Рішення

від 09.08.2023 по справі 362/3312/19

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3312/19

Провадження № 2/362/88/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Харченко А.В., Берковської Д.С., Жеребко Ю.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Калинівської селищної територіальної громади Фастівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішень, витребування майна із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Калинівської селищної територіальної громади Фастівського району Київської області (до переіменування Порадівська сільська рада Васильківського району Київської області), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року №186 про безкоштовну передачу ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року №187 про безкоштовну передачу ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею 0,2223 га, кадастровий номер 3221486902:02:001:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,0664 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підстав свідоцтва про спадщину за заповітом від 30 травня 2008 року він отримав у спадщину земельну ділянку площею 0,536 га по АДРЕСА_2 , яка належала його батькові ОСОБА_6 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 07 червня 2000 року.

У 2012 році він звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВСС» із заявою на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і для ведення особистого селянського господарства за даною адресою. Після її виготовлення він звернувся до Управління Державного земельного агентства у Васильківському районі Київської області із заявою про внесення відомостей до державного земельного кадастру, однак отримав відповідь про відмову йому у внесенні таких відомостей через перетини зовнішніх меж його земельної ділянки із земельними ділянками з кадастровими номерами 3221486902:02:001:0017, 3221486902:02:001:0018 та 3221486902:02:001:0020.

Пізніше Позивач дізнався, що частину його земельної ділянки рішенням Порадівської сільської ради від 23 травня 2008 року № 186 було передано у власність ОСОБА_4 , а іншу частину даної земельної ділянки рішенням Порадівської сільської ради від 23 травня 2008 року № 187 було передано у власність ОСОБА_5

09 вересня 2008 року ОСОБА_4 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 213797, зареєструвавши його в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

25 квітня 2012 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу відчужив ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221486902:02:001:0017, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

25 грудня 2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_8 придбав земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221486902:02:001:0017, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Крім того, рішенням Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року № 187 передано безкоштовно у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1100 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

17 липня 2009 року ОСОБА_5 одержала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 921223, зареєструвавши його в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

05 грудня 2011 року ОСОБА_5 , від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_9 , відчужила на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,1023 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221486902:02:001:0018, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки площею 0,1023 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221486902:02:001:0018, укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вже після смерті ОСОБА_5

13 липня 2013 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_11 придбала земельну ділянку площею 0,1023 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221486902:02:001:0018, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , Управління Державного земельного агентства у Васильківському районі Київської області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на земельні ділянки та їх витребування з чужого незаконного володіння, визнання недійсними правочинів, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року у справі № 362/7124/13 в задоволенні вказаного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2016 року у справі № 362/7124/13 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсними та скасовані рішення Порадівської сільської ради Васильківськогр району Київської області від 23 травня 2008 року № 186 про безкоштовну передачу ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 про безкоштовну передачу ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Визнані недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3221486902:02:001:0017, виданий 09 вересня 2008 року ОСОБА_4 , серії ЯЖ №213797 та за кадастровим номером 3221486902:02:001:0018, виданий 17 липня 2009 року ОСОБА_5 , серії ЯЖ№ 921233. Визнано недійсними договори купівлі-продажу земельної ділянки від 25 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , та від 05 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_5 , від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 . Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 частину земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0017, що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,0323 га, та частину земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0018, що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,0341 га, якізнаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

03 червня 2016 року належну ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221486902:02:001:0017 та належну ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,1023 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221486902:02:001:0018 було об`єднано в одну земельну ділянку площею 0,2223 га, кадастровий номер 3221486902:02:001:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та передано у власність ОСОБА_3 .

У подальшому постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 липня 2018 року у справі №362/7124/13 касаційні скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_11 задоволено частково; рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В той же час, Верховним Судом встановлено, що висновком експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 березня 2016 року № 23114/15-41 доведено часткове накладання земельних ділянок, які належали ОСОБА_8 та ОСОБА_11 та земельної ділянки ОСОБА_2 . Таке накладення земельних ділянок відбулося внаслідок того, що Порадівська сільська рада Васильківського району Київської області, приймаючи рішення про передачу у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельних ділянок, передала їм частину земельної ділянки, що вже належала ОСОБА_2 .

Посилаючюсь на вказані обставини та на те, що частину належної позивачу на праві власності земельної ділянки, Порадівська сільська рада незаконно передала у власність іншим особам, позивач не може зареєструвати належну йому земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, просить позов задовольнити.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (т. 1 а.с. 123-124).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 209-210).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2021 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) (т. 2 а.с. 63-66).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2022 року відновлено провадження у вищевказаній справі (т. 2 а.с. 114).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі, задоволено. Накладено арешт із забороною вчинення дій щодо поділу, об`єднанню, відчуженню земельних ділянок за кадастровими номерами 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га; кадастровим номером 3221486902:02:001:0056, площею 0,0800 га, загальна площа яких складає 0,223 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_3 (т. 2 а.с.211-216).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 червня 2023 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду, відмовлено (т.2 а.с.224-226).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 червня 2023 року замінено у цивільній справі відповідача Порадівську сільську раду Васильківського району Київської області на його правонаступника Калинівську селищну територіальну громаду Фастівського району Київської області (т.2 а.с.227-229).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу запозовом ОСОБА_2 до Калинівської селищної територіальної громади Фастівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішень, витребування майна із чужого незаконного володіннядо судового розгляду по суті (т.2 а.с.248-250).

08.06.2021 року від представника ОСОБА_3 до суду надйшов відзив на позовну заяву в якому просили суд у задоволенні позову відмовити, оскільки позовні вимоги є необгрунотваними, позивачем не було надано доказів, що межи земельної ділянки порушені (т.2 а.с.9-12).

04.10.2021 року від представник позивача надійшла відповідь на відзив в якому він зазначає, що доводи Відповідача-1 про те, що Позивач нібито незаконно володіє земельною ділянкою є необгрунтованими та не мають братися судом до уваги. Доводи сторони Відповідача-1 про невідповідність технічної документації ОСОБА_2 є необгрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах матеріального закону, а тому Відповідач, ОСОБА_3 , не навів жодних підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 . В свою чергу, доводи Позивача підтверджуються належною аргументацією та доказами, а тому ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем земельної ділянки (т.2 а.с.82-86).

21.02.2023 року від представника позивача ОСОБА_14 надійшли до суду письмові пояснення по справі в яких представник позивач зазначає, що за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи Експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Салтановою Вікторією 15 червня 2022 року складено висновок відповідно до якого не вбачається можливим надати висновок на поставлені питання через відсутність актуальної інформації щодо земельної ділянки за кадастровим номером 221486902:02:001:0047. Водночас, при проведенні судової земельно-технічної експертизи за результатами аналізу відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі встановлено, що на час винесення ухвали від 09 вересня 2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 площею 0,2223 га, розміщена в архівному шарі. Натомість в Державному земельному кадастрі обліковуються земельні ділянки: з кадастровим номером 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га; кадастром номером 3221486902:02:001:0054 площею 0,423 га; кадастром номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га; кадастром номером 21486902:02:001:0056 площею 0,0800 га. Дата державної реєстрації земельних ділянок 23 липня 2021 року, загальна площа земельних ділянок становить 0,2223 га. Експертом встановлено існування накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3221486902:02:001:0055 і 3221486902:02:001:0056 власником яких є ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,536 га, що належить йому на підставі Державного акту про право власності на землю від 07 червня 2000 року серії ІІІ-КВ 112598-26414. Площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером 1486902:02:001:0055 на земельну ділянку належну ОСОБА_2 становить 0,0503 га. Площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером 221486902:02:001:0056 на земельну ділянку належну ОСОБА_2 становить 0,0319 га.

Звертаючись із цим позовом у 2019 році, ОСОБА_2 просить визнати законним та скасувати рішення Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року №186 про безкоштовну передачу ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від травня 2008 року №187 про безкоштовну передачу ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_1 пасті; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею 0,2223 га, кадастровий номер 21486902:02:001:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,0664 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Положеннями статті 43 ЦПК України передбачено право учасників справи на дачу письмових пояснень.

У пред`явленому позові ОСОБА_2 , серед іншого, просить витребувати у віповідача із належної останньому земельної ділянки кадастровий номер 21486902:02:001:0047 частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку

Проте, в результаті недобросовісних дій (поділ земельної ділянки на самостійні 4 об`єкти) з боку відповідача земельна ділянка за кадастровим номером 11486902:02:001:0047 загальною площею 0,2223 га трансформувалась в 4 самостійні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га; кадастром номером 3221486902:02:001:0054 площею 0,423 га; кадастровими номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га; кадастром номером 1486902:02:001:0056 площею 0,0800 га. Загальна площа яких складає 0,2223 га.

Поділ земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 призвів до того, що накладення земельних ділянок належних відповідачу ОСОБА_3 на земельну ділянку належну позивача ОСОБА_2 має місце зі сторони земельних ділянок за кадастровими номерами 3221486902:02:001:0055 та 1486902:02:001:0056.

Зважаючи на те, що ані предмет ані підстави позову не змінились, а лише змінився кадастровий номер належної відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки (поділ земельної ділянки на самостійні 4 об`єкти призвів до присвоєння кожній окремого кадастрового номеру, при цьому загальна площа належної відповідачу земельної ділянки 0,2223 га не змінилась, що підтверджується висновком експерта) вважаю, що суд має врахувати викладені в цих поясненнях обставини та вирішити спір згідно із законом (т.2 а.с.170-173).

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити із врахуванням пояснень наданих письмово суду, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не зявилися про розгляд справи судом повідомлялися належним чином, але повертаються конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та у порядку ч. 11 статті 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади» (т. 2 а.с.251), клопотань про розгляд справи у їх відсутності або про відкладення до суду не надходило.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.

Судом установлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 травня 2008 року є власником земельної ділянки площею 0,536 га для будівництва, обслуговування житлового будинку (0,250 га) та ведення особистого підсобного господарства (0,286 га) по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.17).

Зазначена земельна ділянка належала на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ № 112598-26414, виданого Порадівською сільською радою Васильківського району Київської області 07 червня 2000 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 356, батьку позивача - ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с.16).

26 березня 2013 року державним кадастровим реєстратором Управління Державного земельного агентства у Васильківському районі Київської області прийнято рішення № РВ-3200018142013 про відмову ОСОБА_2 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за заявою від 26 березня 2013 року, з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин зовнішніх меж з іншими земельними ділянками.

Судом також встановлено, що рішенням Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року № 186 передано безкоштовно у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

09 вересня 2008 року ОСОБА_4 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 213797, зареєструвавши його в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

25 квітня 2012 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу продав ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221486902:02:001:0017, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

25 грудня 2012 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_7 укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_8 придбав земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221486902:02:001:0017, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 25 квітня 2012 року.

Крім того, рішенням Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року № 187 передано безкоштовно у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1100 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

17 липня 2009 року ОСОБА_5 одержала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 921223, зареєструвавши його в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

05 грудня 2011 року ОСОБА_5 , від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_9 , продала на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,1023 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221486902:02:001:0018, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

13 липня 2013 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 укладений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_11 придбала земельну ділянку площею 0,1023 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221486902:02:001:0018, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 05 грудня 2011 року.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року у справі № 362/7124/13 в задоволенні вказаного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2016 року у справі № 362/7124/13 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсними та скасовані рішення Порадівської сільської ради Васильківськогр району Київської області від 23 травня 2008 року № 186 про безкоштовну передачу ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 про безкоштовну передачу ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Визнані недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3221486902:02:001:0017, виданий 09 вересня 2008 року ОСОБА_4 , серії ЯЖ №213797 та за кадастровим номером 3221486902:02:001:0018, виданий 17 липня 2009 року ОСОБА_5 , серії ЯЖ № 921233. Визнано недійсними договори купівлі-продажу земельної ділянки від 25 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , та від 05 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_5 , від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 . Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 частину земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0017, що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,0323 га, та частину земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0018, що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,0341 га, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.41-49).

03 червня 2016 року, тобто в період дії постанови Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2016 року, належну ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221486902:02:001:0017 та належну ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,1023 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221486902:02:001:0018 було об`єднано в одну земельну ділянку площею 0,2223 га, кадастровий номер 3221486902:02:001:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та передано у власність ОСОБА_3 .

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 липня 2018 року у справі №362/7124/13 касаційні скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_11 задоволено частково; рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 31 травня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а.с.69-76).

Верховним Судом встановлено, що висновком експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 березня 2016 року № 23114/15-41 доведено часткове накладання земельних ділянок, які належали ОСОБА_8 та ОСОБА_11 та земельної ділянки ОСОБА_2 . Таке накладення земельних ділянок відбулося внаслідок того, що Порадівська сільська рада Васильківського району Київської області, приймаючи рішення про передачу у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельних ділянок, передала їм частину земельної ділянки, що вже належала ОСОБА_2 .

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 15 червня 2022 року №35291/21-41 складено висновок відповідно до якого не вбачається можливим надати висновок на поставлені питання через відсутність актуальної інформації щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 (т. 2 а.с. 98-111).

При проведенні судової земельно-технічної експертизи за результатами аналізу відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі встановлено, що на час винесення ухвали від 09 вересня 2021 року (про призначення судової земельно-технічної експертизи) земельна ділянка з кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 площею 0,2223 га, розміщена в архівному шарі. Натомість в Державному земельному кадастрі обліковуються земельні ділянки: з кадастровим номером 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га; кадастром номером 3221486902:02:001:0054 площею 0,423 га; кадастром номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га; кадастром номером 3221486902:02:001:0056 площею 0,0800 га. Дата державної реєстрації земельних ділянок 23 липня 2021 року, загальна площа земельних ділянок становить 0,2223 га.

Експертом встановлено існування накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3221486902:02:001:0055 і 3221486902:02:001:0056 власником яких є ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,536 га, що належить йому на підставі Державного акту про право власності на землю від 07 червня 2000 року серії ІІІ-КВ № 112598-26414.

Площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3221486902:02:001:0055 на земельну ділянку належну ОСОБА_2 становить 0,0503 га.

Площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3221486902:02:001:0056 на земельну ділянку належну ОСОБА_2 становить 0,0319 га. (т. 2 а.с. 98-111).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Щодо вирішення позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року № №186, 187

Органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України)

Згідно пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

У силу статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Умовами статті 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» було затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку. Видавалися державні акти вказаного зразка державними органами земельних ресурсів при місцевих державних адміністраціях або органах місцевого самоврядування, підписувались головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, а також начальником державного органу земельних ресурсів.

Згідно з підпунктом «г» частини першої статі 81 ЗК України, громадяниУкраїнинабувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Як слідує із встановлених судом обставин справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,536 га для будівництва, обслуговування житлового будинку (0,250 га) та ведення особистого підсобного господарства (0,286 га) по АДРЕСА_2 підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 травня 2008 року.

Раніше зазначена земельна ділянка належала на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ № 112598-26414, виданого Порадівською сільською радою Васильківського району Київської області 07 червня 2000 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 356, батьку позивача - ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем останнього була його дружина ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Право власності попередніх власників вказаної земельної ділянки не скасовано.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частинами першою та другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

23 травня 2008 року Порадівська сільська рада Васильківського району Київської області прийняла ріщення за № № 186, 187, за якими безкоштовно передано у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельні ділянки по АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, позивач посилається на те, щоу зв`язку із накладенням суміжних земельних ділянок, які на день розгляду справи перебувають у власності ОСОБА_3 , на земельну ділянку, що перебуває у його власності, він не має можливості виготовити технічну документацію із землеустрою для присвоєння кадастрового номеру належній йому земельній ділянці та відповідно зареєструвати своє право власності на таку земельну ділянку.Вказує, що передачею у власність земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушено його право власності на земельну ділянку, оскільки частину земельної ділянки було раніше передано у власність його батьку ОСОБА_6 , якйи помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Земельна ділянка належала ОСОБА_6 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ № 112598-26414, виданого Порадівською сільською радою Васильківського району Київської області 07 червня 2000 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 356.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 липня 2018 року у справі №362/7124/13 встановлено, що висновком експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 березня 2016 року № 23114/15-41 доведено часткове накладання земельних ділянок, які належали ОСОБА_8 та ОСОБА_11 та земельної ділянки ОСОБА_2 . Таке накладення земельних ділянок відбулося внаслідок того, що Порадівська сільська рада Васильківського району Київської області, приймаючи рішення про передачу у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельних ділянок, передала їм частину земельної ділянки, що вже належала ОСОБА_2 .

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Салтановою Вікторією 15 червня 2022 року складено висновок відповідно до якого не вбачається можливим надати висновок на поставлені питання через відсутність актуальної інформації щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0047, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 площею 0,2223 га, розміщена в архівному шарі. Натомість в Державному земельному кадастрі обліковуються земельні ділянки: з кадастровим номером 3221486902:02:001:0053 площею 0,0400 га; кадастром номером 3221486902:02:001:0054 площею 0,423 га; кадастром номером 3221486902:02:001:0055 площею 0,0600 га; кадастром номером 3221486902:02:001:0056 площею 0,0800 га. Дата державної реєстрації земельних ділянок 23 липня 2021 року, загальна площа земельних ділянок становить 0,2223 га. Експертом встановлено існування накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3221486902:02:001:0055 і 3221486902:02:001:0056 власником яких є ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,536 га, що належить йому на підставі Державного акту про право власності на землю від 07 червня 2000 року серії ІІІ-КВ № 112598-26414. Площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3221486902:02:001:0055 на земельну ділянку належну ОСОБА_2 становить 0,0503 га. площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3221486902:02:001:0056 на земельну ділянку належну ОСОБА_2 становить 0,0319 га.

Тобто, поділ земельної ділянки за кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 призвів до того, що накладення земельних ділянок належних відповідачу ОСОБА_3 на земельну ділянку належну позивача ОСОБА_2 має місце зі сторони земельних ділянок за кадастровими номерами 3221486902:02:001:0055 та 3221486902:02:001:0056.

Отже судом встановлено, що під час виготовлення технічної документації та реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок за кадастровими номерами 3221486902:02:001:0055 та 3221486902:02:001:0056, на земельну ділянку ОСОБА_2 допущені порушення вимог чинного земельного законодавства, що перешкоджають ОСОБА_2 в реалізації ним свого конституційного права на реєстраціюїї в Державному земельному кадастрі.

Ураховучи той факт, що земельна ділянка належна позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 травня 2008 року була передана у власність попереньому власнику ОСОБА_6 на підставі рішення Порадівської сільської ради Васильківсського району Київської області раніше ніж ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тобто Порадівська сільська рада Васильківського району Київської області на час прийняття оскаржуваних рішень від 23 травня 2008 року № 186 та № 187 була обізнана з тим, що частина переданих у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельних ділянок вже вибули з комунальної власності Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області та перебували в приватній власності батька позивача - ОСОБА_6 вказує на порушення прав позивача.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Частиною шостою статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно положень пункту «г» частини першої статті 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до пункту «г» частини першої статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Рішення суб`єкта владних повноважень про передання земельної ділянки у власність є актом, необхідним для набуття у власність цього об`єкта у майбутньому - з моменту державної реєстрації відповідного цивільного права.

Отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 , набув право зареєструвати своє право власності на земельну ділянку, а тому скасування рішень Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року № 186 та № 187 дасть йому можливість завершити оформлення права власності на земельну ділянку.

Крім того, в оцінці спірних правовідносин суд виходить з того, що отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 мав усі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням, щодо оформлення на даної їй у власність землі (одержання державного акта на право власності на землю, пізніше реєстрацію права власності).

Отримавши право на отримання у власність земельної ділянки позивач мав правомірні очікування щодо оформлення права власності на земельну ділянку, оскільки ним було дотримано процедуру, яка передує одержанню правовстановлюючих документів на землю, а саме: отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, замовлення ТОВ «ВВСС» розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 .

Та обставина, що на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру Управління Державного земельного агентства у Васильківському районі Київської області прийняло рішення про відмову ОСОБА_2 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, інших земельних ділянок або їх частини свідчить про порушення права позивача на отриману у власність в порядку спадкування земельну ділянку та обмеження його у праві правомірного очікування щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки таке право є складовою частиною майна.

У справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші протии Ірландії» Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) можн азастосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підставив важати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Отже, за наявності у ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у ньоговиниклиправомірніочікування мирно володітимайном, які є об`єктом правового захистузгіднозістаттею 1 Протоколу 1 до Конвенції та національногозаконодавстваУкраїни.

Щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, п. 1 ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як у громадських інтересах і на умовах, передбачених законом.

Захист права власності гарантовано Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до статті 1 якого передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які на її думку необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу, мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним легітимній меті.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникмає право витребуватимайновід особи, яка незаконно, без відповідноїправовоїпідставизаволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежновід того, чизаволоділаця особа незаконно спірниммайном сама, чипридбалайого в особи, яка не мала права відчужуватицемайно.

Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якійв ін передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду зробила в постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

Право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном набувачем без правових підстав, тобто недобросовісним набувачем, передбачено статтею 387 ЦК України, а право власника витребувати своє майно від добросовісного набувача передбачено у статті 388 ЦК України і є обмеженим.

Такий правовий висновок неодноразово висловлений Верховним Судом України в постановах від 06 грудня 2010 року у справі № 3-13г10, від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 1522/25684/12 та інших.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За вимогами статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Ураховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18; пункт 90)).

Цей фактичний стан володіння слід відрізняти від права володіння, яке належить власникові (частина перша статті 317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем майна, чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Тоді як право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21; пункти 65-67); від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20; пункт 92)).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)).

З визнанням того, що державною реєстрацією права власності на нерухоме майно підтверджується володіння цим майном, у судову практику увійшла концепція «книжного володіння».

Як уже зазначалося, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

У постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16(провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

У рішенні від 07 липня 2011 року у справі «Серков проти України» (пункти 42-44) ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство має відповідати вимозі «якості», щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні.

У постанові від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19, провадження № 14-21цс22, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постановах від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1168цс15 та від 16 серпня 2017 року у справі № 6-54цс17, а також висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 757/32440/15-ц (провадження № 61-14437св18), від 05 вересня 2018 року у справі № 723/1983/16-ц (провадження № 61-22402св18) та від 20 січня 2021 року у справі № 2-4440/11 (провадження № 61-5464св20) про те, що витребувати можна лише індивідуально визначене майно або майно, яке виділено в натурі.

З урахуванням наведеного до спірних правовідносин застосовуються положення статті 387 ЦК України.

Зважаючи на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221486902:02:001:0047 площею 0,2223 га була поділена новим вдасником ОСОБА_3 на самостійні земельні ділянки із присвоєнням ним окремих кадастрових номерів, а експертом установлено, що накладення земельних ділянок належних відповідачу ОСОБА_3 на земельну ділянку належну позивача ОСОБА_2 має місце зі сторони земельних ділянок за кадастровими номерами 3221486902:02:001:0055 та 3221486902:02:001:0056, відтак з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами у справі письмові докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України на предмет їх допустимості, належності та достатності, суд, встановши порушення прав позивача на право власності та його права приходить до висновку, що таке право підлягає захисту в спосіб, вибраний позивачем, шляхом визнання незаконними та скасуваня рішень Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 травня 2008 року №№186, 187 про безкоштовну передачу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельних ділянок по АДРЕСА_1 та витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею, кадастровий номер 3221486902:02:001:0055 та 3221486902:02:001:0056, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що перетинає зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі наведеного та керуючись статтями 9,19, 41 Конституції України, статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, пункту 1 статті 17 Закону України «Про міжнародні договори України», статтями 81, 96, 118, 125, 126, 152 ЗК України, статтями 2, 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,статтями 15, 16, 317, 319, 321, 387, 388 ЦК України, статтями 3, 13, 17, 43, 49, 76 - 81, 141, 258, 262, 264, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК Українисуд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до Калинівської селищної територіальної громади Фастівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішень, витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області (нова назва Калинівська селищна територіальна громада Фастівського району Київської області) від 23 травня 2008 року №186 про безкоштовну передачу ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Визнати незаконним та скасувати рішення Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області (нова назва Калинівська селищна територіальна громада Фастівського району Київської області) від 23 травня 2008 року №187 про безкоштовну передачу ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Витребувати на користь ОСОБА_2 у ОСОБА_3 частку земельної ділянки площею 0,0503 га з кадастровим номером 3221486902:02:001:0055, що розташована по АДРЕСА_1 .

Витребувати на користь ОСОБА_2 у ОСОБА_3 частку земельної ділянки площею 0,0319 газ кадастровим номером 3221486902:02:001:0056, що розташована по АДРЕСА_1 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 2305 грн. 20 коп. сплаченого судового збору, 547 грн. 54 коп. сплаченого за забезпечення позову та 12 355 грн. 92 коп. сплачених витрат за проведення судової експертизи, а всього у розмірі 15 208 грн. 66 коп. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21.08.2023 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко