Ухвала

від 03.03.2023 по справі 755/10308/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 755/10308/22

1-кс/755/476/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2023 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні № 12017110150000477 від 20.05.2017 року,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні № 12017110150000477 від 20.05.2017 року.

Так, у вказаній вище скарзі зазначено, що на початку 2021 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017110150000477 від 20.05.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ст. 366 КК України, доручено Дніпровському УП ГУ НП в м. Києві.

Захисник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілої сторони впродовж останнього року неодноразово звертався з клопотанням до слідчого СВ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 про проведення обшуку, але жодної слідчої дії останнім проведено не було.

Також, до Дніпровської окружної прокуратури міста Києва направлялись копії клопотань, які подавались слідчому, однак, за останній рік перебування кримінального провадження № 12017110150000477 у слідчому відділі розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві жодних слідчих дій не проведено, окрім як повторних допитів свідка ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_4 .

29 вересня 2022 року захисником - адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 було знову подане клопотання № 7 від 29.09.2022 року про проведення слідчих дій.

У зв`язку з невиконанням слідчим вимог закону щодо розгляду вищевказаних клопотань, адвокат ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до суду та ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2023 року скаргу було повністю задоволено.

31 січня 2023 року адвокат ОСОБА_3 направив слідчому слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_5 клопотання про виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2023 року, однак, на дату подання даної скарги до суду, слідчим не виконані вимоги ст. 220 КПК України, а саме, клопотання не розглянуто.

У судове засідання адвокат ОСОБА_3 подав клопотання про розгляд скарги у його відсутність, скаргу підтримує у повному обсязі та просять її задовольнити.

Особи, бездіяльність яких оскаржується, у судове засідання не з`явилися, хоча матеріали провадження за скаргою містять дані про виклик уповноважених осіб у судове засідання, однак, їх неявка, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду даної скарги.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши надані до скарги докази, слідчий суддя встановив наступне.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя, згідно зі стандартами ЄСПЛ, розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France)).

Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Діючим кримінальним процесуальним законодавством України, зокрема його ст. 220 КПК України, визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Також Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод», Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (п. 1) Україна визнала обов`язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

У п. 134 Рішення ЄСПЛ «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту»), повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.

У цьому випадку, як убачається з наданих матеріалів, захисником - адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , 29.09.2022 року до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві було подане клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12017110150000477 від 20.05.2017 року, однак, клопотання не було розглянуто, а тому захисником - адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 було подано до Дніпровського районного суду м. Києва скаргу у порядку ст. 220 КПК України та ухвалою від 20.01.2023 року скаргу було задоволено. У подальшому, захисник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 31.01.2023 року направив засобами поштового зв`язку до слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 клопотання про виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20.01.2023 року, яке було отримане управлінням 02.02.2023 року, однак, на час подання скарги до суду, відомості про результати розгляду зазначеного клопотання суб`єктом оскарження відсутні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 підлягає задоволенню шляхом зобов`язання вчинити дії за клопотанням, згідно зі ст. 220 КПК України, так як такий спосіб захисту порушених прав є єдиним ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у світлі норм ст. 307 даного Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-307, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні № 12017110150000477 від 20.05.2017 року - задовольнити.

Зобов`язати слідчого (их) СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, що здійснює (ють) досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017110150000477 від 20.05.2017 року, вчинити дії, передбачені ст. 220 КПК України (клопотання задовольнити або відмовити в його задоволенні шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотаннями захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 31 січня 2023 року, яке отримане Дніпровським УП ГУ НП в м. Києві засобами поштового зв`язку 02.02.2023 року, у строки, визначені ст. 220 КПК України, з повідомленням про результат особі, яка заявила клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: