Ухвала

від 15.03.2023 по справі 469/259/23

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.03.2023 Справа №469/259/23

2/469/323/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року смт.Березанка

Березанський районнийсуд Миколаївськоїобласті ускладі головуючогосудді ГапоненкоН.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Фермерського господарства Канон про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

Позивач Фермерське господарство Канон 14 березня 2023 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Миколаївської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2 та Приватне підприємство Анатолівське, у якому просив:

-визнати за Фермерським господарством Канон право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4820980300:01:000:0195 площею 9,9168 га, 4820980300:01:000:0196 площею 10 га, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_3 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії МК № 1165, виданого 04 березня 1994 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №59 на підставі рішення 16 сесії 21 скликання Березанської районної ради народних депутатів Березанського району Миколаївської області від 10 грудня 1993 року;

-визнати недійсним розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 263 від 12 квітня 2012 року Про припинення права користування земельною ділянкою;

-визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №45 від 15 березня 2018 року Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності в частині земельних ділянок з кадастровими номерами 4820980300:01:000:0195 площею 9,9168 га та 4820980300:01:000:0196 площею 10 га;

-визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 17 липня 2020 року;

-витребувати спірні земельні ділянки на користь ФГ Канон.

Одночасно з позовною заявою позивач надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (права власності, подальшої передачі у користування (оренди, суборенди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна: земельних ділянок з кадастровими номерами 4820980300:01:000:0195 площею 9,9168 га та 4820980300:01:000:0196 площею 10 га, до вирішення позову по суті

Позивач посилається на те, що рішенням Березанської районної ради народних депутатів Березанського району Миколаївської області від 10 грудня 1993 року ОСОБА_3 була надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) земельна ділянка площею 21 га, розташована на території Анатолівської сільської ради, та 04 березня 1994 року видано Державний акт на право постійного користування землею серії МК № 1165; у 1994 році було створено фермерське господарство "Канон", засновником якого був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 263 від 12 квітня 2012 року припинено право користування земельної ділянкою ОСОБА_3 та земельну ділянку переведено до земель державної власності (запасу), а у подальшому розділено на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 4820980300:01:000:0195 площею 9,9168 га та 4820980300:01:000:0196 площею 10 га та зареєстровані як власність ОСОБА_2 , яка 17 липня 2020 року уклала спірні договори купівлі-продажу земельних ділянок з ОСОБА_1 , який наразі є власником спірних земельних ділянок, а спірні земельні ділянки перебувають в оренді у ПП Анатолівське.

На думку позивача, зазначене свідчить про високу вірогідність того, що можливе подальше об`єднання земельних ділянок у одну або їх роздроблення з метою ускладнення виконання можливого рішення суду, оскільки у такому випадку земельним ділянкам можуть бути присвоєні інші кадастрові номери та земельні ділянки можуть бути знову продані тощо.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Зазначені вимоги заявником не виконано, оскільки не обґрунтовано необхідності забезпечення позову шляхом застосування запропонованого позивачем способу забезпечення позову, зважаючи на те, що вказаний спосіб стосується обмежень реалізації права власності, а також обтяжень речових прав на це майно, тоді як позов подано з метою захисту права позивача на користування земельною ділянкою; не викладені інші відомості, необхідні для забезпечення позову, а саме дата народження боржника - фізичної особи, відомості про які мають бути відповідно до п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" внесені до виконавчого документа.

Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже, заява позивача про забезпечення позову підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.153, 258-261 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву Фермерського господарства Канон про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання ухвали суддею.

Повернення заяви не перешкоджає її повторному поданню.

Суддя: