Ухвала

від 02.02.2023 по справі 405/5965/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5965/21

Провадження № 2-зз/405/1/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2023 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Дризі Є.В.

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горпинка С.М.

та представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шаповалова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Шаповалова Д.В. про скасування вжитих за ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 листопада 2022 року заходів забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно по цивільній справі №405/5965/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Черкаська обласна прокуратура про стягнення боргу та визнання недійсними договори дарування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просить: стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на його (позивача) користь 85 439, 45 доларів США як борг за договором позики від 15.08.2013 року; визнати недійсними договори дарування, укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 : від 22.02.2014 року щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 та від 24.02.2014 року щодо будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 листопада 2022 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Крім того, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 листопада 2022 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка була подана одночасно з позовною заявою, по цивільній справі № 405/5965/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Черкаська обласна прокуратура про стягнення боргу та визнання недійсними договори дарування, - вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна:

квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 568 від 22 лютого 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В.;

житловий будинок АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 585 від 24 лютого 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В., - в межах заявленої ціни позову, яка становить 85 439,45 доларів США.

В свою чергу, 06 січня 2023 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Шаповаловим Д.В. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1044997 від 05.01.2023 року) подано до суду клопотання, в якому просив скасувати ухвалу Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 листопада 2022 року, за якою вжито заходи забезпечення позову у цивільній справі №405/5965/21 у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 , що належать на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 , зазначивши на його обгрунтування, що позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги по справі № 405/5965/21 обгрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_4 взяв в борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 65 000 доларів США і не повернув їх у визначений термін, при цьому, суду в обґрунтування позовної заяви, не надано жодних доказів того, що відповідач ОСОБА_3 взагалі була обізнана у тому, що її колишній чоловік - відповідач ОСОБА_4 взяв в борг таку суму коштів і що на це була її згода, поряд з цим, не зважаючи на це, суд накладає арешт на об`єкти нерухомого майна відповідача ОСОБА_3 , яка жодних боргових зобов`язань перед позивачем ОСОБА_1 не має і жодних коштів у нього в борг не брала. Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.08.2021 року наданої у позивачем разом з позовом вбачається, що за відповідачем ОСОБА_6 рахуються земельні ділянки під кадастровими номерами 3510100000:41:342:0015 та 3510100000:41:342:0014, площами 0,9998 га та 1,5 га відповідно та на вказані земельні ділянки за відповідачем ОСОБА_6 зареєстровано право оренди. Окрім того, на сьогоднішній день право оренди земельних ділянок є предметом купівлі - продажу. Більш того, відповідач ОСОБА_6 згідно з тієї ж інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як фізична особа - підприємець здає вказані земельні ділянки в суборенду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а відповідно отримує дохід, у з зв`язку з чим, не зрозуміло, чому позивач в заяві про забезпечення позову не просить накласти арешт ні на грошові кошти ОСОБА_4 , як особи, що взяла кошти у борг, ні на земельні ділянки щодо яких у нього зареєстровано право оренди, при цьому, фактично у справі спір виник через дії відповідача ОСОБА_4 , в той час як арешт накладається лише на майно відповідача ОСОБА_3 . Зазначив, що, при цьому, єдиним наслідком недійсності договорів дарування об`єктів нерухомого майна, що належать ОСОБА_3 , у випадку задоволення судом позовних вимог, буде її обов`язок повернути їх колишньому чоловікові ОСОБА_4 , на підставі чого визнання недійсними договорів дарування ніяк не вплине на відновлення порушених чи оспорюваних прав позивача ОСОБА_1 щодо стягнення боргу, оскільки за недійсним правочином сторони можуть і не виконувати свого обов`язку щодо повернення майна по відношенню один до одного, та, при цьому ОСОБА_1 цього вимагати не може від сторін правочину. З огляду на зазначене, вважає, що накладення арешту на нерухоме майно з мотивів заявлення позовних вимог щодо недійсності правочинів не підтверджено доказами, які відповідно не могли бути враховані судом на час винесення ухвали про забезпечення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шаповалов Д.В. в судовому засіданні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 листопада 2022 року, підтримав з підстав, зазначених в ньому, просив його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Горпинко С.М. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1040783 від 19.10.2022 року) просив відмовити заявнику в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову повідомлені судом належним чином, про що свідчать довідка про доставку SMS, SMS-повідомлення сформоване одержувачу ОСОБА_9 , який є представником відповідача ОСОБА_4 (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1043511 від 23.01.2023 року), 27.01.2023 року 11:24:42, на номер телефону НОМЕР_1 , доставлено: 27.01.2023, 11:34:57, а також довідка про доставку електронного листа одержувача Черкаська обласна прокуратура на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з якою виклик до суду по справі № 405/5965/21 доставлено до електронної скриньки: 27.01.2023 року о 11:38:31, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання на адресу суду не надходили, що поряд з цим, не є перешкодою для розгляду судом клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шаповалова Д.В. та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горпинка С.М., зваживши доводи, викладені в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи № 405/5965/21, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 4, 10 роз`яснень пленуму Верховного Суду України, викладені в постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження в ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При обранні заходів забезпечення позову враховується також необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст.ст.156, 158 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення у формі ухвали, при цьому, наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Таким чином, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Судом встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 листопада 2022 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 405/5965/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Черкаська обласна прокуратура про стягнення боргу та визнання недійсними договори дарування,- задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/5965/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Черкаська обласна прокуратура про стягнення боргу та визнання недійсними договори дарування, шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна:

квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 568 від 22 лютого 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В.;

житловий будинок АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 585 від 24 лютого 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В., - в межах заявленої ціни позову, яка становить 85 439,45 доларів США.

Зазначена ухвала в апеляційному порядку заінтересованими особами в порядку ст.353 ЦПК України, - не оскаржувалась.

Крім того, при розгляді судом заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову було враховано, що предметом поданого останнім позову є, зокрема, вимога майнового характеру, солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на його (позивача) користь заборгованість за договором позики від 15 серпня 2013 року в розмірі 85 439, 45 доларів США, який обгрунтовано тим, що відповідно до складеної відповідачем ОСОБА_4 розписки від 15 серпня 2013 року про отримання позики у розмірі 65 000,00 доларів США, а також додаткової угоди від 30 жовтня 2014 року відповідач ОСОБА_4 зобов`язався повернути кошти, а також сплатити відсотки за користування позикою в строк до 01 лютого 2017 року, однак, у зазначений термін ОСОБА_4 зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, кошти не повернув, при цьому, на час отримання позики відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були подружжям, відповідно отримання позики здійснювалося за погодженням та з відома другого з подружжя та в інтересах сім`ї, та, крім того, після отримання позики відповідач ОСОБА_4 уклав з відповідачем ОСОБА_5 , шлюб з якою на теперішній час розірвано, договори дарування, за якими відчужив останній зазначені вище об`єкти нерухомого майна з метою унеможливлення звернення на них стягнення, у зв`язку з невиконанням зобов`язань з повернення позики.

При цьому, з матеріалів справи та на теперішній час судом не встановлено, що обставини, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, припинилися чи змінилися, а так само судом не встановлено, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, суд зауважує, що під час вирішенн питання щодо забезпечення позову, обгрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обгрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви заінтересованої особи про забезпечення позову, при цьому, достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин справи, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Окрім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався взмозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kьbler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

З огляду на викладене вище, та, враховуючи, що на теперішній час між сторонами фактично продовжує існувати спір, що вирішується судом в даній справі, а також приймаючи до уваги, що предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не змінився, та по справі проводиться підготовче провадження, цивільна справа по суті не розглянута та судове рішення по справі не прийнято, суд не знаходить правових підстав, визначених ст.158 ЦПК України, для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шаповалова Д.В. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 листопада 2022 року в цивільній справі №405/5965/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Черкаська обласна прокуратура про стягнення боргу та визнання недійсними договори дарування шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 568 від 22 лютого 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В. та житловий будинок АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 585 від 24 лютого 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В., в межах заявленої ціни позову, яка становить 85 439,45 доларів США., що має наслідком у відмові для його (клопотання) задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.158, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Шаповалова Д.В. про скасування вжитих за ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 листопада 2022 року заходів забезпечення позову по цивільній справі № 405/5965/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Черкаська обласна прокуратура про стягнення боргу та визнання недійсними договори дарування, шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна:

квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 568 від 22 лютого 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В.;

житловий будинок АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 585 від 24 лютого 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В., -

в межах заявленої ціни позову, яка становить 85 439,45 доларів США.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова