Ухвала

від 27.02.2023 по справі 362/3312/19

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3312/19

Провадження 2/362/88/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2023 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Берковської Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень, витребування майна із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року №186 про безкоштовну передачу ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року №187 про безкоштовну передачу ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,2223 га, кадастровий номер 3221486902:02:001:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,0664 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (т. 1 а.с. 123-124).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 209-210).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2021 року призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень, витребування майна із чужого незаконного володіння судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) (т. 2 а.с. 63-66).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2022 року відновлено провадження у вищевказаній справі (т. 2 а.с. 114).

21.02.2023 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною вчинення дій щодо поділу, об`єднанню, відчуженню земельних ділянок за кадастровими номерами 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0056, площею 0,0800 га, загальна площа яких складає 0,223 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 152-158).

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Салтановою В., 15.06.2022 року складено висновок відповідно до якого не вбачається можливим надати висновок на поставлені питання через відсутність актуальної інформації щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0047.

Водночас, при проведенні судової земельно-технічної експертизи за результатами аналізу відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі встановлено, що на час винесення ухвали від 09.09.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 площею 0,2223 га, розміщена в архівному шарі. Натомість в Державному земельному кадастрі обліковуються земельні ділянки: з кадастровим номером 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га, кадастровим номером 3221486902:02:001:0054 площею 0,423 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0056 площею 0,0800 га. Дата державної реєстрації земельних ділянок 23 липня 2021 року, загальна площа земельних ділянок становить 0,2223 га.

Тобто, поділ земельної ділянки належної відповідачу ОСОБА_2 здійснено останнім вже під час судового розгляду.

Звертаючись із позовом у 2019 році у позовній заяві, серед іншого, ставиться питання про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3221486902:02:001:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,0664 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, у ході судового розгляд ОСОБА_2 23 липня 2021 року здійснив поділ земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 загальною площею 0,2223 на 4 самостійні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0054 площею 0,423 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га, кадастровим номером 3221486902:02:001:0056 площею 0,0800 га, загальна площа яких складає 0,2223 га, що підтверджується наявним у матеріалах справи висновком експерта.

Вчинення з боку відповідача таких дій прямо свідчить про його наміри уникнути виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Зважаючи на недобросовісну поведінку з боку відповідача, яка виразилась у поділі земельної ділянки та утворенні в результаті цього окремих чотирьох земельних ділянок із присвоєнням нових кадастрових номерів, то на сьогодні існує досить висока ймовірність того факту, що відповідач може в будь-який момент здійснити поділ, об`єднання, відчуження належної йому на праві власності земельної ділянки, яка є предметом цього позову на користь третіх осіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду (т. 2, а.с.152-168).

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин третьоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вичиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом 05.06.2019 року до Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень, витребування майна із чужого незаконного володіння (т.1, а.с.1-13).

Одну із позовних вимог, ставиться питання про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3221486902:02:001:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,0664 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається із висновку експерта Сердечний С.В. 23 липня 2021 року здійснив поділ земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 загальною площею 0,2223 на 4 самостійні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0054 площею 0,423 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га, кадастровим номером 3221486902:02:001:0056 площею 0,0800 га, загальна площа яких складає 0,2223 га. (т. 2, а.с.111).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п. 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року№ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду у гіпотетичному випадку задоволення позову.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Зважаючи на те, щоміж сторонами існує реальнийспір про одна із позовних вимог є витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3221486902:02:001:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,0664 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а під час розгляду справи ОСОБА_2 здійснив поділ земельної ділянки на 4 самостійні земельні ділянки, а тому існує вірогідність того, щовласникземельної ділянки ОСОБА_2 може в будь-який момент здійснити поділ, об`єднання, відчуження належної йому на праві власності земельної ділянки, яка є предметом цього позову на користь третіх осіб, що не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

У даномувипадку,вжиття заходів забезпечення позову,накладення арешту на земельну ділянкуз метою недопущення перереєстрації прав на це майно, ніяким чином не створює перешкоди у обмеженні можливостівідповідача,користуватисяцим майном, та не призведе до невідворотних наслідків.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд враховує, що саме під час знаходження справи у провадженні суду відповідач не позбавлений можливості здійснити відчуження майна на користь третіх осіб, що у свою чергу потягне необхідність для позивача подання до суду нових вимог і залучення інших співвідповідачів,і цепризведе до безконтрольного розширення кола осіб, що не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву про забезпечення позову задовольнити шляхом накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннямист. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт та заборона може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбаченихст. 154 ЦПК Українивипадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 154, 258, 260 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень, витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Накласти арешт із забороною вчинення дій щодо поділу, об`єднанню, відчуженню земельних ділянок за кадастровими номерами 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0056, площею 0,0800 га, загальна площа яких складає 0,223 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 .

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 )

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ).

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Дана ухвала відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження»є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Текст ухвали виготовлено 27.02.2023 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко