Рішення

від 02.03.2023 по справі 573/696/22

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/696/22

Номер провадження 2/573/13/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства агрофірми «Верес» про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2022 року до суду поштою надійшла вказана позовна заява, яка мотивується тим, що позивачці на праві власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 належить земельна ділянка з кадастровим номером 5920688600:02:001:0083. На підставі договору б/н оренди земельної ділянки від 02 листопада 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП АФ «Верес», вказана земельна ділянка перебуває в користуванні ПП АФ «Верес». Однак вказаного договору ОСОБА_2 не підписувала, оскільки померла ще у 2014 році. Зважаючи на те, що договір б/н оренди земельної ділянки від 02 листопада 2015 року є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, позивачка просить суд витребувати у ПП АФ «Верес» земельну ділянку з кадастровим номером 5920688600:02:001:0083.

Ухвалою суду від 20 липня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження. У задоволенні клопотання позивачки про витребування у відповідача ПП АФ «Верес» копії договору оренди земельної ділянки від 02 листопада 2015 року з кадастровим номером 5920688600:02:001:0083 відмовлено (а. с. 26).

Ухвалою Білопільського районного суду від 23 вересня 2022 року задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка ОСОБА_3 (а. с. 62-63).

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 12 грудня 2022 року призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 23 січня 2023 року провадження в справі відновлено у зв`язку з виконанням клопотання експерта (а. с. 96).

28 лютого 2023 року експерт повернув матеріали цивільної справи з повідомленням про неможливість проведення експертизи у зв`язку з неоплатою відповідачем вартості експертизи та ненадання зразків для дослідження (а. с. 114-116).

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, її інтереси представляв ОСОБА_4 , який позов підтримав.

Представник відповідача ПП АФ «Верес» - адвокат Ломака Ю.М. просив відмовити в задоволенні позовних вимог, суду зазначив, що перед виїздом ОСОБА_2 на проживання до родичів у росію стало питання як в 2015 році оформити з нею новий договір оренди землі із збільшеним розміром орендної плати, якщо в цьому році вона не зможе повернутись в Україну. І тоді службові оссоби відповідача, не маючи при цьому юридичних знань, запропонували їй зазначити в такому договорі, що він укладений в 2015 році. ОСОБА_2 погодилась на таку пропозицію і підписала договір. Окрім того, належними та допустимим доказами не підтверджується факт смерті ОСОБА_2 у 2015 році.

Заслухавши представників сторін, свідка ОСОБА_3 , повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 січня 2022 №135/2021 є власником земельної ділянки площею 4,9047 га, розташованої на території Терещенківської сільської ради Білопільського району, з кадастровим номером 5920688600:02:001:0083 (а. с. 14-17).

02 листопада 2015 року укладено договір оренди земельної ділянки без номеру, на підставі якого зазначена земельна ділянка площею 4,9047 га передана в оренду ПП АФ «Верес» строком на 10 років до 01 листопада 2025 року, де орендодавцем вказана ОСОБА_2 (а. с. 8-12).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до укладення вказаного договору (а. с. 13, 34).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 4 ст. 25, ч. 1 ст. 30 ЦК України цивільна правоздатність та цивільна дієздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Отже, договір оренди земельної ділянки від 02 листопада 2015 року є неукладеним, а правовідносини за ним не виникли, бо ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи представника відповідача Ломаки Ю.М. про непідтвердження позивачкою того, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спростовуються копією свідоцтва про смерть останньої (а. с. 13, 34).

Окрім того, дата та місце смерті ОСОБА_2 перевірялися нотаріусом під час видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. 35-38).

Доказів на підтвердження того, що свідоцтво про смерть ОСОБА_2 та документи, що підтверджуєють факт успадкування ОСОБА_1 спірної земельної ділянки після ОСОБА_2 , є недійсними, відповідач суду не надав.

Також суд вважає необґрунтованими аргументи представника відповідача Ломаки Ю.М. про те, що договір оренди був укладений у 2014, а не в 2015 році, оскільки останнім не надано належних і допустимих доказів на підтвердження цього факту.

За клопотанням представника відповідача судом була допитана свідок ОСОБА_3 , яка зазначила, що укладенням договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_6 та ПП АФ "Верес" вона не займалась, обставини його укладення їй невідомі.

Окрім того, за клопотанням представника відповідача судом у справі призначалася судова почеркознавча експертиза з метою встановлення чи був виконаний підпис у договорі оренди ОСОБА_2 чи іншою особою. Але експертизу не було виконано, бо відповідач не сплатив рахунок вартості робіт (а. с. 114-116).

Також суд враховує і те, що експертизу у справі неможливо провести, бо представником відповідача не надано оригінал договору оренди землі від 02 листопада 2015 року та вільні зразки почерку і підпису ОСОБА_2 . Із клопотанням про витребування документів для проведення експертизи до суду він не звертався.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач володіє спірною земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки судовий збір, сплачений нею при зверненні з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 258, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства агрофірми «Верес» (Сумська область, Сумський район, с. Ганнівка-Вирівська, код ЄДРПОУ 14020012) про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати у Приватного підприємства Агрофірма «Верес» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920688600:02:001:0083, площею 4,9047 га, розташовану на території Терещенківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Стягнути з Приватного підприємства агрофірми «Верес» на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 03 березня 2023 року.

Суддя