнозованих правових, економічних наслідків та наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, що є порушенням вимог пункту 1 частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

3. У частині оскарження розпорядження Березанської РДА № 161 від 7 серпня 2019 року позивачі наголосили, що під час його прийняття відповідач не дотримався положень законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про оцінку впливу на довкілля», Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555), Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290). Крім того, на думку позивачів, розроблений та затверджений відповідачем ДПТ не відповідає Державним будівельним нормам України ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 лютого 2012 рок № 107 (далі - ДБН Б.1.1-14:2012).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року позов задоволено.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Постановою Верховного Суду від 5 жовтня 2021 року постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

7. Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції не надав правову оцінку тому, що ДПТ охоплює землі площею 35 000 га за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області, які можуть включати земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні позивачів.

Верховний Суд також вказав на те, що рішення суду апеляційної інстанції не містить оцінки висновку суду першої інстанції щодо неможливості розроблення ДПТ відповідно до Схеми планування території Миколаївської області, затвердженої рішенням Миколаївської обласної ради № 29 від 16 травня 2019 року (далі - Схема планування № 29), оскільки остання ухвалена пізніше, ніж було прийнято розпорядження № 62.

8. За результатом нового розгляду постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року апеляційні скарги Миколаївської РДА та ТОВ «ДТЕК ТВ» залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року - без змін.

9. Ухвалюючи це рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем під час прийняття спірного розпорядження № 62 порушено вимоги абзацу першого частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якого ДПТ за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів, проте, спірне розпорядження було прийнято до ухвалення рішення Миколаївської обласної ради № 29 від 16 травня 2019 року, якою була затверджена схема планування території Миколаївської області.

10. Крім того, суд апеляційної інстанції у частині визнання протиправним та скасування розпорядження Березанської РДА № 161 виходив з того, що наданий відповідачем до суду ДПТ, в якому проектантом є ОСОБА_17 , та розміщений на офіційному сайті ДТП, розробником якого зазначався ФОП ОСОБА_18 , відрізняються не лише вказівкою на титульних аркушах різних розробників, але й, зокрема, змістом пояснювальної записки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ «ДТЕК ТВ» звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли помилкових висновків про те, що спірне розпорядження N°62 прийнято з порушенням частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки в цьому документі відсутні посилання на схему планування території району та/або області у відповідності до якої має бути розроблений ДПТ, а розпорядження N°161 прийнято з порушенням вимог законодавства, зокрема статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки не повністю дотримано процедуру опублікування та процедуру проведення громадських слухань під час розроблення проектів містобудівельної документації.

13. Скаржник також стверджує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 4, 5, 6-1, 9 Порядку № 555, оскільки при цьому не було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18 та від 27 вересня 2022 року у справі N°320/1510/20, про те, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

14. Крім того, ТОВ «ДТЕК ТВ» наголошує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини другої статті 55 Конституції України, частини першої статті 2, частини першої статті 5 та статті 6 КАС України, оскільки не врахували правового висновку Верховного Суду, сформованого у постановах від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 29 грудня 2020 року у справі № 140/2630/18, від 3 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17 та від 28 вересня 2021 року у справі № 820/350/17-а, щодо наявності права звернення до адміністративного суду лише у випадку порушення спірним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень прав позивача.

15. Скаржник також вказує, що суди попередніх інстанцій, мотивуючи висновок про те, розпорядження Березанської РДА № 62 є нормативно-правовим актом, не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-a, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 6 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-a, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 28 вересня 2021 року у справі № 813/4167/17, від 9 лютого 2022 року у справі N°826/3559/17 та від 1 вересня 2022 року у справі № 520/16518/2020, щодо критеріїв розмежування нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії.

16. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу ТОВ «ДТЕК ТВ» не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. З довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала Верховного Суду від 22 грудня 2022 року про відкриття касаційного провадження у справі 23 грудня 2022 року доставлена до електронного кабінету Миколаївської РДА - правонаступника Березанської РДА. Інші учасники справи цю ухвалу відповідно до поштових повідомлень про вручення поштового відправлення отримали 2-4 січня 2023 року. ОСОБА_9 , ОСОБА_1 та ТОВ «Адмирал Агро» копії ухвали Верховного Суду від 22 грудня 2022 року були направлені за адресою, вказаною сторонами, однак не були вручені та були повернуті засобами поштового зв`язку з огляду на закінчення терміну зберігання.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. Касаційна скарга надійшла до суду 6 грудня 2022 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року, яка розміщена в Єдиному державному реєстрів судових рішень, відкрито касаційне провадження у справі № 400/3396/19, витребувано матеріали адміністративної справи та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «ДТЕК ТВ».

19. Третя особа подала письмове клопотання про розгляд цієї справи у касаційному порядку у судовому засіданні та про зупинення дії оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій до закінчення розгляду цієї справи у касаційному порядку, в задоволенні яких відмовлено ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що на підставі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 8,8982 га (Ташинська сільська рада, Березанський район); ОСОБА_15 є власником земельних ділянок площею 18,48 га, 2,0000 га, 9,4255 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_14 є власником земельних ділянок площею 8,86 га, 2,0000 га, 4,8160 га, 3,8091 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_13 є власником земельної ділянки площею 10,83 га (Краснопільська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,00 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2,00 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_11 є власником земельної ділянки площею 10,47 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_10 є власником двох земельних ділянок площею по 10,47 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 10,4797 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 1,34 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_16 є власником земельної ділянки площею 8,86 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 9,91 га (Ташинська сільська рада, Березанський район), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,86 га (Ташинська сільська рада, Березанський район).

21. Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за ТОВ «Адмирал Агро» зареєстровано право оренди земельних ділянок площею: 7,0098 га, 9 га, 4,6034 га, 8,8575 га, 8,8596 га, 8,9787 га, 8,8599 га, 7,5125 га, 9,5043 га, 8,86 га, 8,86 га, 17,7196 га, 9,2543 га, 8,8599 га (Ташинська сільська рада, Березанський район).

22. 12 березня 2019 року третя особа звернулась до Березанської РДА із заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку ДПТ частини земель для будівництва Тилігульської вітроелектростанції потужністю 500 МВт на території Березанського району Миколаївської області, розміром 35 000 га за межами населених пунктів в межах території Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області, з подальшою зміною цільового призначення земель - на землі промисловості, транспорту зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. До заяви додавались, зокрема, графічні матеріали із зазначенням загальної орієнтовної площі об`єкту.

23. 18 березня 2019 року перший заступник голови Березанської РДА, виконуючий функції та повноваження голови РДА М. Шевчук видав розпорядження № 62 «Про розроблення ДПТ земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га, яка планується для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області».

24. Згідно з розпорядженням № 62:

замовником ДПТ визначена Березанська РДА;

фінансування робіт з розроблення ДПТ мав провести інвестор - третя особа у справі.

25. У пункті 4 розпорядження вказано: «Визначити розробника ДПТ земельної ділянки (орієнтовною площею 35 000 га) для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області».

При цьому, кого саме РДА визначила розробником, у розпорядженні № 62 не вказано.

26. В.о. начальника управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації видав «Завдання на розроблення ДПТ документації «Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га, яка планується для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області», в тому числі розробка звіту про стратегічну екологічну оцінку». Завдання було погоджено ФОП ОСОБА_19 і затверджено головою Березанської РДА ОСОБА_20 15 травня 2019 року.

27. 15 травня 2019 року Березанська РДА (замовник), ФОП ОСОБА_19 (розробник, виконавець), ФОП ОСОБА_21 (платник), Товариство (інвестор) уклали договір № 15/05.

28. Згідно з цим договором виконавець зобов`язується за дорученням замовника виконати роботи з розробки містобудівної документації для будівництва та розміщення, зокрема, вітрової електростанції «ДТЕК ТВ» потужністю 500 МВт за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільськи рад Березанського району Миколаївської області.

29. Розроблений ФОП ОСОБА_19 ДПТ переданий замовнику у травні 2019 року.

30. У газеті «Рідне Прибужжя» 30 травня 2019 року та у газеті «Березань» 1 червня 2019 року Березанська РДА, на виконання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», опублікувала «Повідомлення про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки».

31. 20 червня 2019 року у газеті «Рідне Прибужжя» та 22 червня 2019 року у газеті «Березань» РДА опублікувала Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування - ДПТ для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів у межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

32. У повідомленні про оприлюднення проекту, зокрема, зазначено, що проектна документація складається з: пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» (який, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», є звітом про стратегічну екологічну оцінку), графічних матеріалів. Також РДА повідомила, що: відповідно до статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» громадське обговорення звіту про стратегічну екологічну оцінку та проекту документа державного планування розпочато з дня їх оприлюднення на офіційному веб-сайті РДА; громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмові формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку; дата початку та строки здійснення процедури, строки подання зауважень і пропозицій - з 22 червня 2019 року до 22 липня 2019 року; громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації та звіту про стратегічну екологічну оцінку відбудуться 23 липня 2019 року.

33. 23 липня 2019 року у приміщенні Березанської РДА були проведені громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення ДПТ, оформлені протоколом. Згідно з цим протоколом громадське слухання відбулося у повній відповідності до діючого законодавства. ДПТ та звіт про стратегічну екологічну оцінку підлягають затвердженню згідно чинного законодавства.

34. На засіданні 30 липня 2019 року архітектурно-містобудівна рада при управлінні містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації, за результатами розгляду розробленого ОСОБА_19 проекту ДПТ, внесла певні зауваженні та пропозиції (передбачено розміщення постів пожежної охорони з урахуванням відстані до найбільш віддаленого об`єкту не більше 15 км; збільшено площу для пожежного депо до 0,800 га; передбачено водопровід з прісною водою; враховано рекомендації, зазначені в листах від державних установ і організацій) та рекомендувала проект до затвердження з урахуванням зауважень та пропозицій, наданих відповідного до чинного законодавства висновків органів державної влади, результатів громадського обговорення та рекомендацій членів ради.

35. 7 серпня 2019 року перший заступник голови Березанської РДА, виконуючий обов`язки голови РДА М. Шевчук видав розпорядження № 161 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га, яка планується для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області».

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

37. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

38. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

39. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

40. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими, з огляду на таке.

41. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

42. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

43. Одним із доводів касаційної скарги є те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 19 та 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 4, 5, 6-1, 9 Порядку № 555, оскільки не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18 та від 27 вересня 2022 року у справі N°320/1510/20.

44. Неправильність застосування вищезазначених норм права скаржник вбачає у тому, що суди, дійшовши висновку про наявність незначних процедурних порушень під час розробки та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - ДПТ, не врахували, що такі неточності не вплинули на законність спірних розпоряджень відповідача по суті.

45. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, колегія суддів виходить з наступного.

46. Згідно з пунктами 3 та 12 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин.

47. Статтею 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

48. Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

49. Зі змісту вищенаведених норм права можна встановити, що ДПТ за межами населених пунктів, як вид містобудівної документації на місцевому рівні, що визначає планувальну організацію та розвиток території, розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення та затвердження ДПТ за межами населених пунктів, а також внесення змін до ДПТ, здійснюється на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

50. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, 12 березня 2019 року ТОВ «ДТЕК ТВ» звернулося до Березанської РДА із заявою, в якій просило надати дозвіл на розробку ДПТ частини земель за межами населених пунктів в межах території Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області для будівництва об`єктів вітроелектростанції потужністю 500 МВт, з подальшою зміною цільового призначення земель - на землі промисловості, транспорту зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. До заяви були долучені такі документи: графічні матеріали із зазначенням загальної орієнтовної площі об`єкту.

51. У подальшому, розглянувши заяву третьої особи, 18 березня 2019 року в.о. голови Березанської РДА Миколаївської області видав розпорядження № 62 «Про розроблення ДПТ земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га, яка планується для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області».

52. Одним із мотивів рішень судів попередніх інстанцій у частині визнання протиправним та скасування розпорядження № 62 є те, що на дату його видачі була відсутня Схема планування № 29, яка ухвалена рішенням Миколаївської обласної ради тільки 16 травня 2019 року, тобто через два місяці після прийняття спірного розпорядження № 62.

53. Проте колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки спірним розпорядженням № 62 Березанська РДА лише виявила намір щодо розроблення ДПТ, визначила його замовника, джерела фінансування, мету розробки, проте в цьому розпорядженні не визначено безпосередньо зміст ДПТ, під час розробки якого на підставі абзацу першого частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» можуть вноситися корегування з метою приведення у відповідність до Схеми планування № 29.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Миколаївської обласної ради від 16 травня 2019 року № 29 фактично були внесені зміни до вже існуючої Схеми планування, яка була затверджена постановою Державного комітету у справах будівництва від 23 жовтня 1985 року № 112, тобто на момент прийняття спірного рішення № 62 діяла попередня редакція Схеми планування.

54. З огляду на це, висновок судів попередніх інстанцій про протиправність розпорядження № 62 з мотивів його прийняття до затвердження Миколаївською обласною радою Схеми планування № 29, є помилковим.

55. Стосовно доводів скаржника про те, що суди попередніх інстанцій помилково віднесли спірне розпорядження Березанської РДА № 62 до нормативно-правових актів та не врахували, що його дію фактично вичерпано прийняттям розпорядження № 161, колегія суддів зазначає наступне.

56. У статті 4 КАС України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт -- акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт -- акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

57. Тому, перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, судам з метою уникнення істотних порушень норм процесуального права необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт».

58. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-a, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 6 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-a, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 28 вересня 2021 року у справі № 813/4167/17, від 9 лютого 2022 року у справі N°826/3559/17 та від 1 вересня 2022 року у справі № 520/16518/2020.

59. Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

60. Аналогічна правова позиція щодо визначення понять нормативно-правового та ненормативного актів викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

61. Крім того, в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

62. У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

63. Колегія суддів також зазначає, що варто розуміти «дух» КАС України стосовно підходів до розгляду справ щодо законності актів, які містять положення, що відповідають основним критеріям «норми права»: 1) суттєвий та 2) довготривалий вплив на суспільно-управлінські відносини.

64. Суд вважає за необхідне звернути увагу на правовий висновок, що міститься у постанові від 9 лютого 2022 року у справі № 826/3559/17, в якій, надаючи правову оцінку рішення Київської міської ради «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві», Верховний Суд зазначив, що цим рішенням фактично врегульовані відносини, що виникають між Київрадою - як органом, уповноваженим на прийняття рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації, Департаментом - як замовником розроблення містобудівної документації та розробниками містобудівної документації - Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» та іншими проектними і науково-дослідними організаціями, які мають відповідну ліцензію, сертифікованих спеціалістів і технічну базу, на замовлення Департаменту.

Тобто, рішення Київської міської ради, на підставі яких Департаментом здійснено замовлення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва, не носять загальний характер, оскільки адресовані визначеному колу суб`єктів, не встановлюють правил поведінки (норм права) для необмеженого числа осіб й не розраховані на довгострокове і неодноразове застосування, позаяк вичерпують свою дію фактом замовлення та розроблення містобудівної документації - детального плану відповідної території.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що вищезазначене рішення Київської міської ради не містить ознак нормативно-правового акта.

65. Отже, з урахуванням положень статті 4 КАС України, рішень Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001, від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008, від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-a, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 6 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-a, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 28 вересня 2021 року у справі № 813/4167/17, від 9 лютого 2022 року у справі N°826/3559/17 та від 1 вересня 2022 року у справі № 520/16518/2020, колегія суддів доходить висновку, що спірне розпорядження № 62 від 18 березня 2019 року не містить ознак нормативно-правового акта, оскільки звернене до вичерпаного кола осіб - розробника та замовника ДПТ, має обмежений термін дії, що був вичерпаний фактом розроблення та затвердження ДПТ.

66. З огляду на те, що спірне розпорядження Березанської РДА № 62, яким вирішено розробити ДПТ, визначено замовника ДПТ, джерела фінансування та мету розробки ДПТ, не є нормативно-правовим актом та вичерпало свою дію фактом прийняття розпорядження № 161 про затвердження ДПТ, а також це розпорядження не впливає на права та інтереси позивачів, оскільки останні не є учасниками правовідносин, на яких поширювалася дія спірного розпорядження № 62, тому Суд доходить висновку, що позов у частині визнання протиправним та скасування цього розпорядження задоволенню не підлягає.

67. Разом з тим, відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 363/3786/17, Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 466/1264/18, від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а, від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-а, від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 4 березня 2020 року у справі № 450/1236/17, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 6 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а, від 14 липня 2021 року у справі № 260/20/19 та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20, розпорядження Березанської РДА № 161 «Про затвердження ДПТ земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га, яка планується для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів у межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області» від 7 серпня 2019 року є нормативно-правовим актом.

68. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, позивачі є мешканцями територіальної громади Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад та, крім того, ці особи є землевласниками або землекористувачами ділянок, поблизу яких планується розміщення об`єктів вітроелектростанції. Звертаючись з позовом до суду, позивачі зазначали про те, що спірне розпорядження стосується їхніх прав, оскільки ДПТ поширюється й на ті земельні ділянки, користувачами або власниками яких вони є.

69. Отже, суди попередніх інстанцій правильно розглянули цю справу у частині, що стосувалася оскарження розпорядження Березанської РДА № 161, у порядку, визначеному статтями 264-265 КАС України, та дійшли правильного висновку, що спірне розпорядження може вплинути на права позивачів, як учасників правовідносин, на які поширюється дія цього розпорядження, а тому необґрунтованими є доводи скаржника у частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень частини другої статті 55 Конституції України, частини першої статті 2, частини першої статті 5 та статті 6 КАС України та неврахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 29 грудня 2020 року у справі № 140/2630/18, від 3 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17 та від 28 вересня 2021 року у справі № 820/350/17-а.

70. Водночас суди попередніх інстанцій в основу мотивування судових рішень у частині визнання протиправним та скасування розпорядження № 161 поклали висновки про порушення відповідачем встановленого порядку оприлюднення цього розпорядження, порядку проведення громадських слухань щодо проекту ДПТ, що виразилось у такому:

- відповідачем не доведено існування вільних земельних ділянок в обсязі 35 000 га, а тому земельні ділянки, охоплені ДПТ, можуть перебувати у власності чи користуванні позивачів;

- невідповідність оприлюдненого та представленого до громадського обговорення проекту ДПТ тому, що було фактично затверджено спірним розпорядженням № 161.

71. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

72. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

73. Пунктами 2, 3 Порядку № 555 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із врахуванням положень Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні може утворюватися погоджувальна комісія.

74. Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку № 555 оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

75. Пунктом 5 Порядку № 555 передбачено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

76. Пунктом 6-1 Порядку № 555 передбачено, що пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації.

77. Згідно з пунктом 9 Порядку № 555 пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань. Письмові пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених пунктом 6-1 цього Порядку. Письмові пропозиції подаються фізичними особами із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, із особистим підписом. Юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи. Анонімні пропозиції не розглядаються.

78. Зі змісту вищенаведених норм можна встановити, що громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться шляхом оприлюднення таких проєктів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.

79. Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18.

80. Крім того, відповідно до правового висновку щодо застосування пунктів 4 та 5 Порядку № 555, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №463/1230/16-а та від 13 березня 2020 року № 320/6466/18, розміщення замовником містобудівної документації інформації про дату, час та місце, де заінтересовані особи можуть ознайомитися з матеріалами проєктів містобудівної документації, є належним способом оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проєктів містобудівної документації та не становить порушень вимог пунктів 4 та 5 Порядку № 555.

81. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що спірне розпорядження № 62 від 18 березня 2019 року було оприлюднене на офіційному веб-сайті Березанської РДА 3 квітня 2019 року, тобто в 5-денний строк з дня його реєстрації.

82. Також судами встановлено, що 30 травня 2019 року в Миколаївській обласній газеті «Рідне Прибужжя» та 1 червня 2019 року у Березанській районній газеті «Березань» Березанською РДА Миколаївської області (відповідачем) було опубліковано «Повідомлення про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки», а 20 червня 2019 року - в газеті «Рідне Прибужжя» та 22 червня 2019 року - у газеті «Березань» (тобто більш, ніж за 30 календарних днів до проведення громадських слухань) було опубліковано «Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування - ДПТ для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів у межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області та звіту про стратегічну екологічну оцінку».

У вказаному вище повідомленні про оприлюднення проекту, зокрема, зазначено, що проектна документація складається з: пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища», який відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» є звітом про стратегічну екологічну оцінку, та графічних матеріалів.

Березанська РДА Миколаївської області у цьому повідомленні вказала про те, що відповідно до статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» громадське обговорення звіту про стратегічну екологічну оцінку та проекту ДТП розпочато з дня їх оприлюднення на офіційному веб-сайті РДА; громадськість в межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмові формі (у т.ч. в електронному вигляді) свої зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку; дата початку та строки здійснення процедури, строки подання зауважень і пропозицій - з 22 червня 2019 року до 22 липня 2019 року; громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації та звіту про стратегічну екологічну оцінку відбудуться 23 липня 2019 року.

83. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів та пояснень представника відповідача також встановлено, що після звернення мешканців Краснопільської і Ташинської сільських рад із листом від 2 липня 2019 року, Березанська РДА 9 липня 2019 року ще раз додатково розмістила пояснювальну записку проекту ДПТ на своєму інтернет-сайті.

84. У подальшому, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у визначену відповідачем дату і час, тобто 23 липня 2019 року об 11 годині в приміщенні Березанської РДА Миколаївської області (смт. Березанка, вул. Центральна, 33) були проведені громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення ДПТ, в яких, окрім 57 мешканців сіл Анатолівка, Краснопілля, Ташино, Прогресівка, прийняли учать представники замовника та інвестора, сільські голови, головний еколог проекту Мозговий А.М., головний архітектор проекту Атанасов О.О., представник ГУ Держгеокадастру Миколаївської області, 1-й заступник голови Березанської РДА, голова Березанської райради та інші посадові особи району.

Перебіг громадських слухань, згідно із пунктом 8 Порядку № 555 був оформлений відповідним протоколом, підписаним головуючим і секретарем, до якого додано відео/аудіо-запис.

85. З вказаного вище протоколу від 23 липня 2019 року судами попередніх інстанцій встановлено, що у процесі громадських слухань головний архітектор проекту - ОСОБА_19 провів презентацію проекту, проінформував громаду про мету, склад і зміст ДТП та ознайомив присутніх із основними техніко-економічними показниками і графічними матеріалами. Головний еколог проекту - ОСОБА_22 , в свою чергу, проінформував присутніх про наявність у складі містобудівної документації позитивного звіту про стратегічну екологічну оцінку та запевнив мешканців громади, що ДТП повністю відповідає державним та регіональним стратегічним документам, а реалізація заходів цієї планової діяльності не справляє значного негативного впливу на стан довкілля та здоров`я населення. Представник інвестора, виступаючи на громадських слуханнях, повідомив присутнім, що компанія ДТЕК реалізує проекти альтернативної енергетики в рамках стратегії України щодо енергетичної незалежності держави та запевнив мешканців, що в процесі розроблення ДТП розробниками проекту було враховано інтереси та пропозиції громади.

86. За даних обставин справи колегія суддів вважає, що спосіб викладення відповідачем у повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті ДТП відповідав критеріям, визначеним у пункті 5 Порядку № 555, оскільки містив належні та достатні відомості про мету, склад та зміст містобудівної документації, а також інформацію про те, за якою адресою можна ознайомитися із повним пакетом документів. Крім того, процедура громадського обговорення проекту ДТП, зафіксована у протоколі від 23 липня 2019 року, також відповідала вимогам, визначеним Порядком № 555, а позивачі не були позбавлені права приймати участь у такому обговорені, подавати свої пропозиції та пояснення. При цьому незгода окремих представників громади з ДПТ не може беззаперечно свідчити про протиправність останнього.

87. Таким чинок, дії відповідача стосовно оприлюднення розпорядження № 62 від 18 березня 2019 року про розробку ДПТ, розміщення оголошення про початок проведення громадських слухань щодо проекту ДПТ із зазначенням адреси, за якою можна ознайомитися з повним текстом ДТП та Звіту про стратегічну екологічну оцінку, а також розміщення частини проекту ДТП у друкованому засобів масової інформації та офіційному вебсайті ради, фактичне проведення громадських слухань, проведення роз`яснення серед громадян про наслідки розміщення вітроелектростанції для здоров`я жителів громади та впливу на екологію, врахування інтересів жителів громади, дозволяють зробити висновок, що у спірних правовідносинах, з урахуванням вимог законодавства та об`єктивних умов, відповідач діяв добросовісно.

88. Стосовно висновків судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не доведено існування земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га за межами населених пунктів у межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад, а тому земельні ділянки, охоплені ДПТ, можуть перебувати у власності чи користуванні позивачів, колегія суддів зазначає наступне.

89. Зі змісту пункту 3 частини першої статті 1 та частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що ДПТ - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території, проте ця документація не вирішує питання щодо переходу права власності або користування земельними ділянками, що охоплені ДПТ. При цьому, оформлення права власності або користування на земельну ділянку для розміщення вітроелектростанції здійснюватиметься у встановленому Земельним кодексом України та іншими актами законодавства порядку, що виключає можливість виділення третій особі земельних ділянок, що вже перебувають у власності або користуванні позивачів, без згоди останніх.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірними розпорядженнями не порушуються права позивачів як власників та орендарів земельних ділянок на території відповідних сільських рад. Крім того, цими розпорядженнями не порушується гарантоване статтею 50 Конституції України право на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

90. Судами попередніх інстанцій також з проекту спірного ДПТ встановлено, що 35 000 га - це зальна площа для проектно-вишукувальних робіт, а безпосередньо під розміщення споруд та будівництво вітроелектростанції передбачено 304 га. При цьому, з пояснень третьої особи судами встановлено, що необхідність розроблення ДПТ на площу 35 000 га зумовлено особливостями проектування майбутньої вітроелектростанції, точковим розміщенням вітряків, що не означає зайняття будівництвом всієї території.

91. Щодо висновків судів попередніх інстанцій про невідповідності розміщеного на сайті відповідача варіанту проекту ДПТ тому проекту, що був фактично затверджений спірним розпорядженням № 161, колегія суддів зазначає наступне.

92. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про невідповідність цих проектів з огляду на зазначення на титульних аркушах різних розробників, різний зміст пояснювальної записки та різну кількість сторінок, проте суди не встановили факту невідповідності цих проектів по суті та параметрам.

93. Водночас, як зазначено у касаційній скарзі, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки поясненням третьої особи та відповідача, які вони подавали у судах першої та апеляційної інстанцій, що така невідповідність зумовлена помилковим зазначенням розробником оприлюдненого на вебсайті відповідача проекту ДТП ФОП ОСОБА_21 , що підтверджується повідомленням про розробку проекту, а також чотирьохстороннім договором № 15/05 від 15 травня 2019 року, в якому чітко зазначено, що Березанська РДА є замовником, ФОП ОСОБА_19 - розробником, виконавцем проекту, ФОП ОСОБА_21 - платником, а ТОВ «ДТЕК ТВ» - інвестором.

94. До того ж, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, в повідомленні про оприлюднення проекту документа державного планування - ДПТ для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів у межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області та звіту про стратегічну екологічну оцінку, розміщеному 20 червня 2019 року в газеті «Рідне Прибужжя» та 22 червня 2019 року в газеті «Березань» зазначалось, за якою адресою можна ознайомитися з повним змістом проектної документації.

95. Суд вважає за необхідне звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 січня 2023 року у справі № 460/8998/20, відповідно до якого важливим у контексті спірних правовідносин є встановлення того, чи відрізняється по суті додаткова інформація, що не містилась у попередньому проекті містобудівної документації, чи призвели такі зміни до порушень вимог законодавства або йшли всупереч висловленим позиціям громадськості, які висловлювалися на громадських слуханнях.

96. За вказаних обставин колегія судді доходить висновку, що факт розміщення на сайті відповідача варіанту проекту, який не у повному обсязі відповідає розробленому ОСОБА_19 проекту ДПТ, але фактично не змінює його суті та параметрів, не може бути самостійною та безумовною підставою визнання протиправним та скасування розпорядження Березанської РДА № 161 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га, яка планується для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів у межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області».

97. Суд також враховує, що відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

98. Згідно частини першої статті 25 цього ж Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

99. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців населених пунктів, навколишнє середовище, розвиток населених пунктів (суспільні інтереси). Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.

100. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17 та від 4 листопада 2020 року у справі № 824/376/19-а.

101. Це означає, що формальні неточності у процедурі підготовки та оприлюднення спірного проекту ДПТ, затвердженого розпорядженням Березанської РДА № 161, слід оцінювати з урахуванням всіх обставин справи, у сукупності із суспільною важливість оскаржуваного рішення та метою, на досягнення якої воно спрямовано, а також необхідністю досягнення балансу між інтересами позивачів та публічними (суспільними) інтересами територіальної громади, на захист яких прийнято спірне розпорядження. Такий підхід цілком відповідає засадам адміністративного судочинства, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

102. Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

103. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18 та від 27 вересня 2022 року у справі N°320/1510/20.

104. Однак, обставини, встановлені судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, не дозволяють стверджувати, що такі порушення мали реальний негативний вплив на права та охоронювані законом інтереси позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, зокрема, унеможливили або значною мірою перешкодили їм дізнатись про громадські слухання проекту ДТП, затвердженого розпорядженням Березанської РДА № 161, та взяти у них участь, подати пропозиції та/або зауваження до проекту такої містобудівної документації.

105. Судами попередніх інстанцій не встановлено, а позивачами не доведено, що затверджений спірним розпорядженням Березанської РДА № 161 ДПТ не враховує інтереси позивачів як жителів територіальної громади цього населеного пункту, а його положення, зокрема, текстова та графічна частини, інші матеріали, суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

106. На думку колегії суддів, самі лише посилання позивачів на порушення порядку проведення громадського обговорення розпорядження Березанської РДА № 161 не доводять протиправності оскаржуваного позивачами акта й самостійно не утворюють об`єкт судового захисту.

107. Аналогічний правовий висновок у подібних спірних правовідносинах зроблений Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 369/7737/16-а.

108. Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 293 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16 вересня 2014 року) сторони докладають зусиль для сприяння і заохочення торгівлі та прямих іноземних інвестицій в екологічно чисті товари, послуги й технології, використання збалансованих джерел відновлюваної енергії та енергозберігаючих продуктів і послуг, а також екологічне маркування товарів, у тому числі шляхом усунення пов`язаних із цим нетарифних бар`єрів.

109. Статтею 338 Угоди про асоціацію також передбачено взаємне співробітництво у таких сферах, зокрема, як: розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видів палива, зокрема стале виробництво біопалива і співробітництво у сфері нормативно-правових питань, сертифікації та стандартизації, а також технологічного і комерційного розвитку; просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики.

110. У статті 2 Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату (United Nations Framework Convention on Climate Change) від 9 травня 1992 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 435/96-ВР від 29 жовтня 1996 року) зазначено, що кінцева мета цієї Конвенції і усіх пов`язаних з нею правових документів, які може прийняти Конференція Сторін, полягає у тому, щоб досягти у виконанні відповідних положень Конвенції стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему.

111. Для посилення реалізації вищезазначеної Конвенції, у тому числі її мети, спрямованої на зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль з викорінення бідності, 12 грудня 2015 року учасниками Конвенції було укладено Паризьку угоду (Paris Agreement) (Угоду ратифіковано Законом № 1469-VIII від 14 липня 2016 року), згідно зі статтею 3 якої Сторони домовилися здійснювати національно визначені внески щодо глобального реагування на зміну клімату, амбітні зусилля для досягнення мети цієї Угоди; зусилля всіх Сторін представлятимуть прогрес у часі.

112. Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату (Kyoto protocol to the United Nations Framework convention on climate change) від 11 грудня 1997 року (Кіотський протокол ратифіковано Законом № 1430-IV (1430-15) від 4 лютого 2004 року) кожна зі Сторін, зазначених у Додатку I, при виконанні своїх визначених зобов`язань щодо кількісних обмежень і скорочень викидів відповідно до статті 3, з метою сприяння сталому розвитку: здійснює та/або продовжує розробляти відповідно до своїх національних умов такі політику та заходи, як:

- підвищення ефективності використання енергії у відповідних секторах національної економіки;

- проведення досліджень, розробка, сприяння широкому використанню та впровадженню нових і відновлюваних видів енергії, технологій поглинання двоокису вуглецю та передових сучасних екологічно безпечних технологій.

113. Також важливо згадати, що Законом № 2222-VIII від 5 грудня 2017 року Україна приєдналася до Статуту Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії (IRENA) від 26 січня 2009 року, до цілей якого віднесено сприяння широко поширеному та зростаючому впровадженню, а також сталому використанню всіх видів відновлюваної енергії, беручи до уваги:

a) національні та внутрішні пріоритети й переваги, отримувані з комбінованого підходу до відновлюваної енергії та заходів з енергоефективності, а також

b) внесок відновлюваної енергії в збереження навколишнього середовища шляхом обмеження впливу на природні ресурси й зменшення вирубування лісів, зокрема вирубування тропічних лісів, опустелювання й скорочення біологічного різноманіття; у захист клімату; в економічне зростання та соціальну згуртованість, у тому числі в зниження рівня бідності й сталий розвиток; у доступ до енергопостачання й безпеку енергопостачання; у регіональний розвиток і взаємну відповідальність поколінь.

114. Також у пункті 1 Директиви 2009/28/ЄС Європейського парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел і про внесення змін до Директив 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС та про їх подальше скасування (Directive 2009/28/EC of the European Parliament and of the council of 23 April 2009 on the promotion of the use of energy from renewable sources and amending and subsequently repealing Directives 2001/77/EC and 2003/30/EC) зазначено, що збільшення використання енергії, видобутої з відновлюваних джерел становлять разом з економією енергії та підвищеною енергоефективністю важливі складові комплексу заходів, що вимагаються для скорочення викидів парникових газів та для виконання Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про кліматичні зміни, а також до інших зобов`язань, взятих на рівні Співтовариства та міжнародному рівні з метою скорочення викидів парникових газів; ці фактори повинні відіграти значну роль у підвищенні надійності енергозабезпечення, сприянні технологічному розвитку та інноваціям, а також у створенні перспектив нових робочих місць та регіональному розвитку, зокрема в сільській та ізольованій місцевості.

115. На виконання вищезазначених міжнародних зобов`язань розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 року № 907-р схвалено Стратегію енергетичної безпеки, в якій енергетичну безпеку визначено складовою системи забезпечення національної безпеки та визначено такі стратегічні цілі забезпечення енергетичної безпеки та пріоритетні завдання для реалізації сценарію «позитивної трансформації» і стратегічного вибору, як, зокрема, забезпечення енергетичної ефективності використання енергоресурсів та енергоефективності національної економіки, екологічно прийнятного впливу енергетики на навколишнє природне середовище, інтеграції енергетичного сектору в політичний, технологічний, технічний, економічний та правовий простір ЄС.

При цьому, у згаданій Стратегії за позитивним сценарієм змін в енергетичній сфері передбачається використання нових технологій виробництва, транспортування, накопичення та споживання енергії, використання відновлюваних та місцевих джерел енергії, цифровізація енерговикористання, що дозволяє наблизити джерела виробництва енергії до споживача та збалансувати режими роботи енергетичних систем.

116. Крім того, Суд враховує, що відповідно до статті 3 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» основними засадами державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є, зокрема, нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту шляхом реструктуризації виробництва і раціонального споживання енергії за рахунок збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел; додержання екологічної безпеки за рахунок зменшення негативного впливу на стан довкілля при створенні та експлуатації об`єктів альтернативної енергетики, а також при передачі, транспортуванні, постачанні, зберіганні та споживанні енергії, виробленої з альтернативних джерел; залучення вітчизняних та іноземних інвестицій і підтримка підприємництва у сфері альтернативних джерел енергії, в тому числі шляхом розробки і здійснення загальнодержавних і місцевих програм розвитку альтернативної енергетики.

117. Отже, запровадження та розвиток альтернативних джерел енергії, до яких відносяться і вітроелектростанції, інтеграція їх до Об`єднаної енергетичної системи України, нарощування обсягів виробництва та споживання такої енергії відповідає міжнародним зобов`язанням України, узгоджується із стратегічними цілями та пріоритетними завданнями забезпечення енергетичної безпеки, сприяє зменшенню негативного впливу на стан довкілля та підвищенню енергетичної незалежності держави.

118. Враховуючи вищезазначене, а також те, що окремі формальні неточності у процедурі підготовки та оприлюднення ДПТ не призвели до порушення прав позивачів на участь у публічному розгляді та обговорені спірного розпорядження, а відповідачем було забезпечено своєчасне та у належний спосіб розміщення оголошення про опублікування проекту ДПТ та оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, забезпечено доступ до проекту ДПТ у паперовому вигляді за визначеною адресою, організовано та проведено громадське обговорення проекту ДТП за участі замовників, розробників, представників громадськості та інших зацікавлених осіб, а також з урахуванням відсутності встановлених судами попередніх інстанцій фактів невідповідності змісту ДПТ вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншим актам законодавства, ДБН Б.1.1-14:2012, а також Схемі планування території № 29, Суд доходить висновку про відсутність належних і достатніх підстав для скасування розпорядження Березанської РДА № 161 від 7 серпня 2019 року «Про затвердження ДПТ земельної ділянки орієнтовною площею 35 000 га, яка планується для будівництва та експлуатації об`єктів вітроелектростанції за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області».

119. Суд у цій справі також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20, відповідно до якого стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату та захист прав інвесторів відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини четвертої статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.

120. На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статей 2 та 4 КАС України, статей 19 та 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 4, 5, 6-1, 9 Порядку № 555 внаслідок неврахування під час ухвалення судових рішень правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-a, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 6 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-a, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 28 вересня 2021 року у справі № 813/4167/17, від 9 лютого 2022 року у справі N°826/3559/17, від 1 вересня 2022 року у справі № 520/16518/2020 та від 27 вересня 2022 року у справі N°320/1510/20.

Неправильне застосування вищезазначених норм права зумовило прийняття судових рішень, які не відповідають закону, що відповідно до статті 351 КАС України є підставою для їх скасування судом касаційної інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, про відмову у задоволені позову.

121. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

122. Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.

123. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcia Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)).

124. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява № 20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

125. Однак варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов?язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

126. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов?язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява № 18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).

127. Так, у рішенні «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) у пункті 54 ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.

128. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

129. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ТОВ «ДТЕК ТВ» слід задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

130. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТИЛІГУЛЬСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмирал Агро» до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТИЛІГУЛЬСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді Т.Г. Стрелець

В.М. Шарапа