Постанова

від 27.02.2023 по справі 126/512/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 126/512/22

Провадження № 22-ц/801/379/2023

Категорія: 56

Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 рокуСправа № 126/512/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач Гайсинська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги»,

Вінницька обласна прокуратура (особа, яка подала апеляційну скаргу),

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницької обласної прокуратури нарішення Бершадського районногосуду Вінницькоїобласті від 23 листопада 2022 року, ухвалене у складі судді Рудь О. Г. в м. Бершадь, дата складення повного судового рішення відповідає даті його постановлення,-

в с т а н о в и в :

31 березня 2022 року керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Бершадської міської ради (надалі Рада), Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» (надалі КНП «Бершадський ЦПМСД») із позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів.

Позов мотивовано тим, що перебуваючи на посаді головного лікаря КНП «Бершадський ЦПМСД» ОСОБА_1 незаконно, шляхом підписання наказів «Про преміювання», нарахував собі премії та надбавки, і самостійно визначав їх розмір, тим самим спричинив державі в особі Бершадської міської ради, КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» збитки в розмірі 310 019 грн 43 коп. незаконно отриманих премій та надбавок.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24.05.2021 року у справі №126/770/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачено ч. ч. 1,2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова Бершадського районного суду від 24.05.2021 року в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відтак прокурор висував вимогу визнати незаконними та скасувати накази: № 129 від 14.06.2019 «Про преміювання», № 25-к від 01.07.2019, № 35-к від 23.09.2019, № 191 від 16.10.2019 «Про преміювання», № 41-к від 24.10.2019, № 46-к від 22.11.2019, № 228 від 17.12.2019 «Про преміювання», № 48-к від 20.12.2019, № 1-к від 02.01.2020, № 130 від 11.06.2020 «Про преміювання», № 147 від 13.07.2020 «Про преміювання», № 191 від 21.08.2020 «Про преміювання до Дня незалежності України», № 222 від 25.09.2020 «Про преміювання за підсумками кварталу», № 272 від 21.12.2020 «Про преміювання за підсумками року» в частині визначення премій та доплат за інтенсивність праці ОСОБА_1 , та стягнути з нього на користь Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» кошти у сумі 310019 грн 43 коп. і судовий збір.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено, судові витрати залишено за позивачем.

Рішення мотивовано тим, що одного тільки факту притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення недостатньо для покладання на нього цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди. Для застосування до правовідносин сторін правил статті 1167 Цивільного кодексу України про відшкодування майнової шкоди необхідно встановити, що шкода є безпосереднім наслідком протиправної поведінки (дії або бездіяльності).

Суд відзначив, що крім владних повноважень, якими був наділений відповідач ОСОБА_1 як посадова особа, правовідносини між ним, Бершадською міською радою та КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» також регулюються трудовим законодавством, у зв`язку з чим не можна вважати, що виплатами надбавок відповідачу на рівні з іншими співробітниками була завдана шкода державі у особі Бершадської міської ради та КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», яка підлягає відшкодуванню у порядкустатті 1166 ЦК України, оскільки зазначені виплати здійснені не за кошти місцевого бюджету, а відповідно до вимог КЗпП України, з коштів виділених НСЗУ та відповідно укладених договорів, за фактично виконаний ОСОБА_1 додатковий обсяг роботи.

За вказаних обставин відсутні підстави вважати, що виплатою премії головному лікарю була завдана шкода територіальній громаді.

Не погодившись із цим рішенням, 05 січня 2023 року Вінницька обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення доведена постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24.05.2021 у справі № 126/770/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили, що свідчить про пасивне визнання відповідачем вини за корупційне правопорушення.

Питання стягнення завданої внаслідок вчинення адміністративних правопорушень шкоди не вирішувалось, оскільки шкода не визначена, як елемент складу правопорушення, а у добровільному порядку кошти відповідачем не відшкодовано.

Вказує, що поза увагою суд залишив те, що згідно п. 1.6. Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, преміювання керівників закладів, установ встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці, яким відповідно до п. 7 Статуту КНП «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», затвердженого рішенням 20 сесії Бершадської районної ради 7скликання від 10.07.2018 року, є його засновник - Бершадська районна рада.

Зауважує, що в порушення ст. ст. 258, 259 ЦПК України судом першої інстанції взагалі не надано оцінку законності прийнятих ОСОБА_1 відносно самого себе наказів, які порушують ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції, ст. ст. 2, 15 ЗУ «Про оплату праці», та підлягають визнанню незаконними не лише з підстав їх прийняття в умовах реального конфлікту інтересів, а й як такі що суперечать положенням Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту.

Отже, факт протиправної поведінки відповідача вважає, доведеним, оскільки виплата премій та надбавок здійснена на підставі незаконно виданих ним же наказів, а тому відповідно і кошти виплачені на підставі них, головним лікарем отримано незаконно, чим беззаперечно заподіяно шкоду КНП «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» у розмірі незаконно отриманих виплат, які є доходами закладу охорони здоров`я, а отже власністю територіальної громади, представником якої є саме орган місцевого самоврядування в особі Бершадської міської ради, яка увійшла до складу засновників юридичної особи.

Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого строку до апеляційного суду не надійшов.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор Вінницької обласної прокуратури Міняйло І. М. підтримала викладене в апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

ОСОБА_1 заперечив доводи апеляційної скарги, судове рішення просив залишити без змін.

Представники Бершадської міської ради та КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явились, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Від Бершадської міської ради 23 лютого 2023 року засобами електронного зв`язку надійшла заява з проханням провести розгляд цієї справи за відсутності представника Бершадської міської ради.

23 лютого 2023 року о 14 год. 01 хв. до суду надійшло клопотання Гайсинської окружної прокуратури про долучення доказів до матеріалів справи, яке апеляційним судом відхилено, а доказ повернуто заявникові, у зв`язку з тим, що ним було пропущено строк подання доказів, а причини неподання доказів до суду першої інстанції заявником не наведені.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає вимогам закону.

По справі встановлено наступні обставини:

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КНП «Бершадський ЦПМСД» є Бершадська міська рада, яка увійшла до складу засновників юридичної особи на підставі рішення 2 сесії 8 скликання Бершадської міської ради № 79 від 24.12.2020 «Про входження до складу засновників юридичних осіб публічного права комунальних організації (підприємства, заклади, установи)» (а.с. 19 20).

Рішенням 3 сесії 8 скликання Бершадської міської ради № 100 від 28.01.2021 «Про затвердження статуту комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» затверджено статут КНП «Бершадський ЦПМСД» (а.с. 21).

Відповідно до статуту комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», підприємство є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним медичним некомерційним підприємством (а.с. 22 35)..

Відповідно до п. 4.2 статуту підприємство є юридичною особою публічного права. Пунктом 4.7 визначено, що підприємство має самостійний баланс та рахунки.

Пунктом 1.3 статуту визначено, що засновником та власником підприємства є територіальна громада від імені якої виступає Бершадська міська рада.

Рішенням 8 сесії 7 скликання Бершадської районної ради від 16.12.2016 «Про призначення головного лікаря комунальної установи «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря даної установи.

Рішенням 19 сесії 7 скликання Бершадської районної ради від 20.04.2018 «Про реорганізацію комунальної установи «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» в КНП «Бершадський ЦПМСД» головним лікарем якого являється відповідач.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24.05.2021 року у справі №126/770/21 головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачено ч. ч. 1,2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова Бершадського районного суду від 24.05.2021 року в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили (а.с. 12 17).

У період 14.06.2019 року по 21.12.2020 року головним лікарем КНП «Бершадський ЦПМСД» ОСОБА_1 , підписано 14 наказів: № 129 від 14.06.2019 «Про преміювання», №25?к від 01.07.2019, № 35-к від 23.09.2019, № 191 від 16.10.2019 «Про преміювання», №41?к від 24.10.2019, № 46-к від 22.11.2019, № 228 від 17.12.2019 «Про преміювання», №48-к від 20.12.2019, № 1-к від 02.01.2020, № 130 від 11.06.2020 «Про преміювання», № 147 від 13.07.2020 «Про преміювання», № 191 від 21.08.2020 «Про преміювання до Дня незалежності України», № 222 від 25.09.2020 «Про преміювання за підсумками кварталу», № 272 від 21.12.2020 «Про преміювання за підсумками року» (а.с. 61 77), згідно яких здійснено його преміювання та доплата за інтенсивність праці на суму 310 019,43 грн, а саме:

-на підставі наказу № 129 від 14.06.2019 «Про преміювання» за підписом ОСОБА_1 згідно додатку, який ним же підписано, відповідача премійовано у розмірі посадового окладу па суму 24007 гривень;

-на підставі наказів № 191 від 16.10.2019 «Про преміювання» відповідачу вирішено виплатити премію у розмірі 7000 грн, № 228 від 17.12.2019 року «Про преміювання» - у розмірі 12100 грн, № 130 від 11.06.2020 «Про преміювання» - у розмірі 15 000 грн, № 147 від 13.07.2020 «Про преміювання» - у розмірі 8 000 грн, № 191 від 21.08.2020 «Про преміювання до Дня незалежності України» - у розмірі 9 000 грн, № 222 від 25.09.2020 «Про преміювання за підсумками кварталу» у розмірі 6 500 грн, № 272 від 31.12.2020 «Про преміювання за підсумками року» у розмірі 10000 гривень;

- наказами за № 25-к від 01.07.2019 дозволено доплату за інтенсивність праці з 01.07.2019 року по 31.07.2019 року у розмірі 30%, що становить 11473 грн, № 35-к від 23.09.2019 року дозволено доплату за інтенсивність праці з 01.09.2019 року по 30.09.2019 року у розмірі 20%, що становить 4801,40 грн, № 41-к від 24.10.2019 року дозволено доплату за інтенсивність праці з 01.10.2019 по 31.10.2019 у розмірі 50%, що становить 14459,46 грн, №46-к від 22.11.2019 року дозволено доплату за інтенсивність праці з 01.11.2019 року по 30.11.2019 рік у розмірі 50%, що становить 8656,01 грн, № 48-к від 20.12.2019 року дозволено доплату за інтенсивність праці з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року у розмірі 50%, що становить 14426,68 грн, № 1-к від 02.01.2020 року дозволено доплату за сумісництво та надбавку інтенсивність праці з 01.01.2020 року в розмірі 50% до кінця року, що становить 164595,88 гривень.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Бершадської міської ради та КП "Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання незаконними наказів та стягнення коштів в розмірі 310019 грн. 43 к, отриманих відповідачем в якості премії та надбавок на підставі наказів, виданих в умовах реального конфлікту інтересів, про який він не повідомив.

При розгляді таких справ суд повинен насамперед перевіряти підставність звернення прокурора з таким позовом.

У розгляді даного спору апеляційний суд також звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

З огляду на зазначене, керуючись частиною 4 статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає за можливе вийти за межі доводів та вимог апеляційної скарги та насамперед дати оцінку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у справі яка розглядається.

Звертаючись з позовом у цій справі, прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказав на те, що органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є КНП «Бершадський ЦПМСД», засновником якого є Рада(як засновник КНП, якому останнє підконтрольне та підзвітне, також є органом, уповноваженим на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах), однак пасивна поведінка вказаних осіб, які маючи відповідні повноваження для захисту порушених інтересів держави до суду не звертаються, є підставою для пред`явлення позову прокурором.)

Пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У частині 3 статті 56 ЦПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5 статті 56 ЦПКУ).

Відповідно до частини четвертої статті 56 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення.

У пунктах 27 та 76 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1)якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєкомпетентний орган;2)у разівідсутності такогооргану. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

. Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до пунктів 1.1. 1.3 Статуту КНП «Бершадський ЦПМСД», затвердженого рішенням 3 сесії Бершадської міської ради 8 скликання 28.01.2021р. № 100, КНП «Бершадський ЦПМСД» є комунальним унітарним медичним некомерційним підприємством, що надає первинну медичну допомогу та здійснює управління медичним обслуговуванням прикріпленого та зареєстрованого населення, вживає заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я. Підприємство створене на базі майна комунальної власності. Засновником та Власником підприємства є територіальна громада від імені якої виступає Бершадська міська рада. Підприємство є юридичною особою (п.4.1 Статуту) Підприємство має самостійний баланс, рахунки в Державному казначействі України, установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами. (п. 4.7 Статуту). Підприємство користується закріпленим за ним комунальним майном на праві оперативного управління (п. 4.4 Статуту). Для здійснення господарської некомерційної діяльності Підприємство залучає і використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові та інші види ресурсів, використання яких не заборонено законом (п.4.6 Статуту).

Верховний Суд у постановах від 08.11.2021 у справі №917/561/21та від 07.12.2021 у справі №903/865/20 додатково звернув увагу на те, що у випадку звернення прокурором за захистом інтересів держави в особі комунального підприємства/установи, необхідним є дослідження судами питання наявності у такого підприємства/установи делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати владні управлінські функції, що, в такому випадку, наділяє комунальне підприємство/установу статусом суб`єкта владних повноважень (у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України) як іншого суб`єкта при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Поряд з тим, в справі що розглядається, не встановлено наявності у КНП «Бершадський ЦПМСД» делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати будь-які владні управлінські функції у спірних правовідносинах. Розглядаючи справу, суд першої інстанції не звернув на зазначене уваги.

Відтак, з огляду на те, що КНП «Бершадський ЦПМСД» як комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, колегія суддів виснує, що прокурор не може звертатися з позовом в інтересах держави в особі позивача КНП «Бершадський ЦПМСД», а воно, у свою чергу, не позбавлене права самостійно звертатися з позовом за захистом порушених прав.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, прокурор обґрунтовував звернення з позовом в інтересах держави в особі Ради тим, що Рада і є органом місцевого самоврядування, уповноваженим на управління КНП «Бершадський ЦПМСД» та є власником і засновником останнього, джерелами формування майна якого є майно комунальної власності.

Поряд з тим, апеляційний суд акцентує увагу на тому, що хоч прокурор і звернувся з позовом в інтересах держави в особі Ради та КНП «Бершадський ЦПМСД», однак позовна заява прокурора містить вимоги про визнання незаконним наказів КНП та стягнення грошових коштів саме на користь КНП «Бершадський ЦПМСД», а не на користь органу місцевого самоврядування. Ця обставина теж залишилася поза оцінкою суду першої інстанції.

З огляду на наведене, позовні вимоги заявлені прокурором у даній справі свідчать про дійсний намір захистити права КНП «Бершадський ЦПМСД» шляхом стягнення майна саме на користь останнього.

Разом з тим, по справі вірно встановлено та не заперечується прокурором, що кошти, які були розподілені в якості премії та надбавок за інтенсивність праці, були коштами, виділеними Національною службою здоров`я України на підставі договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних грантів (Договори на а.с. 41-49, 50-56), ця обставина також підтверджується інформацією Бершадської міської ради (а.с.36), інформацією КНП «Бершадська ЦПМСД» (а.с. 39-40).

При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що Рада не є стороною Договорів з НСЗУ, стороною договорів є саме КНП «Бершадська ЦПМСД», а відтак твердження прокурора, про те, що кошти, виділені НСЗУ, з урахуванням того, що Рада є засновником та власником підприємства, належать Раді, - є припущенням та не відповідає фактичним обставинам справи.

Як уже зазначалося вище, відповідно до пунктів 1.1- 1.3, 4.4, 4.5, 4.7 Статуту КНП «Бершадська ЦПМСД», останнє є комунальним унітарним некомерційним підприємством та знаходиться у власності територіальної громади, від імені якої виступає Бершадська міська рада, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та індифікаційним кодом, тобто є суб`єктом господарювання та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами ( в справі яка є наразі предметом розгляду НСЗУ).

Крім того, колегією суддів враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.11.2021 у справі №917/269/21 у подібних правовідносинах (за позовом прокурора в інтересах держави в особі комунального підприємства та міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів). Зокрема, у справі №917/269/21 Верховний Суд, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №911/2169/20, дійшов висновку, що оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, то звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

У постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 Верховний Суд зазначив, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин та виходячи із встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає, що прокурор насамперед повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу (про стягнення, повернення майна). Аналогічні за змістом висновки, викладено і у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 зі справи №903/865/20.

Вчинення відповідачем корупційного правопорушення при видачі оскаржуваних наказів не підміняє собою та не може слугувати окремою підставою для звернення прокурора до суду, оскільки в будь-якому випадку прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повинен визначити такий орган, а у справі яка розглядається визначені прокурором Рада та КНП не є тими органами, представництво інтересів яких можливо прокурором.

Отже, колегія суддів приходить до беззаперечного висновку, що у цій справі звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивача Бершадської міської ради та позивача КНП «Бершадський УПМСД» є безпідставним.

Якщо суд після відкриття провадження у справі установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18).

За таких обставин апеляційний суд не розглядає та не оцінює інші доводи апеляційної скарги та аргументи інших учасників справи та приходить до висновку про скасування ухваленого судом першої інстанції рішення та закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених прокуратурою Вінницької області у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, суд зазначає, що Прокуратурою Вінницької області було сплачено 10 696,94 грн судового збору (а. с. 159), проте оскільки апеляційна скарга за наведених у ній доводів не підлягає до задоволення, понесені судові витрати слід залишити за нею, доказів понесення судових витрат іншими учасниками справи в суді апеляційної інстанції матеріали справи не містять.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури задовольнити частко.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасувати.

Позов Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів, залишити без розгляду.

Судові витрати, понесені Прокуратурою Вінницької області у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишити за нею.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. Ю. Береговий

О. С. Панасюк