Постанова

від 25.08.2010 по справі 19/301

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 р. № 19/301

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л .В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмежен ою відповідальністю "Тридент а Агро" на постанову Луганськ ого апеляційного господарсь кого суду від 26 квітня 2010 року у справі № 19/301 за позовом товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Тридента Агро" до фізич ної особи - підприємця ОСОБ А_4 про стягнення суми, -

Встановив:

У листопаді 2009 року това риство з обмеженою відповіда льністю "Тридента Агро" зверн улось до господарського суду Луганської області з позово м до фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_4 про стягнення 120 452, 29 грн. заборгованості та штр афних санкцій за договором к упівлі-продажу товару.

Рішенням господарського с уду Луганської області від 25 с ічня 2010 року позов задоволено частково, стягнуто з відпові дача на користь позивача 56 045, 12 г рн. заборгованості за догово ром, 32 850, 12 грн. курсової різниці , 6 746, 68 грн. пені, 1 056, 64 грн. 3 % річних, 8 600, 40 інфляційних нарахувань, 4 203 , 38 грн. штрафу, 5000 грн. витрат на п ослуги адвоката та судові ви трати.

Постановою Луганського ап еляційного господарського с уду від 26 квітня 2010 року дане рі шення частково скасоване, ст ягнуто з відповідача на кори сть позивача заборгованість в сумі 56 045, 12 грн., 3 % річних в сумі 1 056, 64 грн., інфляційні нарахуван ня в сумі 8 600, 40 грн., штраф у сумі 8 406, 76 грн., пеню в сумі 8 004, 02 грн., вит рати на послуги адвоката в су мі 3 408, 53 грн. та судові витрати. В іншій частині позову відмов лено.

У касаційній скарзі позива ч, посилаючись на порушення а пеляційним господарським су дом норм матеріального та пр оцесуального права, просить постанову суду апеляційної і нстанції скасувати, а рішенн я місцевого господарського с уду у справі - залишити без змін.

Сторони не скористались пр авом на участь в судовому зас іданні.

Вивчивши матеріали справи , обговоривши доводи касацій ної скарги, суд вважає, що каса ційна скарга підлягає частко вому задоволенню з таких під став.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, 21 квітня 2008 р оку між позивачем (продавець ) та відповідачем (покупець) ук ладено договір купівлі-прода жу товару на умовах відстроч ення платежу № 01-27-08, за умовами я кого позивач взяв на себе зоб ов' язання передати у власні сть відповідача засоби захис ту рослин на умовах відстроч ення платежу, а відповідач зо бов' язався прийняти цей тов ар та оплатити його на умовах даного договору.

Предметом даного спору є ви моги про стягнення суми борг у, курсової різниці, пені, 3 % річ них, інфляційних збитків і шт рафу за несвоєчасне виконанн я відповідачем своїх зобов' язань за вищезгаданим догово ром. Також поставлено питанн я про відшкодування судових витрат, понесених позивачем при розгляді справи № 19/301, які с кладаються з витрат на оплат у послуг адвоката та витрат п о оплаті державного мита.

Приймаючи рішення про стяг нення основного боргу у сумі 56 045, 12 грн. та 3 % річних у сумі 1 056, 64 г рн, попередні судові інстанц ії дійшли правильного висно вку про підставність даних в имог.

Встановивши, що умовами дог овору сторони передбачили шт рафні санкції (пеню і штраф) за прострочення виконання зобо в' язань відповідачем по опл аті придбаного товару, та збі льшили позовну давність щодо їх стягнення до повного вико нання сторонами своїх зобов' язань, попередні судові інст анції дійшли правильного вис новку про наявність правових підстав для їх стягнення.

При цьому, суд першої інстан ції, виходячи з вимог ч. 1 ст. 233 Го сподарського кодексу Україн и, п. 3 частини першої ст.83 Госпо дарського процесуального ко дексу України, дійшов виснов ку про можливість зменшення розміру неустойки ( штрафу, пе ні), навівши належне обґрунту вання свого висновку.

Даний висновок ґрунтуєтьс я на фактичних обставинах сп рави, на правильному застосу ванні норм матеріального та процесуального права, проте суд другої інстанції без дос татніх правових підстав скас ував рішення суду першої інс танції в цій частині та стягн ув неустойку у повному, визна ченому ним, розмірі. Тому пост анова апеляційного господар ського суду у даній частині п ідлягає скасуванню, а рішенн я суду першої інстанції слід залишити без змін.

Попередніми судовими інст анціями встановлено, що згід но договору сторони обумовил и спосіб визначення суми, що п ідлягає оплаті відповідачем у разі збільшення курсу дола ра США на день оплати порівня но з курсом долара США на день підписання договору, шляхом застосування обумовленої фо рмули.

Встановивши наявність заб оргованості, її розмір та при ймаючи рішення про її стягне ння, суд першої інстанції при йняв правильне рішення про с тягнення курсової різниці, а суд другої інстанції, вказую чи на необхідність стягнення курсової різниці лише після фактичного перерахування ві дповідачем на користь позива ча у майбутньому існуючої за боргованості, без обгрунтува ння свого висновку нормами м атеріального права та достат ніх підстав, скасував законн е рішення суду першої інстан ції за даною позовною вимого ю та відмовив у задоволенні д аної частини позовних вимог.

Ухвалюючи рішення про задо волення позову в частині вим оги про стягнення боргу з ура хуванням встановленого інде ксу інфляції за весь час прос трочення його виконання, суд першої інстанції, з чим погод ився апеляційний суд, виходи в з того, що відповідач, який п рострочив виконання грошово го зобов' язання, на вимогу п озивача зобов' язаний сплат ити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфля ції за весь час прострочення .

Однак погодитись з таким ви сновком не можна.

Відповідно до змісту ст. 533 Ци вільного кодексу України, гр ошове зобов' язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов' язанні визна чено грошовий еквівалент в і ноземній валюті, сума, що підл ягає сплаті у гривнях, визнач ається за офіційним курсом в ідповідної валюти на день пл атежу, якщо інший порядок її в изначення не встановлений до говором.

Судом встановлено, що у дого ворі сторони обумовили спосі б визначення суми, що підляга є оплаті шляхом застосування обумовленої формули виходяч и з курсу долара США на день оп лати порівняно з курсом дола ра США на день підписання дог овору.

Згідно зі ст. 625 Цивільного ко дексу України боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов' язання, на вимогу к редитора зобов' язаний спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо зак оном або договором не встано влений інший розмір проценті в.

Оскільки індекс інфляції (і ндекс споживчих цін) - це пок азник, що характеризує динам іку загального рівня цін на т овари та послуги, які купує на селення для невиробничого сп оживання, а ціни в Україні вст ановлюються в національній в алюті - гривні, то норми ст. 625 Ц ивільного кодексу України що до сплати боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції поширюються лише на вип адки прострочення виконання грошового зобов' язання, як е визначене договором у грив ні.

Попередні судові інстанці ї на зазначене, а також на те, щ о борг стягується з урахуван ням курсу іноземної валюти, у ваги не звернули і без достат ніх правових підстав прийнял и рішення про стягнення борг у з урахуванням встановленог о індексу інфляції за весь ча с прострочення.

У зв' язку з викладеним, при йняті судові рішення у даній частині позовних вимог підл ягають скасуванню і в позові у цій частині слід відмовити .

З огляду на викладене, висно вки апеляційної інстанції в частині вирішення спору щодо стягнення курсової різниці, пені і штрафу, інфляційних на рахувань і судових витрат, та висновки місцевого господар ського суду в частині стягне ння інфляційних нарахувань є незаконними, необґрунтовани ми, а тому підлягають скасува нню у цій частині.

В решті судові рішення попе редніх інстанцій є законними , обґрунтованими, відповідаю ть нормам матеріального та п роцесуального права, фактичн им обставинам та наявним мат еріалам справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Тридента Агро" задовольн ити частково.

Постанову Луганського апе ляційного господарського су ду від 26 квітня 2010 року в частин і вирішення спору щодо стягн ення 32 850, 12 грн. курсової різниці , стягнення пені і штрафу в сум і відповідно 8 004, 02 грн. та 8 406, 76 грн ., 8 600, 40 грн. інфляційних нарахув ань, судових витрат, та рішенн я господарського суду Луганс ької області від 25 січня 2010 рок у в частині стягнення 8 600, 40грн. і нфляційних нарахувань скасу вати і в стягненні 8 600, 40 грн.- ві дмовити.

В решті вказані судові ріше ння залишити без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.